· Ілля Добрий · ГДЗ · 10 хв. читати

§20. Дізнаємося про виштовхувальну силу

Чому під водою можна легко підняти камінь, який зі значними зусиллями піднімаємо в повітрі?

У воді на камінь діє виштовхувальна (архімедова) сила, напрямлена вгору протилежно до сили тяжіння. Через це вага каменя у воді зменшується, і піднімати його стає значно легше, ніж у повітрі.

ДОСЛІДЖУЙ

1. Прив’яжи до динамометра тягарець. Вислови припущення, як зміняться показання динамометра, якщо тягарець занурити у воду. Перевір своє припущення на досліді.

  • Припущення: показання динамометра зменшаться, оскільки вода діятиме на тягарець виштовхувальною силою, напрямленою вгору.
  • Перевірка на досліді: під час занурення тягарця у воду пружина динамометра стискається і його показання справді стають меншими (як показано на мал. 20.2: у повітрі — 3 Н3\text{ Н}, а у воді — 0,5 Н0{,}5\text{ Н}).

2. Візьми мірний стакан з водою. Відміть значення рівня води. Занур у воду один палець (мал. 20.1). Як змінилися показання? Занур два пальці. Тоді руку. Який об’єм твого вказівного пальця?

  • Після занурення одного пальця рівень води в мірному стакані піднімається на величину, що відповідає об’єму зануреного пальця.
  • Якщо занурити два пальці, а потім усю руку, рівень води щоразу зростатиме ще сильніше, адже більша занурена частина тіла витісняє більший об’єм води.
  • Об’єм вказівного пальця дорівнює різниці кінцевого та початкового рівнів води (Vпальця=V2−V1V_{\text{пальця}} = V_2 - V_1). Для учня 7 класу він зазвичай становить близько 10–15 см310\text{–}15\text{ см}^3 (10–15 мл10\text{–}15\text{ мл}).

ДУМАЙ

1. Що є причиною виникнення виштовхувальної сили?

Причиною виникнення виштовхувальної сили є різниця тисків рідини на верхню і нижню грані зануреного тіла. Нижня грань знаходиться на більшій глибині, тому на неї рідина тисне сильніше, ніж на верхню.

2. Від чого залежить виштовхувальна сила?

Виштовхувальна сила залежить від густини рідини й об’єму зануреної частини тіла:

Fв=ρр⋅g⋅VтF_{\text{в}} = \rho_{\text{р}} \cdot g \cdot V_{\text{т}}

де ρр\rho_{\text{р}} — густина рідини, VтV_{\text{т}} — об’єм зануреної частини тіла, gg — прискорення вільного падіння.

3. Чому каменистим дном річки не так боляче ходити босоніж, як по камінню на березі?

У воді на тіло людини діє виштовхувальна сила, напрямлена вгору, через що зменшується вага тіла. Унаслідок цього зменшується тиск на стопи, і ходити по камінню у воді не так боляче, як на березі.

4. Чому виштовхувальна сила завжди напрямлена вгору?

Тиск рідини зростає з глибиною, тому сила тиску на нижню частину зануреного тіла завжди більша за силу тиску на його верхню частину. Рівнодійна цих сил напрямлена вгору — протилежно до сили тяжіння.

5. Чому виштовхувальна сила, що діє на тіло в рідині, у багато разів більша від виштовхувальної сили, що діє на те саме тіло в будь-якому газі?

Виштовхувальна сила прямо пропорційна густині середовища. Оскільки густина рідини в сотні й тисячі разів більша за густину газу, то й виштовхувальна сила в рідині у багато разів більша, ніж у газі.

6. Через дію виштовхувальної сили повітря маса тіла, зваженого на терезах, дещо відрізняється від його справжньої маси: в бік збільшення чи зменшення?

У бік зменшення (якщо об’єм тіла більший за об’єм гир), оскільки повітря діє на тіло виштовхувальною силою вгору і трохи зменшує його вагу.

7. У скільки разів відрізняються виштовхувальні сили, що діють на батискаф на глибині 100 м і 10 000 м?

Виштовхувальна сила не залежить від глибини занурення (Fв=ρр⋅g⋅VтF_{\text{в}} = \rho_{\text{р}} \cdot g \cdot V_{\text{т}}), а густина води з глибиною змінюється дуже незначно. Тому виштовхувальні сили на глибинах 100 м100\text{ м} і 10 000 м10\,000\text{ м} практично однакові (відрізняються в 11 раз).

8. Порівняй архімедові сили, що діють на кульки в кожному випадку (мал. 20.5, а — ґ).

  • а) Кульки мають однакові об’єми (V1=V2V_1 = V_2) і занурені в одну й ту саму рідину (воду), тому виштовхувальні сили однакові: Fв1=Fв2F_{\text{в}1} = F_{\text{в}2}.
  • б) Виштовхувальна сила не залежить від маси чи речовини тіла; оскільки об’єми кульок однакові, сили однакові: Fв1=Fв2F_{\text{в}1} = F_{\text{в}2}.
  • в) Кулька 11 занурена у воду лише частково, а кулька 22 — повністю, тому об’єм зануреної частини першої кульки менший (Vзан1<Vзан2V_{\text{зан}1} < V_{\text{зан}2}), отже: Fв1<Fв2F_{\text{в}1} < F_{\text{в}2}.
  • г) Обидві кульки однакового об’єму повністю занурені у воду на різну глибину; оскільки глибина не впливає на архімедову силу, то: Fв1=Fв2F_{\text{в}1} = F_{\text{в}2}.
  • ґ) Кульки мають однакові об’єми, але густина солоної води більша за густину чистої (ρсолона>ρчиста\rho_{\text{солона}} > \rho_{\text{чиста}}), тому на кульку в солоній воді діє більша виштовхувальна сила: Fв1<Fв2F_{\text{в}1} < F_{\text{в}2}.

ДІЙ. РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ

1. На тіло, занурене у воду, діє виштовхувальна сила 5 Н. Яка виштовхувальна сила діятиме на це тіло, якщо його занурити в гас?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
Fв1=5 НF_{\text{в}1} = 5\text{ Н}
ρводи=1000 кг/м3\rho_{\text{води}} = 1000\text{ кг/м}^3
ρгасу=800 кг/м3\rho_{\text{гасу}} = 800\text{ кг/м}^3
Fв2−?F_{\text{в}2} - ?
Fв1=ρводи⋅g⋅VтF_{\text{в}1} = \rho_{\text{води}} \cdot g \cdot V_{\text{т}}, звідки Vт=Fв1ρводи⋅gV_{\text{т}} = \dfrac{F_{\text{в}1}}{\rho_{\text{води}} \cdot g}
Fв2=ρгасу⋅g⋅Vт=ρгасуρводи⋅Fв1F_{\text{в}2} = \rho_{\text{гасу}} \cdot g \cdot V_{\text{т}} = \dfrac{\rho_{\text{гасу}}}{\rho_{\text{води}}} \cdot F_{\text{в}1}

Fв2=800 кг/м31000 кг/м3⋅5 Н=4 НF_{\text{в}2} = \dfrac{800\text{ кг/м}^3}{1000\text{ кг/м}^3} \cdot 5\text{ Н} = 4\text{ Н}

Відповідь: 4 Н4\text{ Н}.

2. На тіло, вага якого в повітрі 7,8 Н, під час занурення у воду діє виштовхувальна сила 1 Н. З якої речовини виготовлено тіло?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
P=7,8 НP = 7{,}8\text{ Н}
Fв=1 НF_{\text{в}} = 1\text{ Н}
ρр=1000 кг/м3\rho_{\text{р}} = 1000\text{ кг/м}^3
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
ρт−?\rho_{\text{т}} - ?
P=m⋅gP = m \cdot g, звідки m=Pgm = \dfrac{P}{g}
Fв=ρр⋅g⋅VтF_{\text{в}} = \rho_{\text{р}} \cdot g \cdot V_{\text{т}}, звідки Vт=Fвρр⋅gV_{\text{т}} = \dfrac{F_{\text{в}}}{\rho_{\text{р}} \cdot g}
ρт=mVт=P⋅ρрFв\rho_{\text{т}} = \dfrac{m}{V_{\text{т}}} = \dfrac{P \cdot \rho_{\text{р}}}{F_{\text{в}}}

ρт=7,8 Н⋅1000 кг/м31 Н=7800 кг/м3\rho_{\text{т}} = \dfrac{7{,}8\text{ Н} \cdot 1000\text{ кг/м}^3}{1\text{ Н}} = 7800\text{ кг/м}^3

За таблицею густин речовин густину 7800 кг/м37800\text{ кг/м}^3 має залізо (сталь). У розділі «ВІДПОВІДІ» підручника зазначено «капрон» (імовірно, через друкарську помилку в умові чи відповідях).

Відповідь: залізо (сталь); за відповідями підручника — капрон.

3. На тіло, занурене у спирт, діє виштовхувальна сила 19,2 Н. Коли це тіло занурили в іншу рідину, то виштовхувальна сила стала 24 Н. Визнач об’єм тіла й густину невідомої речовини.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
Fв1=19,2 НF_{\text{в}1} = 19{,}2\text{ Н}
Fв2=24 НF_{\text{в}2} = 24\text{ Н}
ρ1=800 кг/м3\rho_1 = 800\text{ кг/м}^3
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
Vт−?V_{\text{т}} - ?
ρ2−?\rho_2 - ?
Fв1=ρ1⋅g⋅VтF_{\text{в}1} = \rho_1 \cdot g \cdot V_{\text{т}}, звідки Vт=Fв1ρ1⋅gV_{\text{т}} = \dfrac{F_{\text{в}1}}{\rho_1 \cdot g}
Fв2=ρ2⋅g⋅VтF_{\text{в}2} = \rho_2 \cdot g \cdot V_{\text{т}}, звідки ρ2=Fв2g⋅Vт\rho_2 = \dfrac{F_{\text{в}2}}{g \cdot V_{\text{т}}}

Vт=19,2 Н800 кг/м3⋅9,8 м/с2≈2,45⋅10−3 м3V_{\text{т}} = \dfrac{19{,}2\text{ Н}}{800\text{ кг/м}^3 \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2} \approx 2{,}45 \cdot 10^{-3}\text{ м}^3

ρ2=24 Н9,8 м/с2⋅2,45⋅10−3 м3≈1000 кг/м3\rho_2 = \dfrac{24\text{ Н}}{9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 2{,}45 \cdot 10^{-3}\text{ м}^3} \approx 1000\text{ кг/м}^3

Відповідь: 2,45⋅10−3 м32{,}45 \cdot 10^{-3}\text{ м}^3; ≈1000 кг/м3\approx 1000\text{ кг/м}^3.

4. Алюмінієву кулю вагою 108 Н, підвішену до троса, занурили у воду. З якою силою розтягується трос?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
P1=108 НP_1 = 108\text{ Н}
ρал=2700 кг/м3\rho_{\text{ал}} = 2700\text{ кг/м}^3
ρр=1000 кг/м3\rho_{\text{р}} = 1000\text{ кг/м}^3
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
P2−?P_2 - ?
P1=m⋅g=ρал⋅V⋅gP_1 = m \cdot g = \rho_{\text{ал}} \cdot V \cdot g, звідки V=P1ρал⋅gV = \dfrac{P_1}{\rho_{\text{ал}} \cdot g}
Fв=ρр⋅g⋅V=ρрρал⋅P1F_{\text{в}} = \rho_{\text{р}} \cdot g \cdot V = \dfrac{\rho_{\text{р}}}{\rho_{\text{ал}}} \cdot P_1
P2=P1−FвP_2 = P_1 - F_{\text{в}}

Fв=1000 кг/м32700 кг/м3⋅108 Н=40 НF_{\text{в}} = \dfrac{1000\text{ кг/м}^3}{2700\text{ кг/м}^3} \cdot 108\text{ Н} = 40\text{ Н}

P2=108 Н−40 Н=68 НP_2 = 108\text{ Н} - 40\text{ Н} = 68\text{ Н}

Відповідь: ≈68 Н\approx 68\text{ Н}.

5. Якого найменшого об’єму має бути надувний човен масою 7 кг, щоб утримати вантаж вагою 380 Н?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=7 кгm = 7\text{ кг}
Pвант=380 НP_{\text{вант}} = 380\text{ Н}
ρр=1000 кг/м3\rho_{\text{р}} = 1000\text{ кг/м}^3
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
V−?V - ?
Fв=Fтяж+Pвант=m⋅g+PвантF_{\text{в}} = F_{\text{тяж}} + P_{\text{вант}} = m \cdot g + P_{\text{вант}}
Fв=ρр⋅g⋅VF_{\text{в}} = \rho_{\text{р}} \cdot g \cdot V
V=m⋅g+Pвантρр⋅gV = \dfrac{m \cdot g + P_{\text{вант}}}{\rho_{\text{р}} \cdot g}

V=7 кг⋅9,8 м/с2+380 Н1000 кг/м3⋅9,8 м/с2=68,6 Н+380 Н9800 Н/м3=448,6 Н9800 Н/м3≈0,046 м3V = \dfrac{7\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 + 380\text{ Н}}{1000\text{ кг/м}^3 \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2} = \dfrac{68{,}6\text{ Н} + 380\text{ Н}}{9800\text{ Н/м}^3} = \dfrac{448{,}6\text{ Н}}{9800\text{ Н/м}^3} \approx 0{,}046\text{ м}^3

Відповідь: 0,046 м30{,}046\text{ м}^3.

6. Площа крижини — 8 м28\text{ м}^2, товщина — 25 см25\text{ см}. Чи зануриться вона повністю у прісну воду, якщо на неї стане людина вагою 600 Н600\text{ Н}?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
S=8 м2S = 8\text{ м}^2
h=25 см=0,25 мh = 25\text{ см} = 0{,}25\text{ м}
Pл=600 НP_{\text{л}} = 600\text{ Н}
ρльоду=900 кг/м3\rho_{\text{льоду}} = 900\text{ кг/м}^3
ρводи=1000 кг/м3\rho_{\text{води}} = 1000\text{ кг/м}^3
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
Чи зануриться — ?
V=S⋅hV = S \cdot h
Fтяж=m⋅g=ρльоду⋅V⋅gF_{\text{тяж}} = m \cdot g = \rho_{\text{льоду}} \cdot V \cdot g
Fзаг=Fтяж+PлF_{\text{заг}} = F_{\text{тяж}} + P_{\text{л}}
Fв max=ρводи⋅g⋅VF_{\text{в max}} = \rho_{\text{води}} \cdot g \cdot V

V=8 м2⋅0,25 м=2 м3V = 8\text{ м}^2 \cdot 0{,}25\text{ м} = 2\text{ м}^3

Fзаг=900 кг/м3⋅2 м3⋅9,8 м/с2+600 Н=17 640 Н+600 Н=18 240 НF_{\text{заг}} = 900\text{ кг/м}^3 \cdot 2\text{ м}^3 \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 + 600\text{ Н} = 17\,640\text{ Н} + 600\text{ Н} = 18\,240\text{ Н}

Fв max=1000 кг/м3⋅9,8 м/с2⋅2 м3=19 600 НF_{\text{в max}} = 1000\text{ кг/м}^3 \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 2\text{ м}^3 = 19\,600\text{ Н}

Оскільки Fзаг<Fв maxF_{\text{заг}} < F_{\text{в max}} (18 240 Н<19 600 Н18\,240\text{ Н} < 19\,600\text{ Н}), крижина повністю не зануриться.

Відповідь: не зануриться.

7. Яку силу треба прикласти, щоб підняти під водою камінь масою 30 кг30\text{ кг}, об’єм якого 0,012 м30{,}012\text{ м}^3?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=30 кгm = 30\text{ кг}
V=0,012 м3V = 0{,}012\text{ м}^3
ρр=1000 кг/м3\rho_{\text{р}} = 1000\text{ кг/м}^3
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
F−?F - ?
Fтяж=m⋅gF_{\text{тяж}} = m \cdot g
Fв=ρр⋅g⋅VF_{\text{в}} = \rho_{\text{р}} \cdot g \cdot V
F=Fтяж−FвF = F_{\text{тяж}} - F_{\text{в}}

Fтяж=30 кг⋅9,8 м/с2=294 НF_{\text{тяж}} = 30\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 = 294\text{ Н}

Fв=1000 кг/м3⋅9,8 м/с2⋅0,012 м3=117,6 НF_{\text{в}} = 1000\text{ кг/м}^3 \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 0{,}012\text{ м}^3 = 117{,}6\text{ Н}

F=294 Н−117,6 Н=176,4 НF = 294\text{ Н} - 117{,}6\text{ Н} = 176{,}4\text{ Н}

Щоб зрушити камінь з місця та піднімати його вгору, треба прикласти силу, більшу за 176,4 Н176{,}4\text{ Н}.

Відповідь: більше 176,4 Н176{,}4\text{ Н}.

8. Прямокутна коробочка, маса якої 76 г76\text{ г}, площа основи 38 см238\text{ см}^2 і висота 6 см6\text{ см}, плаває у воді. Визнач висоту надводної частини коробочки.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=76 г=0,076 кгm = 76\text{ г} = 0{,}076\text{ кг}
S=38 см2=3,8⋅10−3 м2S = 38\text{ см}^2 = 3{,}8 \cdot 10^{-3}\text{ м}^2
h=6 см=0,06 мh = 6\text{ см} = 0{,}06\text{ м}
ρр=1000 кг/м3\rho_{\text{р}} = 1000\text{ кг/м}^3
hнад−?h_{\text{над}} - ?
Fв=FтяжF_{\text{в}} = F_{\text{тяж}}, тобто ρр⋅g⋅Vзан=m⋅g\rho_{\text{р}} \cdot g \cdot V_{\text{зан}} = m \cdot g
Vзан=S⋅hзан=mρрV_{\text{зан}} = S \cdot h_{\text{зан}} = \dfrac{m}{\rho_{\text{р}}}, звідки hзан=mρр⋅Sh_{\text{зан}} = \dfrac{m}{\rho_{\text{р}} \cdot S}
hнад=h−hзанh_{\text{над}} = h - h_{\text{зан}}

hзан=0,076 кг1000 кг/м3⋅3,8⋅10−3 м2=0,02 м=2 смh_{\text{зан}} = \dfrac{0{,}076\text{ кг}}{1000\text{ кг/м}^3 \cdot 3{,}8 \cdot 10^{-3}\text{ м}^2} = 0{,}02\text{ м} = 2\text{ см}

hнад=6 см−2 см=4 смh_{\text{над}} = 6\text{ см} - 2\text{ см} = 4\text{ см}

Відповідь: 4 см4\text{ см}.

9. Надводна частина айсберга має об’єм 500 м3500\text{ м}^3. Визнач об’єм усього айсберга.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
Vнад=500 м3V_{\text{над}} = 500\text{ м}^3
ρльоду=900 кг/м3\rho_{\text{льоду}} = 900\text{ кг/м}^3
ρводи=1030 кг/м3\rho_{\text{води}} = 1030\text{ кг/м}^3
V−?V - ?
Fв=FтяжF_{\text{в}} = F_{\text{тяж}}, тобто ρводи⋅g⋅Vзан=ρльоду⋅g⋅V\rho_{\text{води}} \cdot g \cdot V_{\text{зан}} = \rho_{\text{льоду}} \cdot g \cdot V
Vзан=V−VнадV_{\text{зан}} = V - V_{\text{над}}
ρводи⋅(V−Vнад)=ρльоду⋅V\rho_{\text{води}} \cdot (V - V_{\text{над}}) = \rho_{\text{льоду}} \cdot V, V=ρводи⋅Vнадρводи−ρльодуV = \dfrac{\rho_{\text{води}} \cdot V_{\text{над}}}{\rho_{\text{води}} - \rho_{\text{льоду}}}

V=1030 кг/м3⋅500 м31030 кг/м3−900 кг/м3=515 000130 м3≈3962 м3V = \dfrac{1030\text{ кг/м}^3 \cdot 500\text{ м}^3}{1030\text{ кг/м}^3 - 900\text{ кг/м}^3} = \dfrac{515\,000}{130}\text{ м}^3 \approx 3962\text{ м}^3

Відповідь: 3962 м33962\text{ м}^3.

ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Як за допомогою мензурки з водою, лінійки і пружини з гачком виміряти масу тіла довільної форми?

  1. За допомогою мензурки з водою виміряй об’єм тіла VV за різницею рівнів води до та після його повного занурення.
  2. Лінійкою виміряй початкову довжину вільної пружини l0l_0.
  3. Підвісь тіло до пружини з гачком у повітрі й виміряй нову довжину l1l_1. Визнач видовження пружини в повітрі: x1=l1−l0x_1 = l_1 - l_0. Це видовження пропорційне силі тяжіння (вазі тіла): m⋅g=k⋅x1m \cdot g = k \cdot x_1.
  4. Повністю занур підвішене на пружині тіло у воду в мензурці та виміряй довжину пружини l2l_2 і її видовження x2=l2−l0x_2 = l_2 - l_0. Різниця видовжень x1−x2x_1 - x_2 пропорційна виштовхувальній силі: ρводи⋅g⋅V=k⋅(x1−x2)\rho_{\text{води}} \cdot g \cdot V = k \cdot (x_1 - x_2).
  5. Поділивши перше співвідношення на друге, знайди масу тіла без вимірювання жорсткості пружини kk:

m=ρводи⋅V⋅x1x1−x2m = \rho_{\text{води}} \cdot V \cdot \dfrac{x_1}{x_1 - x_2}

2. Визнач вагу дерев’яного бруска, використовуючи посудину з водою і лінійку.

  1. Лінійкою виміряй довжину aa, ширину bb і висоту hh дерев’яного бруска.
  2. Опусти брусок у посудину з водою, щоб він вільно плавав. Виміряй лінійкою висоту його надводної частини hнадh_{\text{над}} та обчисли висоту зануреної частини: hзан=h−hнадh_{\text{зан}} = h - h_{\text{над}} (або зафіксуй межу змочування на бруску й виміряй hзанh_{\text{зан}} одразу).
  3. Знайди об’єм зануреної частини: Vзан=a⋅b⋅hзанV_{\text{зан}} = a \cdot b \cdot h_{\text{зан}}.
  4. Оскільки брусок плаває, його вага дорівнює виштовхувальній силі:

P=Fв=ρводи⋅g⋅Vзан=ρводи⋅g⋅a⋅b⋅hзанP = F_{\text{в}} = \rho_{\text{води}} \cdot g \cdot V_{\text{зан}} = \rho_{\text{води}} \cdot g \cdot a \cdot b \cdot h_{\text{зан}}

де ρводи=1000 кг/м3\rho_{\text{води}} = 1000\text{ кг/м}^3, g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}.

3. Виконай дослід, зображений на малюнку 20.4 (с. 177).

  1. Підвісь досліджуване тіло до динамометра та запиши його вагу в повітрі Pтіла в повітріP_{\text{тіла в повітрі}} (на мал. 20.4 — 5 Н5\text{ Н}).
  2. Постав порожню склянку на ваги під носик відливної посудини, заповненої водою по вінця зливної трубки.
  3. Повністю занур тіло у воду та зафіксуй нові показання динамометра Pтіла у водіP_{\text{тіла у воді}} (на малюнку — 3 Н3\text{ Н}). Обчисли виштовхувальну силу: Fв=Pтіла в повітрі−Pтіла у водіF_{\text{в}} = P_{\text{тіла в повітрі}} - P_{\text{тіла у воді}} (5 Н−3 Н=2 Н5\text{ Н} - 3\text{ Н} = 2\text{ Н}).
  4. Виміряй вагу води PводиP_{\text{води}}, яка вилилася в склянку (на малюнку — 2 Н2\text{ Н}).
  5. Висновок: виштовхувальна сила, що діє на занурене в рідину тіло, дорівнює вазі витісненої ним рідини (Fв=PводиF_{\text{в}} = P_{\text{води}}), що підтверджує закон Архімеда.
Назад