§47. Зв'язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах

• Назад до змісту

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Колонії коралових поліпів перебувають у небезпеці внаслідок глобальних змін клімату. Останнім часом спостерігають відбілювання коралів — втрату ними забарвлення. Простеж, як корали набувають кольору, чому його втрачають і до чого це може призвести. Не забудь вписати в цю детективну історію одноклітинних водоростей.

Коралові поліпи отримують яскраве забарвлення завдяки симбіозу з одноклітинними фотосинтезуючими водоростями (зооксантелами), які живуть у їхніх тканинах. Через потепління води та стрес корали виганяють водорості й стають білими, оскільки крізь прозорі тканини просвічує вапняковий скелет. Без водоростей поліпи позбавляються більшості поживних речовин, що призводить до їхнього голодування, масової загибелі та руйнування всієї екосистеми рифу.

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Уяви, що в екосистемі є шість гіпотетичних організмів, які виконують свою екологічну роль у передачі речовин та енергії. Який із двох зображених варіантів харчових сіток правильно відображає передачу енергії між цими організмами? Склади ще один правильний варіант.

Правильним є Варіант 1. У ньому потік енергії починається від рослини-продуцента (А), іде до рослиноїдних тварин (Б і В), а від них — до хижака (Д) і всеїдної тварини (Г). У Варіанті 2 стрілки утворюють замкнене коло, що суперечить односпрямованому потоку енергії в екосистемах.

Ще один правильний варіант ланцюга чи сітки: А → Б → Г; А → В → Д → Г (де рослиноїдні Б і В споживаються відповідно всеїдною твариною Г та хижаком Д, а хижака Д може споживати всеїдна тварина Г).

2. Золотиста картопляна нематода (мал. 47.1) — круглий черв, що паразитує на картоплі. Печінковий сисун (мал. 47.2) паразитує в тілі корів та інших тварин. Чи однакові трофічні рівні ці паразити займають в екосистемі? Обґрунтуй.

Ні, ці паразити займають різні трофічні рівні:

• Золотиста картопляна нематода живиться тканинами картоплі (продуцента), тому є первинним консументом (споживачем 1-го порядку).
• Печінковий сисун живиться в тілі рослиноїдної корови (первинного консумента), тому є вторинним консументом (споживачем 2-го порядку).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Наведи приклади продуцентів, консументів, редуцентів в екосистемах прісної водойми та мішаного лісу.

Прісна водойма:

• Продуценти: водорості (спірогіра, ряска, вольвокс).
• Консументи: дафнії, пуголовки, карась, щука.
• Редуценти: мулові бактерії, водні гриби, черви-трубочники.

Мішаний ліс:

• Продуценти: дуб, сосна, ліщина, папороть.
• Консументи: козуля, заєць, миша, вовк, лисиця.
• Редуценти: шапинкові гриби, ґрунтові бактерії, дощові черви, жуки-мертвоїди.

2. Склади ланцюг живлення для екосистем моря і степу.

• Море: фітопланктон (одноклітинні водорості) → зоопланктон (дрібні рачки) → кілька → тріска → тюлень.
• Степ: ковила → сарана → ящірка → гадюка → степовий орел.

3. Доведи, що в екосистемі відбувається потік енергії та колообіг речовин.

Потік енергії є лінійним: сонячна енергія вловлюється продуцентами, переходить з їжею до консументів, на кожному рівні розсіюється у вигляді тепла і назад до Сонця не повертається. Колообіг речовин є циклічним: неорганічні сполуки завдяки фотосинтезу перетворюються на органічні, а після відмирання організмів редуценти знову розкладають їх до простих мінеральних речовин, доступних рослинам.

4. Наведи приклади просторових взаємодій рослин і тварин.

• Птахи будують гнізда в кронах дерев або дуплах для виведення пташенят.
• Дрібні тварини (комахи, ящірки) ховаються від спеки та ворогів у густих заростях трави чи корінні.
• Тварини переносять на своїй шерсті чіпкі плоди та насіння рослин (лопух, череда), забезпечуючи їх розселення.

5. Уклади схему взаємозв’язків між тваринами і грибами.

• Тварини живляться плодовими тілами грибів (білки поїдають боровики, слимаки гризуть сироїжки).
• Тварини переносять спори грибів на шерсті та лапках, сприяючи їх розмноженню.
• Паразитичні гриби поселяються на покривах тварин, викликаючи мікози.
• Гриби-редуценти розкладають відмерлі тіла та продукти життєдіяльності тварин до мінеральних солей.

6. Уклади схему взаємозв’язків між тваринами і прокаріотами (не забудь про глибоководного черва рифтію, § 8).

• Симбіоз у рифтій: бактерії-хемосинтетики живуть у тілі глибоководного черва і забезпечують його органічними речовинами, окиснюючи сірководень.
• Симбіоз травлення: бактерії рубця жуйних копитних допомагають розщеплювати складну рослинну клітковину.
• Кишкова мікрофлора: бактерії кишечника тварин синтезують життєво необхідні вітаміни групи B і K.
• Хвороботворний вплив: патогенні бактерії спричиняють небезпечні інфекційні захворювання тварин (сибірка, сальмонельоз).
• Редукція: ґрунтові та водні бактерії перетворюють рештки загиблих тварин на неорганічні сполуки.

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

• Енергія рухається крізь екосистему в один бік і розсіюється у вигляді тепла, тоді як хімічні речовини здійснюють замкнений колообіг.
• Коралові рифи існують завдяки тісній взаємовигідній співпраці тварин-поліпів із мікроскопічними водоростями.
• Між тваринами й рослинами виникають не лише зв’язки живлення, а й просторові взаємодії для захисту та розселення.

2. Закінчи одне з речень:

Мене здивувало те, що глибоководні черви рифтії не мають травної системи, а повністю харчуються за рахунок симбіотичних хемосинтезуючих бактерій.

3. Із якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Було непросто відрізнити консументів різних порядків у складній трофічній сітці, але схема на малюнку 47.4 допомогла мені простежити всі ланцюги живлення.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Отримані знання допоможуть мені підтримувати біологічну рівновагу у власному акваріумі, правильно піклуватися про домашніх улюбленців та берегти природні екосистеми рідного краю.