6.1 За графіком із завдання 5.5 на с. 17 визначте приблизну масу кожної солі для виготовлення насиченого розчину у воді масою 100 г за зазначеної температури. Обчисліть масові частки солей у цих розчинах.
| № з/п | Сіль | Температура, °С | Маса, г | Масова частка солі |
|---|
| 1 | CuSO4 | 60 | 40 | 0,286 (28,6 %) |
| 2 | KI | 15 | 140 | 0,583 (58,3 %) |
| 3 | KClO3 | 30 | 10 | 0,091 (9,1 %) |
| 4 | NaCl | 100 | 40 | 0,286 (28,6 %) |
| 5 | PbCl2 | 60 | 2 | 0,020 (2,0 %) |
| 6 | KNO3 | 10 | 21 | 0,174 (17,4 %) |
| 7 | KNO3 | 70 | 138 | 0,580 (58,0 %) |
6.2 Обчисліть масу осаду, який утвориться внаслідок зливання розчину, що містить купрум(2+) сульфат у достатній кількості, та 200 г розчину з масовою часткою калій гідроксиду 0,24.
Відомо:
m(р-ну KOH)=200 г
w(KOH)=0,24
CuSO4 — у надлишку
Обчислити:
m(осаду)−?
Розв’язання:
Знайдемо масу калій гідроксиду в розчині:
m(KOH)=m(р-ну KOH)⋅w(KOH)=200 г⋅0,24=48 г.
Молярні маси речовин:
M(KOH)=39+16+1=56 г/моль,
M(Cu(OH)2)=64+(16+1)⋅2=98 г/моль.
Кількість речовини KOH:
n(KOH)=M(KOH)m(KOH)=56 г/моль48 г=76 моль≈0,857 моль.
Складемо рівняння реакції:
CuSO4+2KOH=Cu(OH)2↓+K2SO4
За рівнянням реакції з 2 моль KOH утворюється 1 моль Cu(OH)2:
n(Cu(OH)2)=21n(KOH)=73 моль≈0,429 моль.
- Знайдемо масу осаду купрум(II) гідроксиду:
m(Cu(OH)2)=n(Cu(OH)2)⋅M(Cu(OH)2)=73 моль⋅98 г/моль=42 г.
Відповідь:
Маса утвореного осаду Cu(OH)2 становить 42 г.
6.3 Насичений за 10 °С розчин натрій хлориду масою 200 г випарили досуха й одержали сіль масою 52,6 г. Обчисліть масову частку солі в початковому розчині. Чи є такий розчин концентрованим?
Відомо:
m(р-ну NaCl)=200 г
m(NaCl)=52,6 г
Обчислити:
w(NaCl)−?
Чи є розчин концентрованим?
Розв’язання:
Обчислимо масову частку натрій хлориду в початковому розчині:
w(NaCl)=m(р-ну NaCl)m(NaCl)⋅100%=200 г52,6 г⋅100%=26,3% (або 0,263).
Оскільки розчин містить значну масу розчиненої речовини відносно загальної маси розчину й за температури 10 ∘C є повністю насиченим, такий розчин вважається концентрованим.
Відповідь:
Масова частка солі в початковому розчині становить 26,3% (0,263). Розчин є концентрованим.
6.4 До розчину натрій карбонату масою 200 г із масовою часткою солі 5,3 % додавали хлоридну кислоту до припинення виділення газу. Обчисліть об’єм утвореного газу (н. у.).
Відомо:
m(р-ну Na2CO3)=200 г
w(Na2CO3)=5,3% (0,053)
Vm=22,4 л/моль
Обчислити:
V(CO2)−?
Розв’язання:
Знайдемо масу натрій карбонату в розчині:
m(Na2CO3)=m(р-ну Na2CO3)⋅w(Na2CO3)=200 г⋅0,053=10,6 г.
Молярна маса натрій карбонату:
M(Na2CO3)=23⋅2+12+16⋅3=106 г/моль.
Кількість речовини натрій карбонату:
n(Na2CO3)=M(Na2CO3)m(Na2CO3)=106 г/моль10,6 г=0,1 моль.
Складемо рівняння реакції:
Na2CO3+2HCl=2NaCl+CO2↑+H2O
За рівнянням реакції з 1 моль Na2CO3 утворюється 1 моль CO2:
n(CO2)=n(Na2CO3)=0,1 моль.
- Обчислимо об’єм утвореного вуглекислого газу за нормальних умов:
V(CO2)=n(CO2)⋅Vm=0,1 моль⋅22,4 л/моль=2,24 л.
Відповідь:
Об’єм утвореного газу становить 2,24 л.
6.5 Обчисліть масу калій гідроксиду, необхідного для взаємодії з купрум(2+) сульфатом, що міститься в розчині масою 300 г із масовою часткою солі 8 %.
Відомо:
m(р-ну CuSO4)=300 г
w(CuSO4)=8% (0,08)
Обчислити:
m(KOH)−?
Розв’язання:
Знайдемо масу купрум(II) сульфату в розчині:
m(CuSO4)=m(р-ну CuSO4)⋅w(CuSO4)=300 г⋅0,08=24 г.
Молярні маси речовин:
M(CuSO4)=64+32+16⋅4=160 г/моль,
M(KOH)=39+16+1=56 г/моль.
Обчислимо кількість речовини купрум(II) сульфату:
n(CuSO4)=M(CuSO4)m(CuSO4)=160 г/моль24 г=0,15 моль.
Складемо рівняння реакції:
CuSO4+2KOH=Cu(OH)2↓+K2SO4
За рівнянням реакції з 1 моль CuSO4 реагує 2 моль KOH:
n(KOH)=2⋅n(CuSO4)=2⋅0,15 моль=0,3 моль.
- Знайдемо масу калій гідроксиду:
m(KOH)=n(KOH)⋅M(KOH)=0,3 моль⋅56 г/моль=16,8 г.
Відповідь:
Маса необхідного калій гідроксиду становить 16,8 г.
6.6 За наведеною графічною інформацією складіть умову задачі та розв’яжіть її.
Умова задачі: До розчину натрій карбонату, взятого в достатній кількості, додали 400 г розчину кальцій хлориду з масовою часткою солі 5,55 %. Обчисліть масу осаду, що утворився внаслідок реакції.
Відомо:
m(розч. CaCl2)=400 г
w(CaCl2)=5,55%=0,0555
Обчислити:
m(осаду)
Розв’язання:
Обчислюємо масу кальцій хлориду в розчині:
m(CaCl2)=m(розч. CaCl2)⋅w(CaCl2)=400 г⋅0,0555=22,2 г
Визначаємо молярну масу кальцій хлориду:
M(CaCl2)=40+2⋅35,5=111 г/моль
Обчислюємо кількість речовини кальцій хлориду:
n(CaCl2)=M(CaCl2)m(CaCl2)=111 г/моль22,2 г=0,2 моль
Складаємо рівняння хімічної реакції:
0,2 мольCaCl2+Na2CO3→0,2 мольCaCO3↓+2NaCl
За рівнянням реакції співвідношення кількостей речовин дорівнює:
n(CaCO3)=n(CaCl2)=0,2 моль
Визначаємо молярну масу осаду кальцій карбонату:
M(CaCO3)=40+12+3⋅16=100 г/моль
Обчислюємо масу осаду CaCO3:
m(CaCO3)=n(CaCO3)⋅M(CaCO3)=0,2 моль⋅100 г/моль=20 г
Відповідь:
Маса утвореного осаду становить 20 г.
6.7 За наведеною графічною інформацією складіть умову задачі та розв’яжіть її.
Умова задачі: До 200 г розчину нітратної кислоти додали калій гідроксид масою 2,8 г до повної нейтралізації. Обчисліть масову частку солі в утвореному розчині.
Відомо:
m(KOH)=2,8 г
m(розч. HNO3)=200 г
Обчислити:
w(KNO3)
Розв’язання:
Визначаємо молярну масу калій гідроксиду:
M(KOH)=39+16+1=56 г/моль
Обчислюємо кількість речовини калій гідроксиду:
n(KOH)=M(KOH)m(KOH)=56 г/моль2,8 г=0,05 моль
Складаємо рівняння хімічної реакції:
0,05 мольKOH+HNO3→0,05 мольKNO3+H2O
За рівнянням реакції кількість утвореної солі дорівнює:
n(KNO3)=n(KOH)=0,05 моль
Визначаємо молярну масу утвореної солі калій нітрату:
M(KNO3)=39+14+3⋅16=101 г/моль
Обчислюємо масу калій нітрату:
m(KNO3)=n(KNO3)⋅M(KNO3)=0,05 моль⋅101 г/моль=5,05 г
Обчислюємо масу утвореного розчину:
m(утвор. розч.)=m(KOH)+m(розч. HNO3)=2,8 г+200 г=202,8 г
Обчислюємо масову частку солі в утвореному розчині:
w(KNO3)=m(утвор. розч.)m(KNO3)⋅100%=202,8 г5,05 г⋅100%≈2,49%
Відповідь:
Масова частка солі в утвореному розчині становить 2,49 %.
Підпишіть види діяльності на уроці й оцініть за ними свою роботу.
Відповідно до зображених піктограм визначено такі види діяльності на уроці:
- Теоретична діяльність (опрацювання навчального матеріалу, пошук відповідей на запитання).
- Обчислювальна та практична діяльність (розв’язування графічних задач і розрахунки).
- Пошуково-творча діяльність (складання умов задач та генерація ідей).
- Рефлексивна діяльність (оцінювання власної роботи на мішені досягнень).
Оцінювання роботи виконано шляхом заповнення секторів мішені високим балом відповідно до повністю та правильно розв’язаних задач і засвоєного матеріалу.