· Ілля Добрий · Довідник · 7 хв. читати

Фізична географія України: кліматотвірні чинники, вісь Воєйкова, кліматичні області, несприятливі явища та агроклімат

Кліматотвірні чинники. Сонячна радіація

Загальні риси клімату України та чинники, що їх визначають. На більшій території клімат помірно континентальний з яскраво вираженими сезонами; на Південному березі Криму — риси субтропічного. Переважають дні із сонячним сяйвом (в середньому ≈230–235\approx 230\text{–}235 на рік, хоча повністю безхмарних днів від ≈50\approx 50 на Поліссі до >100–130> 100\text{–}130 на півдні й у Криму). Чітка кліматична зональність із північного заходу на південний схід: зростають літні температури, знижуються зимові, зменшується кількість опадів. Це зумовлено кліматотвірними чинниками.

Вплив сонячної радіації на розподіл температури повітря. Головний чинник кількості сумарної радіації — кут падіння сонячних променів (менший на півночі, більший на півдні). Полуденну висоту Сонця обчислюють за формулою:

h=90∘−φ±δh = 90^\circ - \varphi \pm \delta

де hh — висота Сонця над горизонтом (у градусах); φ\varphi — географічна широта місцевості; δ\delta — схилення Сонця (у дні рівнодення δ=0∘\delta = 0^\circ; у дні сонцестояння δ=±23∘27′\delta = \pm 23^\circ 27': у день літнього сонцестояння додають, зимового — віднімають).

Сонце в зеніті в Україні не буває ніколи. Висота Сонця над горизонтом змінюється від 60∘60^\circ до 68∘68^\circ у червні та від 15∘15^\circ до 23∘23^\circ у грудні. З півночі на південь збільшується сумарна сонячна радіація: від 95 ккал/см295\text{ ккал/см}^2 (4200 МДж/м24200\text{ МДж/м}^2) за рік на Поліссі до 125 ккал/см2125\text{ ккал/см}^2 (5200 МДж/м25200\text{ МДж/м}^2) на Південному березі Криму.

Хмарність зменшує пряму радіацію і збільшує розсіяну. Кількість радіації залежить від тривалості дня (найбільша влітку, найменша взимку; улітку на півночі день на 1–21\text{–}2 години довший, ніж на півдні).

Середньосічневі температури зростають: Поліська низовина −5⋯−8∘C-5\dots -8^\circ\text{C}, центральна частина −4⋯−6∘C-4\dots -6^\circ\text{C}, Крим від −1∘C-1^\circ\text{C} до +4∘C+4^\circ\text{C}. Середньолипневі температури зростають із північного заходу на південний схід від +18∘C+18^\circ\text{C} до +23∘C+23^\circ\text{C}. Тривалість безморозного періоду зростає від 170170 днів на півночі до 270270 на ПБК.

Атмосферна циркуляція

Повітряні маси, що впливають на клімат України: помірні, арктичні та тропічні:

  • Помірні повітряні маси панують майже на всій території протягом року. Морські помірні формуються над Атлантичним океаном, насичені вологою; взимку відносно теплі (відлиги з туманами й мокрим снігом), улітку прохолодні (дощі), приносять значні опади; при просуванні вглиб материка властивості слабшають. Континентальні помірні формуються над центром Євразії, зумовлюють суху погоду з морозами взимку та спекою влітку.
  • Арктичні повітряні маси (полярні широти північної півкулі) холодні, сухі, прозорі; приносять різке похолодання (температура знижується на 10–12∘C10\text{–}12^\circ\text{C}), припиняють опади, навесні та восени спричиняють заморозки.
  • Тропічні повітряні маси (Центральна Азія або Північна Африка) надходять переважно влітку; континентальні, сухі, запилені, зумовлюють спеку й посухи (на ПБК панують щоліта, останнім часом просуваються далеко на північ).

На клімат впливає західне перенесення (постійний вітер помірних широт, що формується під впливом Азорського максимуму на захід від Африки і несе морські помірні маси з Атлантики).

Циклони та антициклони. Циклони формуються над Атлантикою біля о. Ньюфаундленд; західне перенесення приносить у середньому 4545 циклонів на рік (130130 діб із нестійкою погодою). Антициклони формуються над континентом; східні вітри приносять до 3535 антициклонів на рік (230230 діб сухої безхмарної погоди: улітку спека, лісові пожежі, смоги; узимку сильні морози).

Особливості атмосферної циркуляції в Україні. Значно впливає вісь О. Воєйкова (смуга підвищеного тиску від Піренейського п-ова до оз. Байкал; в Україні: Балта – Кропивницький – південніше Полтави та Харкова). Узимку посилюється взаємодією Азорського максимуму та Азійського максимуму над Євразією; улітку послаблюється виступом Азорської області високого тиску (над центром Євразії формується Азійський мінімум). Вісь Воєйкова затримує західне перенесення: на північ від неї переважають західні вітри з Атлантики, на південь — сухі східні вітри.

Вплив підстильної поверхні на атмосферну циркуляцію. Рельєф істотно впливає на циркуляцію: Карпати та Кримські гори затримують вологе атлантичне повітря (на західних схилах понад 1500 мм1500\text{ мм} опадів/рік; Приазовська, Середньоруська височини й Донецький кряж теж отримують більше опадів за низовини). Гори затуляють рівнини від холодного арктичного повітря (Карпати — Закарпатську низовину, Кримські гори — ПБК). Рівнини легко пропускають повітряні маси з півночі й півдня, спричиняючи часті зміни погоди.

Регіональні відмінності клімату в Україні

Вологість повітря. Відносна вологість найменша влітку (до 50%50\%, інколи менше 30%30\%), найбільша восени та навесні (до 100%100\%, густі тумани). Зменшується з північного заходу на південний схід. На півдні бувають суховії (вітри з високою температурою та низькою вологістю, посилюють випаровування і шкодять посівам).

Коефіцієнт зволоження зменшується від 0,8–10{,}8\text{–}1 (і понад 11) на півночі до 0,4–0,60{,}4\text{–}0{,}6 на півдні. Континентальність клімату зростає з північного заходу на південний схід (збільшення річних амплітуд температур і зменшення опадів).

Загальна характеристика помірного кліматичного поясу. Майже 99%99\% площі України лежить у помірному кліматичному поясі (протягом року панують помірні повітряні маси). Середні температури липня зростають із північного заходу на південний схід від +17∘C+17^\circ\text{C} до +23∘C+23^\circ\text{C}, січня — від −7∘C-7^\circ\text{C} до −1∘C-1^\circ\text{C}, амплітуда температур 22–26∘C22\text{–}26^\circ\text{C}. Середньорічна кількість опадів на рівнинах зменшується з 700–750 мм700\text{–}750\text{ мм} на заході й на Поліссі (600–700 мм600\text{–}700\text{ мм}) до 300–350 мм300\text{–}350\text{ мм} у Причорномор’ї та Приазов’ї. Найменше опадів випадає на Тендрівській косі (≈290–300 мм\approx 290\text{–}300\text{ мм}), найбільше — в Українських Карпатах (понад 1500 мм1500\text{ мм}).

Кліматичні області та підобласті помірного поясу:

  • Атлантико-континентальна область (північний захід: надмірне й достатнє зволоження, невеликі амплітуди температур). Підобласті:
    • Закарпатська підобласть: м’яка зима (−2⋯−5∘C-2\dots -5^\circ\text{C}), літо з травня до вересня, липень +20⋯+21∘C+20\dots +21^\circ\text{C}, опади 600–700 мм600\text{–}700\text{ мм} (переважно влітку).
    • Підобласть Українських Карпат: погода формується атлантичними циклонами, значні опади (600–1500 мм600\text{–}1500\text{ мм}), температури коливаються з висотою.
    • Рівнинна кліматична підобласть (Поліська низовина, Волинська й Подільська височини, північ Придніпровської височини й низовини): радіація 95–105 ккал/см295\text{–}105\text{ ккал/см}^2, січень −4⋯−8∘C-4\dots -8^\circ\text{C}, липень +19⋯+22∘C+19\dots +22^\circ\text{C}, опади 450–750 мм/рік450\text{–}750\text{ мм/рік}, сніговий покрив із листопада до березня.
  • Континентальна кліматична область (південні та східні області): радіація 105–120 ккал/см2105\text{–}120\text{ ккал/см}^2, літо посушливе й тепле (+20⋯+21∘C+20\dots +21^\circ\text{C}), зима помірно холодна (−2⋯−7∘C-2\dots -7^\circ\text{C}), опади 350–450 мм350\text{–}450\text{ мм}, нестійкий сніговий покрив (грудень–кінець лютого); щороку посухи, суховії, пилові бурі.
  • Клімат гірського Криму: багато опадів (900–1100 мм900\text{–}1100\text{ мм}), літо +20∘C+20^\circ\text{C}, зима −3⋯−5∘C-3\dots -5^\circ\text{C}.

Субтропічний кліматичний пояс. Південний берег Криму лежить у субтропічному поясі (середземноморський тип клімату). Сумарна сонячна радіація 125 ккал/см2125\text{ ккал/см}^2. Зима тепла (+4∘C+4^\circ\text{C}) і волога (450–500 мм450\text{–}500\text{ мм}, низький тиск, вологі помірні маси); літо спекотне (+24∘C+24^\circ\text{C}) і сухе (високий тиск, тропічні маси), сніговий покрив рідко.

Сезонні зміни погоди в Україні:

  • Літо (середньодобова температура вище +15∘C+15^\circ\text{C}): липень — найтепліший (+17⋯+23∘C+17\dots +23^\circ\text{C}, при тропічному повітрі до +40∘C+40^\circ\text{C}, у Карпатах +15⋯+17∘C+15\dots +17^\circ\text{C}); у помірному поясі влітку випадає ≈40%\approx 40\% річних опадів, у субтропічному — посушливе.
  • Осінь: зростає кількість опадів і туманів (активізація циклонів), у вересні–жовтні заморозки, у листопаді температура стає від’ємною, утворюється сніговий покрив.
  • Зима: порівняно тепла через атлантичні циклони; січень від −8∘C-8^\circ\text{C} на сході до −1∘C-1^\circ\text{C} у рівнинному Криму (на ПБК додатні), часті відлиги.
  • Весна (перехід середньодобової температури через 0∘C0^\circ\text{C}): нестійка погода, можливі заморозки.

Вплив погодно-кліматичних умов на господарську діяльність

Спостереження за погодно-кліматичними умовами. В Україні функціонує близько 200200 метеостанцій (залучені літаки, радіозонди, супутники). Дані надходять до Гідрометцентру України, де складають синоптичні карти (карти погоди) і прогнози погоди (на кілька годин, добу, тиждень, сезон).

Несприятливі погодні явища: посухи, суховії, пилові бурі, приморозки, ожеледь, град, селі:

  • Посуха — тривала істотна нестача опадів при високій температурі (степова зона; запобігання: зрошення, посухостійкі сорти).
  • Пилові бурі: сильні вітри у степах, що видувають і переносять частки ґрунту (запобігання: снігозатримання, лісосмуги, багаторічні трави).
  • Приморозки: зниження температури нижче 0∘C0^\circ\text{C} увечері й уночі за додатних температур удень (ясні тихі ночі). На півночі й у горах — до кінця травня, на півдні — до середини квітня, на ПБК — до кінця березня; восени — відповідно з другої половини вересня, середини жовтня, початку листопада. Заходи: задимлення, поливання, укриття.
  • Ожеледь: шар щільного льоду на поверхні землі та предметах при намерзанні дощу або туману за 0⋯−3∘C0\dots -3^\circ\text{C} (обламує гілки, обриває дроти; найчастіше на Донецькому кряжі, Приазовській височині, в Карпатах і Кримських горах). Ожеледиця — крига на земній поверхні після відлиги.
  • Селі: катастрофічні потоки грязі й каміння з гір (швидкість 5 м/с5\text{ м/с}) після сильних дощів чи танення снігу (Карпати в басейні Дністра, Кримські гори, зрідка рівнини; боротьба: насадження дерев, загати, підпірні стіни, дренаж).

Агрокліматичні ресурси України — особливості клімату, що дають змогу вирощувати певний набір сільськогосподарських культур (змінюються з північного заходу на південний схід). Активними вважають середньодобові температури понад +10∘C+10^\circ\text{C}. Сума активних температур зростає з півночі на південь від 2200∘C2200^\circ\text{C} (холодостійкі культури на Поліссі) до понад 4000∘C4000^\circ\text{C} (теплолюбні на півдні). Тривалість періоду з активними температурами зростає від 150–160150\text{–}160 діб на півночі до 200–210200\text{–}210 діб на півдні та в Криму. Коефіцієнт зволоження визначає забезпеченість вологою.

Агрокліматичне районування України. Виділяють 44 агрокліматичні зони (з північного заходу на південний схід):

  1. помірно тепла з надмірним зволоженням;
  2. тепла з достатнім зволоженням;
  3. дуже тепла з недостатнім зволоженням;
  4. помірно жарка з недостатнім зволоженням.

Перевірка знань на НМТ

Назад