§46. Середовища існування тварин. Пристосування тварин до умов середовища - Задорожний

• Зміст ГДЗ Біологія 7 клас Задорожний

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Верблюд і кашалот суттєво різняться будовою й умовами існування. Проте, за новітніми науковими даними, вони мають відносно недалеких спільних предків. Тому тепер їх відносять до одного ряду класу Ссавці. Простеж, які пристосування до різних умов існування сформувалися в цих тварин у ході еволюції.

• Верблюд (пустельне середовище): жирові запаси в горбах для отримання метаболічної води й енергії, густа шерсть для терморегуляції, широкі мозолясті подушки на лапах для руху піском, ніздрі зі щілинами та довгі густі вії для захисту від пилу й піщаних бур.
• Кашалот (водне середовище): обтічна торпедоподібна форма тіла, перетворення кінцівок на плавці, товстий шар підшкірного жиру для збереження тепла, спермацетовий орган для регуляції плавучості під час занурення та ехолокація для орієнтації в темряві океану.

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Яке середовище існування тварин (мал. 46.1) характеризується найменшою мінливістю умов (температура, освітленість, вологість), а яке — найбільшою?

• Найменшою мінливістю умов відзначається водне середовище (а також організмове), оскільки вода повільно нагрівається й остигає, а вологість постійно максимальна.
• Найбільшою мінливістю умов характеризується наземно-повітряне середовище через різкі добові та сезонні стрибки температури, рівня освітленості й опадів.

2. У якому середовищі мешкає найбільша тварина на земній кулі? Які фізичні чинники сприяють цьому? Відшукай, яких найбільших розмірів сягають тварини в усіх інших середовищах. Які чинники обмежують їхні розміри?

Найбільша тварина — синій кит (до 33 м завдовжки й понад 150 т маси), що живе у водному середовищі; досягати таких гігантських розмірів допомагає висока густина води та виштовхувальна (архімедова) сила, яка підтримує вагу тіла.

• Наземно-повітряне середовище: найбільшим є африканський слон (маса до 6–7 т, зріст до 4 м); його розміри обмежує гравітація та міцність скелета й м’язів.
• Ґрунтове середовище: найбільші рийні ссавці (як-от австралійський сумчастий кріт чи сліпак) рідко перевищують 20–30 см завдовжки; розміри обмежує висока щільність ґрунту, брак вільного простору та дефіцит кисню.
• Середовище всередині організмів: найбільші гельмінти (наприклад, стьожкові черви) можуть сягати 10–20 м у довжину, проте вони мають тонке стрічкоподібне тіло; їхні розміри суворо лімітовані об’ємом органів хазяїна.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Наведи приклади тварин, що мешкають на різних глибинах моря і прісної водойми. Які пристосування їм властиві?

• У морі: поверхня (нейстон) — фізалія зі здатністю триматися завдяки плавальному міхуру; товща води (планктон і нектон) — дельфіни, кальмари та медузи з обтічним тілом, плавцями чи реактивним рухом; дно (бентос) — морські зірки й актинії з прикріпленим способом життя або променевою симетрією.
• У прісній водоймі: поверхня — водомірки з гідрофобними волосками на кінцівках; товща води — дафнії та риби (щука, карась) із плавальним міхуром і зябрами; придонна зона — раки й соми з чутливими вусиками для пошуку поживи в мулі.

2. З якими проблемами стикаються прісноводні й морські тварини? Як вони їх розв’язують?

• Прісноводні тварини: стикаються з постійним надходженням води в тіло через осмос; розв’язують проблему інтенсивним виведенням надлишку рідини через видільну систему та активним утриманням солей зябрами або шкірою.
• Морські тварини: стикаються з небезпекою зневоднення організму через високу концентрацію солі навколо; розв’язують проблему питтям морської води та активним виведенням солей через хлоридні клітини зябер або спеціальні залози.

3. Порівняй органи газообміну тварин, що мешкають у різних середовищах.

• Водне середовище: зябра (у риб, раків, молюсків) з великою площею поверхні для ефективного вбирання кисню, розчиненого у воді.
• Наземно-повітряне середовище: легені (у хребетних) і система трахей (у комах), що сховані всередині тіла для захисту від пересихання.
• Ґрунтове середовище: густа сітка капілярів у тонкій вологій шкірі (дощові черви) або легені зі зниженою потребою в кисні (сліпаки, кроти).
• Середовище всередині організмів: анаеробне дихання (без участі кисню) або вбирання залишків кисню через кутикулу всією поверхнею тіла.

4. Які покриви тіла властиві мешканцям кожного середовища? Як особливості покривів забезпечують адаптацію до різних умов?

• Водне середовище: гладка луска зі слизом або товста шкіра без волосся для зменшення опору води під час руху.
• Наземно-повітряне середовище: шерсть, пір’я чи ороговілі луски, що захищають від механічних пошкоджень, холоду, спеки та зайвого випаровування води.
• Ґрунтове середовище: міцна кутикула комах, товста слизова шкіра червів чи коротке гладке хутро без вираженого напрямку ворсу для полегшення просування в товщі землі.
• Середовище всередині організмів: щільна багатошарова кутикула (тегумент), стійка до травних соків і захисних антитіл хазяїна.

5. Розміри вух у полярної лисиці менші, ніж у фенека (мал. 46.5). Поясни, як така форма вух сприяє адаптації до різних умов.

• У песця (полярної лисиці) короткі й заокруглені вушні раковини зводять до мінімуму площу контакту з крижаним повітрям, рятуючи тварину від критичної тепловіддачі та обмороження.
• У пустельного фенека величезні тонкі вуха пронизані густою мережею капілярів і працюють як радіатори для охолодження тіла в екстремальну спеку.

6. Склади таблицю «Особливості наземно-повітряного середовища та пристосування тварин до них».

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

• Розміри виступаючих частин тіла (вух, носа) у споріднених теплокровних тварин залежать від клімату проживання для регуляції тепла.
• Водні мешканці поділяються за глибинами та способом життя на нейстон, планктон, нектон і бентос.
• Паразитичні тварини втрачають складні органи чуття, проте набувають спеціальних присосок і високої плодючості.

2. Закінчи одне з речень.

Мене здивувало те, що наземні верблюди та океанічні кашалоти походять від близьких спільних предків і належать до одного ряду копитних ссавців.

3. Із якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Складно було запам’ятати назви екологічних груп гідробіонтів (планктон, нектон, бентос), але мені допомогла схема з малюнка 46.2 підручника.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Ці знання допоможуть мені розпізнавати способи пристосування диких тварин у природі та правильно підбирати умови утримання домашніх улюбленців (акваріумних рибок, гризунів).