· ГДЗ · 5 хв. читати

Підіб’ємо підсумки з теми Тема 8. Середовища існування тварин - Балан

І. Проводжу дослідження природи

1. Учні й учениці 7 класу працювали над проектом «Умови існування мурашок у формікарії». У скляну посудину у вигляді колби з кришкою помістили невелику кількість мурашок з ґрунтом, хвоїнками, гілочками, мохом та розмістили в класі на підвіконні. Протягом місяця вони змінювали місце розташування формікарію тричі. Які методи біологічних досліджень використали учні під час реалізації проекту?

Правильна відповідь - Б (спостереження, експеримент, моделювання). Розберемо чому:

  1. Спостереження - учні регулярно спостерігали за поведінкою та життєдіяльністю мурашок у формікарії без прямого втручання в їхнє життя.
  2. Експеримент - учні створили штучні умови для життя мурашок та цілеспрямовано змінювали місце розташування формікарію, що є експериментальним втручанням для вивчення впливу різних умов на їх життєдіяльність.
  3. Моделювання - формікарій сам по собі є моделлю природного середовища існування мурашок, створеною для вивчення їх поведінки в контрольованих умовах.

2. Для експериментального підтвердження ролі дощових черв’яків (їх ще називають каліфорнійськими червоними) в утворенні біогумусу було проведено експеримент: на трьох ділянках поля, де вирощували капусту, заселили дощових черв’яків: на ділянку 1 - 1000 особин, ділянку 2 - 2000, ділянку 3 - 3000. Результат зростання врожайності зобразили у вигляді стовпчастих діаграм (урожайність у т/га). Які з наведених висновків відповідають результатам експерименту?

На основі наданої діаграми врожайності капусти на трьох ділянках після внесення дощових черв’яків, можна зробити такі висновки:

  1. Найбільшу врожайність капусти спостерігали на ділянці, де було внесено найбільше червів — це ділянка 3, де врожайність після внесення черв’яків становила 80 т/га, що є найвищим показником серед усіх ділянок.
  2. Найменша врожайність на ділянці 1 — до внесення черв’яків врожайність становила 28 т/га, і після внесення вона зросла до 40 т/га, що є найменшим показником порівняно з іншими ділянками.
  3. Дощові черви забезпечують підвищення врожайності капусти — на всіх трьох ділянках спостерігалося зростання врожайності після внесення дощових черв’яків (з 28 т/га до 40 т/га, 72 т/га та 80 т/га відповідно).

Отже, правильні висновки: Б, В, Г.

II. Опрацьовую та використовую інформацію

1. Розгляньте цикл розвитку воші головної - збудника педикульозу. Позначте правильні відповіді в таблиці.

Розвиток паразитаРозмноження вошіОсобливості будови тіла паразита
1. Прямий1. Статеве2. Має кігтики на кінцівках

2. Прочитайте правило Бергмана, виберіть твердження (одне або кілька), які йому відповідають: «Теплокровні тварини близьких видів та родів, що живуть у холодних частинах ареалу, мають більші розміри тіла, ніж ті, які мешкають у теплих географічних широтах, оскільки загальна теплопродукція залежить від об’єму тіла, а швидкість тепловіддачі - від площі її поверхні».

З огляду на це правило, правильними є такі твердження:

А. Амурська форма тигра (мешкає на Далекому Сході) більша за суматранську (мешкає в Індонезії).

Це відповідає правилу Бергмана, оскільки амурський тигр живе в холоднішому кліматі й має більші розміри.

Б. Лисиця руда менша за розміром, ніж песець (полярна лисиця).

Песець живе в арктичних умовах, тому він більший за руду лисицю, яка мешкає в більш помірних широтах.

В. Бурий ведмідь менший, ніж білий, але більший, ніж гімалайський.

Білий ведмідь живе в полярних регіонах і має найбільші розміри серед ведмедів, що також узгоджується з правилом Бергмана.

III. Усвідомлюю закономірності природи

1. Утворіть пари між представниками гідробіонтів та їхніми пристосуваннями до життя у воді.

  1. Скат (зображення 1) - В. Веде придонний спосіб життя, має пласке тіло, що дозволяє йому маскуватися на дні та підстерігати здобич.
  2. Кальмар (зображення 2) - А. Активно плаває в товщі води, використовуючи реактивний рух.
  3. Дафнія (зображення 3) - Б. Зависає у верхніх шарах води, використовуючи розгалужені вусики як весла для плавання.
  4. Водомірка (зображення 4) - Д. Переміщується по поверхні води, використовуючи поверхневий натяг води та спеціальні волоски на кінцівках.

2. Розгляньте малюнки тварин. Виберіть спільні особливості пристосування до середовища існування, які мають ці тварини (оберіть одне або кілька тверджень).

Answer

На основі зображень тварин (заєць і коник), можна вибрати такі спільні особливості пристосування до середовища існування:

  • А. Добре розвинені органи зору і слуху. Обидві тварини мають добре розвинені органи чуття, що допомагає їм орієнтуватися в навколишньому середовищі та уникати хижаків.
  • В. Задні кінцівки довші за передні, пристосовані до стрибків. І заєць, і коник мають задні кінцівки, які довші за передні, що дозволяє їм здійснювати стрибки для швидкого пересування.
  • Г. Колір допомагає маскуватись на тлі середовища існування. Обидві тварини мають забарвлення, яке допомагає їм зливатися з навколишнім середовищем (заєць — на тлі трави чи землі, снігу, коник — на тлі зелених рослин).

Компетентнісно орієнтоване завдання

Після того, як на уроках біології обговорювали середовища існування тварин, Богдан згадав, що його дідусь - філателіст: у нього величезна колекція марок з різних країн світу. Хлопець запитав дідуся, чи є на марках щось про мешканців глибин океану (це середовище його найбільше захопило). Дідусь відповів, що в нього є чудовий блок марок про зони океану в Антарктиці, і він навіть може дати його онуку, щоб показати в класі, але той має відповісти на декілька запитань за фотографією цього блоку марок.

Допоможіть Богданові правильно відповісти на запитання дідуся.

1. Класифікація тварин за групами

Жалкі:

  • Alarm jellyfish (2Г)

Ракоподібні:

  • Antarctic krill (2А)
  • Pram bug (3Б)

Молюски:

  • Glacial squid (2Б)
  • Colossal squid (2В)
  • Cirrate octopus (3Г)

Риби:

  • Antarctic silverfish (1А)
  • Antarctic lanternfish (1Б)
  • Anglerfish (1В)
  • Dogfish grenadier (1Г)
  • Scaly dragonfish (3В)

Ссавці:

  • Weddell seal (3А)

2. Представники планктону

  • Antarctic krill (2А) та Pram bug (3Б)

3. Реактивний рух використовують:

  • Кальмари (Glacial squid, Colossal squid)
  • Восьминіг (Cirrate octopus)

4. Глибини проживання

  • Alarm jellyfish (Atolla wyvillei): 1,000-4,000 м
  • Antarctic krill (Euphausia superba): 0-350 м, іноді до 600 м
  • Pram bug (Phronima sedentaria): 0-1,000 м
  • Glacial squid (Galiteuthis glacialis): Молодь: 300-400 м. Дорослі: 500-2,500 м
  • Colossal squid: Дорослі: Молоді живуть на глибині від 500 до 2000 метрів, а дорослі – від 1000 до 3000 метрів
  • Cirrate octopus (Cirrothauma murrayi): 100-7500 м
  • Antarctic silverfish: 50-400 м
  • Lanternfish: Вдень: 300-1,500 м. Вночі: 10-100 м
  • Anglerfish: до 1,000 м
  • Deepwater grenadier: до 4,872 м
  • Weddell seal: до 600 м для полювання.

Найбільша кількість видів мешкає на глибині 300–600 метрів, оскільки цей інтервал перетинає глибини проживання наступних тварин:

  1. Antarctic krill (до 600 м)
  2. Pram bug (до 1,000 м)
  3. Glacial squid (молодь на глибині 300–400 м)
  4. Antarctic silverfish (50–400 м)
  5. Lanternfish (вночі піднімається до поверхні)
  6. Weddell seal (до 600 м)

Ця уявна лінія на зображенні блоку перетне найбільшу кількість інтервалів глибин проживання різних представників.

Поширити:
Назад