§14.1. Життєдіяльність тварин. Живлення. Травлення

Назад до змісту

Що таке функціональна організація системи?

Функціональна організація системи — це спосіб, у який компоненти системи взаємодіють між собою для виконання певних функцій чи досягнення спільної мети.

Життєдіяльність тварин – це сукупність процесів, які забезпечують їхнє існування, зокрема живлення, травлення, запасання речовин та енергії, необхідних для життя і діяльності.

Опорна схема для запам’ятовування. Життєдіяльність тварин

Які основні процеси? ➜ живлення, травлення, дихання, виділення, розмноження, рух і поведінка.

Які тканини беруть участь? ➜ епітеліальна (захищає та забезпечує обмін речовин), м’язова (забезпечує рух), нервова (регулює діяльність органів) та сполучна тканини (виконує опорну й транспортну функції)

Які органи здійснюють процеси життєдіяльності? ➜ травна система (рот, стравохід, шлунок, кишківник), дихальна система (легені чи зябра), видільна система (нирки), статева система (органи розмноження), опорно-рухова система (кістки й м’язи) та нервова система (головний і спинний мозок)

Що спільного у різних способах живлення тварин?

Спільне в різних способах живлення тварин – це те, що всі вони, як гетеротрофи, споживають готові органічні речовини для отримання енергії та матеріалів для синтезу власних органічних сполук.

Інформаційно-пошукова вправа. Різноманітність живлення тварин

Спосіб гетеротрофного живлення — це спосіб отримання організмом готових органічних речовин із навколишнього середовища, які використовуються як джерело енергії та матеріал для синтезу власних сполук.

Зіставлення тварин (А-Ж) з їх видовими назвами (1-8). Спосіб живлення зображених тварин та група, до якої належить вид тварин.

А. Жук-гнойовик звичайний

Спосіб живлення: Сапрофаг (живиться органічними залишками).
Група: Членистоногі.

Б. Сисун печінковий

Спосіб живлення: Паразитичний (живиться тканинами та соками організму хазяїна).
Група: Плоскі черви.

В. Рак річковий вузькопалий

Спосіб живлення: Всеїдний (живиться як рослинною, так і тваринною їжею).
Група: Членистоногі.

Г. Їжак білочеревий

Спосіб живлення: Всеїдний (живиться комахами, плодами, ягодами).
Група: Ссавці.

Д. Сарна європейська

Спосіб живлення: Фітофаг (рослиноїдна, живиться травою, листям).
Група: Ссавці.

Е. Дикий голуб припутень

Спосіб живлення: Фітофаг (живиться насінням, плодами, зерном).
Група: Птахи.

Є. Сова вухата

Спосіб живлення: Зоофаг (хижак, полює на дрібних гризунів).
Група: Птахи.

Ж. Ласка звичайна

Спосіб живлення: Зоофаг (хижак, полює на дрібних тварин).
Група: Ссавці.

Формулювання пізнавальної ситуації

Об’єкт: тварини. Предмет: способи гетеротрофного живлення. Проблема: як різні тварини отримують поживні речовини залежно від їхнього способу життя та середовища? Мета: проінформувати про різноманітність способів гетеротрофного живлення тварин.

Чи потрібні освіченій людині знання життєдіяльності тварин?

Так, ці знання потрібні, щоб розуміти екологічні взаємозв’язки, зберігати біорізноманіття, правильно взаємодіяти з природою та використовувати ресурси тваринного світу без шкоди для довкілля.

Вправа для визначення. Що таке «Освітня цінність природи»?

Освітня цінність природи — це значення природи для формування знань, навичок і світогляду людини, що сприяє розумінню законів життя, взаємозв’язків у природі та необхідності її збереження.

Три аргументи того, що освіченій людині потрібні знання життєдіяльності тварин:

Розуміння екосистем: Знання життєдіяльності тварин допомагає зрозуміти їхню роль у природі та екологічні взаємозв’язки.
Збереження біорізноманіття: Людина може сприяти охороні видів і раціональному використанню природних ресурсів.
Практичне застосування: Ці знання важливі для медицини, сільського господарства, ветеринарії та інших галузей.

Сутність ціннісної категорії: ОСВІТНЯ ЦІННІСТЬ ПРИРОДИ

Освітня цінність природи полягає в її здатності бути джерелом знань для розвитку науки, культури та виховання екологічної свідомості у людей.