12.2. Сенсорні системи людини - Соболь

• Назад до змісту

📚 Навчальне завдання. Як відбувається сприйняття інформації? Опис з використанням фрейму «Три кольори». СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (аналізатори) — це сукупність структур, які отримують, передають та аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Визначення сутності

Відділи:

• Рецепторний відділ — представлений нервовими закінченнями сенсорних нейронів, які перетворюють сигнали в нервові імпульси
• Провідниковий відділ — утворюють три нейрони, що передають інформацію до кори великих півкуль
• Мозковий відділ — центральні осередки аналізаторів у корі великих півкуль, де відбувається аналіз і синтез інформації

Властивості:

• Адаптація — здатність пристосовувати рівень чутливості під впливом подразника
• Спеціалізація — сприйняття певного виду подразнень і формування специфічних відчуттів
• Вправляння — здатність підвищувати свої можливості під дією тривалих вправ
• Взаємодія — реалізується через взаємодію відчуттів на рівні кори й підкірки
• Компенсація функцій — відшкодування функції однієї сенсорної системи за рахунок інших

Різноманітність:

• Зовнішні сенсорні системи (пов’язані з органами чуття): зорова, слухова, смакова, нюхова, гравітаційна.
• Соматичні сенсорні системи: шкірна (дотикова, температурна, больова) та пропріорецептивна (чутливість м’язів і суглобів).
• Вісцеральна сенсорна система (інтерорецептивна): забезпечує інформацію про стан внутрішніх органів.

Конструювання схеми СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

Відділи → Рецепторний, Провідниковий, Мозковий

Властивості → адаптація; спеціалізація; вправляння; взаємодія; компенсація.

Різноманітність → Зорова, Слухова, Смакова, Нюхова, Гравітаційна, Соматичні, Вісцеральна

Описує особливості з формулюванням висновку

Особливістю сенсорних систем людини є їхня здатність забезпечувати цілісне сприйняття світу завдяки взаємодії всіх відділів. Це створює базу для формування відчуттів, уявлень та складних когнітивних процесів.

🧠 Розвивальне завдання. Яке значення сенсорних систем для пізнання? Проблемно-пізнавальна вправа. Функціонування сенсорних систем

Усвідомлює пізнавальну ситуацію для РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Пізнавальна ситуація полягає в тому, що без функціонування сенсорних систем неможливе отримання інформації ззовні, а отже — неможливий повноцінний психічний та інтелектуальний розвиток.

Мета: Встановити зв’язок між біологічними процесами у сенсорних системах та процесом пізнання.

Гіпотеза: Якість пізнання світу прямо залежить від ефективності роботи трьох відділів аналізаторів.

Конструювання інфомалюнка/схеми процесів)

Формулює очікувані результати РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ про значущість сенсорних систем для пізнання

Значущість сенсорних систем для пізнання полягає у забезпеченні мозку інформацією, необхідною для навчання, розвитку розуму, формування мовлення та поведінки. Обмеження сенсорної інформації призводить до порушення фізичного та психічного розвитку.

🌟 Ціннісне завдання. «Наше пізнання починається із сприйняття…». Чим відрізняються сенсорні системи у різних людей? Вправа для сприймання. Індивідуальні особливості аналізаторів

Називає складники трьох відділів сенсорних систем

• Рецепторний: рецептори (фоторецептори, фонорецептори тощо).
• Провідниковий: доцентрові (аферентні) нервові волокна.
• Мозковий: підкіркові центри (таламус) та зони кори великих півкуль.

Ілюструє прикладами їх індивідуальність у різних людей

• Тренованість (вправляння): Висока роздільна здатність слуху в диригентів або кольоросприйняття у живописців.
• Компенсація: Загострення слуху та дотику в осіб із порушеннями зору.
• Поріг чутливості: Генетично зумовлена різниця в сприйнятті гіркого смаку або інтенсивності болю.
• Адаптаційні можливості: Різна швидкість звикання до інтенсивних сторонніх звуків (шуму міського середовища).

Конструювання інфографіки

Виявляє ставлення на рівні сприймання та висловлює міркування про індивідуальні особливості сенсорних систем та їх зв’язок з ПІЗНАННЯМ

Сенсорні системи є єдиним вікном у світ, тому пізнання починається саме з відчуттів. Індивідуальні особливості (наприклад, абсолютний слух чи гострий зір) впливають на те, як людина сприймає реальність і які таланти розвиває. Якщо органи чуття не працюють (сенсорна ізоляція), розвиток інтелекту гальмується. Тож чим краще розвинені наші сенсорні системи, тим повнішу і точнішу картину світу ми можемо створити у своїй свідомості.

Саморозвиток

Регулятивне завдання. Графічний організатор «Класифікація»

Всі зображені на малюнку плоди належать до групи сухих плодів.

Схема класифікації:

1. Сухі розкривні плоди (містять багато насінин, розкриваються після дозрівання):
   • Біб (насіння кріпиться до стулок) — горох, квасоля.
   • Стручечок (насіння кріпиться до перетинки всередині) — грицики, рижій.
   • Коробочка (відкривається кришечкою або отворами) — мак, дурман, тюльпан.
2. Сухі нерозкривні плоди (містять одну насінину, не розкриваються):
   • Горіх (має твердий здерев’янілий оплодень) — ліщина.
   • Сім’янка (шкірястий оплодень, що не зростається з насіниною) — соняшник.
   • Зернівка (шкірястий оплодень, що зрісся з насіниною) — пшениця, жито.

Тест-розпізнавання

1. Де відбувається перетворення впливів середовища у нервові імпульси?

А в рецепторах

Обґрунтування: Згідно з текстом параграфа, рецепторний відділ представлений нервовими закінченнями або спеціалізованими клітинами, які мають рецепторні білки. Саме рецептори перетворюють сигнали (впливи подразників) у нервові імпульси.

2. Які утвори сенсорних систем здійснюють передачу нервових імпульсів?

Б чутливі нерви

Обґрунтування: Провідниковий відділ сенсорної системи складається з чутливих волокон черепно-мозкових або спинномозкових нервів, які передають інформацію до ЦНС (с. 212).

3. Називаю складові частини сенсорних систем, що забезпечують аналіз інформації:

А чутливі зони

Обґрунтування: Мозковий відділ представлений центральними осередками аналізаторів (сенсорними полями кори великих півкуль), де відбувається основний аналіз і синтез інформації.

4. Які рецептори сприймають хімічні впливи середовища?

А нюхові й смакові

5. Які нейрони рефлекторних дуг здійснюють передачу інформації до ЦНС?

Б чутливі

Обґрунтування: Чутливі (сенсорні) нейрони сприймають подразнення та передають інформацію від рецепторів до центральної нервової системи.

6. У якій частці півкуль розташовані рухові поля сенсорної системи?

А лобова

Обґрунтування: Рухове поле та поле внутрішніх органів розташовані у лобовій частці півкуль.

7. Які чутливі поля розташовані у скроневій частці півкуль?

Б слухові

Обґрунтування: У скроневій частці розташовані слухове, смакове й нюхове поля. Зорові поля — у потиличній, шкірної чутливості — у тім’яній.

8. Чому при яскравому світлі краще сприймається смак їжі?

А відбувається взаємодія чутливих полів

Обґрунтування: Це пояснюється властивістю сенсорних систем, яка називається «взаємодія». Вона реалізується через взаємодію відчуттів на рівні кори й підкірки.

9. Сприйняття певного вида подразнень і формування специфічних відчуттів – це така властивість сенсорних систем як…

В спеціалізація

Обґрунтування: Сенсорні системи спеціалізуються на сприйнятті певного виду подразнень і формуванні специфічних відчуттів.

Біо-Загадки: Де слон саванний, а де слон індійський?

Саванний (африканський) слон: Має значно більші вуха, спина прогнута (увігнута), на кінці хобота два «пальці».

Індійський (азійський) слон: Має менші вуха, спина випукла (аркоподібна), на голові є дві характерні «гулі», на кінці хобота один «палець».