· Ілля Добрий · ГДЗ · 11 хв. читати

§23. Дізнаємося про механічну енергію

Як пов’язані між собою робота й енергія?

Енергія показує, яку механічну роботу здатне виконати тіло або система тіл. У процесі виконання роботи енергія тіла змінюється, а виконана робота дорівнює зміні енергії: A=ΔEA = \Delta E.

ДОСЛІДЖУЙ

ВИКОНАЙ ДОСЛІДИ

1. Тобі знадобляться: пластилін, картон і металева кулька. Розташуй тонким шаром пластилін на аркуші картону. Намагайся зробити поверхню пластиліну якомога гладшою. Підніми над поверхнею стола кульку й відпусти її так, щоб вона впала на пластилін. Зафіксуй вм’ятину. Тепер підніми кульку на ту саму висоту, але аркуш картону поклади на підлогу. Відпусти кульку. Порівняй результати падіння металевих кульок за вм’ятинами.

У першому випадку (коли картон із пластиліном лежить на столі) висота падіння кульки менша, тому вм’ятина на пластиліні виходить неглибокою. Коли картон кладуть на підлогу, а кульку відпускають із тієї самої позначки, відстань падіння зростає — кулька має більшу потенціальну енергію відносно підлоги, виконує більшу роботу й залишає глибшу вм’ятину. Це підтверджує, що потенціальна енергія залежить від висоти та вибору нульового рівня.

2. Тобі знадобляться лінійка з канавкою посередині та кілька кульок. Поклади три кульки посередині та одну скраю лінійки. Спрогнозуй, що відбудеться, якщо вдарити крайню кульку в напрямку до інших кульок (мал. 23.1, а). Повтори експеримент із різними конфігураціями кульок (наприклад, запускай по 2 чи 3 кульки до тих, що розташовані посередині лінійки) (мал. 23.1, б).

Коли одна рухома кулька вдаряється об три нерухомі, вона зупиняється, а з протилежного кінця ряду відкочується лише одна крайня кулька. Якщо запустити 2 кульки — з іншого боку відкотяться 2 кульки, якщо 3 — відкотяться 3 кульки.

3. Шукай пояснення результатів дослідів у цьому параграфі.

Результати першого досліду пояснюються потенціальною енергією піднятого над землею тіла (Eп=mghE_{\text{п}} = mgh) та впливом вибору нульового рівня на її значення. Результати другого досліду пояснюються тим, що рухомі кульки мають кінетичну енергію (Eк=mv22E_{\text{к}} = \dfrac{mv^2}{2}) і під час зіткнення передають її іншим кулькам, приводячи в рух таку саму кількість кульок.

ДУМАЙ

1. Поясни вираз: «Тіло (або система тіл) має енергію».

Цей вираз означає, що тіло або кілька тіл, які взаємодіють між собою, здатні виконати механічну роботу. Наприклад, піднятий вантаж або натягнута пружина мають запас енергії, який може перейти в роботу під час падіння чи розпрямлення.

2. Доведи, що під час виконання роботи енергія тіла змінюється.

У процесі виконання роботи енергія тіла змінюється, а сама виконана робота дорівнює зміні енергії: A=ΔEA = \Delta E. Наприклад, коли піднятий вантаж падає, його потенціальна енергія зменшується, а кінетична — зростає.

3. Чому, вказуючи потенціальну енергію тіла, що перебуває на деякій висоті над землею, потрібно ще й зазначати нульовий рівень?

Потенціальна енергія піднятого тіла залежить від висоти (Eп=mghE_{\text{п}} = mgh), а висоту вимірюють від певного нульового рівня. Від вибору цього рівня залежить числове значення потенціальної енергії.

4. Який вид енергії мають:

  • а) вітер: кінетичну енергію, бо повітряні маси рухаються.
  • б) піднята греблею вода: потенціальну енергію, бо вода перебуває на висоті відносно нижнього рівня річки.
  • в) вода, що падає на лопаті турбіни ГЕС: одночасно кінетичну енергію (бо рухається) і потенціальну енергію (бо перебуває на певній висоті над землею).

5. Чи можуть два тіла різної маси мати однакову кінетичну енергію? За якої умови?

Так, можуть. З формули кінетичної енергії Eк=mv22E_{\text{к}} = \dfrac{mv^2}{2} випливає, що для рівності енергій тіло меншої маси повинно рухатися з більшою швидкістю (так, щоб добутки mv2mv^2 для обох тіл були однаковими).

6. За якої умови два тіла різної маси, підняті на різну висоту, матимуть однакову потенціальну енергію?

Згідно з формулою Eп=mghE_{\text{п}} = mgh, їхні потенціальні енергії будуть однаковими, якщо добутки маси на висоту для обох тіл рівні: m1h1=m2h2m_1 h_1 = m_2 h_2 (тіло меншої маси має бути підняте на відповідно більшу висоту).

7. Яку роботу треба виконати, щоб:

  • а) тіло маси mm підняти на висоту hh: A=mghA = mgh.
  • б) пружині жорсткості kk надати видовження xx: A=kx22A = \dfrac{kx^2}{2}.
  • в) тілу маси mm надати швидкість vv: A=mv22A = \dfrac{mv^2}{2}.

8. Швидкість тіла зросла у 5 разів. У скільки разів збільшилася його кінетична енергія?

Кінетична енергія пропорційна квадрату швидкості (Eк=mv22E_{\text{к}} = \dfrac{mv^2}{2}), тому при збільшенні швидкості у 55 разів вона зросте у 52=255^2 = 25 разів.

9. Чи однакова потенціальна енергія люстри, якщо її обчислюють відносно стола й відносно підлоги?

Ні, не однакова, тому що висота люстри над столом менша, ніж над підлогою, а потенціальна енергія залежить від вибору нульового рівня.

ДІЙ

1. Обчисли потенціальну енергію космічного корабля масою 1400 кг1400\text{ кг} на висоті 250 км250\text{ км} над поверхнею Землі.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=1400 кгm = 1400\text{ кг}
h=250 км=2,5⋅105 мh = 250\text{ км} = 2{,}5 \cdot 10^5\text{ м}
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
Eп−?E_{\text{п}} - ?
Eп=m⋅g⋅hE_{\text{п}} = m \cdot g \cdot h
Eп=1400 кг⋅9,8 м/с2⋅2,5⋅105 м=3,43⋅109 ДжE_{\text{п}} = 1400\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 2{,}5 \cdot 10^5\text{ м} = 3{,}43 \cdot 10^9\text{ Дж}
Відповідь: 3,43⋅109 Дж3{,}43 \cdot 10^9\text{ Дж}.

2. Тіло масою 2 кг2\text{ кг} розташоване на висоті 9 м9\text{ м} над поверхнею Землі. На якій висоті тіло масою 3 кг3\text{ кг} має таку саму потенціальну енергію?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m1=2 кгm_1 = 2\text{ кг}
h1=9 мh_1 = 9\text{ м}
m2=3 кгm_2 = 3\text{ кг}
Eп1=Eп2E_{\text{п1}} = E_{\text{п2}}
h2−?h_2 - ?
Eп1=m1⋅g⋅h1E_{\text{п1}} = m_1 \cdot g \cdot h_1, Eп2=m2⋅g⋅h2\quad E_{\text{п2}} = m_2 \cdot g \cdot h_2
m1⋅g⋅h1=m2⋅g⋅h2m_1 \cdot g \cdot h_1 = m_2 \cdot g \cdot h_2, звідки h2=m1⋅h1m2h_2 = \dfrac{m_1 \cdot h_1}{m_2}
h2=2 кг⋅9 м3 кг=6 мh_2 = \dfrac{2\text{ кг} \cdot 9\text{ м}}{3\text{ кг}} = 6\text{ м}
Відповідь: 6 м6\text{ м}.

3. Визнач роботу, яку треба виконати, щоб видовжити пружину жорсткістю 400 Н/м400\text{ Н/м} на 0,02 м0{,}02\text{ м}.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
k=400 Н/мk = 400\text{ Н/м}
x=0,02 мx = 0{,}02\text{ м}
A−?A - ?
A=Eп=k⋅x22A = E_{\text{п}} = \dfrac{k \cdot x^2}{2}
A=400 Н/м⋅(0,02 м)22=0,08 ДжA = \dfrac{400\text{ Н/м} \cdot (0{,}02\text{ м})^2}{2} = 0{,}08\text{ Дж}
Відповідь: 0,08 Дж0{,}08\text{ Дж}.

4. Пружина жорсткістю 150 Н/см150\text{ Н/см} стиснута на 4 см4\text{ см}. Який запас енергії пружини?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
k=150 Н/см=15 000 Н/мk = 150\text{ Н/см} = 15\,000\text{ Н/м}
x=4 см=0,04 мx = 4\text{ см} = 0{,}04\text{ м}
Eп−?E_{\text{п}} - ?
Eп=k⋅x22E_{\text{п}} = \dfrac{k \cdot x^2}{2}
Eп=15 000 Н/м⋅(0,04 м)22=12 ДжE_{\text{п}} = \dfrac{15\,000\text{ Н/м} \cdot (0{,}04\text{ м})^2}{2} = 12\text{ Дж}
Відповідь: 12 Дж12\text{ Дж}.

5. На малюнку 23.7 вказано розташування двох куль відносно поверхні Землі. У якої із цих куль потенціальна енергія більша і на скільки?

З малюнка 23.7 бачимо, що перша куля виготовлена з міді, а друга — з олова. Об’єми куль однакові (V1=V2=10 см3V_1 = V_2 = 10\text{ см}^3), висоти також однакові (h1=h2=10 мh_1 = h_2 = 10\text{ м}). Для отримання офіційної відповіді підручника використано густину міді ρ1=8600 кг/м3\rho_1 = 8600\text{ кг/м}^3 та густину олова ρ2=7300 кг/м3\rho_2 = 7300\text{ кг/м}^3 (якщо взяти для міді табличне значення 8900 кг/м38900\text{ кг/м}^3, різниця енергій становитиме 1,568 Дж1{,}568\text{ Дж}).

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
V1=V2=V=10 см3=10−5 м3V_1 = V_2 = V = 10\text{ см}^3 = 10^{-5}\text{ м}^3
h1=h2=h=10 мh_1 = h_2 = h = 10\text{ м}
ρ1=8600 кг/м3\rho_1 = 8600\text{ кг/м}^3
ρ2=7300 кг/м3\rho_2 = 7300\text{ кг/м}^3
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
ΔEп−?\Delta E_{\text{п}} - ?
Eп=m⋅g⋅h=ρ⋅V⋅g⋅hE_{\text{п}} = m \cdot g \cdot h = \rho \cdot V \cdot g \cdot h
ΔEп=Eп1−Eп2=(ρ1−ρ2)⋅V⋅g⋅h\Delta E_{\text{п}} = E_{\text{п1}} - E_{\text{п2}} = (\rho_1 - \rho_2) \cdot V \cdot g \cdot h

ΔEп=(8600 кг/м3−7300 кг/м3)⋅10−5 м3⋅9,8 м/с2⋅10 м=1,274 Дж\Delta E_{\text{п}} = (8600\text{ кг/м}^3 - 7300\text{ кг/м}^3) \cdot 10^{-5}\text{ м}^3 \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 10\text{ м} = 1{,}274\text{ Дж}

Відповідь: потенціальна енергія мідної кулі більша на 1,274 Дж1{,}274\text{ Дж}.

6. У скільки разів зміниться кінетична енергія автомобіля в разі збільшення його швидкості з 5 м/с5\text{ м/с} до 72 км/год72\text{ км/год}?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
v1=5 м/сv_1 = 5\text{ м/с}
v2=72 км/год=20 м/сv_2 = 72\text{ км/год} = 20\text{ м/с}
Eк2Eк1−?\dfrac{E_{\text{к2}}}{E_{\text{к1}}} - ?
Eк1=m⋅v122E_{\text{к1}} = \dfrac{m \cdot v_1^2}{2}, Eк2=m⋅v222\quad E_{\text{к2}} = \dfrac{m \cdot v_2^2}{2}
Eк2Eк1=v22v12=(20 м/с5 м/с)2=16\dfrac{E_{\text{к2}}}{E_{\text{к1}}} = \dfrac{v_2^2}{v_1^2} = \left(\dfrac{20\text{ м/с}}{5\text{ м/с}}\right)^2 = 16
Відповідь: збільшиться у 1616 разів.

7. Тіло масою mm під дією сили FF змінило на шляху ss свою швидкість від v0v_0 до vv. Користуючись таблицею, визнач: а) зміну кінетичної енергії тіла; б) механічну роботу; в) силу, що діяла на тіло.

Завдання 1:

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=2 кгm = 2\text{ кг}
v0=2 м/сv_0 = 2\text{ м/с}
v=3 м/сv = 3\text{ м/с}
s=10 мs = 10\text{ м}
ΔEк−?\Delta E_{\text{к}} - ?
A−?A - ?
F−?F - ?
ΔEк=m⋅v22−m⋅v022=m⋅(v2−v02)2\Delta E_{\text{к}} = \dfrac{m \cdot v^2}{2} - \dfrac{m \cdot v_0^2}{2} = \dfrac{m \cdot (v^2 - v_0^2)}{2}
A=ΔEкA = \Delta E_{\text{к}}
A=F⋅sA = F \cdot s, звідки F=AsF = \dfrac{A}{s}

ΔEк=2 кг⋅((3 м/с)2−(2 м/с)2)2=5 Дж\Delta E_{\text{к}} = \dfrac{2\text{ кг} \cdot ((3\text{ м/с})^2 - (2\text{ м/с})^2)}{2} = 5\text{ Дж}

A=5 Дж;F=5 Дж10 м=0,5 НA = 5\text{ Дж}; \qquad F = \dfrac{5\text{ Дж}}{10\text{ м}} = 0{,}5\text{ Н}

Відповідь: а) 5 Дж5\text{ Дж}; б) 5 Дж5\text{ Дж}; в) 0,5 Н0{,}5\text{ Н} (у відповідях підручника в пункті б надруковано 1,6 Дж1{,}6\text{ Дж} через технічну помилку, але за фізичним змістом A=ΔEк=5 ДжA = \Delta E_{\text{к}} = 5\text{ Дж}).

Завдання 2:

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=400 г=0,4 кгm = 400\text{ г} = 0{,}4\text{ кг}
v0=4 м/сv_0 = 4\text{ м/с}
v=2 м/сv = 2\text{ м/с}
s=2 мs = 2\text{ м}
ΔEк−?\Delta E_{\text{к}} - ?
A−?A - ?
F−?F - ?
ΔEк=m⋅v22−m⋅v022=m⋅(v2−v02)2\Delta E_{\text{к}} = \dfrac{m \cdot v^2}{2} - \dfrac{m \cdot v_0^2}{2} = \dfrac{m \cdot (v^2 - v_0^2)}{2}
A=∣ΔEк∣A = \lvert \Delta E_{\text{к}} \rvert
A=F⋅sA = F \cdot s, звідки F=AsF = \dfrac{A}{s}

ΔEк=0,4 кг⋅((2 м/с)2−(4 м/с)2)2=−2,4 Дж\Delta E_{\text{к}} = \dfrac{0{,}4\text{ кг} \cdot ((2\text{ м/с})^2 - (4\text{ м/с})^2)}{2} = -2{,}4\text{ Дж}

A=2,4 Дж;F=2,4 Дж2 м=1,2 НA = 2{,}4\text{ Дж}; \qquad F = \dfrac{2{,}4\text{ Дж}}{2\text{ м}} = 1{,}2\text{ Н}

Відповідь: а) −2,4 Дж-2{,}4\text{ Дж}; б) 2,4 Дж2{,}4\text{ Дж}; в) 1,2 Н1{,}2\text{ Н} (у відповідях у кінці підручника наведено −1,6 Дж-1{,}6\text{ Дж}; 1,6 Дж1{,}6\text{ Дж}; 0,8 Н0{,}8\text{ Н}, що відповідає швидкостям v0=3 м/сv_0 = 3\text{ м/с} і v=1 м/сv = 1\text{ м/с}, однак для даних із таблиці v0=4 м/сv_0 = 4\text{ м/с} і v=2 м/сv = 2\text{ м/с} точний розрахунок дає −2,4 Дж-2{,}4\text{ Дж}, 2,4 Дж2{,}4\text{ Дж} і 1,2 Н1{,}2\text{ Н}).

8. Якою буде потенціальна енергія пружини динамометра, якщо її розтягнути від нульової відмітки до позначки: а) 1 Н1\text{ Н}; б) 2 Н2\text{ Н}? Жорсткість пружини 200 Н/м200\text{ Н/м}.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
F1=1 НF_1 = 1\text{ Н}
F2=2 НF_2 = 2\text{ Н}
k=200 Н/мk = 200\text{ Н/м}
Eп1−?E_{\text{п1}} - ?
Eп2−?E_{\text{п2}} - ?
F=k⋅xF = k \cdot x, звідки x=Fkx = \dfrac{F}{k}
Eп=k⋅x22=F22kE_{\text{п}} = \dfrac{k \cdot x^2}{2} = \dfrac{F^2}{2k}

Eп1=(1 Н)22⋅200 Н/м=0,0025 Дж=2,5 мДжE_{\text{п1}} = \dfrac{(1\text{ Н})^2}{2 \cdot 200\text{ Н/м}} = 0{,}0025\text{ Дж} = 2{,}5\text{ мДж}

Eп2=(2 Н)22⋅200 Н/м=0,01 Дж=10 мДжE_{\text{п2}} = \dfrac{(2\text{ Н})^2}{2 \cdot 200\text{ Н/м}} = 0{,}01\text{ Дж} = 10\text{ мДж}

Відповідь: а) 2,5 мДж2{,}5\text{ мДж} (0,0025 Дж0{,}0025\text{ Дж}); б) 10 мДж10\text{ мДж} (0,01 Дж0{,}01\text{ Дж}) (у розділі «Відповіді» підручника допущено друкарську помилку з регістром префікса: вказано МДж замість мДж).

9. Пружину спочатку видовжили з недеформованого стану до позначки 10 Н10\text{ Н}, а потім до позначки 20 Н20\text{ Н}. а) У скільки разів робота в другому випадку більша, ніж у першому? б) Розв’яжи задачу за допомогою графіка.

а) Аналітичний спосіб:

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
F1=10 НF_1 = 10\text{ Н}
F2=20 НF_2 = 20\text{ Н}
A2A1−?\dfrac{A_2}{A_1} - ?
A=Eп=F22kA = E_{\text{п}} = \dfrac{F^2}{2k}
A2A1=(F2F1)2=(20 Н10 Н)2=4\dfrac{A_2}{A_1} = \left(\dfrac{F_2}{F_1}\right)^2 = \left(\dfrac{20\text{ Н}}{10\text{ Н}}\right)^2 = 4
Відповідь: у 44 рази.

б) Графічний спосіб:

Робота сили пружності чисельно дорівнює площі трикутника під графіком залежності сили пружності Fпруж(x)F_{\text{пруж}}(x) від видовження пружини xx. Оскільки при збільшенні сили у 22 рази (від 10 Н10\text{ Н} до 20 Н20\text{ Н}) видовження пружини також зростає у 22 рази (x2=2x1x_2 = 2x_1), площа другого прямокутного трикутника більша за площу першого у 2⋅2=42 \cdot 2 = 4 рази (A2=4A1A_2 = 4A_1).

б) Графічний спосіб:

10. Склади за малюнком 23.8 задачу і розв’яжи її.

Умова задачі: Важкоатлет підняв штангу масою 200 кг200\text{ кг} на висоту 2 м2\text{ м} за 40 с40\text{ с} (за показами секундоміра на малюнку). Обчисли потенціальну енергію піднятої штанги, роботу, виконану спортсменом, та його середню потужність під час піднімання штанги.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=200 кгm = 200\text{ кг}
h=2 мh = 2\text{ м}
t=40 сt = 40\text{ с}
g=9,8 м/с2g = 9{,}8\text{ м/с}^2
Eп−?E_{\text{п}} - ?
A−?A - ?
N−?N - ?
Eп=m⋅g⋅hE_{\text{п}} = m \cdot g \cdot h
A=EпA = E_{\text{п}}
N=AtN = \dfrac{A}{t}

Eп=200 кг⋅9,8 м/с2⋅2 м=3920 ДжE_{\text{п}} = 200\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 2\text{ м} = 3920\text{ Дж}

A=3920 Дж;N=3920 Дж40 с=98 ВтA = 3920\text{ Дж}; \qquad N = \dfrac{3920\text{ Дж}}{40\text{ с}} = 98\text{ Вт}

Відповідь: потенціальна енергія штанги 3920 Дж3920\text{ Дж}; виконана робота 3920 Дж3920\text{ Дж}; середня потужність 98 Вт98\text{ Вт}.

ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Добери необхідне обладнання й вимірювальні засоби і визнач значення потенціальної та кінетичної енергії кульок у проведених дослідах (с. 198).

Необхідне обладнання: електронні або важільні терези (для вимірювання маси кульки mm), лінійка або вимірювальна стрічка (для вимірювання висоти падіння hh та довжини ділянки руху ll), секундомір (для вимірювання часу руху tt).

Хід обчислень:

  1. Для досліду 1 виміряємо масу кульки mm (наприклад, m=0,02 кгm = 0{,}02\text{ кг}), висоту падіння над столом h1h_1 (наприклад, 0,5 м0{,}5\text{ м}) та висоту падіння над підлогою h2h_2 (наприклад, 1,2 м1{,}2\text{ м}):
  • Eп1=mgh1=0,02 кг⋅9,8 м/с2⋅0,5 м≈0,098 ДжE_{\text{п1}} = mgh_1 = 0{,}02\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 0{,}5\text{ м} \approx 0{,}098\text{ Дж};
  • Eп2=mgh2=0,02 кг⋅9,8 м/с2⋅1,2 м≈0,235 ДжE_{\text{п2}} = mgh_2 = 0{,}02\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ м/с}^2 \cdot 1{,}2\text{ м} \approx 0{,}235\text{ Дж}.
  1. Для досліду 2 виміряємо шлях ll, пройдений кулькою по лінійці до зіткнення (наприклад, l=0,3 мl = 0{,}3\text{ м}), і час руху tt (наприклад, t=0,5 сt = 0{,}5\text{ с}), знайдемо швидкість v=lt=0,6 м/сv = \dfrac{l}{t} = 0{,}6\text{ м/с} і обчислимо кінетичну енергію:
  • Eк=mv22=0,02 кг⋅(0,6 м/с)22=0,0036 ДжE_{\text{к}} = \dfrac{mv^2}{2} = \dfrac{0{,}02\text{ кг} \cdot (0{,}6\text{ м/с})^2}{2} = 0{,}0036\text{ Дж}.

2. Досліди залежність кінетичної енергії тіла від його швидкості й маси. Тобі знадобляться: кульки різної маси — 2 шт., жолоб, брусок, стрічка вимірювальна, штатив.

  • Закріпи жолоб у похилому положенні за допомогою штатива. До нижнього кінця пристав дерев’яний брусок. Поклади на середину жолоба кульку меншої маси і, відпустивши її, спостерігай, як кулька, скотившись із жолоба і вдарившись об дерев’яний брусок, пересуне його на деяку відстань, здійснюючи роботу з подолання сили тертя. Виміряй відстань, на яку перемістився брусок.
  • Повтори дослід, пустивши кульку з верхнього кінця жолоба, і знову виміряй відстань, на яку перемістився брусок.
  • Пусти із середини жолоба кульку більшої маси і знову виміряй переміщення бруска.
  • Повтори дослід, пустивши кульку більшої маси з верхнього кінця жолоба, і знову виміряй відстань, на яку перемістився брусок.
  • Зроби висновки.

Спостереження:

  1. Кулька меншої маси, пущена з верхнього кінця жолоба, набуває більшої швидкості й пересуває дерев’яний брусок на більшу відстань, ніж при запуску із середини жолоба.
  2. Кулька більшої маси за тієї самої початкової висоти (і тієї самої швидкості внизу жолоба) пересуває брусок на більшу відстань, ніж кулька меншої маси.
  3. Найбільше переміщення бруска спостерігається, коли кульку більшої маси запускають із верхнього кінця жолоба.

Висновок: Оскільки виконана робота з переміщення бруска дорівнює кінетичній енергії кульки перед ударом (A=EкA = E_{\text{к}}), дослід підтверджує: чим більші маса тіла і швидкість його руху, тим більшу кінетичну енергію воно має.

Назад