· ГДЗ · 6 хв. читати

§9. Походження материків і океанічних западин - Бойко 2024

Пригадайте, яку гіпотезу висунув учений Альфред Вегенер щодо утворення материків.

Альфред Вегенер висунув гіпотезу про дрейф (переміщення) материків. Він вважав, що більш як 200 млн років тому на Землі існував єдиний величезний суходіл — материк Пангея та один океан — Тетіс. Згодом прадавній материк розколовся на два — Лавразію і Гондвану. Потім вони також були розбиті розломами: Північна Америка і Південна Америка, відколовшись від Європи й Африки, почали віддалятися (дрейфувати). Між ними утворився Атлантичний океан. Африка відокремилась від Азії, у результаті чого виник Індійський океан. Австралія та Антарктида так само відійшли від Азії й Африки і зайняли теперішні свої місця.

Яку внутрішню будову має наша планета?

Наша планета має таку внутрішню будову:

  1. Земна кора - верхній твердий шар Землі, який складається з:
    • Осадового шару
    • Гранітного шару (тільки в континентальній корі)
    • Базальтового шару
  2. Мантія - шар, що знаходиться під земною корою
  3. Ядро - центральна частина Землі

Земна кора разом із верхньою частиною мантії утворює літосферу, яка розділена на літосферні плити.

ЯК ЗЕМНА КОРА СТАЛА ОСНОВОЮ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ?

Які шари порід залягають у земній корі?

У земній корі залягають такі шари порід:

  1. Осадовий шар - верхній шар, утворений здебільшого осадовими породами (вапняками, пісками, глинами тощо).
  2. Гранітний шар - середній шар, складений породами, що за щільністю схожі на граніти. Цей шар присутній лише в континентальній корі.
  3. Базальтовий шар - нижній шар, утворений породами, що за щільністю схожі на важкі базальтові породи.

Який шар розташований найглибше, одразу над мантією?

Найглибше, безпосередньо над мантією, розташований базальтовий шар. Він є повсюдно на нашій планеті, як під материками, так і під океанами.

Назвіть щонайменше три ознаки, за якими океанічна земна кора відрізняється від материкової

Океанічна земна кора відрізняється від материкової (континентальної) такими ознаками:

  1. Товщина: океанічна кора значно тонша (5-20 км) порівняно з континентальною (30-75 км).
  2. Склад: океанічна кора складається переважно з базальтів, тоді як у складі материкової кори переважають граніти та інші більш легкі породи, багаті на силікати, алюміній і кальцій.
  3. Будова: в океанічній корі відсутній гранітний шар, характерний для материкової кори.

Чому набагато тонша океанічна земна кора опускається, утворюючи западини океанів, а значно товща континентальна кора, навпаки, виступає, формуючи материки?

Це явище пояснюється різницею у складі та щільності порід, які формують океанічну та континентальну кору:

  1. Океанічна кора:
    • Тонша (5-20 км завтовшки)
    • Складається з важчих базальтових порід
    • Має більшу щільність
  2. Континентальна кора:
    • Товща (30-75 км завтовшки)
    • Містить гранітний шар
    • Має меншу щільність

Через більшу щільність океанічна кора опускається, утворюючи западини океанів. Натомість континентальна кора, яка складається з легших порід (особливо гранітний шар), “спливає” над мантією, формуючи виступи материків.

Ця різниця в щільності та складі порід призводить до того, що материки не можуть опуститися нижче рівня Світового океану, а океанічне дно не може піднятися і стати материком.

Таким чином, різниця в будові земної кори визначає основні риси рельєфу нашої планети - розташування материків та океанічних западин.

ЧИ Є ПРАВИЛЬНИМ ПРИПУЩЕННЯ ПРО ДРЕЙФ МАТЕРИКІВ?

У чому полягало припущення А. Вегенера?

Альфред Вегенер висунув гіпотезу про дрейф (переміщення) материків. Згідно з його припущенням:

  1. Більш як 200 млн років тому на Землі існував єдиний величезний суходіл — материк Пангея та один океан — Тетіс.
  2. Згодом прадавній материк розколовся на два — Лавразію і Гондвану.
  3. Потім ці материки також були розбиті розломами:
    • Північна і Південна Америка відкололися від Європи й Африки і почали віддалятися (дрейфувати).
    • Між ними утворився Атлантичний океан.
    • Африка відокремилась від Азії, утворивши Індійський океан.
    • Австралія та Антарктида відійшли від Азії й Африки і зайняли свої теперішні місця.

Які докази вчений наводив на підтвердження своєї гіпотези?

  1. Подібність обрисів материків, особливо західного узбережжя Африки та східного узбережжя Південної Америки.
  2. Схожість геологічної будови материків.
  3. Подібність органічних решток у породах різних континентів.

Чи зміг А. Вегенер знайти відповідь на те, які сили рухають материки?

Ні, Альфред Вегенер не зміг пояснити, які саме сили рухають материки. Це було однією з головних причин, чому його теорія спочатку не була прийнята науковим співтовариством. Лише пізніше, з розвитком геофізики та відкриттям процесів у мантії Землі, вчені змогли пояснити механізми руху літосферних плит.

ЩО ПОЯСНЮЄ ТЕОРІЯ РУХУ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ?

На основі карти літосферних плит (мал. 34) можна відповісти на ваші запитання:

1. Великі літосферні плити, що утворюють земну поверхню:

  • Тихоокеанська плита
  • Північноамериканська плита
  • Південноамериканська плита
  • Євразійська плита
  • Африканська плита
  • Індо-Австралійська плита
  • Антарктична плита

2. Материки, що лежать на кількох літосферних плитах:

  • Євразія (на Євразійській та Індо-Австралійській плитах)
  • Північна Америка (на Північноамериканській та Тихоокеанській плитах)
  • Південна Америка (на Південноамериканській та Наска плитах)
  • Африка (на Африканській та Аравійській плитах)

3. Атлантичний океан розташовується на:

  • Північноамериканській плиті
  • Південноамериканській плиті
  • Африканській плиті
  • Євразійській плиті

4. Літосферні плити, що переміщуються з найбільшою швидкістю:

  • Тихоокеанська плита (до 11 см/рік)
  • Наска плита (до 8,9 см/рік)

5. Материк, на якому ми живемо (Євразія), лежить на Євразійській плиті.

Згідно з картою, ця плита рухається на південь зі швидкістю приблизно 5,4 см/рік.

Розгляньте мал. 36.

Якими можуть бути рухи літосферних плит?

Згідно з мал. 36, рухи літосферних плит можуть бути:

  1. Розходження
  2. Зіткнення

Якими є наслідки розходження літосферних плит?

Наслідки розходження літосферних плит:

  1. Утворення рифтових долин на дні океану
  2. Підняття магми по тріщинах
  3. Формування нової океанічної кори
  4. Виникнення вулканічних островів

Назвіть форми рельєфу, що утворюються на суходолі й дні океанів унаслідок зіткнення двох літосферних плит

  • На суходолі: гірські хребти (наприклад, Гімалаї).
  • На дні океанів: океанічні жолоби та вулканічні острови.

Де і як утворюється нова земна кора і куди вона згодом «зникає»?

Нова земна кора утворюється в місцях розходження літосферних плит, здебільшого на дні океанів у рифтових долинах. Там розплавлена магма піднімається на поверхню, охолоджується, і з неї утворюється нова кора. Згодом, у місцях зіткнення плит, океанічна кора занурюється під континентальну, потрапляє в мантію і розплавляється.

Чому такі процеси називають кругообігом речовин на Землі?

Ці процеси називають кругообігом речовин, оскільки вони включають постійне утворення та знищення земної кори. Нова кора утворюється з магми, а стара знову розплавляється в мантії, забезпечуючи безперервний цикл.

Чи можуть утворитися нові материки та океани?

Так, нові материки та океани можуть утворюватися внаслідок руху літосферних плит. Наприклад, розходження плит може призвести до утворення нових океанів, а зіткнення — до підняття нових гірських масивів, які з часом можуть стати новими материками.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Завершіть речення: «Знання про будову земної кори є ключем до розуміння…»

Знання про будову земної кори є ключем до розуміння процесів, що формують рельєф Землі, зокрема утворення материків, океанів, гірських хребтів та землетрусів.

2. У чому полягає теорія руху літосферних плит?

Теорія руху літосферних плит пояснює, що земна кора разом із частиною верхньої мантії розбита на великі блоки — літосферні плити. Ці плити рухаються по в’язкій астеносфері через внутрішні процеси в Землі, такі як конвекційні потоки. Вони можуть розходитися, стикатися або зміщуватися одна відносно одної, що призводить до утворення різних геологічних структур.

3. Яка версія щодо утворення материків й океанічних западин є для вас найбільш переконливою? Чому

Найбільш переконливою є версія про рух літосферних плит. Вона підтримується сучасними геофізичними даними, такими як розподіл землетрусів, вулканічна активність та спостереження за рухом плит. Ця теорія пояснює не лише утворення материків і океанів, але й динамічні процеси, які відбуваються на Землі.

Поширити:
Назад