§42. Тектонічні структури, рельєф і корисні копалини Євразії

• Зміст параграфів (відповідей) до підручника

1. Яку будову мають платформи?

Платформи мають двошарову будову: зверху – осадовий чохол, а знизу – кристалічний фундамент.

2. Чим давні платформи відрізняються від молодих?

Найстаріші частини плит – давні платформи, їх фундамент сформувався в архейсько-протерозойську еру. Фундаменти молодих платформ сформувалися наприкінці палеозойської ери та залягають на великих глибинах під осадовими породами.

3. Які ви пам’ятаєте геологічні ери та епохи горотворення?

У Євразії представлені всі епохи горотворення: від найдавнішої байкальської до сучасної альпійської (кайнозойської).

4. Які існують закономірності розміщення корисних копалин, що зумовлені тектонічною будовою території?

На щитах давніх платформ розташовані великі родовища залізної руди. В областях складчастості знаходяться родовища руд кольорових металів. У Євразії є великі запаси паливних корисних копалин (нафта, природний газ, кам’яне вугілля) пов’язані з осадовими породами прогинів платформи; крайовими прогинами; областями шельфу.

Завдання

1. У межах яких літосферних плит розміщена Євразія та в яких напрямках вони переміщуються?

Євразія розташована в основному на Євразійській плиті. Також частково на Північноамериканській, Аравійській, Індостанській, Філіппінській плитах. Напрямки їхнього руху вказані стрілками на карті.

2. Які літосферні плити в межах сучасної Євразії утворилися внаслідок розколів давнього материка Лавразія, а які – після розколів Гондвани? Поясніть, як сформувалася Євразія як єдиний материк.

Євразійська та Північноамериканська плити утворилися після розколу Лавразії. Індостанська та Аравійська плити – після розколу Гондвани. Євразія сформувалася як єдиний материк внаслідок тривалого зближення та зіткнення різних літосферних плит.

3. Які частини Євразії розміщені в середині літосферної плити, а які – на межах сусідніх плит?

В середині Євразійської плити розташована переважна частина території. На межах плит розташовані: південь (зіткнення з Африканською, Аравійською, Індостанською плитами), схід (зіткнення з Філіппінською та Тихоокеанською плитами) та північний схід (межа з Північноамериканською плитою).

4. Зробіть припущення щодо розміщення платформ та областей складчастості на території Євразії. Перевірте свої висновки за тектонічною картою материка (мал. 195).

Найбільші платформи (Східноєвропейська, Сибірська) мають бути в центральній частині Євразійської плити. Області складчастості (гори) – на півдні та сході, де відбувається зіткнення плит.

5. Що відбувається з Євразійською плитою в районі озера Байкал? Які зміни в майбутньому чекають на цей район? Де аналогічні явища відбуваються в межах Африканської платформи?

В районі Байкалу відбувається розходження Євразійської плити, формується рифт (розлом). У майбутньому тут може утворитися новий океан. Аналогічні процеси відбуваються в Східній Африці, де також формується рифтова зона.

Завдання

Група І. Платформи

1. Давні платформи: Східноєвропейська (докембрій), Сибірська (докембрій). Молоді платформи: Західносибірська (палеозой).
2. Форми рельєфу: Давнім платформам відповідають рівнини (Східноєвропейська рівнина, Середньосибірське плоскогір’я). Молодим платформам також відповідають рівнини (Західносибірська рівнина). Розташовані в середині літосферних плит.
3. Таблиця:

Група ІІ. Області складчастості

1. Області складчастості: Байкальська, Каледонська, Герцинська, Мезозойська, Кайнозойська (Альпійсько-Гімалайський пояс).
2. Форми рельєфу: Областям складчастості відповідають гори. Молодим – високі гори (Альпи, Гімалаї), давнім – зруйновані, невисокі гори (Урал). Розташування: молоді – на межах плит, давні – можуть бути й в середині.
3. Таблиця:

Група ІІІ. Вулкани, землетруси, корисні копалини

1. Вулкани і землетруси: Розташовані в Тихоокеанському та Альпійсько-Гімалайському поясах, на межах літосферних плит. (дивись позначки на карті).
2. Корисні копалини:
   • На платформах – залізні руди (Криворіжжя, Курська магнітна аномалія).
   • В областях складчастості – руди кольорових металів (Альпи, Кавказ).
   • Осадовий чохол платформ – нафта, газ (Західний Сибір, Перська затока).
   • Порівняння з іншими материками – як і на інших материках, розміщення корисних копалин пов’язане з тектонічною будовою.

Завдання

1. Відшукайте на фізичній карті Євразії в атласі гори, зображені на малюнку. З’ясуйте їхні пересічні висоти.

На малюнку 196 вказані гори: Яблуневий хребет (1702 м), Скандинавські гори (2469 м), Уральські гори (1895 м), Тянь-Шань (7439 м), Верхоянський хребет (2389 м), Кавказ (5642 м). Це їх максимальні висоти. Пересічні висоти можна знайти на фізичній карті атласу.

2. Зіставте фізичну карту з тектонічною та визначте, до якої за віком складчастості належать ці гори, тобто вони є старими, середніми чи молодими.

• Яблуневий хребет – Урало-Монгольський пояс (давня складчастість, активне горотворення відбувалося в палеозойську еру).
• Скандинавські гори – Каледонська складчастість (середній вік).
• Уральські гори – Герцинська складчастість (середній вік).
• Тянь-Шань – Альпійська складчастість (молоді гори). Відроджені (давні гори, які були зруйновані, але пізніше, у кайнозойську еру, в альпійську епоху горотворення, окремі гірські системи зазнали розломів і знову піднялися на різну висоту).
• Верхоянський хребет - Мезозойська складчастість.
• Кавказ – Альпійська складчастість (молоді гори).

3. За слайдами поясніть, як за зовнішніми ознаками ви можете визначити вік гір. Чи завжди це легко зробити?

Зовнішні ознаки: Молоді гори – високі, з гострими вершинами. Старі гори – низькі, зі згладженими вершинами. Але не завжди легко визначити вік лише за зовнішнім виглядом, бо на вигляд впливають ще й клімат, гірські породи, інтенсивність руйнування.

4. Поясніть, як висота гір залежить від їхнього віку. Дослідіть за тектонічною та фізичною картами, чи всі гори Євразії, що зображені на малюнку, відповідають цьому правилу.

Зазвичай, молоді гори – вищі, а старі – нижчі. Молоді гори (наприклад, Кавказ, Тянь-Шань) зазвичай високі, з гострими вершинами, оскільки вони не встигли зазнати значного руйнування під дією зовнішніх сил. Старі гори (наприклад, Уральські, Скандинавські) мають меншу висоту та згладжені вершини через тривалий вплив ерозії.

Виняток – Тянь-Шань. Хоча він утворився давно, у кайнозойську еру відбулося його повторне підняття, тому він має значну висоту.

Завдання

Використовуючи малюнок 197, тектонічну карту (мал. 195) та інформацію з тексту, ось відповіді:

1. Порівняння висоти гірських систем у Європі та Азії:

• Європа: Найвища гірська система – Альпи (г. Монблан, 4807 м).
• Азія: Найвища гірська система – Гімалаї (г. Джомолунгма, 8850 м).

2. Визначення віку гірських систем за тектонічною картою:

Європа:

• Альпи – кайнозойська (альпійська) складчастість.
• Карпати - кайнозойська (альпійська) складчастість.
• Піренеї - кайнозойська (альпійська) складчастість.
• Апенніни - кайнозойська (альпійська) складчастість.
• Скандинавські гори – палеозойська (каледонська) складчастість.
• Уральські гори – палеозойська (герцинська) складчастість.
• Кримські гори - кайнозойська (альпійська) складчастість.

Азія:

• Гімалаї – кайнозойська (альпійська) складчастість.
• Тянь-Шань – кайнозойська (альпійська) складчастість (відроджені).
• Памір - кайнозойська (альпійська) складчастість.
• Алтай - Урало-Монгольський пояс (каледонська), відроджені в пізніше епохи: мезозойську та кайнозойську.
• Кавказ - кайнозойська (альпійська) складчастість.

3. Літосферні плити, в межах яких розташовані гори:

• Альпи, Карпати, Піренеї, Апенніни, Кримські гори, Кавказ, Гімалаї, Тянь-Шань, Памір – на межі Євразійської, Африканської, Аравійської та Індостанської плит.
• Скандинавські гори, Уральські гори – у межах Євразійської плити.
• Алтай - Урало-Монгольський пояс, в середині Євразійської плити.

4. Висновок: у Європі чи в Азії розташовані більш високі гори?

В Азії розташовані значно вищі гори, ніж у Європі. Найвища точка Землі, гора Джомолунгма (Еверест), знаходиться в Гімалаях, в Азії.

Завдання

1. Розгляньте карту-схему та з’ясуйте, які території Євразії зазнали впливу давнього зледеніння.

Давнє зледеніння охопило значну частину північної Європи (Скандинавський півострів, Східноєвропейська рівнина), а також частини Північної Азії (Таймир, північ Західносибірської рівнини). Центрами зледеніння були Скандинавський півострів, Таймир і Нова Земля.

2. Європейська чи Азійська частина материка була більше вкрита льодом? З чим це може бути пов’язано?

Європейська частина материка була більше вкрита льодом. Це пов’язано з тим, що центр зледеніння (Скандинавський півострів) знаходився ближче до Європи, а також із загальною географічною широтою та кліматичними умовами.

3. Поясніть, чому південна межа льодовика така нерівна. Чому він рухався двома язиками?

Південна межа льодовика нерівна через особливості рельєфу: гори, річкові долини та інші перешкоди впливали на напрямок руху льодовика. Льодовик рухався двома язиками через розгалуження потоків льоду в місцях знижень рельєфу.

4. Які території України зазнали впливу давнього зледеніння?

В Україні давнє зледеніння охопило північні області: Волинь, Полісся, Київщину та Чернігівщину. На цих територіях залишилися льодовикові відклади (морени) та вирівняний рельєф.

5. Як вплинув давній льодовик на формування рельєфу, гірських порід та органічного світу Євразії? Порівняйте з Північною Америкою.

• Рельєф: Льодовик згладив поверхню, створив рівнини (наприклад, Полісся), моренні горби, улоговини озер (Ладозьке, Онезьке). У Скандинавських горах утворилися фіорди.
• Гірські породи: Льодовик переносив валуни, глину і пісок, утворюючи моренні відклади.
• Органічний світ: Зледеніння спричинило міграцію рослин і тварин на південь. Після танення льодовика флора і фауна поступово відновлювалися.
• Порівняння з Північною Америкою: Подібно до Євразії, у Північній Америці центром зледеніння був Канадський щит. Льодовик також створив великі озера (Великі озера), рівнини та моренні відклади.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть найбільші рівнини та гори Євразії.

• Найбільші рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська.
• Найбільші гори: Гімалаї, Альпи, Кавказ, Тянь-Шань.

2. Розкажіть, які частини материка й чому зайняті рівнинами, а які різними за висотою горами.

• Рівнини відповідають давнім і молодим платформам. Наприклад, Східноєвропейська рівнина розташована на Східноєвропейській платформі.
• Гори відповідають областям складчастості, де відбувалося зіткнення літосферних плит. Наприклад, Гімалаї утворилися в зоні зіткнення Індостанської та Євразійської плит.

3. Поясніть, чому найвищі й найбільш сейсмічно активні гори тягнуться в Євразії двома поясами: на півдні та на сході материка.

Найвищі та сейсмічно активні гори тягнуться двома поясами (Альпійсько-Гімалайським і Тихоокеанським) тому що:

• Це зони зіткнення літосферних плит, де відбуваються активні тектонічні рухи, землетруси та вулканізм.
• На півдні - зіткнення Євразійської плити з Африканською, Аравійською та Індостанською.
• На сході - взаємодія Євразійської з Тихоокеанською та Філіппінською плитами.

4. Поясніть, чи однаковий вплив мало давнє зледеніння на формування рельєфу Євразії та Північної Америки. За мал. 198 визначте, де в Україні було зледеніння. Які лишилися його наслідки?

Схожий вплив:

• Вплив був значним як в Євразії, так і в Північній Америці: згладжування рельєфу, утворення моренних відкладів, озер, тощо.
• У Євразії льодовик охопив більшу площу Європи, аніж Азії. У Північній Америці центр зледеніння був у районі Канади.
• В Україні (за мал. 198) зледеніння досягало Києва. Наслідки: моренні горби, рівнинний рельєф Полісся, озерні улоговини.

5. Роз’ясніть, чому не всі давні гори Євразії є низькими, а молоді – високими.

Не завжди давні гори є низькими, а молоді - високими, бо на висоту впливають:

• Тектонічні рухи: старі гори можуть бути підняті знову (відроджені гори).
• Інтенсивність руйнування: гори, складені з міцних порід, руйнуються повільніше.
• Клімат: у вологому кліматі руйнування відбувається швидше.

6. Зіставте тектонічну та політичну карти Євразії. Поясніть, у яких країнах та чому можливі руйнівної сили землетруси та виверження вулканів.

Руйнівні землетруси та виверження вулканів найчастіше трапляються в країнах, розташованих у межах двох активних сейсмічних поясів: Тихоокеанського та Альпійсько-Гімалайського.

Тихоокеанський пояс (схід Євразії):

• Країни: Росія (Камчатка, Курильські острови), Японія, Філіппіни, Індонезія.
• Причина: зіткнення Євразійської плити з Тихоокеанською та Філіппінською плитами. Тут розташовані численні активні вулкани (Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау).

Альпійсько-Гімалайський пояс (південь Євразії):

• Країни: Італія (Везувій, Етна), Туреччина, Греція, Іран, Індія, Непал.
• Причина: зіткнення Євразійської плити з Африканською, Аравійською та Індостанською плитами. Тут також спостерігаються землетруси й вулканізм.

Як поводитися під час стихійних явищ?

Під час землетрусу:

• У приміщенні: залишайтеся всередині, сховайтеся під міцними меблями або біля внутрішніх стін. Не користуйтеся ліфтами.
• На вулиці: відійдіть від будівель, мостів, ліній електропередач.
• У транспорті: зупиніться у безпечному місці.

Під час виверження вулкана:

• Уникайте зон поблизу вулкана.
• Захищайте органи дихання від попелу (маски або тканина).
• Слухайте офіційні повідомлення про евакуацію.

У яких країнах є гарячі джерела та гейзери? Як їх використовують люди?

Країни з гарячими джерелами та гейзерами: Ісландія, Японія, Росія (Камчатка).

Використання:

• Для опалення будинків (Ісландія).
• Для виробництва електроенергії (геотермальні електростанції).
• Для лікування та туризму (курорти на термальних джерелах).