· Ілля Добрий · Довідник · 5 хв. читати
Фізична географія України: вугілля, нафта і газ, залізні й марганцеві руди, титан, сірка, калійна і кухонна сіль, каолін і мінеральні води
Мінеральні ресурси та паливні корисні копалини України
Мінеральні ресурси, або корисні копалини — гірські породи і мінерали, які людина використовує або зможе використати в господарській діяльності (у світі споживають понад видів, в Україні — близько ). За використанням розрізняють:
- паливні (одержання тепла й енергії);
- рудні (виплавляння металів);
- нерудні (хімічна промисловість, будівельні матеріали, технічна сировина).
За походженням поділяють на магматичні, осадові та метаморфічні (розміщення пов’язане з будовою земної кори).
Паливні корисні копалини України: кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці. Україна повністю забезпечує себе кам’яним і бурим вугіллям, але відчуває гостру нестачу нафти й природного газу. Торф видобувають на Поліссі (паливо, сільське господарство, скляна, порцеляно-фаянсова, харчова промисловість, хімічні речовини: ацетон, феноли, парафін, кормові дріжджі). Паливні ресурси мають осадове походження, приурочені до чохлів платформ і крайових передгірських прогинів.
Кам’яне вугілля ( покладів вугілля). Має високу теплотворну здатність; найкращий сорт — антрацит ( вуглецю). вугілля є коксівним (для виплавки чавуну й сталі). Розвідані запаси — близько , прогнозні — майже . Зосереджене у двох басейнах:
- Донецький басейн (Донбас) — найбільший басейн в Україні ( видобутку кам’яного вугілля, площа розвіданих родовищ ; більшість у Старому Донбасі в Донецькій і Луганській областях). Видобуток складний: глибина (шахтний спосіб), тонкі прошарки ( шарів до ), круте залягання, багато метану (вибухонебезпечно).
- Львівсько-Волинський басейн — видобутку, площа , глибина , товщина шарів ; коксівного, але високозольне, з сіркою.
Буре вугілля. Утворилося з палеогенових і неогенових рослин на поверхні Українського щита в пониженнях. Дніпровський басейн — площа (через областей від Житомирської до Дніпропетровської), глибина ( кар’єрний видобуток), потужність , понад родовищ. Є також у ДДЗ та на Закарпатті. З майже не видобувають через низьку теплотворність.
Нафта і природний газ. Поклади обмежені: власним видобутком нафти Україна забезпечує потреб, а природним газом (, ) за умов воєнного скорочення споживання покриває понад внутрішніх потреб:
- Дніпровсько-Донецька (Східна) нафтогазоносна область — видобутку нафти та природного газу (осадовий чохол ДДЗ; нафта до , газ ; якісна, мало сірки; родовище: нафтових, нафтогазових, газових).
- Прикарпатська (Західна) нафтогазоносна область — найстаріша, дуже виснажена (Передкарпатський прогин).
- Причорноморсько-Кримський (Південний) басейн — найперспективніший (чохол Скіфської платформи, , видобуток із шельфу Чорного моря).
Через дефіцит газу перспективним є сланцевий газ ( об’єму в глинистих породах на глибині ; горизонтальне буріння й гідророзрив пласта, що може забруднювати підземні води). Перспективні райони: Юзівська площа (Донецька, Харківська обл.) та Олеська площа (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська обл.).
Горючі сланці. Одне з найбільших у Європі родовищ — Бовтиське (Кіровоградська обл., запаси близько , потужність товщ , пластів ; законсервоване в -х рр.).
Рудні та нерудні корисні копалини
Рудою вважають мінерали та гірські породи, що містять метали, які економічно доцільно використовувати для переробки. Групи руд: чорні, кольорові, благородні, тугоплавкі, рідкоземельні тощо. Україна багата на сировину для чорної металургії (залізні, марганцеві руди), але бідна на руди кольорових металів. Більшість родовищ — на Українському щиті (магматичне й метаморфічне походження).
Загальна оцінка рудних ресурсів України
- Залізні руди: розвідано понад родовищ (одні з найбільших запасів у світі й -ші в Європі). Найбільший — Криворізький залізорудний басейн (, майже сировини країни, глибина , багаті руди заліза; кар’єрний і шахтний видобуток). Кременчуцьке родовище (відкрите в -х рр., освоєння з -х, заліза, близько до поверхні). Білозерське родовище (Запорізька обл., до заліза). Керченський залізорудний басейн (чохол Скіфської платформи, осадові бурі залізняки, заліза).
- Марганцеві руди: значні світові поклади у Південноукраїнському (Придніпровському) марганцевому басейні (Нікопольське, Інгулецьке, Великотокмацьке родовища; кар’єрний спосіб).
- Титанові руди: вагомі європейські поклади ( світового видобутку ільменіту до ); розсипи на щиті в Житомирській (Іршанське) та Дніпропетровській (Самотканське) областях.
- Уранові руди: Український щит у Кіровоградській та Дніпропетровській областях.
- Хромітово-нікелеві руди: Кіровоградщина (Побузька група родовищ).
- Ртутні руди: Донбас (Микитівське родовище) та Закарпаття (Вишково).
- Поліметалеві, алюмінієві, мідні, олов’яні руди — незначні запаси. Золото — Закарпатська (Мужіївське), Кіровоградська, Дніпропетровська, Одеська, Донецька області.
Загальна оцінка нерудних ресурсів України (хімічна, будівельна, технічна сировина)
- Самородна сірка: осадовий сірконосний басейн, Роздольське (відкритий спосіб) та Яворівське (підземна виплавка) родовища; для сульфатної кислоти.
- Калійна сіль: Передкарпатський прогин (товщина ), найбільші родовища — Калуш і Стебник (калійні добрива).
- Кухонна сіль: Донбас (Бахмутське та Слов’янське родовища), соляні куполи в ДДЗ, затока Сиваш (природна солеварня). Солотвинське родовище (Закарпаття) — видобуток припинено через провали ґрунту.
- Фосфорити: незначні поклади на Поділлі.
- Будівельне каміння (магматичне, Український щит): граніти, лабрадорити, габро (рожевий граніт на Житомирщині). Осадові: крейда, скляні піски, червона глина, вапняк-ракушняк.
- Каолін (біла глина): близько родовищ; одне з найбільших у Європі — Просянівське (Дніпропетровщина), також Житомирщина й Поділля (порцеляна, фаянс, вогнетриви, папір). Поширені піски, глини, вапняки.
- Графіт: Заваллівське родовище (Кіровоградщина, метаморфічне, гнейси щита; фарбники, грифелі, сповільнювач нейтронів на АЕС).
- Вогнетривкі глини, флюсові вапняки: Придніпров’я, Донбас, Крим (для чорної металургії).
- Коштовне й напівкоштовне каміння: бурштин (Полісся), яшма (Крим), гірський кришталь, аметист (Придніпров’я, Приазов’я), берил, моріон, розсипи алмазів.
- Мінеральні води: Трускавецьке («Нафтуся»), Моршинське (Прикарпаття), Свалявське (Закарпаття), Миргородське (Полтавщина), Березівське (Харківщина), радонові води у Хмільнику (Вінниччина); понад санаторіїв і пансіонатів.
- Лікувальні грязі: Крим (Саки, Євпаторія), Одещина (Куяльник), Миколаївщина, Донеччина.
- Озокерит (гірський віск): Львівщина (Трускавецьке, Бориславське родовища — найбільші у світі; парфумерія, медицина, легка промисловість).