§33. Рослинність України

• До змісту

Які основні відділи рослин виділяють у біології?

У сучасній біології рослини традиційно поділяють на дві великі групи: нижчі та вищі рослини.

• Нижчі рослини: до них відносять різноманітні водорості (зелені, бурі, червоні тощо), тіло яких не поділене на органи.
• Вищі рослини: мають тіло, поділене на органи (корінь і пагін), і поділяються на:
  • Спорові рослини: Мохоподібні (мохи), Папоротеподібні (папороті, хвощі, плауни). Вони розмножуються спорами.
  • Насінні рослини: Голонасінні (сосна, ялина) та Покритонасінні (квіткові рослини, наприклад, дуб, тюльпан). Вони розмножуються насінням.

Чому гриби та лишайники не належать до рослин?

Гриби:

• Вони є гетеротрофами, тобто не здатні до фотосинтезу і споживають готові органічні речовини (як тварини), на відміну від рослин, які самі створюють поживні речовини на світлі.
• Їхні клітинні стінки містять хітин (речовина, властива комахам), тоді як у рослин — целюлоза.
• Запасною речовиною є глікоген (як у тварин), а не крохмаль (як у рослин).

Лишайники:

• Це не окремий організм, а симбіотичне співжиття двох організмів: гриба та водорості (або ціанобактерії). Гриб забезпечує воду і мінерали, а водорость — органічні речовини через фотосинтез. Через таку складну будову їх не можна віднести ні до рослин, ні до грибів.

Що таке ярусність лісу? Яке її біологічне значення?

Ярусність лісу – це розшарування рослин за висотою, яке відбувається відповідно до потреби у світлі. У наших лісах зазвичай формується 3–4 яруси. Перший ярус – це дерева, другий (підлісок) – невисокі дерева та чагарники, третій – напівчагарники, а четвертий – трави, гриби, лишайники.

Завдання сторінка 155

1. Короткі повідомлення про рослини-релікти України

Рододендрон жовтий (Азалія понтійська)

Це унікальна рослина-релікт, яка збереглася на Поліссі (Житомирська та Рівненська області) ще з третинного періоду. У народі її називають «дряпоштан» або «кам’яний кущ». Рододендрон дуже гарно цвіте і сильно пахне, але його нектар отруйний. Мед, зібраний бджолами з його квітів, називають «п’яним медом» — він може викликати запаморочення.

Меч-трава болотна

Рідкісна багаторічна трав’яниста рослина родини осокових, яка зустрічається на Волині, Поділлі та в Криму. Це релікт третинного періоду, який зберігся на наших болотах. Назва рослини не випадкова — її довге (до 3 метрів!) листя має гострі, як пилка, краї. Якщо необережно схопитися за нього рукою, можна сильно порізатися, наче справжнім мечем.

Едельвейс альпійський (Шовкова косиця)

Легендарна квітка, яка росте у важкодоступних місцях Українських Карпат на високих скелях (гори Близниця, Ненєска, Драгобрат, Герашаска, Ребро). Це аркто-альпійський релікт, який прийшов до нас разом із похолоданням тисячі років тому. Пухнасті ворсинки на пелюстках, які роблять квітку схожою на повстяну зірку, насправді захищають її не від холоду, а від жорсткого гірського ультрафіолету, щоб рослина не «згоріла» на сонці. Вважається символом мужності, адже знайти її міг лише найспритніший.

2. Реліктові види рослин вашої місцевості

Якщо ти з Полісся (Житомирська, Рівненська, Волинська, Чернігівська обл.):

Твої релікти: Рододендрон жовтий, Сальвінія плаваюча (водна папороть), Верба лапландська. Тут збереглися рослини, які люблять вологу і пережили давнє зледеніння. Сальвінія плаваюча — це релікт третинного періоду, маленька папороть, що плаває на поверхні озер.

Якщо ти з Лісостепу або Поділля (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Київська, Полтавська обл.):

Твої релікти: Бруслина карликова, Відкасник татарниколистий, Шиверекія подільська. На Поділлі в каньйонах Дністра росте унікальна Шиверекія подільська — релікт льодовикового періоду. Вона збереглася на вапнякових скелях, де її не знищили ліси чи оранка.

Якщо ти з Карпат (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька обл.):

Твої релікти: Тис ягідний, Сосна кедрова європейська, Дріада восьмипелюсткова. Тис ягідний — «залізне дерево», релікт третинного періоду, що росте дуже повільно і живе до 4000 років. Його деревина не гниє у воді.

Якщо ти зі Степу (Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька обл.):

Твої релікти: Гімносперміум одеський, Півонія тонколиста, деякі види Ковили. Гімносперміум одеський — давня рослина, яка збереглася лише в окремих місцях Причорномор’я. Це релікт часів, коли клімат був більш вологим і теплим.

Завдання сторінка 156

1. Поясніть, що означає поняття «рослинність». Які групи живих організмів, крім рослин, воно включає?

Рослинність — це сукупність рослинних угруповань на певній території. Окрім власне рослин, це поняття часто охоплює також гриби та лишайники, які є невід’ємними компонентами цих угруповань.

2. Поясніть, чому ліси та степи належать до зональної рослинності, а луки й болота — до азональної.

Ліси та степи є зональною рослинністю, бо вони змінюються з півночі на південь залежно від клімату (кількості тепла і вологи) за законом широтної зональності. Луки й болота є азональними, тому що їх поширення залежить не від широти, а від місцевих умов зволоження та рівня ґрунтових вод, і вони можуть зустрічатися в будь-якій природній зоні.

3. Роздивіться, за якою формулою можна розрахувати лісистість території. Розрахуйте лісистість території різних природних комплексів України за наведеними числовими даними. Поясніть одержані результати.

Формула: Лісистість = (Площа під лісом : Загальна площа) · 100%

Ось розрахунки для наведених вами даних:

1. Мішані та широколисті ліси: (36,90 : 144,90) · 100% = 25,5%
2. Лісостепи: (25,10 : 187,10) · 100% = 13,4%
3. Степи: (7,20 : 241,50) · 100% = 3,0%
4. Українські Карпати: (9,70 : 24,10) · 100% = 40,2%
5. Кримські гори: (2,17 : 6,00) · 100% = 36,2%

Завдання сторінка 158

1. Розподіліть за малюнками лісові рослини України за такими ознаками: а) життєві форми: дерева, чагарники, трави; б) хвойні та листяні рослини.

а) Життєві форми:

• Дерева: сосна звичайна, модрина європейська, ялина європейська, ялиця біла, тис ягідний, дуб черешчатий, бук європейський, граб звичайний, липа серцелиста, береза повисла, горобина звичайна (може бути кущем).
• Чагарники: ліщина, глід сумнівний.
• Трави: сон-трава, ряст.

б) Тип:

• Хвойні: сосна, модрина, ялина, ялиця, тис.
• Листяні: дуб, бук, граб, липа, береза, горобина, ліщина, глід, сон-трава, ряст.

2. Пригадайте, чому рослини в лісі розподілені за ярусами. Скільки ярусів рослин буває у наших лісах? Розподіліть рослини, що показані на малюнку за ярусами.

Рослини розподіляються за ярусами відповідно до потреби у світлі (світлолюбні — вище, тіньовитривалі — нижче). У наших лісах зазвичай 3–4 яруси.

• Перший ярус (дерева): сосна, ялина, дуб, бук, граб.
• Другий ярус (підлісок): ліщина, глід, горобина.
• Третій/четвертий ярус (трав’янисті): сон-трава, ряст.

3. Зверніть увагу на рослини лісу, що внесені до Червоної книги України, та рослини-релікти.

Згідно з малюнком 134:

• Рослини Червоної книги: тис ягідний, сон-трава.
• Рослини-релікти: тис ягідний.

4. Розкажіть, для яких потреб які рослини лісу та лісову рослинність загалом використовує людина.

Людина використовує деревину (сосна, дуб) для будівництва та меблів. Ягоди, гриби та лікарські рослини (липа, глід) збирають для харчування та лікування. Ліси також очищують повітря і є місцем відпочинку.

Завдання сторінка 159. Степова рослинність

1. За малюнками з’ясуйте, які життєві форми рослин представлені у складі степової рослинності. Поясніть, чому саме.

За малюнком видно, що абсолютною більшістю є трав’янисті рослини (ковила, типчак, тонконіг, тюльпан, півники, півонія, шавлія тощо).

Також зустрічаються чагарники (на малюнку це жовта акація або карагана). Дерев у природному степу майже немає.

Чому саме так? Головна причина — клімат. У степу випадає мало опадів (недостатнє зволоження), а літо спекотне й посушливе.

• Деревам потрібно багато вологи та глибоке коріння, щоб вижити, тому вони не можуть рости тут суцільним лісом.
• Трави (особливо злаки) краще пристосовані: вони мають густе коріння, яке швидко вбирає вологу з поверхні ґрунту, а в спеку можуть «засинати» або висихати, зберігаючи коріння живим.

2. Простежте, як змінюється видовий склад степових рослин. Які рослини називають ефемерами? Назвіть приклади.

Весна: Степ яскравий, різнобарвний і квітучий. Ґрунт ще вологий після зими. Цвітуть тюльпани, півонії, півники, маки.

Літо: Настає спека і посуха. Яскраві квіти відцвітають, трава вигорає, стає жовто-бурою (колір соломи). Рослини висихають, щоб пережити спеку

Хто такі ефемери?

Це рослини з дуже коротким терміном життя (від кількох тижнів до пари місяців).

• Чому з’являються тільки навесні? Тому що в цей час у ґрунті достатньо вологи після танення снігу, а сонце ще не пече так сильно. Їхня надземна частина зникає швидко, щоб пережити літню посуху у вигляді цибулин чи кореневищ.
• Приклади: Тюльпан скіфський, півники маленькі, півонія вузьколиста, мак самосійний.

3. Розкажіть, як формується перекотиполе. До чого так пристосовуються деякі рослини?

Восени висохлі степові рослини відриваються від кореня вітром і котяться степом у вигляді кулі. Так вони розкидають своє насіння на великі відстані.

4. Рослини Червоної книги та ендеміки степу.

Згідно з малюнком 135:

• До Червоної книги внесені: ковила українська, тюльпан скіфський, півонія вузьколиста, півники маленькі, астра́гал яйцеплі́дний.
• Ендеміки (місцеві види): півонія вузьколиста, тюльпа́н скі́фський.

5. Для яких потреб людина використовує рослини степу?

Степи використовують як пасовища для худоби (типчак, ковила). Лікарські рослини (шавлія, горицвіт) застосовують у медицині. Жовту акацію часто висаджують у лісосмугах, щоб захистити поля від вітру.

Завдання сторінка 160. Охорона рослинності

1. За малюнками поясніть, чим відрізняються Червона та Зелена книги України. Розкажіть для чого вони створені.

Червона та Зелена книги України створені для охорони та відтворення рослинного світу, але вони фокусуються на різних об’єктах.

• Червона книга України містить інформацію про окремі види організмів (рослин, тварин, грибів, лишайників), які перебувають під загрозою зникнення. Її мета — зберегти генофонд цих рідкісних видів.
• Зелена книга України описує рідкісні й типові рослинні угруповання (екосистеми), які потребують охорони. Її мета — зберегти цілісні природні комплекси, а не лише окремі види.

2. З’ясуйте, які категорії видів живих організмів унесені до Червоної книги України. Дізнайтеся з додаткових джерел, що означає статус кожної з категорій.

До Червоної книги України внесено 7 категорій організмів. Статус кожної категорії означає:

• Зниклі (0): види, про які після неодноразових пошуків немає жодної інформації.
• Зниклі у природі (I): види, які збереглися лише у штучно створених умовах.
• Зникаючі (II): види, що перебувають під загрозою зникнення, а їх популяції скорочуються.
• Вразливі (III): види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих.
• Рідкісні (IV): види з невеликими популяціями, які на даний час не є зникаючими чи вразливими.
• Невизначені (V): види, про які відомо, що вони можуть належати до зникаючих чи вразливих, але достовірної інформації недостатньо.
• Недостатньо відомі (VI): види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної інформації.
• Відновлені (VIII): види, популяції яких завдяки вжитим заходам охорони відновилися до безпечного стану.

3. Червона книга України має чотири перевидання з 1980 року. У першому виданні був один том, який включав 151 вид рослин та 85 видів тварин. Порівняйте цю кількість з виданням 2021 року. Які висновки ви зробили?

• 1980 рік: 151 вид рослин + 85 видів тварин = 236 видів.
• 2021 рік: 733 (рослини) + 68 (гриби) + 56 (лишайники) + 687 (тварини) = 1544 види.

Висновок: Кількість видів, занесених до Червоної книги, за 40 років суттєво зросла. Це свідчить про погіршення стану біорізноманіття в Україні та посилення негативного впливу на природу, що вимагає більш активних заходів з охорони навколишнього середовища.

4. За переліком категорій рослинних угруповань Зеленої книги розподіліть їх на зональні та азональні. Яких угруповань, що потребують охорони та збереження, кількісно більше?

Рослинні угруповання Зеленої книги можна розподілити на зональні (ті, що відповідають певній природній зоні) та азональні (ті, що визначаються місцевими умовами, наприклад, зволоженням).

• Зональні угруповання: лісові (72) та степові (34).
• Азональні угруповання: чагарникові (10), лучні (17), болотні (10) та водні (16).

Кількісно більше зональних угруповань, що потребують охорони: 106 (72 + 34) проти 53 азональних (10 + 17 + 10 + 16).

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Зіставивши тематичні карти атласу, заповніть таблицю, звернувши увагу на 4 природні зони України:

2. Проаналізувавши складену таблицю, з’ясуйте:а) яку відповідність ви помітили між зональними типами ґрунтів та характером рослинності

• Під лісами (лісова рослинність) формуються ґрунти з меншим вмістом гумусу, світліші та кисліші (дерново-підзолисті, сірі лісові). Опале листя та хвоя перегнивають і вимиваються опадами.
• Під степами (трав’яна рослинність) формуються найродючіші ґрунти (чорноземи). Густа коренева система трав щороку відмирає і залишається в землі, перетворюючись на гумус.
• У сухому степу, де рослинність бідна (полини), ґрунти стають світлішими (каштанові) і часто засоленими.

б) яку закономірність у зміни ґрунтів та рослинності на рівнинах ви помітили

На рівнинній частині України поширення ґрунтів і рослинності змінюється за законом широтної зональності. Ця зміна йде з півночі на південь.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні зональні та азональні типи рослинності в Україні.

• Зональні типи (залежать від кліматичних поясів): Лісова рослинність (мішані та широколисті ліси), Степова рослинність (лучні, справжні та сухі степи).
• Азональні типи (зустрічаються повсюдно, залежать від місцевих умов): Лучна рослинність (заплавні луки), Болотна рослинність.

2. Поясніть своїми словами, чим відрізняються поняття «рослини» (флора) та «рослинність».

• Рослини (Флора): Це просто перелік видів, які ростуть на території (ніби список акторів). Наприклад: дуб, ромашка, кропива.
• Рослинність: Це сукупність рослинних угруповань, що вкривають землю (ніби сцена з декораціями, де ці актори грають разом). Наприклад: дубовий ліс, ковиловий степ. Рослинність показує, як рослини живуть разом.

3. Які закономірності у зміни рослинності на території України? Порівняйте із закономірностями зміни ґрунтів. Поясніть причини.

• Закономірність: На рівнинній частині України рослинність змінюється з півночі на південь (широтна зональність): Ліси -> Лісостеп -> Степ. У горах спостерігається висотна поясність (зміна від підніжжя до вершин).
• Порівняння з ґрунтами: Зміна рослинності повністю співпадає зі зміною ґрунтів. Під лісами — дерново-підзолисті та сірі лісові ґрунти, під степами — чорноземи та каштанові ґрунти.
• Причина: Головна причина — клімат (співвідношення тепла і вологи). На півночі вологіше — ростуть ліси, на півдні сухіше — ростуть трави.

4. Порівняйте лісову та степову рослинність України. Вплив на ґрунти.

Відмінність: У лісах переважають деревні форми (дерева, кущі), які потребують багато вологи. У степах переважають трав’янисті форми (злаки), пристосовані до посухи.

Вплив на ґрунт:

• Ліс: Опад (листя, хвоя) падає на поверхню і швидко перегниває або вимивається водою. Ґрунти світлі, менш родючі, кислі.
• Степ: Головна маса рослини — це коріння в землі. Щороку трави відмирають, і величезна маса коріння перетворюється на гумус прямо в ґрунті. Так утворюються родючі чорноземи.

5. Наведіть конкретні приклади того, як змінилася рослинність України під впливом господарської діяльності людини. Зворотними чи незворотними є ці зміни?

Приклади:

1. Розорювання степів: 90% природних степів перетворено на поля (пшениця, соняшник).
2. Вирубування лісів: У Карпатах та на Поліссі площі лісів значно зменшилися заради деревини.
3. Осушення боліт: На Поліссі меліорація перетворила болота на пасовища та луки.
4. Видобуток копалин: Кар’єрний спосіб видобутку завдає значної шкоди.

Характер змін: Більшість змін є важкозворотними або незворотними. Наприклад, якщо покинути поле в степу, природний ковиловий степ відновиться там не раніше, ніж через 50-100 років. Знищені види рослин відновити неможливо взагалі.

6. Наскільки дієвими є Червона та Зелена книги України?

Позитив: Це важливий юридичний інструмент. За знищення червонокнижних видів передбачені великі штрафи. Це стримує офіційну господарську діяльність (не можна просто так будувати завод на місці зростання рідкісних квітів).

Недоліки: Самі по собі книги не захищають від браконьєрів, спалювання трави чи незаконної забудови. Без створення реальних заповідників та роботи інспекторів “книжкова” охорона часто залишається лише на папері.

Висновок: Вони є необхідною базою, але ефективні лише в комплексі з реальними діями держави та свідомістю громадян.