§48. Роль тварин у біосфері

• Зміст 7 клас Задорожний

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Пташині базари — колонії птахів, які гніздяться на островах. Місцеві жителі, які ведуть рибний промисел, кажуть: «Хочеш бути з рибою, бережи птахів». Але ж більшість цих птахів живляться рибою, тож конкурують із ними. Поясни або спростуй твердження місцевих рибалок

Великі та здорові колонії свідчать про достаток риби й загальний добрий стан екосистеми, що корисно для рибалок.

Морські птахи є частиною складної харчової мережі, де вони контролюють чисельність риб-хижаків та конкурентів, що допомагає зберігати екологічний баланс.

Птахи, особливо морські, сприяють кругообігу поживних речовин. Їхній послід збагачує води навколо пташиних островів, сприяючи росту фітопланктону, який є основою морського харчового ланцюга. Це може призвести до збільшення кількості риби, що вигідно для рибальства.

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Чи можна бобра (мал. 48.1) віднести до ключових видів в екосистемі? Проаналізуй його роль у природі й підтвердь або спростуй його статус.

Так, бобра можна віднести до ключових видів в екосистемі. Бобри відіграють важливу роль у підтримці структури екосистем, зводячи греблі, що створює нові ставки та загати, даючи змогу багатьом іншим тваринам та рослинам отримати потрібний їм біотоп на нових територіях. Вони є “інженерами ландшафту”, які суттєво збільшують біорізноманіття регіону, де мешкають, допомагаючи іншим видам процвітати. Бобри також сприяють збереженню води, фільтрації води, зменшенню ерозії та підтримці рівня ґрунтових вод. Їхня діяльність змінює ландшафти, створюючи різноманітні середовища існування, що підтримують широкий спектр рослин і тварин. Це підтверджує їхній статус як ключового виду в екосистемі.

2. У 1980-х роках індійські фермери почали лікувати свою худобу препаратами, які виявилися токсичними для грифів, і багато цих падальників загинуло. До яких змін в екосистемі призвела загибель грифів?

Загибель грифів в Індії призвела до серйозних змін в екосистемі:

• Збільшилася кількість диких собак і щурів, які зайняли екологічну нішу грифів, але виявилися менш ефективними падальщиками. Це сприяло поширенню інфекційних хвороб.
• Гниючі трупи тварин почали забруднювати джерела води, що спричинило спалахи небезпечних хвороб серед людей і тварин.
• Зросли економічні збитки через необхідність утилізації туш і боротьбу з хворобами.

Ці зміни підкреслюють важливість грифів у підтримці екологічного балансу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Наведи приклади тварин-запилювачів. Які пристосування до запилення є в рослин і тварин?

• Приклади тварин-запилювачів: бджоли, джмелі, метелики, мухи, колібрі, кажани, мурахи, равлики.
• Пристосування у рослин: яскраві пелюстки, аромат квітів, нектарники.
• Пристосування у тварин: спеціальні органи для збору пилку (наприклад, кошики на лапках у бджіл), чутливий нюх і зір для пошуку квітів, вузький дзьоб (у колібрі).

2. Відшукай подібності й відмінності пристосувань рослин, що запилюються комахами, птахами і кажанами.

3. Наведи приклади поширення тваринами рослин, грибів, мікроорганізмів. Як впливають на розповсюдження інших організмів міграції тварин?

• Рослини: лопух (гачечки чіпляються до шерсті), горобина (птахи поїдають плоди й розносять насіння), дуб (насіння розносять білки).
• Гриби: спори грибів можуть переноситися на шерсті або лапах тварин.
• Мікроорганізми: бактерії та спори грибів розносяться разом з екскрементами або на шкірі тварин.

Міграції сприяють поширенню організмів на великі відстані. Наприклад, перелітні птахи можуть переносити насіння рослин або спори грибів у нові регіони.

4. Порівняй роль фітофагів і хижаків у біосфері.

• Фітофаги: Живляться рослинами, зменшуючи їхню біомасу. Наприклад, копитні тварини (на малюнку) поїдають траву, що може призводити до її виснаження за відсутності регуляції. Однак рослини мають здатність до регенерації, якщо чисельність фітофагів контролюється.
• Хижаки: Регулюють чисельність фітофагів, запобігаючи їхньому надмірному розмноженню. Наприклад, тигри зменшують кількість копитних, що дозволяє трав’янистій рослинності відновлюватися. У морських екосистемах морські видри контролюють чисельність морських їжаків, сприяючи зростанню ламінарії.

Таким чином, хижаки підтримують баланс в екосистемах, забезпечуючи стабільність продуцентів (рослин), а фітофаги впливають на динаміку рослинності.

5. Деякі тварини на різних етапах життя різняться роллю в екосистемі й навіть середовищем мешкання. Розглянь зображення деяких із них (мал. 48.6, 48.7). Опиши особливості зображених тварин на різних етапах життєвого циклу. Поясни, у якому середовищі мешкають, чим живляться, як пов’язані з іншими організмами в екосистемі. Наведи приклади інших тварин, які мають подібні особливості процесу індивідуального розвитку.

Комар і його личинки (мал. 48.6):

• Личинка: Мешкає у воді, живиться органічними залишками або мікроорганізмами, сприяючи очищенню водойм.
• Дорослий комар: Мешкає на суші, живиться нектаром рослин (самці) або кров’ю тварин (самки), що робить його важливим елементом харчових ланцюгів і переносником хвороб.

Білан капустяний і його личинка (мал. 48.7):

• Личинка: Живе на рослинах (зокрема капусті), живиться листям, завдаючи шкоди сільськогосподарським культурам.
• Дорослий метелик: Живиться нектаром квітів і сприяє запиленню рослин.

Подібні приклади інших тварин:

• Жаба: Її пуголовки мешкають у воді й живляться водоростями, а дорослі жаби — хижаки, які полюють на комах.

Ці приклади демонструють зміну середовища мешкання та ролей в екосистемі протягом життєвого циклу.

6. Разом із однокласниками та однокласницями створіть лепбук або постер на тему «Роль тварин у колообігу речовин біосфери» (на прикладі городу, лісу, саду вашої місцевості).

Для створення лепбука або постера можна використати такі ідеї:

Город:

• Дощові черви: Розпушують ґрунт, сприяють його аерації й збагаченню гумусом.
• Комахи-запилювачі (бджоли, джмелі): Забезпечують запилення овочевих культур, таких як огірки чи помідори.
• Птахи (шпаки, синиці): Живляться шкідниками, такими як гусінь чи попелиці.

Ліс:

• Олені й зайці: Живляться рослинністю.
• Хижаки (лисиці, вовки): Регулюють чисельність травоїдних тварин.
• Сапротрофи (жуки-гнойовики): Розкладають органічні рештки, повертаючи поживні речовини в ґрунт.

Сад:

• Птахи (дрозди, омелюхи): Розносять насіння фруктових дерев.
• Метелики й бджоли: Запилюють квіти плодових дерев.
• Мурахи: Розносять насіння й розпушують ґрунт.

На постері можна зобразити харчові ланцюги та взаємодії між організмами в кожному середовищі. Наприклад:

• Дощовий черв’як → родючий ґрунт → урожай овочів.
• Бджола → запилення яблуні → плоди для птахів і людей.

Також варто додати пояснення про важливість збереження біорізноманіття для стабільності екосистем.

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

• Хижаки регулюють чисельність фітофагів, що забезпечує збереження біорізноманіття в екосистемах.
• Тварини-запилювачі (наприклад, бджоли, колібрі) сприяють розмноженню рослин і збільшенню їхнього біорізноманіття.
• Сапротрофи (наприклад, жуки-гнойовики) виконують важливу роль у розкладанні органічних решток і поверненні поживних речовин у ґрунт.

2. Закінчи одне з речень:

Мене здивувало, що морські видри, поїдаючи морських їжаків, сприяють розростанню ламінарії, яка є важливою складовою морських екосистем.

3. Із якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Перешкодою було зрозуміти взаємозв’язок між різними видами тварин і їхнім впливом на екосистему. Я подолав цю труднощі, уважно аналізуючи малюнки та приклади з тексту, які допомогли краще зрозуміти ці взаємодії.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Ці знання можна використати для створення проєктів про збереження біорізноманіття в нашій місцевості та пояснення важливості хижаків, запилювачів і сапротрофів у підтримці екологічного балансу.

Ще додатково можна почитати тут:

Значення тварин у природі та житті людини