§56. Розселення населення на материку. Основні екологічні проблеми

• Назад до змісту

Практикуймо

Робота у групі для розв’язання проблем (на вибір): «Альтернативні варіанти використання ділянки хвойного / мішаного / широколистого лісу».

1. Екологічний туризм та рекреація:
   • Облаштування екостежок, зон відпочинку, кемпінгів.
   • Проведення освітніх екскурсій для школярів і туристів.
2. Відновлення природних ресурсів:
   • Збереження біорізноманіття через створення заповідників або заказників.
   • Висадка нових дерев для відновлення лісу після вирубки.
3. Наукові дослідження:
   • Використання ділянки для вивчення місцевої флори та фауни.
   • Моніторинг змін клімату та екосистеми.
4. Сільське господарство та альтернативне використання:
   • Вирощування лікарських рослин або ягідних культур на частині території.
   • Створення пасік для збору меду.
5. Енергетика та матеріали:
   • Використання деревини для виготовлення паперу, меблів або будівельних матеріалів (за умови сталого лісокористування).
   • Отримання біопалива з відходів деревини або хвої.
6. Освітні проєкти:
   • Організація навчальних центрів з екології, де проводитимуться лекції та практичні заняття з охорони природи.

Усі ці варіанти повинні враховувати збереження екосистеми, мінімізацію шкоди природі та сталий розвиток регіону.

Практикуймо

1. Які причини значних відмінностей у розміщенні та густоті (щільності) населення в різних частинах Євразії?

• Природні чинники: Рівнинний рельєф, родючі ґрунти, помірний чи субтропічний клімат сприяють високій густоті населення (Європа, Східна та Південна Азія). Натомість суворий клімат, гори, пустелі та тундра ускладнюють заселення (Сибір, Тибет, пустеля Гобі).
• Історичні чинники: Найдавніші цивілізації виникли в регіонах з родючими землями (Індо-Гангська низовина, долина річки Янцзи), що сприяло їхньому тривалому освоєнню.
• Економічні чинники: Розвинена промисловість і транспортна інфраструктура сприяють концентрації населення в містах.
• Демографічні чинники: У країнах із високим природним приростом (Індія, Китай) густота населення значно більша.

2. Використовуючи інтернет-джерела, підготуйте проєкт у вигляді презентації на тему: «Екологічна катастрофа Аральського моря».

Основні тези для презентації:

Причини катастрофи: Надмірне використання вод річок Амудар’я і Сирдар’я для зрошення полів бавовни та рису в радянський період.

Наслідки:

• Перетворення більшої частини моря на пустелю Аралкум.
• Погіршення здоров’я населення через сольові бурі та токсичні речовини.
• Зникнення рибальства та економічний спад у регіоні.
• Зміни клімату, зокрема посилення посух і екстремальних погодних умов.

Сучасні дії:

• Висадка рослин (саксаул) для боротьби з пиловими бурями.
• Часткове відновлення Північного Аральського моря.
• Міжнародне співробітництво для сталого управління водними ресурсами.

Для презентації можна використати фото до і після висихання моря, карти регіону та графіки змін площі водойми.

3. Які з природних зон Євразії і чому зазнали найбільших змін? У яких частинах материка спостерігається найвищий ступінь зміни природних комплексів?

Найбільших змін зазнали:

• Мішані та широколисті ліси: Вирубані для розширення сільськогосподарських угідь, будівництва міст і доріг.
• Лісостепи та степи: Близько 90% територій розорано для землеробства.
• Мусонні ліси Азії: Збереглися лише окремими ділянками через вирубування та розширення посівних площ.

Найвищий ступінь зміни природних комплексів спостерігається в Європі, Східній та Південній Азії, де густота населення висока, а промисловість і сільське господарство інтенсивно розвинені. Найменше змінена природа Тибету, Сибіру, північних районів та пустель Центральної Азії.

4. Як ви гадаєте, до загострення яких екологічних проблем призводить активна господарська діяльність людини?

Активна господарська діяльність людини призводить до:

• Забруднення повітря (промислові викиди, транспорт).
• Виснаження водних ресурсів (зрошення, забруднення річок і озер).
• Скорочення площ лісів (вирубування для потреб промисловості).
• Ерозії та деградації ґрунтів через надмірне землеробство.
• Зникнення видів рослин і тварин через втрату середовища існування.
• Появи антропогенних пустель (наприклад, Аралкум на місці Аральського моря).

Це також спричиняє глобальні наслідки, такі як зміна клімату та зростання частоти екологічних катастроф.