Чому під водою можна легко підняти камінь, який зі значними зусиллями піднімаємо в повітрі?
У воді на камінь діє виштовхувальна (архімедова) сила, напрямлена вгору протилежно до сили тяжіння. Через це вага каменя у воді зменшується, і піднімати його стає значно легше, ніж у повітрі.
ДОСЛІДЖУЙ
1. Прив’яжи до динамометра тягарець. Вислови припущення, як зміняться показання динамометра, якщо тягарець занурити у воду. Перевір своє припущення на досліді.
- Припущення: показання динамометра зменшаться, оскільки вода діятиме на тягарець виштовхувальною силою, напрямленою вгору.
- Перевірка на досліді: під час занурення тягарця у воду пружина динамометра стискається і його показання справді стають меншими (як показано на мал. 20.2: у повітрі — 3 Н, а у воді — 0,5 Н).
2. Візьми мірний стакан з водою. Відміть значення рівня води. Занур у воду один палець (мал. 20.1). Як змінилися показання? Занур два пальці. Тоді руку. Який об’єм твого вказівного пальця?
- Після занурення одного пальця рівень води в мірному стакані піднімається на величину, що відповідає об’єму зануреного пальця.
- Якщо занурити два пальці, а потім усю руку, рівень води щоразу зростатиме ще сильніше, адже більша занурена частина тіла витісняє більший об’єм води.
- Об’єм вказівного пальця дорівнює різниці кінцевого та початкового рівнів води (Vпальця=V2−V1). Для учня 7 класу він зазвичай становить близько 10–15 см3 (10–15 мл).
ДУМАЙ
1. Що є причиною виникнення виштовхувальної сили?
Причиною виникнення виштовхувальної сили є різниця тисків рідини на верхню і нижню грані зануреного тіла. Нижня грань знаходиться на більшій глибині, тому на неї рідина тисне сильніше, ніж на верхню.
2. Від чого залежить виштовхувальна сила?
Виштовхувальна сила залежить від густини рідини й об’єму зануреної частини тіла:
Fв=ρр⋅g⋅Vт
де ρр — густина рідини, Vт — об’єм зануреної частини тіла, g — прискорення вільного падіння.
3. Чому каменистим дном річки не так боляче ходити босоніж, як по камінню на березі?
У воді на тіло людини діє виштовхувальна сила, напрямлена вгору, через що зменшується вага тіла. Унаслідок цього зменшується тиск на стопи, і ходити по камінню у воді не так боляче, як на березі.
4. Чому виштовхувальна сила завжди напрямлена вгору?
Тиск рідини зростає з глибиною, тому сила тиску на нижню частину зануреного тіла завжди більша за силу тиску на його верхню частину. Рівнодійна цих сил напрямлена вгору — протилежно до сили тяжіння.
5. Чому виштовхувальна сила, що діє на тіло в рідині, у багато разів більша від виштовхувальної сили, що діє на те саме тіло в будь-якому газі?
Виштовхувальна сила прямо пропорційна густині середовища. Оскільки густина рідини в сотні й тисячі разів більша за густину газу, то й виштовхувальна сила в рідині у багато разів більша, ніж у газі.
6. Через дію виштовхувальної сили повітря маса тіла, зваженого на терезах, дещо відрізняється від його справжньої маси: в бік збільшення чи зменшення?
У бік зменшення (якщо об’єм тіла більший за об’єм гир), оскільки повітря діє на тіло виштовхувальною силою вгору і трохи зменшує його вагу.
7. У скільки разів відрізняються виштовхувальні сили, що діють на батискаф на глибині 100 м і 10 000 м?
Виштовхувальна сила не залежить від глибини занурення (Fв=ρр⋅g⋅Vт), а густина води з глибиною змінюється дуже незначно. Тому виштовхувальні сили на глибинах 100 м і 10000 м практично однакові (відрізняються в 1 раз).
8. Порівняй архімедові сили, що діють на кульки в кожному випадку (мал. 20.5, а — ґ).
- а) Кульки мають однакові об’єми (V1=V2) і занурені в одну й ту саму рідину (воду), тому виштовхувальні сили однакові: Fв1=Fв2.
- б) Виштовхувальна сила не залежить від маси чи речовини тіла; оскільки об’єми кульок однакові, сили однакові: Fв1=Fв2.
- в) Кулька 1 занурена у воду лише частково, а кулька 2 — повністю, тому об’єм зануреної частини першої кульки менший (Vзан1<Vзан2), отже: Fв1<Fв2.
- г) Обидві кульки однакового об’єму повністю занурені у воду на різну глибину; оскільки глибина не впливає на архімедову силу, то: Fв1=Fв2.
- ґ) Кульки мають однакові об’єми, але густина солоної води більша за густину чистої (ρсолона>ρчиста), тому на кульку в солоній воді діє більша виштовхувальна сила: Fв1<Fв2.
ДІЙ. РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ
1. На тіло, занурене у воду, діє виштовхувальна сила 5 Н. Яка виштовхувальна сила діятиме на це тіло, якщо його занурити в гас?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
Fв1=5 Н ρводи=1000 кг/м3 ρгасу=800 кг/м3 Fв2−? | Fв1=ρводи⋅g⋅Vт, звідки Vт=ρводи⋅gFв1 Fв2=ρгасу⋅g⋅Vт=ρводиρгасу⋅Fв1 |
Fв2=1000 кг/м3800 кг/м3⋅5 Н=4 Н
Відповідь: 4 Н.
2. На тіло, вага якого в повітрі 7,8 Н, під час занурення у воду діє виштовхувальна сила 1 Н. З якої речовини виготовлено тіло?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
P=7,8 Н Fв=1 Н ρр=1000 кг/м3 g=9,8 м/с2 ρт−? | P=m⋅g, звідки m=gP Fв=ρр⋅g⋅Vт, звідки Vт=ρр⋅gFв ρт=Vтm=FвP⋅ρр |
ρт=1 Н7,8 Н⋅1000 кг/м3=7800 кг/м3
За таблицею густин речовин густину 7800 кг/м3 має залізо (сталь). У розділі «ВІДПОВІДІ» підручника зазначено «капрон» (імовірно, через друкарську помилку в умові чи відповідях).
Відповідь: залізо (сталь); за відповідями підручника — капрон.
3. На тіло, занурене у спирт, діє виштовхувальна сила 19,2 Н. Коли це тіло занурили в іншу рідину, то виштовхувальна сила стала 24 Н. Визнач об’єм тіла й густину невідомої речовини.
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
Fв1=19,2 Н Fв2=24 Н ρ1=800 кг/м3 g=9,8 м/с2 Vт−? ρ2−? | Fв1=ρ1⋅g⋅Vт, звідки Vт=ρ1⋅gFв1 Fв2=ρ2⋅g⋅Vт, звідки ρ2=g⋅VтFв2 |
Vт=800 кг/м3⋅9,8 м/с219,2 Н≈2,45⋅10−3 м3
ρ2=9,8 м/с2⋅2,45⋅10−3 м324 Н≈1000 кг/м3
Відповідь: 2,45⋅10−3 м3; ≈1000 кг/м3.
4. Алюмінієву кулю вагою 108 Н, підвішену до троса, занурили у воду. З якою силою розтягується трос?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
P1=108 Н ρал=2700 кг/м3 ρр=1000 кг/м3 g=9,8 м/с2 P2−? | P1=m⋅g=ρал⋅V⋅g, звідки V=ρал⋅gP1 Fв=ρр⋅g⋅V=ρалρр⋅P1 P2=P1−Fв |
Fв=2700 кг/м31000 кг/м3⋅108 Н=40 Н
P2=108 Н−40 Н=68 Н
Відповідь: ≈68 Н.
5. Якого найменшого об’єму має бути надувний човен масою 7 кг, щоб утримати вантаж вагою 380 Н?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
m=7 кг Pвант=380 Н ρр=1000 кг/м3 g=9,8 м/с2 V−? | Fв=Fтяж+Pвант=m⋅g+Pвант Fв=ρр⋅g⋅V V=ρр⋅gm⋅g+Pвант |
V=1000 кг/м3⋅9,8 м/с27 кг⋅9,8 м/с2+380 Н=9800 Н/м368,6 Н+380 Н=9800 Н/м3448,6 Н≈0,046 м3
Відповідь: 0,046 м3.
6. Площа крижини — 8 м2, товщина — 25 см. Чи зануриться вона повністю у прісну воду, якщо на неї стане людина вагою 600 Н?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
S=8 м2 h=25 см=0,25 м Pл=600 Н ρльоду=900 кг/м3 ρводи=1000 кг/м3 g=9,8 м/с2 Чи зануриться — ? | V=S⋅h Fтяж=m⋅g=ρльоду⋅V⋅g Fзаг=Fтяж+Pл Fв max=ρводи⋅g⋅V |
V=8 м2⋅0,25 м=2 м3
Fзаг=900 кг/м3⋅2 м3⋅9,8 м/с2+600 Н=17640 Н+600 Н=18240 Н
Fв max=1000 кг/м3⋅9,8 м/с2⋅2 м3=19600 Н
Оскільки Fзаг<Fв max (18240 Н<19600 Н), крижина повністю не зануриться.
Відповідь: не зануриться.
7. Яку силу треба прикласти, щоб підняти під водою камінь масою 30 кг, об’єм якого 0,012 м3?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
m=30 кг V=0,012 м3 ρр=1000 кг/м3 g=9,8 м/с2 F−? | Fтяж=m⋅g Fв=ρр⋅g⋅V F=Fтяж−Fв |
Fтяж=30 кг⋅9,8 м/с2=294 Н
Fв=1000 кг/м3⋅9,8 м/с2⋅0,012 м3=117,6 Н
F=294 Н−117,6 Н=176,4 Н
Щоб зрушити камінь з місця та піднімати його вгору, треба прикласти силу, більшу за 176,4 Н.
Відповідь: більше 176,4 Н.
8. Прямокутна коробочка, маса якої 76 г, площа основи 38 см2 і висота 6 см, плаває у воді. Визнач висоту надводної частини коробочки.
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
m=76 г=0,076 кг S=38 см2=3,8⋅10−3 м2 h=6 см=0,06 м ρр=1000 кг/м3 hнад−? | Fв=Fтяж, тобто ρр⋅g⋅Vзан=m⋅g Vзан=S⋅hзан=ρрm, звідки hзан=ρр⋅Sm hнад=h−hзан |
hзан=1000 кг/м3⋅3,8⋅10−3 м20,076 кг=0,02 м=2 см
hнад=6 см−2 см=4 см
Відповідь: 4 см.
9. Надводна частина айсберга має об’єм 500 м3. Визнач об’єм усього айсберга.
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|
Vнад=500 м3 ρльоду=900 кг/м3 ρводи=1030 кг/м3 V−? | Fв=Fтяж, тобто ρводи⋅g⋅Vзан=ρльоду⋅g⋅V Vзан=V−Vнад ρводи⋅(V−Vнад)=ρльоду⋅V, V=ρводи−ρльодуρводи⋅Vнад |
V=1030 кг/м3−900 кг/м31030 кг/м3⋅500 м3=130515000 м3≈3962 м3
Відповідь: 3962 м3.
ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Як за допомогою мензурки з водою, лінійки і пружини з гачком виміряти масу тіла довільної форми?
- За допомогою мензурки з водою виміряй об’єм тіла V за різницею рівнів води до та після його повного занурення.
- Лінійкою виміряй початкову довжину вільної пружини l0.
- Підвісь тіло до пружини з гачком у повітрі й виміряй нову довжину l1. Визнач видовження пружини в повітрі: x1=l1−l0. Це видовження пропорційне силі тяжіння (вазі тіла): m⋅g=k⋅x1.
- Повністю занур підвішене на пружині тіло у воду в мензурці та виміряй довжину пружини l2 і її видовження x2=l2−l0. Різниця видовжень x1−x2 пропорційна виштовхувальній силі: ρводи⋅g⋅V=k⋅(x1−x2).
- Поділивши перше співвідношення на друге, знайди масу тіла без вимірювання жорсткості пружини k:
m=ρводи⋅V⋅x1−x2x1
2. Визнач вагу дерев’яного бруска, використовуючи посудину з водою і лінійку.
- Лінійкою виміряй довжину a, ширину b і висоту h дерев’яного бруска.
- Опусти брусок у посудину з водою, щоб він вільно плавав. Виміряй лінійкою висоту його надводної частини hнад та обчисли висоту зануреної частини: hзан=h−hнад (або зафіксуй межу змочування на бруску й виміряй hзан одразу).
- Знайди об’єм зануреної частини: Vзан=a⋅b⋅hзан.
- Оскільки брусок плаває, його вага дорівнює виштовхувальній силі:
P=Fв=ρводи⋅g⋅Vзан=ρводи⋅g⋅a⋅b⋅hзан
де ρводи=1000 кг/м3, g=9,8 Н/кг.
3. Виконай дослід, зображений на малюнку 20.4 (с. 177).
- Підвісь досліджуване тіло до динамометра та запиши його вагу в повітрі Pтіла в повітрі (на мал. 20.4 — 5 Н).
- Постав порожню склянку на ваги під носик відливної посудини, заповненої водою по вінця зливної трубки.
- Повністю занур тіло у воду та зафіксуй нові показання динамометра Pтіла у воді (на малюнку — 3 Н). Обчисли виштовхувальну силу: Fв=Pтіла в повітрі−Pтіла у воді (5 Н−3 Н=2 Н).
- Виміряй вагу води Pводи, яка вилилася в склянку (на малюнку — 2 Н).
- Висновок: виштовхувальна сила, що діє на занурене в рідину тіло, дорівнює вазі витісненої ним рідини (Fв=Pводи), що підтверджує закон Архімеда.