· Ілля Добрий · Довідник · 6 хв. читати
Материки світу: Євразія — найбільший материк Землі, геологія, клімат, річки, природні зони та об’єкти ЮНЕСКО
Основні показники та фізико-географічне положення
- Площа суходолу —
- Населення — понад ()
- Найвища точка над рівнем моря — г. Джомолунгма (Еверест),
- Найнижча точка від рівня моря — узбережжя Мертвого моря,
- Найдовша річка — Янцзи,
- Найбільше озеро — Каспійське
- Найбільший острів — Калімантан
Фізико-географічне положення. Євразія — найбільший материк світу (), займає третину суходолу. Повністю розташована у Північній півкулі; більша частина — у Східній півкулі, крайні західна і північно-східна частини — у Західній півкулі. На півночі території заходять за полярне коло, а півострови й острови на півдні — за межі північного тропіка. Більша частина лежить у помірному природному поясі.
Євразія — єдиний материк, омиваний чотирма океанами (Тихим, Атлантичним, Індійським, Північним Льодовитим): із заходу — Атлантичним, зі сходу — Тихим, з півночі — Північним Льодовитим, з півдня — Індійським. Впливають теплі й холодні течії: Гольфстрім, Куросіо, Сомалійська, Мусонна. Від Африки відокремлена Середземним і Червоним морями (південний захід), від Північної Америки — Беринговою протокою (північний схід).
Крайні точки:
- північна — мис Челюскін ();
- південна — мис Піай ();
- західна — мис Рока ();
- східна — мис Дежньова ().
Берегова лінія сильно порізана. Моря: Аравійське, Середземне, Чорне, Північне, Баренцове, Карське, Лаптєвих, Охотське, Японське, Жовте, Південнокитайське. Затоки: Бенгальська, Перська, Біскайська. Півострови: Індостан, Аравійський, Мала Азія, Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Камчатка. Острови: Шрі-Ланка, Великі Зондські, Філіппінські, Японські, Курильські, Новосибірські, Нова Земля, Ісландія, Британські.
Історія дослідження, геологічна будова та рельєф
Історія дослідження. Частина Старого світу, освоєна європейцями, але Центральна Азія залишалася маловідомою до середини XIX ст. Її природу вивчали П. П. Семенов-Тянь-Шанський, М. М. Пржевальський, П. К. Козлов; північні райони Азії у XX ст. — В. О. Обручев, О. Ю. Шмідт та ін.
Геологічна будова, рельєф і корисні копалини. Рельєф різноманітний (рівнини і величезні гірські пояси), тісно пов’язаний із геологічною будовою:
- Більшу частину складають рівнини на давніх (докембрійських) та молодих (пізньопалеозойських) платформах. Рівнини на давніх платформах припідняті, погорбовані через виходи кристалічного фундаменту: Східноєвропейська рівнина, Середньосибірське та Аравійське плоскогір’я, плоскогір’я Декан, Велика Китайська рівнина. З фундаментом платформ пов’язані магматичні корисні копалини (залізні руди, алмази), з осадовим чохлом — осадові (нафта, природний газ, кам’яне вугілля; найбільший нафтовий басейн світу — у Перській затоці, на затопленій морем частині Аравійської платформи).
- Рівнини на молодих платформах із потужним осадовим чохлом мають плоску поверхню і є низовинами: Західносибірська рівнина, Туранська низовина (великі поклади нафти й газу).
- Гори Євразії: від Атлантичного майже до Тихого океану простягнувся молодий Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс (Піренеї, Альпи, Карпати, Кавказ, Памір, Гімалаї з найвищою вершиною світу Джомолунгмою, ); часті землетруси, діючі вулкани (Етна, Везувій); північніше — нагір’я Тибет. На сході — Тихоокеанський пояс складчастості: землетруси та вулкани (Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау). Давніші за віком: Верхоянський хребет (мезозой), Скандинавські гори, Урал, Тянь-Шань, Куньлунь, Алтай, Малий та Великий Хінган (палеозой). У поясах складчастості добувають руди кольорових металів (міді, свинцю, цинку, олова), у прогинах — нафту й газ.
Клімат та внутрішні води
Клімат. Протяжність із півночі на південь зумовлює контрасти температури, а західне перенесення з Атлантики зволожує захід. У центрі панують континентальні повітряні маси (холодні сухі зими, жарке посушливе літо), а на сході й півдні формуються мусони (біля підніжжя Гімалаїв розташоване одне з найвологіших місць планети — м. Черапунджі, до ). Арктичне повітря вільно проникає далеко на південь через рівнини (крім захищеного горами півдня). Євразія лежить у всіх кліматичних поясах Північної півкулі (від арктичного до екваторіального); найбільшу площу займає помірний пояс (зі зміною кліматичних областей із заходу на схід).
Внутрішні води. Річки належать до басейнів чотирьох океанів, що омивають материк (Атлантичного, Тихого, Індійського, Північного Льодовитого), і великого басейну внутрішнього стоку:
- Басейн Атлантичного океану: на заході (Сена, Темза, Рейн, Ельба) — дощове живлення, повноводні весь рік; у середній частині Європи (Одер, Дунай, Дністер, Дніпро, Дон) — снігове живлення, весняна повінь; на півдні (Тахо, Дуеро, Тібр) — зимова повінь.
- Басейн Північного Льодовитого океану: Північна Двіна, Печора, Об, Єнісей, Лена, Індігірка, Колима (снігове живлення, весняна повінь, тривалий льодостав).
- Басейни Індійського (Інд, Ганг) та Тихого (Меконг, Янцзи, Хуанхе, Амур) океанів: мусонний режим (дощове й льодовикове живлення, літня повінь).
- Басейн внутрішнього стоку: Волга, Урал (весняна повінь), Сирдар’я, Амудар’я (льодовикове живлення, літня повінь).
Озера різноманітні: льодовикові («країна озер» — Фінляндія, Ладозьке, Онезьке, Венерн, Веттерн), тектонічні (Байкал — , Мертве море, Балатон, Женевське), реліктові (Каспійське, Аральське, Балхаш, Лобнор), лиманні. Поширені болота (Західний Сибір, Полісся), гірські й покривні льодовики та багаторічна мерзлота ( площі материка, товщина до у Східному Сибіру).
Природні зони
На рівнинах представлені всі природні зони Північної півкулі, проте зі зростанням континентальності у центрі ліси змінюються степами, напівпустелями й пустелями:
- Арктичні пустелі, тундра та лісотундра (білий ведмідь, морж, песець, північний олень, вівцебик).
- Тайга (підзолисті ґрунти; сосна сибірська [«сибірський кедр»], сосна звичайна, ялина, модрина; лось, бурий ведмідь, соболь).
- Мішані й широколисті ліси (на заході Європи й крайньому сході; сірі лісові ґрунти; дуб, бук, береза; дикий кабан, олень, зубр).
- Лісостепи й степи (розорані чорноземи; ковила, типчак; ховрах, бабак, степовий орел).
- Напівпустелі й пустелі помірного поясу (засолені ґрунти, саксаул, солянки; сайгак, джейран, верблюд, кінь Пржевальського) та тропічні пустелі (Аравійський п-ів, Іранське нагір’я; менше опадів).
- Твердолисті вічнозелені ліси й чагарники (Середземномор’я; коричневі ґрунти).
- Перемінно-вологі (мусонні) ліси (південний схід; червоноземи й жовтоземи; бамбук, сакура, велика панда, уссурійський тигр).
- Вологі екваторіальні ліси (гілеї) (Малайський архіпелаг; червоно-жовті фералітні ґрунти; орангутанг, носоріг). У горах — висотна поясність.
Населення, політична карта та спадщина ЮНЕСКО
В Євразії проживає близько людства (середня густота — понад , ; максимум у Східній та Південній Азії та Європі). Представлені європеоїдна, монголоїдна та (на півдні Індії й Шрі-Ланці) негроїдна раси. Налічується країн і територій ( суверенна держава). Найбільші за площею: Росія, Китай, Індія; в Європі — Україна, Франція, Німеччина, Іспанія.
Понад об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (лідери : Італія — , Китай — , Німеччина — , Франція — , Іспанія — ): природні — заповідник Острів Врангеля, Фіорди Західної Норвегії, Куршська коса, Біловезька Пуща, незаймані букові ліси Карпат, дельта Дунаю, озеро Байкал, вулкани Камчатки, резерват панд у Сичуані, ліси Суматри; культурні — Великий Китайський мур, Палац-монастир Потала у Тибеті, Тадж-Махал та Червоний форт в Індії, Старе місто Єрусалима, пам’ятки Ватикану, Італії, Франції, Іспанії, Німеччини.
Географічні об’єкти Євразії
| Категорії географічних об’єктів | в Європі | в Азії | |
|---|---|---|---|
| Берегова лінія | Моря | Північне, Норвезьке, Балтійське, Баренцове, Середземне, Чорне, Азовське | Східносибірське, Берингове, Охотське, Японське, Жовте, Східнокитайське, Аравійське, Південнокитайське |
| Затоки | Біскайська, Ботнічна | Аденська, Перська, Бенгальська, Сіамська | |
| Протоки | Ла-Манш, Гібралтарська, Босфор, Дарданелли | Берингова, Лаперуза, Малаккська, Зондська | |
| Півострови | Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський | Мала Азія, Аравійський, Корея, Індостан, Малакка, Індокитай, Камчатка, Чукотський, Таймир | |
| Острови | Велика Британія, Ірландія, Ісландія, Шпіцберген, Сицилія, Нова Земля | Сахалін, Японські, Філіппінські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі Зондські | |
| Миси | Рока | Челюскін, Дежньова, Піай | |
| Форми рельєфу | Гори | Карпати, Кримські, Уральські, Скандинавські, Піренеї, Апенніни, Альпи (г. Монблан, ) | Тянь-Шань, Кавказ, Гімалаї (г. Джомолунгма, ) |
| Нагір’я | — | Тибет, Іранське | |
| Вулкани | Везувій, Етна, Гекла | Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау | |
| Рівнини | Східноєвропейська (Середньоруська височина, Прикаспійська низовина) | Західносибірська, Середньосибірське плоскогір’я, Велика Китайська, плоскогір’я Декан, Месопотамська, Індо-Гангська | |
| Внутрішні води | Річки | Волга, Дунай, Дніпро, Дністер, Рейн, Ельба | Янцзи, Єнісей, Лена, Інд, Хуанхе, Ганг, Меконг, Амур, Об, Тигр, Євфрат |
| Озера | Ладозьке, Женевське | Каспійське море, Мертве море, Аральське море, Балхаш, Байкал | |
| Природні комплекси | Пустелі | — | Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі |
| Політична карта | Країни та столиці | Україна (Київ), Франція (Париж), Німеччина (Берлін), Італія (Рим), Велика Британія (Лондон), Польща (Варшава), Словаччина (Братислава), Білорусь (Мінськ), Румунія (Бухарест), Молдова (Кишинів), Угорщина (Будапешт) | Росія (Москва), Китай (Пекін), Індія (Делі), Японія (Токіо), Індонезія (Джакарта), Саудівська Аравія (Ер-Ріяд), Туреччина (Анкара), Іран (Тегеран), Республіка Корея (Сеул) |