§47. Зв'язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах

Назад до змісту

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Колонії коралових поліпів перебувають у небезпеці внаслідок глобальних змін клімату. Останнім часом спостерігають відбілювання коралів — втрату ними забарвлення. Простеж, як корали набувають кольору, чому його втрачають і до чого це може призвести. Не забудь вписати в цю детективну історію одноклітинних водоростей.

Корали отримують свій колір завдяки симбіозу з одноклітинними водоростями — зооксантелами. Ці водорості живуть у тканинах коралів і здійснюють фотосинтез, виробляючи поживні речовини, які використовують корали.

Відбілювання коралів відбувається через стресові умови, наприклад, підвищення температури води. У таких умовах корали виганяють зооксантели, що призводить до втрати кольору, оскільки саме водорості надають їм забарвлення.

Відбілювання коралів може спричинити їхню загибель, адже без зооксантел корали втрачають джерело поживних речовин. Це негативно впливає на всю екосистему коралових рифів, яка залежить від їхнього існування (можуть загинути).

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Уяви, що в екосистемі є шість гіпотетичних організмів, які виконують свою екологічну роль у передачі речовин та енергії. Який із двох зображених варіантів харчових сіток правильно відображає передачу енергії між цими організмами? Склади ще один правильний варіант

Який із двох варіантів харчових сіток правильний?

Правильним є варіант 1, оскільки він коректно відображає потік енергії від продуцентів (рослин) до консументів першого порядку (рослиноїдних тварин), а далі до консументів другого і третього порядків (всеїдних тварин і хижаків).

Склади ще один правильний варіант харчової сітки:

А → Б → Г → Д (Рослина → Рослиноїдна тварина → Всеїдна тварина → Хижак).

2. Золотиста картопляна нематода (мал. 47.1) — круглий черв, що паразитує на картоплі. Печінковий сисун (мал. 47.2) паразитує в тілі корів та інших тварин. Чи однакові трофічні рівні ці паразити займають в екосистемі? Обґрунтуй.

Ні, золотиста картопляна нематода та печінковий сисун займають різні трофічні рівні.

Золотиста картопляна нематода паразитує на рослинах (картоплі та інших пасльонових), які є продуцентами. Вона належить до первинних консументів, оскільки живиться органічними речовинами рослинного походження.

Печінковий сисун паразитує на тваринах (корови, інші теплокровні), які є консументами. Він належить до вторинних або третинних консументів, залежно від того, чи є його господар рослиноїдним чи всеїдним.

Таким чином, ці паразити займають різні трофічні рівні через різницю в їхніх господарях і способах живлення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Приклади продуцентів, консументів, редуцентів в екосистемах прісної водойми та мішаного лісу:

Прісна водойма:

Продуценти: водорості (наприклад, хлорела, спірогіра).
Консументи: риби (карась), жаби, личинки комах.
Редуценти: бактерії, гриби.

Мішаний ліс:

Продуценти: дерева (дуб, сосна), трав’янисті рослини.
Консументи: білки, олені, птахи.
Редуценти: ґрунтові бактерії, гриби (опеньки).

2. Ланцюги живлення для екосистем:

Море: фітопланктон → рачки → риби → акули.
Степ: ковила → сарана → ящірка → орел.

3. Доведи, що в екосистемі відбувається потік енергії та колообіг речовин:

В екосистемі енергія передається від продуцентів до консументів і редуцентів. Наприклад, рослини поглинають сонячну енергію для фотосинтезу, утворюючи органічні речовини. Рослиноїдні тварини отримують цю енергію, поїдаючи рослини, а хижаки — споживаючи рослиноїдних тварин. Редуценти розкладають відмерлі рештки до неорганічних речовин (вода, вуглекислий газ), які знову використовують продуценти. Таким чином забезпечується колообіг речовин і потік енергії.

4. Наведи приклади просторових взаємодій рослин і тварин.

Бджоли, метелики та інші комахи запилюють квіти, живлячись нектаром.
Птахи та ссавці поширюють насіння рослин, поїдаючи плоди.
Деякі тварини будують гнізда на деревах (наприклад, птахи).
Риби-прилипали переміщуються разом з акулами або черепахами.
Рак-самітник використовує актинію для захисту.

5. Уклади схему взаємозв’язків між тваринами і грибами.

Жуки-гнойовики → розносять спори грибів.
Гриби → розкладають рештки тварин (мертві організми).
Гриби → утворюють мікоризу з коренями рослин, які є кормом для травоїдних тварин.
Гриби → служать їжею для деяких тварин (наприклад, білок чи кабанів).

6. Уклади схему взаємозв’язків між тваринами і прокаріотами (не забудь про глибоководного черва рифтію).

Прокаріоти можуть жити в симбіозі з тваринами:

у шлунку жуйних тварин, де вони розщеплюють целюлозу.
Рифтія не має рота і шлунка, живиться за рахунок симбіотичних бактерій, які займають майже всю полость тіла черва. Бактерії використовують сірководень, вуглекислоту і кисень для синтезу амінокислот і білків, якими живиться рифтія.
прокаріоти в кишечнику беруть участь у синтезі вітамінів (наприклад, вітаміну K у людини).

Прокаріоти можуть бути патогенами:

для комах, як у випадку з бактерією Photorhabdus, яка живе в круглих черв’яках і комахах.
чи для тварин та людини (наприклад, сибірська виразка, холера та інші).

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

В екосистемах відбувається потік енергії: продуценти поглинають сонячну енергію, яку передають консументам і редуцентам.
Редуценти розкладають органічні речовини до неорганічних, забезпечуючи повернення хімічних елементів у колообіг речовин.
Тварини можуть взаємодіяти з рослинами через запилення, поширення насіння або створення домівок серед рослин.

2. Закінчи одне з речень:

Мене здивувало, що редуценти, такі як гриби і прокаріоти, відіграють ключову роль у завершенні колообігу речовин в екосистемах.

3. Із якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Я зіткнувся із труднощами в розумінні складної системи трофічних зв’язків. Я подолав це, уважно розглянувши схеми харчових ланцюгів і мереж у тексті та малюнках[1].

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Ці знання можна використати для розуміння екологічних процесів у природі, таких як вплив людини на екосистеми, а також для створення проєктів із захисту навколишнього середовища.