· ГДЗ · 3 хв. читати

Завдання для самоперевірки до теми «Виштовхувальна сила. Плавання тіл»

1. (1 бал) Середня густина тіла становить 900 кг/м3. На поверхні якої рідини плаватиме це тіло?

Тіло плаватиме на поверхні рідини, густина якої більша за густину тіла. Розглянемо густини наведених рідин:

  • Вода: ρ=1000 кг/м3\rho = 1000 \text{ кг/м}^3
  • Нафта: ρ700950 кг/м3\rho \approx 700-950 \text{ кг/м}^3
  • Олія: ρ920 кг/м3\rho \approx 920 \text{ кг/м}^3
  • Спирт: ρ=800 кг/м3\rho = 800 \text{ кг/м}^3

Отже, тіло з густиною 900 кг/м³ плаватиме на поверхні води, оскільки її густина більша (1000 кг/м³).

Відповідь: а) вода.

2. (1 бал) Для виготовлення клею тіло з оргскла занурили в ацетон. Як поводитиметься тіло?

Оргскло (акрил, PMMA) має густину приблизно 1185 кг/м³. Ацетон має густину близько 790 кг/м³

Важливо зазначити, що ацетон розчиняє оргскло. Це означає, що з часом тіло з оргскла почне розчинятися в ацетоні, утворюючи клейову суміш.

Відповідь: а) тонутиме.

3. Чотири однакові за розміром бруски, виготовлені з різних речовин, помістили в рідину (див. рисунок). Брусок 2 міцно прилягає до дна. На який брусок діє найбільша архімедова сила?

Чотири однакові за розміром бруски, виготовлені з різних речовин

Відповідь: в) брусок 3

Пояснення:

Архімедова сила визначається за формулою:

Fa=ρрідиниgVзануреної частиниF_a = \rho_{\text{рідини}} \cdot g \cdot V_{\text{зануреної частини}}

Оскільки всі бруски мають однаковий розмір, то об’єм кожного з них однаковий. Архімедова сила залежить від об’єму зануреної частини тіла в рідину. Брусок 3 плаває занурений повністю у воду.

4. У якій водоймі на те саме тіло, що плаває на поверхні, діятиме найбільша архімедова сила?

Відповідь: г) озеро Кунігунда.

Пояснення: Архімедова сила залежить від густини рідини, в якій плаває тіло. Чим більша густина рідини, тим більша архімедова сила.

5. Архімедова сила, яка діє на повністю занурене в рідину тіло об’ємом 0,21 м³, дорівнює 2,1 кН. У яку рідину занурили тіло?

Дано:

  • Об’єм тіла: V=0,21 м3V = 0{,}21 \ \text{м}^3,
  • Архімедова сила: Fa=2,1 кН=2100 НF_a = 2{,}1 \ \text{кН} = 2100 \ \text{Н},
  • Прискорення вільного падіння: g=9,8 м/с2g = 9{,}8 \ \text{м/с}^2.

Що знайти: густину рідини ρрідини\rho_{\text{рідини}}.

Розв’язок:

Формула для архімедової сили:

Fa=ρрідиниgVF_a = \rho_{\text{рідини}} \cdot g \cdot V.

Звідси:

ρрідини=FagV\rho_{\text{рідини}} = \dfrac{F_a}{g \cdot V}.

Підставимо значення:

ρрідини=21009,80,21=21002,0581020 кг/м3\rho_{\text{рідини}} = \dfrac{2100}{9{,}8 \cdot 0{,}21} = \dfrac{2100}{2{,}058} \approx 1020 \ \text{кг/м}^3

Густина близька до густини води.

Відповідь: г) вода.

6. Повітряна куля об’ємом 800 м³ і масою 960 кг зупинилася на певній висоті. Якою є густина повітря на цій висоті?

Дано:

  • Об’єм кулі: V=800 м3V = 800 \ \text{м}^3
  • Маса кулі: m=960 кгm = 960 \ \text{кг}

Знайти:

  • h?h - ?

Розв’язок:

Для розв’язання цієї задачі використаємо умову рівноваги повітряної кулі та формулу архімедової сили.

Коли куля зупинилася, сила тяжіння дорівнює архімедовій силі:

Fтяжіння=FархімедоваF_{\text{тяжіння}} = F_{\text{архімедова}}mg=ρповітряgVmg = \rho_{\text{повітря}} \cdot g \cdot Vm=ρповітряVm = \rho_{\text{повітря}} \cdot Vρповітря=mV=960 кг800 м3=1,2 кг/м3\rho_{\text{повітря}} = \dfrac{m}{V} = \dfrac{960 \ \text{кг}}{800 \ \text{м}^3} = 1{,}2 \ \text{кг/м}^3

Відповідь: б) 1,2 кг/м³.

7. За стандартами під кожним кріслом пасажирського літака міститься рятувальний жилет. У яких випадках передбачено використання жилета?

Рятувальний жилет під кріслом пасажирського літака передбачений для використання у наступних випадках:

  1. При аварійній посадці літака на воду (так зване “приводнення”).
  2. При польотах над великими водними поверхнями, такими як океани, моря або великі озера.
  3. У разі евакуації з літака, що здійснив аварійну посадку на воду.

Важливо зазначити:

  • Жилети перевіряються екіпажем перед кожним польотом як частина передпольотної перевірки.
  • Пасажирам рекомендується надягати жилети тільки після виходу з літака, щоб уникнути ускладнень при евакуації.
  • Надування жилета всередині літака може бути небезпечним, оскільки це може ускладнити вихід через аварійні люки та призвести до скупчення людей.

Отже, рятувальні жилети - це критично важливий елемент безпеки для польотів над водою, але їх використання повинно бути правильним і своєчасним.

8. Однорідний брусок густиною 0,7 г/см3 плаває у воді так, що над водою перебуває тільки його частина об’ємом 60 см3. Визначте об’єм бруска.

Дано:

  • Густина бруска ρб=0,7 г/см3\rho_{\text{б}} = 0,7 \text{ г/см}^3
  • Густина води ρв=1,0 г/см3\rho_{\text{в}} = 1,0 \text{ г/см}^3
  • Об’єм частини бруска над водою Vнад=60 см3V_{\text{над}} = 60 \text{ см}^3

Знайти: Об’єм бруска VбV_{\text{б}}

Розв’язок:

Частка зануреної частини бруска дорівнює відношенню густини бруска до густини води:

VзанVб=ρбρв=0,71,0=0,7\dfrac{V_{\text{зан}}}{V_{\text{б}}} = \dfrac{\rho_{\text{б}}}{\rho_{\text{в}}} = \dfrac{0,7}{1,0} = 0,7

Об’єм бруска складається з зануреної частини та частини над водою:

Vб=Vзан+VнадV_{\text{б}} = V_{\text{зан}} + V_{\text{над}}

Виразимо об’єм зануреної частини через загальний об’єм:

Vзан=0,7VбV_{\text{зан}} = 0,7 \cdot V_{\text{б}}

Підставимо у рівняння:

Vб=0,7Vб+60V_{\text{б}} = 0,7V_{\text{б}} + 60

Розв’яжемо рівняння:

0,3Vб=600,3V_{\text{б}} = 60Vб=60/0,3=200 см3V_{\text{б}} = 60 / 0,3 = 200 \text{ см}^3

Відповідь: Об’єм бруска становить 200 см³.

9. Якщо кульку, підвішену на нитці, повністю занурити у воду, то сила натягу нитки дорівнюватиме 3 Н. Якщо ж цю кульку повністю занурити в гас, то сила натягу нитки дорівнюватиме 3,2 Н. Визначте густину матеріалу, з якого виготовлено кульку.

Дано:

  • Сила натягу нитки у воді Tв=3 НT_{\text{в}} = 3 \text{ Н}
  • Сила натягу нитки у гасі Tг=3,2 НT_{\text{г}} = 3,2 \text{ Н}
  • Густина води ρв=1000 кг/м3\rho_{\text{в}} = 1000 \text{ кг/м}^3
  • Густина гасу ρг=800 кг/м3\rho_{\text{г}} = 800 \text{ кг/м}^3
  • Прискорення вільного падіння g=9,8 м/с2g = 9,8 \text{ м/с}^2

Знайти: Густину матеріалу кульки ρк\rho_{\text{к}}

Розв’язок:

Запишемо рівняння для сили натягу в обох рідинах:

У воді: Tв=mgρвgVT_{\text{в}} = mg - \rho_{\text{в}}gV

У гасі: Tг=mgρгgVT_{\text{г}} = mg - \rho_{\text{г}}gV

де m - маса кульки, V - об’єм кульки

Віднімемо перше рівняння від другого:

TгTв=(ρвρг)gVT_{\text{г}} - T_{\text{в}} = (\rho_{\text{в}} - \rho_{\text{г}})gV

Виразимо об’єм кульки:

V=TгTвg(ρвρг)V = \dfrac{T_{\text{г}} - T_{\text{в}}}{g(\rho_{\text{в}} - \rho_{\text{г}})}

Підставимо значення:

V=3,239,8(1000800)=1,02104 м3V = \dfrac{3,2 - 3}{9,8(1000 - 800)} = 1,02 \cdot 10^{-4} \text{ м}^3

Тепер використаємо рівняння для сили натягу у воді:

Tв=ρкgVρвgVT_{\text{в}} = \rho_{\text{к}}gV - \rho_{\text{в}}gV

Виразимо густину кульки:

ρк=TвgV+ρв\rho_{\text{к}} = \dfrac{T_{\text{в}}}{gV} + \rho_{\text{в}}

Підставимо значення:

ρк=39,81,02104+1000=4000 кг/м3\rho_{\text{к}} = \dfrac{3}{9,8 \cdot 1,02 \cdot 10^{-4}} + 1000 = 4000 \text{ кг/м}^3

Відповідь: Густина матеріалу кульки становить 4000 кг/м³.

Поширити:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад