· Ілля Добрий · Довідник · 8 хв. читати
Гідросфера Землі: склад, властивості океанічної води, хвилі й течії, живлення та режим річок, озера і підземні води
Склад гідросфери
Поняття та склад гідросфери. Вода вкриває площі Землі (, або маси планети, об’єм — ). Гідросфера — водна оболонка Землі, що включає:
- Світовий океан — усієї води ( океанів, внутрішні й окраїнні моря, затоки, протоки);
- води суходолу — усієї гідросфери: річки, озера, болота, штучні водойми (канали, водосховища, ставки), а серед запасів прісної води — льодовики (), підземні води () та поверхневі води й багаторічна мерзлота ();
- воду в атмосфері — водяна пара, хмари, опади.
Світовий кругообіг води. Вода перебуває в трьох агрегатних станах: твердому ( — лід), рідкому () та газоподібному ( — пара). Завдяки різниці температур і силі тяжіння відбувається світовий кругообіг води:
- малий кругообіг: Океан атмосфера Океан;
- великий кругообіг: Океан атмосфера суходіл Океан (стік річками й підземними водами).
Властивості води як рідини та їхній вплив на природу планети: при охолодженні вода стискається лише до , а далі розширюється (лід більший за об’ємом на ), руйнуючи гірські породи в тріщинах; розчиняє солі, вапняки, гіпс (зумовлює карст), через винесення солей річками вода Океану солона; вода повільніше нагрівається й охолоджується, ніж суходіл, що впливає на тиск і вітри.
Світовий океан та його частини
Океани — найбільші частини Світового океану ( океанів: у Міжнародна гідрографічна організація окреслила межі п’ятого — Південного океану — навколо Антарктиди на південь від , а в червні його офіційно визнало Національне географічне товариство США, що змінило площі й межі сусідніх океанів):
- Тихий океан — найбільший (, площі Світового океану), найглибша западина — Маріанський жолоб ();
- Атлантичний океан — другий за площею (, );
- Індійський океан — третій за площею (, );
- Південний океан — четвертий за площею (, ), омиває береги Антарктиди й об’єднаний потужною течією Західних Вітрів;
- Північний Льодовитий океан — п’ятий, найменший і наймілкіший (, ).
Моря, затоки та протоки: море — частина океану, відокремлена суходолом, островами чи підвищеннями дна (внутрішні — Азовське, Чорне, Середземне; окраїнні — Саргасове, Берингове, Баренцове). Затока — частина моря, океану, що глибоко вдається в суходіл (Одеська, Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гудзонова, Гвінейська). Протока — вузька смуга води, що розділяє суходіл і сполучає суміжні басейни (Берингова, Керченська, Босфор, Гібралтарська; найширша — Дрейка, ; найдовша — Мозамбіцька).
Суходіл у Світовому океані: материки ( материків: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Австралія); острови (група — архіпелаг; найбільший — Гренландія, ; за походженням — материкові, вулканічні, коралові до глибини між і , кільцеподібний — атол); півострови (найбільший — Аравійський, ).
Властивості вод Світового океану
Солоність води — кількість грамів розчинених хімічних речовин в води; вимірюється у проміле () (менше — прісна). Середня солоність Світового океану — ( солей на ). Поверхнева солоність: на екваторі — , у тропіках — , у помірних широтах — до , у приполярних областях — до . Найсолоніше море світу — Червоне (), найменш солоне — Балтійське (); у морів України — . З глибиною солоність вирівнюється до .
Температура води: середньорічна температура поверхневих вод знижується від екватора () до полюсів (). У перших глибини температура різко знижується, далі падає на на кожен кілометр, а на глибині понад становить .
Водні маси — великі рухомі об’єми води з однорідною температурою, солоністю тощо (за глибиною: поверхневі, проміжні, глибинні, придонні; за широтою: екваторіальні, тропічні, помірні, арктичні та антарктичні). Крига у Світовому океані: морська вода замерзає при (береговий припай і дрейфуюча крига); сповзаючий материковий лід утворює шельфовий лід, від якого відколюються айсберги ( об’єму під водою, висота до ; основні постачальники — Антарктида та Гренландія).
Рухи води у Світовому океані
- Вітрові хвилі утворюються під дією вітру (мають підошву, гребінь, висоту — у відкритому морі , максимум , біля берега до — і довжину).
- Цунамі — руйнівні хвилі від підводних землетрусів заввишки (максимум у затоці Аляска).
- Припливи та відпливи — коливання рівня моря кожні годин під дією тяжіння Місяця та Сонця (у відкритому океані , у внутрішніх морях України , у вузьких затоках до — затока Фанді).
- Океанічні течії — горизонтальне переміщення величезних мас води на великі відстані (найчастіше вітрові — пасатні, стічні, західні). У Північній півкулі кругообіги за годинниковою стрілкою, у Південній — проти. Найдовша течія у світі — течія Західних Вітрів (). Теплі течії підвищують температуру й опади на узбережжі (Гольфстрім — , , переносить у разів більше води, ніж усі річки світу); холодні знижують температуру й спричиняють суху погоду.
Найбільші об’єкти гідросфери у Світовому океані
| Типи об’єктів | Назви географічних об’єктів | Положення на планеті |
|---|---|---|
| Моря | Середземне, Саргасове, Чорне, Азовське, Балтійське | Атлантичний океан |
| Моря | Аравійське, Червоне | Індійський океан |
| Моря | Берингове | Тихий океан |
| Моря | Ведделла, Росса, Беллінсгаузена | Південний океан |
| Затоки | Біскайська, Мексиканська, Гвінейська | Атлантичний океан |
| Затоки | Бенгальська, Велика Австралійська | Індійський океан |
| Протоки | Дрейка, Магелланова | між Атлантичним і Тихим океанами (Дрейка — на межі з Південним) |
| Протоки | Берингова | між Тихим і Північним Льодовитим океанами |
| Протоки | Гібралтарська | між Середземним морем та Атлантичним океаном |
| Протоки | Босфор | між Чорним і Мармуровим морями |
| Протоки | Керченська | між Чорним та Азовським морями |
| Острови | Гренландія, Великі Антильські | біля берегів Північної Америки |
| Острови | Мадагаскар | біля берегів Африки |
| Острови | Великі Зондські, Шрі-Ланка, Велика Британія | біля берегів Євразії |
| Острови | Нова Гвінея, Тасманія | біля берегів Австралії |
| Коралові споруди | Великий Бар’єрний риф | біля північно-східного узбережжя Австралії |
| Острови | Гавайські | у Тихому океані |
| Півострови | Аравійський, Індостан, Індокитай, Скандинавський, Апеннінський, Кримський | Євразія |
| Півострови | Лабрадор | Північна Америка |
| Півострови | Сомалі | Африка |
| Морські течії | Західних Вітрів (холодна, Антарктична циркумполярна) | Південний океан (південні частини Тихого, Атлантичного, Індійського) |
| Морські течії | Південна Пасатна (тепла) | Тихий, Атлантичний, Індійський океани |
| Морські течії | Гольфстрім (тепла), Північноатлантична (тепла) | Атлантичний океан |
| Морські течії | Північнотихоокеанська (тепла) | Тихий океан |
| Морські течії | Північна Пасатна (тепла) | Тихий та Атлантичний океани |
| Западини | Маріанська (), Філіппінська () | Тихий океан |
Господарське значення морів та океанів
Класифікація природних ресурсів Світового океану: водні («рідка руда»: бром, йод, магній, кухонна сіль; опріснення води), біологічні (вивчає гідробіологія; групи організмів: планктон — біомаси, пасивно переноситься; нектон — активно плаваючі риби, кити, кальмари; бентос — донні організми), мінеральні (на шельфі нафти, газ, вугілля, руди; на ложі залізо-марганцеві конкреції) та енергетичні (припливні електростанції, енергія хвиль, течій і тепла води). Основні загрози — забруднення та надмірний вилов риби.
Річки
Головні частини річки. Річка — природний водний потік у зниженні рельєфу. Має витік (озеро, болото, джерело, льодовик) та гирло у вигляді дельти (наносний острів із рукавами; найбільші — Амазонка та Ганг, понад ) або естуарію (широке затоплене морем гирло; найбільший — Ла-Плата).
Річкова система та річковий басейн. Річкова система — головна річка з правими й лівими притоками (у Дніпра в Україні приток: права — Прип’ять, ліва — Десна). Басейн річки — територія збору вод, відокремлена вододілами (найбільший — Амазонки, ; Дніпра — площі України).
Характер течії та кількісні показники. Гірські річки швидкі; рівнинні повільні, утворюють меандри. Падіння річки — різниця висот витоку й гирла (). Похил річища — відношення падіння () до довжини (), у . Пороги — виходи твердих порід (на Дніпрі порогів затоплено греблею Дніпровської ГЕС [ДніпроГЕС] у ); водоспади — уступи (найвищий у світі — Анхель, ; в Україні — Учансу, ).
Живлення, режим та витрати води. Живлення буває дощове, снігове, ґрунтове, льодовикове та мішане (Дніпро й більшість річок України). Режим річки: повінь (щорічний найвищий рівень), межень (найнижчий рівень, підземне живлення), льодостав і льодохід, паводок (раптовий підйом у будь-яку пору). Витрати води () — добуток площі перерізу на швидкість течії; річний стік () — об’єм за рік (Амазонка — , світового стоку). Для перекидання води й скорочення шляхів будують канали (Північнокримський; транспортні Суецький і Панамський).
Озера, водосховища та болота
Озеро — природна заглибина на суходолі, заповнена водою ( суходолу). Типи озер за походженням улоговин (докладні приклади — у статті Види озер за походженням їхніх улоговин):
- тектонічні (Байкал — , Танганьїка, Ньяса, Великі озера, Тітікака);
- вулканічні (Італія, Ісландія);
- реліктові (залишкові) (Каспійське, Чад, Ейр, Велике Солоне);
- льодовикові (Фінляндія, Ладозьке, Онезьке, Вінніпег);
- старичні (у заплавах);
- карстові (Шацькі озера на Волині);
- термокарстові (багаторічна мерзлота);
- загатні (Синевир у Карпатах, Тана в Ефіопії);
- лиманні (Сасик (Кундук)).
За водним режимом озера бувають стічні (річка витікає), проточні (річки впадають і витікають, зазвичай прісні) та безстічні (річки лише впадають, солоні). Штучні водойми, створені греблями, — водосховища.
Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу із шаром торфу не менше (інакше — заболочені землі; води). Типи: верхові (вододіли, опади, мох-сфагнум), низинні (долини, підземні води, очерет, осока, вільха — Дунайські плавні) та перехідні. Осушення боліт спричиняє обміління річок і зниження рівня води в криницях.
Підземні води, льодовики та багаторічна мерзлота
Підземні води залягають у порожнинах, тріщинах і порах верхніх шарів кори. Породи: водопроникні (пісок, гравій, галька) і водотривкі (глина, граніт, сланець). За умовами залягання:
- верховодка — сезонна лінза на першому водотривкому шарі;
- ґрунтові води — суцільний шар на першому водотривкому пласті (криниці);
- міжпластові води — між двома водотривкими шарами (під тиском у ввігнутих пластах — артезіанські води).
Виходи підземних вод на поверхню — джерела (прісні й мінеральні; холодні до , теплі , термальні понад ).
Льодовик — скупчення багаторічного прісного льоду на суходолі ( суходолу; формуються вище снігової лінії, в Україні гори нижчі за неї). Мають область живлення та область руху; поділяються на гірські (відкладають морену) та покривні (Антарктида, Гренландія, утворюють айсберги). Багаторічна мерзлота — шар мерзлої землі з постійною температурою нижче ( площі Північної Америки та Євразії), слугує водотривким шаром і ускладнює будівництво.