· Ілля Добрий · Довідник · 3 хв. читати

Біосфера Землі: вчення В. І. Вернадського, домени життя, верхня й нижня межі, техносфера та утворення ґрунтів

Біосфера, її склад і межі

Походження життя на Землі. Біосфера — оболонка життя (живі істоти та середовище їхнього існування), вчення про яку створив академік В. І. Вернадський; розміщується в межах інших оболонок.

За класифікацією Карла Воуза (1990 р.1990\text{ р.}) клітинні організми поділяють на три домени: Археї, Бактерії та Еукаріоти (царства Рослини — ≈500 тис.\approx 500\text{ тис.} видів, Тварини — ≈1,5 млн\approx 1{,}5\text{ млн} видів, Гриби — понад 100 тис.100\text{ тис.} видів). Рослини є автотрофами (створюють органічні речовини з неорганічних через фотосинтез, виділяючи кисень); тварини — гетеротрофами (споживають готові органічні сполуки). Більшість організмів (аероби) дихають киснем, рослини поглинають CO2\mathrm{CO_2}, а ґрунтові бактерії розкладають відмерлі рештки на неорганічні речовини.

Різноманітність живих організмів. Організми пристосувалися до екстремальних умов: у гейзерах Ісландії за +93∘C+93^\circ\text{C}, спори бактерій витримують −253∘C-253^\circ\text{C}; анаероби живуть без кисню під землею чи під водою.

Межі біосфери:

  • у тропосфері — до 9 км9\text{ км} (птахи над Джомолунгмою, 8848,86 м8848{,}86\text{ м}; пилок і спори заносить вітром до 14–20 км14\text{–}20\text{ км}, вище озонового шару життя неможливе);
  • уся гідросфера — до найбільших глибин (11 км11\text{ км});
  • у літосфері — від сотень метрів до кількох кілометрів (анаеробні бактерії) та шар осадових порід. Найсприятливіші умови — на стику всіх оболонок.

Розширення людиною меж біосфери. Штучні межі біосфери, створені польотами в космос і надглибоким бурінням, називають техносферою.

Межі поширення біосфери в атмосфері, гідросфері та літосфері
Рис. 1. Верхня та нижня межі біосфери й область найбільшої концентрації життя на планеті

Поширення живих організмів на Землі дуже нерівномірне:

  • Екваторіальна зона — вологі екваторіальні ліси з густою рослинністю (ліани, епіфіти) та багатим тваринним світом (мавпи, птахи).
  • Тропіки — посушливий клімат, бідна рослинність; тварини зариваються в пісок чи нори (змії, ящірки) або витримують без води (верблюди, антилопи).
  • Помірні широти — чітка сезонність і достатня вологість; широколисті, мішані та хвойні ліси.
  • Полярні широти — майже без рослин; бактерії й одноклітинні водорості в снігу, білі ведмеді (Арктика), пінгвіни (Антарктида).

Найбагатший органічний світ — у приекваторіальних і помірних широтах.

Взаємозв’язок біосфери з іншими оболонками Землі

  • Взаємодія біосфери з атмосферою. Первинна атмосфера, утворена вулканами, складалася переважно з CO2\mathrm{CO_2} та азоту без кисню. Із появою рослин через фотосинтез і дихання сформувався сучасний газовий склад; ліси називають «легенями планети».
  • Взаємодія біосфери і літосфери. У земній корі коріння, бактерії та лишайники руйнують тверді породи, а з решток скелетів і рослин утворюються біогенні осадові породи (крейда, вапняк-черепашник, кам’яне і буре вугілля, торф).
  • Взаємодія біосфери і гідросфери. За останні 200 млн років200\text{ млн років} солоність океанічної води майже не змінилася, оскільки організми поглинають солі (наприклад, кальцій для скелетів, черепашок, панцирів).

Ґрунт — особливе природне тіло. Ґрунт — верхній пухкий шар землі, що має родючість. Формується повільно: 0,5–2 см0{,}5\text{–}2\text{ см} за 100 років100\text{ років} під дією фізичних (вивітрювання), хімічних (розчинення й відкладання речовин) та біологічних (розклад решток мікроорганізмами і тваринами) процесів. Найродючіші ґрунти світу — чорноземи (широко поширені в Україні).

Склад ґрунту:

  • тверда частина — подрібнені мінерали, гірські породи, перегній (гумус) і мінеральні солі;
  • рідка частина — вода з розчиненими поживними речовинами;
  • газоподібна частина — повітря (кисень для мікроорганізмів).

Вплив людини на біосферу: прямий (браконьєрство, надмірний вилов риби, вирубка лісів) та опосередкований (зміна умов існування). Це призвело до зникнення європейського тура (1627 р.1627\text{ р.}) і тарпана (кінець XIX ст.). Неправильний обробіток ґрунтів спричиняє водну й вітрову ерозію та забруднення хімікатами; у зоні Чорнобильської АЕС радіоактивний ґрунт зняли й захоронили.

Перевірка знань на НМТ

Назад