· Ілля Добрий · Довідник · 5 хв. читати

Фізична географія України: вугілля, нафта і газ, залізні й марганцеві руди, титан, сірка, калійна і кухонна сіль, каолін і мінеральні води

Мінеральні ресурси та паливні корисні копалини України

Мінеральні ресурси, або корисні копалини — гірські породи і мінерали, які людина використовує або зможе використати в господарській діяльності (у світі споживають понад 200200 видів, в Україні — близько 5050). За використанням розрізняють:

  • паливні (одержання тепла й енергії);
  • рудні (виплавляння металів);
  • нерудні (хімічна промисловість, будівельні матеріали, технічна сировина).

За походженням поділяють на магматичні, осадові та метаморфічні (розміщення пов’язане з будовою земної кори).

Паливні корисні копалини України: кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці. Україна повністю забезпечує себе кам’яним і бурим вугіллям, але відчуває гостру нестачу нафти й природного газу. Торф видобувають на Поліссі (паливо, сільське господарство, скляна, порцеляно-фаянсова, харчова промисловість, хімічні речовини: ацетон, феноли, парафін, кормові дріжджі). Паливні ресурси мають осадове походження, приурочені до чохлів платформ і крайових передгірських прогинів.

Кам’яне вугілля (94,3%94{,}3\% покладів вугілля). Має високу теплотворну здатність; найкращий сорт — антрацит (94–97%94\text{–}97\% вуглецю). 1/31/3 вугілля є коксівним (для виплавки чавуну й сталі). Розвідані запаси — близько 50 млрд т50\text{ млрд т}, прогнозні — майже 120 млрд т120\text{ млрд т}. Зосереджене у двох басейнах:

  • Донецький басейн (Донбас) — найбільший басейн в Україні (98%98\% видобутку кам’яного вугілля, площа розвіданих родовищ 50 тис. км250\text{ тис. км}^2; більшість у Старому Донбасі в Донецькій і Луганській областях). Видобуток складний: глибина 1200–1400 м1200\text{–}1400\text{ м} (шахтний спосіб), тонкі прошарки 0,5–2 м0{,}5\text{–}2\text{ м} (85%85\% шарів до 1,2 м1{,}2\text{ м}), круте залягання, багато метану (вибухонебезпечно).
  • Львівсько-Волинський басейн — 2%2\% видобутку, площа 10 тис. км210\text{ тис. км}^2, глибина 300–700 м300\text{–}700\text{ м}, товщина шарів 60 см–2,8 м60\text{ см}\text{–}2{,}8\text{ м}; 1/31/3 коксівного, але високозольне, з сіркою.

Буре вугілля. Утворилося з палеогенових і неогенових рослин на поверхні Українського щита в пониженнях. Дніпровський басейн — площа 100 тис. км2100\text{ тис. км}^2 (через 66 областей від Житомирської до Дніпропетровської), глибина 2–150 м2\text{–}150\text{ м} (80%80\% кар’єрний видобуток), потужність 2–6 м2\text{–}6\text{ м}, понад 8080 родовищ. Є також у ДДЗ та на Закарпатті. З 2004 р.2004\text{ р.} майже не видобувають через низьку теплотворність.

Нафта і природний газ. Поклади обмежені: власним видобутком нафти Україна забезпечує ≈7–10%\approx 7\text{–}10\% потреб, а природним газом (19,1 млрд м319{,}1\text{ млрд м}^3, 20242024) за умов воєнного скорочення споживання покриває понад 80–90%80\text{–}90\% внутрішніх потреб:

  • Дніпровсько-Донецька (Східна) нафтогазоносна область — 57%57\% видобутку нафти та 90%90\% природного газу (осадовий чохол ДДЗ; нафта до 4,5 км4{,}5\text{ км}, газ 5–5,8 км5\text{–}5{,}8\text{ км}; якісна, мало сірки; 121121 родовище: 1717 нафтових, 3737 нафтогазових, 6767 газових).
  • Прикарпатська (Західна) нафтогазоносна область — найстаріша, дуже виснажена (Передкарпатський прогин).
  • Причорноморсько-Кримський (Південний) басейн — найперспективніший (чохол Скіфської платформи, 100–4500 м100\text{–}4500\text{ м}, видобуток із шельфу Чорного моря).

Через дефіцит газу перспективним є сланцевий газ (2–3%2\text{–}3\% об’єму в глинистих породах на глибині 1–6 км1\text{–}6\text{ км}; горизонтальне буріння й гідророзрив пласта, що може забруднювати підземні води). Перспективні райони: Юзівська площа (Донецька, Харківська обл.) та Олеська площа (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська обл.).

Горючі сланці. Одне з найбільших у Європі родовищ — Бовтиське (Кіровоградська обл., запаси близько 3,8 млрд т3{,}8\text{ млрд т}, потужність товщ 400 м400\text{ м}, пластів 10–15 м10\text{–}15\text{ м}; законсервоване в 19601960-х рр.).

Рудні та нерудні корисні копалини

Рудою вважають мінерали та гірські породи, що містять метали, які економічно доцільно використовувати для переробки. Групи руд: чорні, кольорові, благородні, тугоплавкі, рідкоземельні тощо. Україна багата на сировину для чорної металургії (залізні, марганцеві руди), але бідна на руди кольорових металів. Більшість родовищ — на Українському щиті (магматичне й метаморфічне походження).

Загальна оцінка рудних ресурсів України

  • Залізні руди: розвідано понад 8080 родовищ (одні з найбільших запасів у світі й 11-ші в Європі). Найбільший — Криворізький залізорудний басейн (≈300 км2\approx 300\text{ км}^2, майже 70%70\% сировини країни, глибина 2–3 км2\text{–}3\text{ км}, багаті руди 50–60%50\text{–}60\% заліза; кар’єрний і шахтний видобуток). Кременчуцьке родовище (відкрите в 19201920-х рр., освоєння з 19701970-х, 35–38%35\text{–}38\% заліза, близько до поверхні). Білозерське родовище (Запорізька обл., до 65%65\% заліза). Керченський залізорудний басейн (чохол Скіфської платформи, осадові бурі залізняки, 30%30\% заліза).
  • Марганцеві руди: значні світові поклади у Південноукраїнському (Придніпровському) марганцевому басейні (Нікопольське, Інгулецьке, Великотокмацьке родовища; кар’єрний спосіб).
  • Титанові руди: вагомі європейські поклади (≈5–7%\approx 5\text{–}7\% світового видобутку ільменіту до 2022 р.2022\text{ р.}); розсипи на щиті в Житомирській (Іршанське) та Дніпропетровській (Самотканське) областях.
  • Уранові руди: Український щит у Кіровоградській та Дніпропетровській областях.
  • Хромітово-нікелеві руди: Кіровоградщина (Побузька група родовищ).
  • Ртутні руди: Донбас (Микитівське родовище) та Закарпаття (Вишково).
  • Поліметалеві, алюмінієві, мідні, олов’яні руди — незначні запаси. Золото — Закарпатська (Мужіївське), Кіровоградська, Дніпропетровська, Одеська, Донецька області.

Загальна оцінка нерудних ресурсів України (хімічна, будівельна, технічна сировина)

  • Самородна сірка: осадовий сірконосний басейн, Роздольське (відкритий спосіб) та Яворівське (підземна виплавка) родовища; для сульфатної кислоти.
  • Калійна сіль: Передкарпатський прогин (товщина 50–60 м50\text{–}60\text{ м}), найбільші родовища — Калуш і Стебник (калійні добрива).
  • Кухонна сіль: Донбас (Бахмутське та Слов’янське родовища), соляні куполи в ДДЗ, затока Сиваш (природна солеварня). Солотвинське родовище (Закарпаття) — видобуток припинено через провали ґрунту.
  • Фосфорити: незначні поклади на Поділлі.
  • Будівельне каміння (магматичне, Український щит): граніти, лабрадорити, габро (рожевий граніт на Житомирщині). Осадові: крейда, скляні піски, червона глина, вапняк-ракушняк.
  • Каолін (біла глина): близько 100100 родовищ; одне з найбільших у Європі — Просянівське (Дніпропетровщина), також Житомирщина й Поділля (порцеляна, фаянс, вогнетриви, папір). Поширені піски, глини, вапняки.
  • Графіт: Заваллівське родовище (Кіровоградщина, метаморфічне, гнейси щита; фарбники, грифелі, сповільнювач нейтронів на АЕС).
  • Вогнетривкі глини, флюсові вапняки: Придніпров’я, Донбас, Крим (для чорної металургії).
  • Коштовне й напівкоштовне каміння: бурштин (Полісся), яшма (Крим), гірський кришталь, аметист (Придніпров’я, Приазов’я), берил, моріон, розсипи алмазів.
  • Мінеральні води: Трускавецьке («Нафтуся»), Моршинське (Прикарпаття), Свалявське (Закарпаття), Миргородське (Полтавщина), Березівське (Харківщина), радонові води у Хмільнику (Вінниччина); понад 400400 санаторіїв і пансіонатів.
  • Лікувальні грязі: Крим (Саки, Євпаторія), Одещина (Куяльник), Миколаївщина, Донеччина.
  • Озокерит (гірський віск): Львівщина (Трускавецьке, Бориславське родовища — найбільші у світі; парфумерія, медицина, легка промисловість).

Перевірка знань на НМТ

Назад