§42. Гірська країна: які особливості Кримських гір - Гільберг

• Назад до змісту

Мал.1 Фізико-географічний профіль Кримських гір

Поясніть з географічної точки зору слова японського письменника, наведені в епіграфі.

З великої висоти, наприклад з гірської вершини, людське око охоплює значно більшу площу, але при цьому втрачає здатність розрізняти дрібні деталі. Хвилі на морі, які зблизька здаються великими, з вершини гори виглядають як незначні, а вся поверхня моря здається гладкою. Це пов’язано з тим, що відстань “згладжує” нерівності рельєфу.

Як розташування гір пов’язане з тектонічною будовою території?

Гори зазвичай утворюються на межах літосферних плит внаслідок їх зіткнення. У цих рухливих ділянках земної кори породи зминаються у складки, відбуваються розломи та насуви, що призводить до утворення гірських хребтів. Таким чином, розташування гір безпосередньо вказує на тектонічно активні зони.

До яких гір за висотою належать Кримські гори?

Кримські гори належать до середньовисотних гір. Найвища точка Кримських гір – гора Роман-Кош (1545 м).

За мал. 18.1 визначте, які корисні копалини є в Кримських горах.

У Кримських горах є родовище вапняків.

Як змінюються рослинність і кліматичні умови залежно від висоти в Кримських горах (мал. 42.5). На яких висотах поширені різні ландшафти? Сформулюйте загальну закономірність залежності рослинного покриву від висоти.

Зі збільшенням висоти в Кримських горах клімат стає холоднішим та вологішим. Кількість опадів зростає з 400–500 мм у передгір’ях до 900–1200 мм на Головному пасмі. Це призводить до зміни рослинного покриву.

Розподіл ландшафтів за висотою:

• Передгірський лісостеп (на північних схилах) поширений до висоти 350 м.
• Дубові ліси ростуть на висотах від 350 м до 700–750 м на північних схилах та до 400 м на південних схилах (де також зустрічаються ялівцево-дубові ліси).
• Сосна кримська переважає на південних схилах на висотах від 400 м до 900–1000 м.
• Букові та буково-грабові ліси знаходяться на висотах від 700–750 м до 1100–1200 м на північних схилах.
• Буково-соснові ліси поширені на південних схилах на висотах від 900–1000 м до 1350 м.
• Гірське рідколісся займає висоти від 1100–1200 м до 1300 м на північних схилах.
• Лучні степи (яйли) розташовані на вершинах, вище 1300 м на північних схилах та 1350 м на південних.

Із підняттям у гори відбувається послідовна зміна рослинних поясів: лісостеп біля підніжжя змінюється на ліси (спочатку дубові, потім букові та соснові), а на найвищих ділянках поширені безлісі гірські луки (яйли). Це пов’язано зі зміною кліматичних умов (зниженням температури та зміною вологості) з висотою.

Висотна поясність зумовлена кліматичним чинником. У горах пояс лісів не утворюється на висотах із низькими температурами чи недостатньою кількістю опадів. Тому в Карпатах ліси зникають на висоті понад 1600 м. Однак у Кримських горах, де на вершині яйли тепліше й достатня кількість опадів, пояс лісів відсутній уже на висоті 1000–1200 м. У чому причина такої аномалії?

Причина цієї аномалії — геологічна будова Кримських гір. Яйли Головного пасма складені здебільшого вапняками. У цих породах поширені карстові форми рельєфу: печери, лійки, колодязі та шахти.

Ці породи легко розчиняє вода, і рясні опади швидко просочуються глибоко під землю, не затримуючись на поверхні і стає недоступною для коренів дерев. Через це на яйлах, які є вирівняними поверхнями, формуються гірсько-лучні ґрунти і ростуть гірські луки та лучні степи, де ліси (зокрема букові й соснові) збереглися лише невеликими ділянками.

Прочитайте легенди, пов’язані з Кримськими горами, за допомогою інтернет-джерел та встановіть, які особливості природних ландшафтів у них зафіксовано.

Аю-Даг (Ведмідь-гора)

Найвідоміші легенди про Аю-Даг пов’язані з його характерною формою, що нагадує ведмедя, який схилився до моря, щоб напитися води. В одній з легенд розповідається про величезного ведмедя, який довго блукав горами, залишаючи за собою глибокі долини та яри, а потім скам’янів на березі. Ця історія в образній формі пояснює:

• Рельєф: Утворення долин і ярів як результат руйнівної сили природи, тобто ерозії та зсувів ґрунту.
• Геологічну будову: Сама гора Аю-Даг є лаколітом — “невдалим вулканом”, де магма піднялася з надр землі, але застигла, не прорвавшись на поверхню, утворивши купол.

Демерджі (Гора-коваль)

Назва гори Демерджі перекладається як “коваль”. Легенди про неї пов’язані з її давньою назвою Фунна, що означає “димляча”.

• Одна з легенд розповідає про злого коваля, що влаштував на вершині гори велетенську кузню, від диму й жару якої гинуло все живе довкола. Це може бути відгомоном давньої вулканічної активності, коли гора “диміла”, викидаючи гази та попіл.
• Інша легенда пояснює утворення химерних скель у Долині привидів біля підніжжя Демерджі. Розлючений дух гори обрушив на злого коваля та його кузню величезні кам’яні брили. Це є відображенням реальних процесів вивітрювання та частих обвалів, що характерні для цієї місцевості й формують її унікальний вигляд. В одній з версій легенди згадується, що після обвалу на схилі з’явилася скеля, схожа на жіночу голову.

Перевіряємо себе

1. Порівняйте географічне положення Кримських гір та Карпат в Україні.

Українські Карпати розташовані на заході України, простягаючись з північного заходу на південний схід, тоді як Кримські гори знаходяться на крайньому півдні України, на Кримському півострові, і тягнуться уздовж узбережжя Чорного моря із заходу на схід.

2. Наведіть приклади впливу кліматичних умов різних регіонів Кримських гір на рослинний і тваринний світ.

Клімат Кримських гір суттєво відрізняється на південних схилах та в передгір’ях, що створює різні умови для життя.

Південний берег Криму (ПБК):

Кримські гори відділяють ПБК від холодних вітрів з півночі. Тому тут сформувався клімат, подібний до субтропічного середземноморського типу. Опади випадають переважно взимку, а літо є сонячним, сухим та спекотним. Це забезпечує найдовший період інтенсивної вегетації в Україні.

Рослинність: На коричневих ґрунтах ПБК до висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси та шибляк (густі зарості з дуба пухнастого та суничного дерева). Також поширена завезена субтропічна садово-паркова рослинність (кипарис, магнолія, лавр).

Тваринний світ: У кримській фауні багато ендеміків і середземноморських видів. Це, наприклад, плазуни – кримський гекон і леопардовий полоз, а також великі птахи, як-от чорний гриф та сип білоголовий. Тут акліматизовано муфлона, завезеного із Середземномор’я.

Передгір’я та північні схили:

Тут формується помірно континентальний клімат. З підняттям угору клімат стає холоднішим та вологішим. Кількість опадів зростає з 400–500 мм у передгір’ях.

Рослинність: На північних передгір’ях поширені переважно дубові ліси і чагарники. Вище, у гірсько-лісовому поясі (700–1200 м), на бурих лісових ґрунтах ростуть широколистяні ліси (бук, граб, сосна). Вершини Головного пасма (яйли) вкриті гірсько-лучними ґрунтами та гірськими луками.

Тваринний світ: У лісах Криму мешкають олень благородний, козуля, дика свиня, борсук, лисиця, куниця.

3. Сформулюйте припущення про несприятливі фізико-географічні явища, характерні для Кримських гір. Поясніть причини їхнього виникнення й поширення.

Кримські гори є зоною сейсмічної активності (землетрусів). Вони зумовлені природними процесами у верхньому шарі мантії, оскільки тектонічні процеси в горах не припиняються.

На Південному березі Криму поширені зсуви та обвали, які формуються під впливом сили тяжіння на крутих схилах.

У Гірському Криму трапляються карстові явища (печери, колодязі), що виникають через те, що гори складені осадовими породами, зокрема вапняками.

На Керченському півострові поширені грязьові вулкани.

4. Підготуйте інформацію про природоохоронні території загальнодержавного значення на теренах Кримських гір (на вибір).

На території Кримських гір створено кілька природоохоронних об’єктів для збереження унікальних ландшафтів:

• Кримський природний заповідник: Це один з найстаріших і найбільших в Україні. Він охоплює найвищу частину гір, включаючи гору Роман-Кош. Метою створення було збереження гірських лісів (букових, дубових, соснових) та рідкісних видів тварин, таких як кримський благородний олень і муфлон.
• Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник: Розташований на південному схилі Головного пасма. Головна його цінність — унікальні соснові ліси (із сосни кримської), які ростуть на висоті до 900-1000 метрів. Також тут охороняються середземноморські види рослин та тварин.

5. Поясніть, який існує взаємозв’язок між компонентами природи в гірських ландшафтах України (на вибір). Продемонструйте на конкретних прикладах, як зміна одного з компонентів природи призводить до екологічних проблем.

У гірських ландшафтах усі природні компоненти (рельєф, ґрунти, рослинність) тісно взаємопов’язані. Якщо змінити один компонент, виникають екологічні проблеми.

Наприклад, у Карпатах інтенсивне або незаконне вирубування лісів (зміна рослинного покриву) призводить до:

• Коріння дерев більше не утримує вологу, тому під час злив вода швидко стікає схилами, що спричиняє руйнівні паводки в долинах.
• Незахищений рослинністю ґрунт легко змивається дощовими потоками, що призводить до його деградації та утворення ярів.
• Схили, не укріплені корінням, стають нестабільними, що підвищує ризик виникнення зсувів і селевих потоків.
• Тварини втрачають своє природне середовище існування, що призводить до скорочення їх популяцій.

6. Складіть коротке повідомлення, оцінюючи свою діяльність на уроці.

Я дізнався/дізналася багато нового про Кримські гори. Мені було цікаво порівнювати Карпати і Крим, їхнє розташування та клімат. Тепер я можу пояснити, чому вирубування лісів у горах призводить до зсувів та паводків.

Інтелектуальний клуб. З курсу історії України вам відомо, що перші міста у Криму заснували стародавні греки. За допомогою навчальних атласів з географії й історії встановіть, у яких природних частинах Кримської фізико-географічної гірської країни їх було засновано та які природні чинники були визначальними під час вибору місць для заснування перших міст в Україні.

Перші грецькі міста-колонії в Криму, такі як Пантікапей (сучасна Керч), Херсонес (поблизу Севастополя) та Феодосія, були засновані переважно в прибережних районах, що охоплюють Південний берег Криму та Передгірну лісостепову область.

Визначальними природними чинниками під час вибору місць для заснування міст були:

• Зручні бухти та природні укриття. Порізана берегова лінія створювала ідеальні умови для стоянки кораблів і захисту від негоди, що було критично важливо для мореплавців.
• Родючі землі. Грецька колонізація мала значною мірою аграрний характер, оскільки переселенці шукали нові землі для ведення сільського господарства. У прибережних долинах та передгір’ях були родючі ґрунти.
• Вигідне розташування. Міста засновували на перетині морських торговельних шляхів, що сприяло розвитку торгівлі з місцевими племенами та іншими грецькими колоніями.