39. Кримські гори - Кобернік

• Назад до змісту

1. Порівняйте Кримські гори й Карпати за віком та висотою.

Кримські гори (середня висота 440 м) є нижчими за Українські Карпати (середня висота 1200–1600 м). Щодо віку, то обидві гірські системи є молодими й належать до Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу (сформувалися в кайнозойську еру під час альпійського горотворення). Однак фундамент Кримських гір закладений раніше — у мезозойську еру (кіммерійська складчастість), що вплинуло на їхню будову.

2. Яка характерна форма вершин Кримських гір?

Характерною формою вершин Головного пасма Кримських гір є плоскі безлісі плато, які називають яйлами.

3. Як утворюються карстові печери?

Карстові форми рельєфу, такі як печери, лійки, колодязі та шахти, утворюються завдяки близькому заляганню до поверхні гірських порід (гіпс, крейда, вапняк, солі), які легко розчиняються водою.

4. Які риси притаманні субтропічному клімату?

Для субтропічного середземноморського клімату, характерного для Південного берега Криму, притаманні додатні температури повітря цілий рік. Максимум опадів (350–550 мм) припадає на зимові місяці, а літо є спекотним і посушливим.

5. Від чого залежить кількість висотних поясів у горах?

Кількість висотних поясів залежить від висоти гір над рівнем моря. Зі збільшенням висоти над рівнем моря змінюються природні комплекси. У Кримських горах, через їхню невелику висоту, висотна поясність характерна лише для Головного пасма.

6. Що таке акліматизація живих організмів?

Акліматизація — це процес пристосування живих організмів до нових природних умов, що є протилежним явищу реакліматизації (відновленню зниклих видів).

Завдання сторінка 185

Поясніть, чому в Кримських горах поширений карст.

Карст поширений через те, що Кримські гори складені легкорозчинними гірськими породами, насамперед вапняками. Вода розмиває ці породи, утворюючи підземні порожнини.

Знайдіть інформацію про найглибші печери Криму: Солдатська, Молодіжна, Каскадна, Хід Конем, Вухо Землі, та поділіться нею з однокласниками.

Ось дані про глибину цих печер:

• Солдатська (масив Карабі-Яйла) — найглибша печера України, глибина близько 517 м.
• Каскадна (масив Ай-Петрі) — глибина близько 400 м.
• Молодіжна (масив Карабі-Яйла) — глибина близько 270 м.
• Хід Конем (масив Чатир-Даг) — глибина понад 217 м.
• Вухо Землі (масив Чатир-Даг) — глибина близько 125 м.

Завдання сторінка 186

1. На малюнку та карті відшукайте три пасма Кримських гір. Порівняйте їх пересічні висоти.

Кримські гори складаються з трьох пасом. Зовнішнє пасмо найнижче (середня висота близько 250 м), Внутрішнє пасмо вище (близько 500 м), а Головне пасмо — найвище (пересічні висоти 1200–1500 м).

2. З’ясуйте, які пасма й чому вважають передгір’ями, а які — власне горами. На якому із пасм знаходиться гора Роман-Кош?

Зовнішнє та Внутрішнє пасма вважають передгір’ями, бо вони невисокі й мало помітні. “Власне горами” називають лише Головне пасмо через його значну висоту. Гора Роман-Кош (найвища точка) розташована саме на Головному пасмі.

3. Поясніть: а) яку характерну форму мають кримські куести; б) чому їх північні схили пологі, а південні — круті.

а) Куести мають форму асиметричних пагорбів (косогорів).

б) Північна частина Кримських гір — це крило велетенської складки, що підіймається. Вона складена шарами порід різної твердості. Водна ерозія руйнувала їх нерівномірно: м’які породи вимивалися швидше, оголюючи тверді пласт. Пологі схили збігають за нахилом пластів (на північ), а круті — це “зрізи” цих пластів (на південь).

4. За малюнком поясніть, як сформувалася рівнина південного берега Криму. Назвіть у її межах вулканічні форми рельєфу та поясніть, як вони виникли.

Рівнина утворилася внаслідок опускання південного крила складки Кримських гір під рівень моря по лінії розлому. Тут є вулканічні форми: згаслий вулкан Карадаг (залишки виверження юрського періоду) та гора Аюдаг (лаколіт — магма піднялася з глибин, але не вилилася на поверхню, а застигла під шаром осадових порід, які з часом зруйнувалися).

5. За малюнком дослідіть, як розподіляються температури повітря та річна кількість опадів на різних пасмах Кримських гір. Поясніть результати дослідження.

Температура повітря знижується з висотою: біля підніжжя (Зовнішнє пасмо) +22°С, а на Головному пасмі +16°С. Кількість опадів, навпаки, зростає з висотою: від 400 мм у передгір’ї до 1100 мм на вершинах Головного пасма через затримку вологих хмар горами. На Південному березі найтепліше (+24°С) і сухо (450 мм) через захист гір від холодних вітрів.

Висновок: Чим вище пасмо, тим нижча температура і більше опадів.

Завдання сторінка 187

1. За малюнком з’ясуйте, за якими зовнішніми ознаками можна розпізнати вулканічні форми рельєфу. Поясніть, як вони виникли на Південному Березі Криму.

За зовнішніми ознаками вулканічні форми поділяють на два типи (видно на мал. 159):

1. Вулканічні масиви (як Карадаг): мають гострі, зубчасті («химерні») вершини, темний колір порід, складну шарувату структуру (чергування лави й туфів) та хаотичне нагромадження скель.
2. Лаколіти (як Аюдаг): мають плавну, куполоподібну форму (схожу на спину ведмедя) та згладжену поверхню без гострих піків.

Походження:

• Карадаг виник як діючий підводний вулкан у юрському періоді. Лава виливалася на поверхню та застигала шарами. Згодом частина вулкана пішла під воду через тектонічні розломи, залишивши на березі лише уламок.
• Аюдаг (лаколіт) утворився інакше: магма піднялася з надр, але не змогла прорвати земну кору. Вона лише підняла верхні шари порід “куполом” і застигла під землею. З часом вітер і вода зруйнували м’які осадові породи зверху, оголивши тверде магматичне “тіло” гори.

2. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про Карадаг та Аюдаг. Розкажіть про унікальне виробне каміння, яке тут знаходять.

Карадаг («Чорна гора»)

Це єдиний у Європі давній вулкан юрського періоду (діяв 120–160 млн років тому), що зберігся у такому вигляді. Його називають «мінералогічним музеєм просто неба», адже тут знайдено понад 100 видів мінералів.

Виробне каміння:

• Сердолік (червоно-гарячий камінь, який ще називають «каменем сонця»).
• Агат (смугастий камінь).
• Яшма (найвідоміший камінь Карадагу, буває дуже різного забарвлення).
• Гірський кришталь та аметисти.

Аюдаг («Ведмідь-гора»)

Це класичний лаколіт — «невдалий вулкан». Магма підняла осадові породи на висоту 577 м, але застигла всередині. З часом м’які породи (глина, вапняк) зруйнувалися, і відкрилося тверде магматичне ядро.

Особливості: Тут виявлено 18 мінералів, які не зустрічаються більше ніде в Криму.

Каміння: Гора складається з габро-діабазу — дуже міцного каменю сіро-зеленого кольору, який використовують для облицювання пам’ятників і будівель (наприклад, трибуни на Червоній площі). Також трапляються пірит та турмалін.

Завдання сторінка 188

1. Поясніть, як утворилися водоспади в Кримських горах.

Водоспади в Криму утворилися через “сходинчасту” будову гір. Річки починаються на плоских вершинах (яйлах) і стікають униз дуже крутими схилами Головного пасма. Вода розмиває м’які породи (глини) швидше, ніж тверді (вапняки), тому утворюються кам’яні уступи. Коли річка зустрічає такий уступ або тектонічний розлом, вона падає з висоти, утворюючи водоспад.

2. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про них та поділіться нею з однокласниками.

Учан-Су («Вода, що летить»):

• Це найвищий водоспад в Україні — висота падіння води 98,5 м.
• Розташований на висоті 390 м на схилі гори Ай-Петрі.
• Особливість: Його потужність залежить від погоди. Навесні під час танення снігу це бурхливий потік, а влітку він майже пересихає, через що місцеві жартома називають його «водокапом».

Джур-Джур («Той, що дзюрчить»):

• Це найповноводніший водоспад Криму. Він не пересихає навіть у найспекотніші роки.
• Висота падіння води всього 16 м (значно нижчий за Учан-Су).
• Розташований у глибокій ущелині Хапхал. Вище водоспаду річка утворює каскади, відомі як «ванни»: Молодості, Краси та Здоров’я.

Завдання сторінка 188. Вертикальна поясність Кримських гір

1. За схемою з’ясуйте, на яких висотах формується кожний із висотних поясів Кримських гір. Які ґрунти та рослини характерні для кожного з них. Які ландшафти сформовані в передгір’ях та на південному березі Криму?

• Передгір’я (північний схил, до 700 м): Тут ростуть дуб пухнастий та сосна кримська. Ґрунти — бурі гірсько-лісові. Ландшафти переважно лісові.
• Низькогір’я (700–1000 м): Основна рослинність — бук кримський. Ґрунти також бурі гірсько-лісові.
• Яйла (понад 1000 м): Це безлісі вершини, вкриті злаковими травами (гірські луки та степи). Ґрунти — гірсько-лучні (чорноземоподібні).
• Південний берег Криму (зона 2): Це найнижчий пояс південного схилу. Тут сформовані ландшафти твердолистих вічнозелених лісів і чагарників (середземноморського типу). Ґрунти — коричневі червоно-бурі.
• Лісостепові ландшафти (зона 1): Характерні для рівнинної частини та передгір’я з північного боку, де ростуть дуб і злакові трави на чорноземах.

2. За схемою з’ясуйте, на яких висотах у Кримських горах закінчуються лісові ландшафти. Порівняйте з Карпатами.

У Кримських горах лісові ландшафти закінчуються на висоті близько 1000 м, переходячи у яйли (гірські луки/степи). У Карпатах межа лісу проходить значно вище — на висоті 1500–1600 м, після чого починаються полонини (субальпійські луки). У Криму ліс зникає на меншій висоті через сухість вершин (яйл), складених вапняками, які не затримують вологу

3. Підготуйте інформацію про один (на вибір) із видів рідкісних рослин у Криму: фіалка скельна, кримський едельвейс, ялівець, суничне дерево, тюльпан гірський, чист кримський. Поділіться інформацією зі своїми однокласниками.

Я обрав суничне дерево (суничник дрібноплодий).

Це реліктова вічнозелена рослина, яка збереглася з дольодовикового періоду. Його називають «безсоромницею» або «курортницею», бо влітку дерево скидає свою кору, оголюючи гладкий стовбур коралового кольору. Плоди схожі на суниці, їстівні, але на смак специфічні. Росте воно переважно на Південному березі Криму, наприклад, на горі Ай-Нікола та мисі Мартьян. Занесене до Червоної книги України.

4. Порівняйте висотну поясність Кримських гір та Українських Карпат. Поясніть причини відмінностей.

Кількість поясів: У Карпатах висотна поясність багатша (5–6 поясів), у Кримських горах — простіша (3 основні пояси) через меншу висоту гір.

Вершини:

• У Карпатах це полонини (альпійські луки на вологих пісковиках), де ростуть чорниця та брусниця.
• У Криму це яйли (сухі плато на вапняках), де переважають посухостійкі злаки.

Нижній пояс:

• У Криму є унікальний пояс субтропічної рослинності (Південний берег), якого немає в Карпатах.

Причини відмінностей: Різне географічне положення (Крим південніший), різний клімат (у Карпатах вологіше) та різна геологічна будова (карст у Криму).

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Складання порівняльної характеристики природних гірських країн України

1. За тематичними картами атласу, текстом та малюнками підручника, додатковими джерелами інформації складіть у формі таблиці порівняльну характеристику гірських країн України.

2. Проаналізувавши складену таблицю, оцініть гірські країни щодо:

а) комфортності умов щодо життя людини

Обидва регіони є комфортними для життя людини і використовуються як кліматичні курорти. Крим, особливо Південний берег, має найбільш сприятливі умови через риси субтропічного клімату.

б) можливість розвитку різних видів господарювання

Крим: Ідеальний для садівництва та виноградарства (особливо південні схили та долини), вирощування ефіроолійних культур (лаванда, троянда). Головна галузь — рекреаційне господарство (курорти).

Карпати: Спеціалізуються на лісовому господарстві (деревина), тваринництві (вівчарство на полонинах) та туризмі (гірськолижний, зелений). Землеробство обмежене через рельєф і вологий клімат.

в) ступінь впливу людини на природні ландшафти

В обох регіонах вплив людини є значним (високим). У Криму це насамперед повна зміна ландшафтів узбережжя під бетон (готелі, дороги) та кар’єрна розробка вапняків у горах. У Карпатах найбільшою проблемою є зміна лісових масивів (через вирубку корінні букові ліси замінюються на смерекові, що менш стійкі) та ерозія ґрунтів на схилах.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Якими за віком та абсолютною висотою є Кримські гори? Як називається їхня найвища точка?

За віком Кримські гори, як і Карпати, є молодими складчастими спорудами, що утворилися під час альпійського горотворення. Їх формування триває донині, про що свідчать періодичні землетруси силою до 8 балів. За абсолютною висотою пересічні висоти Головного пасма сягають 1200–1500 м. Найвища точка — гора Роман-Кош висотою 1545 м, розташована на Головному пасмі.

2. Покажіть на карті пасма Кримських гір та порівняйте їх пересічні висоти.

Кримські гори складаються з трьох паралельних пасом. Найнижче — Зовнішнє пасмо (висоти близько 250 м), середнє — Внутрішнє пасмо (близько 500 м), і найвище — Головне пасмо з пересічними висотами 1200–1500 м. Зовнішнє та Внутрішнє пасма вважають передгір’ями, а власне горами є лише Головне пасмо.

3. Як склад гірських порід Кримських гір вплинув на формування сучасного рельєфу?

Склад порід безпосередньо сформував унікальні риси рельєфу:

1. Наявність розчинних вапняків призвела до утворення карстових форм (печер, лійок, колодязів) на яйлах (наприклад, печера Червона).
2. Чергування твердих порід (вапняків, пісковиків) та м’яких (глин, мергелів) під дією ерозії утворило асиметричні пагорби — куести (на Зовнішньому та Внутрішньому пасмах), де один схил пологий, а інший крутий.
3. Виходи магматичних порід утворили вулканічні масиви (Карадаг) та гори-лаколіти (Аюдаг).

4. Порівняйте клімат Кримських гір та Українських Карпат. Поясніть, під впливом яких чинників склалися подібність і відмінність клімату.

Подібність: в обох горах клімат змінюється з висотою (висотна поясність), опадів випадає значно більше, ніж на прилеглих рівнинах, а температури нижчі.

Відмінність: у Кримських горах (особливо на південному схилі) зима значно м’якша і тепліша, а літо сухіше й триваліше, ніж у Карпатах.

Чинники:

• Географічна широта: Крим розташований південніше, тому отримує більше сонячної радіації.
• Вплив моря: Чорне море взимку зігріває узбережжя Криму, створюючи “парниковий ефект” і субтропічні риси клімату, чого немає в Карпатах.

5. Поясніть, чому Кримські гори та Українські Карпати однакові за часом формування, але відрізняються за формами рельєфу.

Хоча обидві гірські системи належать до альпійської складчастості, Кримські гори мають плоскі безлісі вершини (яйли), схожі на столи, тому що складені пластами вапняку, які погано згинаються, але тріскаються і розмиваються водою. Карпати ж складені м’якшим “флішем” (пісковики та сланці), тому їхні вершини (полонини) мають округлу, куполоподібну форму. Також південна частина Кримських гір обривається в море по лінії розлому, що створює ефект стіни.

6. Чим зумовлена велика частка природоохоронних територій у Кримських горах?

Це зумовлено необхідністю збереження унікальної природи, яка зазнала змін через діяльність людини (вирубування лісів). Частка природоохоронних територій тут майже втричі більша, ніж загалом в Україні. У горах охороняють ендемічні види (близько 10% рослин, наприклад, ялівець, суничне дерево) та рідкісні ландшафти.