· Ілля Добрий · ГДЗ · 13 хв. читати
§8. Дізнаємося про інерцію - Засєкіна
Чому тіла рухаються? Що змушує їх зупинятися, змінювати швидкість?
Тіла рухаються відносно інших тіл унаслідок попередньої взаємодії або продовжують рух за інерцією, якщо на них не діють сторонні тіла (або їхня дія скомпенсована). Зупинятися чи змінювати свою швидкість тіла змушує дія на них інших тіл (наприклад, тертя, опір повітря, поштовх, удар).
ДОСЛІДЖУЙ
1. Переконайся, що для того, щоб зображені на малюнку 8.1, а—г тіла почали рухатися (тобто набули швидкості), на них має подіяти інше тіло.
- а) Іграшкова машинка сама не поїде — щоб вона рушила з місця, її потрібно штовхнути або потягнути рукою (чи іншим тілом).
- б) Тенісний м’яч не полетить сам по собі — для початку руху по ньому має вдарити ракетка.
- в) Паперовий літачок не полетить, доки рука людини не кине його, надавши швидкості.
- г) Стопка книжок лежить нерухомо, і щоб зрушити книжку з місця, її має взяти рука або штовхнути інше тіло.
2. Тобі доводилося кататися на самокаті й велосипеді, спостерігати за ковзанням шайби по льоду. Тож поміркуй, яким буде твій рух певний час: прямолінійним чи криволінійним, — якщо розігнатися на самокаті чи велосипеді й не робити жодних зовнішніх зусиль — не нахилятися, не підводитися, не присідати (мал. 8.2, а, б).
Певний час рух буде прямолінійним (у тому самому напрямку, в якому ти розігнався), доки не почнуть суттєво діяти сили тертя й опору повітря або нерівності дороги.
Уяви, що ключкою вдарили по шайбі, а тертя між нею й льодом чомусь зникло (мал. 8.2, в). Що відбудеться за деякий проміжок часу? Варіантів можливих відповідей кілька:
1) швидкість шайби збільшуватиметься;
2) швидкість шайби набуде певного значення і залишатиметься незмінною;
3) спостерігатиметься зменшення швидкості шайби.
Вибери правильний варіант та обґрунтуй свою відповідь. Узагальни: як рухається тіло, якщо на нього не діють сторонні тіла?
Правильний варіант: 2) швидкість шайби набуде певного значення і залишатиметься незмінною.
Оскільки після удару ключка більше не діє на шайбу, а тертя зникло, жодне тіло не заважатиме її руху й не підганятиме її. Тому шайба рухатиметься рівномірно й прямолінійно з тією швидкістю, якої набула під час удару.
Узагальнення: якщо на тіло не діють сторонні тіла (або їхня дія скомпенсована), воно зберігає стан спокою або рухається прямолінійно й рівномірно.
3. Виконай дослід (мал. 8.3). Чи залежить результат досліду від швидкості дій? Вислови припущення, чому монета потрапляє у склянку.
Так, результат суттєво залежить від швидкості дій: якщо смикнути або вибити картку повільно, монета поїде разом із нею; якщо вдарити по картці різко, монета впаде прямо у склянку.
Припущення: коли по картці різко вдаряють, вона за мить вилітає з-під монети, а монета за цей короткий проміжок часу не встигає набути горизонтальної швидкості, зберігає свій початковий стан спокою над склянкою і під дією земного тяжіння падає вертикально вниз.
Випадки прояву явища інерції зображені на малюнку 8.6, а—г. Прокоментуй їх.
- а) Фігуристи після відштовхування від льоду певний час продовжують ковзати за інерцією, зберігаючи набуту швидкість.
- б) Лижник, розігнавшись зі схилу, продовжує рух по горизонтальній ділянці чи в польоті за інерцією, навіть не відштовхуючись палицями.
- в) Під час різкого гальмування чи зіткнення автомобіля з перешкодою авто зупиняється, а люди (манекени) за інерцією продовжують рухатися вперед; їх утримують інерційні паски безпеки.
- г) Коли руків’ям молотка вдаряють об тверду опору, ручка різко зупиняється, а важка металева головка за інерцією продовжує рух униз і щільніше насаджується на руків’я.
Виконай дослід. Обв’яжи книжку ниткою, залишивши вільним кінець завдовжки 30–40 см (мал. 8.7). Натягни нитку. Першого разу плавно потягни за нитку, другого — різко. Спрогнозуй, що відбуватиметься з ниткою та книжкою. Перевір. А тепер розглянь малюнок 8.8. Визнач, у якому випадку (а чи б) за нитку смикали різко.
- Якщо тягнути за нитку плавно, книжка встигає поступово змінити свою швидкість і зрушити з місця (або піднятися за ниткою).
- Якщо смикнути різко, нитка порветься, а масивна книжка залишиться на місці, бо для зміни її швидкості потрібен час.
- На малюнку 8.8 за нитку різко смикали у випадку б — у цьому досліді розірвалася нижня нитка, оскільки тягарець за інерцією не встиг зрушити з місця й передати натяг верхній нитці (у випадку а тягнули плавно, тому верхня нитка, яка витримувала ще й вагу тягарця, порвалася першою).
Розглянь малюнок 8.9. Вислови припущення: який із візочків (а чи б) за коротший проміжок часу змінить свою швидкість, якщо їх штовхнути з однаковою силою.
Швидше змінить свою швидкість порожній візочок а, оскільки він має меншу масу і, відповідно, є менш інертним, ніж навантажений візочок б.
ДУМАЙ
1. Яким є стан руху тіла у випадках:
а) відсутності дії на нього сторонніх тіл;
Тіло перебуває у стані спокою або прямолінійного рівномірного руху.
б) компенсації дії на нього сторонніх тіл?
Тіло також перебуває у стані спокою або прямолінійного рівномірного руху.
2. З наведених явищ обери ті, що є проявом явища інерції:
а) м’яч падає на підлогу;
б) м’яч відскакує від підлоги;
в) м’яч випадково потрапляє в кущі і струшує з листя краплі, що залишилися після дощу.
Правильна відповідь: в) м’яч випадково потрапляє в кущі і струшує з листя краплі, що залишилися після дощу (гілки від удару різко змінюють швидкість, а краплі води за інерцією продовжують перебувати в початковому стані спокою та зриваються з листя).
3. Наведи приклади, які свідчать про те, що для зміни швидкості руху тіла потрібен час.
Коли автомобіль починає гальмувати, він не зупиняється миттєво, а ще деякий час рухається, поступово зменшуючи швидкість (має певний гальмівний шлях). Так само, якщо різко смикнути за нитку, прив’язану до важкої книжки, нитка порветься, а книжка не встигне зрушити з місця, бо для зміни її швидкості потрібен час.
4. Чому людина, перечепившись за щось, падає в напрямку руху?
Коли людина перечіплюється, її ноги різко зупиняються внаслідок дії перешкоди, а верхня частина тулуба за інерцією продовжує рухатися вперед з тією самою швидкістю, тому людина падає в напрямку свого руху.
5. Поясни різницю очищення одягу від пилу за допомогою вибивання і витрушування.
Обидва способи ґрунтуються на явищі інерції, але механізм дії різний:
- При вибиванні: одяг і пил спочатку перебувають у стані спокою. Після удару вибивачкою тканина різко набуває швидкості й зміщується вбік, а частинки пилу за інерцією не встигають за короткий час удару змінити свій стан спокою і залишаються на місці (відділяються від тканини).
- При витрушуванні: одяг разом із пилинками рухається вниз. Коли його різко зупиняють або смикають у зворотному напрямку, частинки пилу за інерцією продовжують рухатися вперед і вилітають з одягу.
6. Наведи приклади, що показують, як змінюється швидкість двох тіл різної маси внаслідок їх взаємодії.
Якщо штовхнути з однаковою силою порожній і навантажений візки в супермаркеті, порожній (легший) візок набуде більшої швидкості й змінить її швидше, ніж навантажений (масивніший). Інший приклад: під час пострілу з рушниці легка куля набуває величезної швидкості вперед, а набагато масивніша рушниця відкочується назад із незначною швидкістю.
7. Вантажний та легковий автомобілі їдуть з однаковими швидкостями й починають одночасно гальмувати перед світлофором. Зроби схематичний малюнок й укажи гальмівний шлях автомобілів.
Вантажний автомобіль має значно більшу масу, тому він більш інертний: для зменшення його швидкості до нуля потрібен більший час, а отже, його гальмівний шлях () буде довшим, ніж гальмівний шлях легкового автомобіля ().
8. Чи може маса тіла дорівнювати нулю?
Ні, маса будь-якого фізичного тіла не може дорівнювати нулю, оскільки маса є невід’ємною властивістю матерії та кількісною мірою інертності тіла.
9. Рухома кулька зазнає зіткнення з нерухомою кулькою, унаслідок чого перша кулька зупиняється, а друга — набирає руху зі швидкістю першої кульки. Що можна сказати про маси цих кульок?
Маси цих кульок однакові (), оскільки зміна швидкості першої кульки (від до ) дорівнює зміні швидкості другої кульки (від до ), що свідчить про однакову інертність обох тіл.
10. Прочитай речення. Визнач, до якої галузі знань застосовано термін інертний, яким характеризують певну властивість.
- «Інертний — позбавлений активності й ініціативи; недіяльний.» — мовознавство (лексикологія), загальномовне тлумачення слова.
- «Окрім азоту й кисню, повітря містить інертні гази, які зазвичай не вступають у хімічні реакції.» — хімія.
- «Самотність часто переживають люди з інертною нервовою системою, яким складно знайомитися з новими людьми, вони повільно звикають до них.» — психологія (та фізіологія вищої нервової діяльності).
- «Інертна людина вирізняється безініціативністю на роботі, у навчанні й інших сферах життя.» — психологія (соціологія, повсякденне спілкування).
- «Тіло з більшою масою більш інертне.» — фізика.
ДІЙ. РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ
1. Запиши в СІ такі значення маси тіл: ; ; ; .
Основною одиницею маси в СІ є кілограм (). Переведемо кожне значення:
- ;
- ;
- ;
- .
Відповідь: ; ; ; .
2. Визнач, у скільки разів маса другої кульки більша за масу першої кульки (мал. 8.10, с. 86), якщо перша кулька набрала швидкість , а друга — .
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|---|
Відповідь: у разів. |
3. Ковзаняр стоячи на ковзанах кинув уперед гілку зі швидкістю і при цьому відкотився зі швидкістю . Яка маса гілки, якщо маса ковзаняра ?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|---|
Відповідь: . |
4. З рушниці стріляють у горизонтальному напрямку. З якою швидкістю рухається після пострілу рушниця, якщо її маса становить , маса кулі — , а швидкість руху кулі — ?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|---|
Відповідь: . |
5. З платформи, яка рухалася зі швидкістю , зіскочив хлопчик. Після стрибка платформа зупинилася. У який бік і з якою швидкістю відносно землі стрибнув хлопчик, якщо його маса становить , а маса платформи — ?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|---|
Оскільки платформа зупинилася (), хлопчик відштовхнувся вперед — у напрямку руху платформи. Обчислимо зміну швидкості хлопчика внаслідок відштовхування:
Тоді швидкість хлопчика відносно землі дорівнює:
Відповідь: у напрямку руху платформи зі швидкістю .
6. Перебуваючи в нерухомому човні, турист у напрямку берега кинув рюкзак зі швидкістю . Унаслідок кидка човен набув швидкості . Якою є маса човна з туристом, якщо маса рюкзака — ?
| Дано: | Пошук математичної моделі, розв’язання |
|---|---|
Відповідь: . |
ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Упорядкуй шкалу, на якій зображено приклади рекордсменів за масою в живій природі, а також рукотворних тіл. З’ясуй, які предмети у тебе вдома мають найменшу й найбільшу маси.
Приклад упорядкованої шкали мас (від найменшої до найбільшої):
- У живій природі: бактерія () комар () колібрі-бджілка () страус () африканський слон () синій кит ().
- Рукотворні тіла: канцелярська скріпка () смартфон () легковий автомобіль () транспортний літак Ан-225 «Мрія» (маса порожнього , максимальна злітна — ) супертанкер ().
- Предмети вдома: найменшу масу мають порошинка, волосина або крупинка цукру/солі (кілька міліграмів); найбільшу масу мають велика побутова техніка або меблі — наприклад, заповнений холодильник, пральна машина чи шафа з одягом (від до ).
2. Виготов важільні терези з набором важків до них. Виконай вимірювання маси тіл за допомогою саморобних ваг.
Хід роботи:
- Виготовлення терезів: візьми рівну дерев’яну лінійку або паличку довжиною , знайди її центр та закріпи там нитку для підвішування (або постав серединою на тригранну опору). На кінцях лінійки на однаковій відстані від центру підвісь на нитках дві однакові пластикові кришечки чи стаканчики — це будуть шальки терезів. Зрівноваж терези шматочком пластиліну.
- Виготовлення важків: використай монети відомого номіналу (наприклад, монета зразка 2018 р. має масу , — , — ) або відміряй шприцом воду ( води має масу ).
- Вимірювання: поклади на ліву шальку досліджуване тіло (наприклад, гумку або олівець), а на праву додавай важки до встановлення рівноваги. Підсумуй маси важків — це і буде маса тіла.
3. Виконай досліди, зображені на малюнку 8.12. Переконайся, що є явище інерції.
- Дослід із кільцем і склянкою: на склянку ставлять картонне або паперове кільце, зверху кладуть монету (або корок). Якщо різко вибити кільце зсередини пальцем, воно вилетить убік, а монета за інерцією збереже стан спокою та впаде вертикально вниз у склянку.
- Дослід із тарілкою та корком (або яйцем): на склянку кладуть гладеньку картонку/тарілку, зверху ставлять корок. Якщо різко вдарити по краю тарілки в горизонтальному напрямку, вона вилетить з-під корка, а корок за інерцією не встигне набути горизонтальної швидкості й впаде прямо у склянку. (Те саме відбувається і в досліді з трьома корками одночасно).
- Насаджування овоча (картоплини) на ніж: якщо тримати ніж із наколотою на кінчик картоплиною вертикально й бити молотком по верхньому торцю руків’я, ніж різко рухається вниз, а картоплина за інерцією намагається зберегти стан спокою, тому все глибше насаджується на лезо.
- Башта зі склянок і карток: якщо швидко й горизонтально висмикувати картки одну за одною знизу вгору, верхні склянки за інерцією не встигають зміститися вбік і падають чітко одна в одну, утворюючи суцільну стопку.
4. У магазині придбали негазовану воду, олію та згущене молоко в пластикових пляшках об’ємом . Опиши, як ти визначиш масу кожного продукту, якщо у тебе є: електронні ваги з верхньою межею , мірні циліндри об’ємом і та порожня пластикова пляшка об’ємом .
Оскільки маса будь-якої з цих рідин перевищує межу вимірювання ваг (), масу потрібно визначити частинами (пропорційно об’єму):
- Постав сухий порожній мірний циліндр об’ємом на електронні ваги та виміряй його масу (або натисни кнопку «Тара», щоб обнулити покази).
- Налий у циліндр досліджувану рідину (наприклад, воду) точно до поділки (). Зваж циліндр із рідиною та обчисли масу цієї порції рідини:
(Примітка: для згущеного молока обираємо саме циліндр на , бо згущеного молока важить близько , що перевищить межу ваг у ). - Оскільки повний об’єм пляшки у разів більший за об’єм відміряної порції (), то маса всього продукту в пляшці дорівнює:
- Повтори ці дії окремо для олії та згущеного молока (щоразу ретельно миючи й висушуючи циліндр або використовуючи функцію тарування). Порожня пляшка знадобиться, щоб переливати в неї вже зважену рідину й не переплутати її з незваженою, якщо виникне потреба виміряти весь об’єм по за разів.