· Ілля Добрий · ГДЗ · 13 хв. читати

§8. Дізнаємося про інерцію - Засєкіна

Чому тіла рухаються? Що змушує їх зупинятися, змінювати швидкість?

Тіла рухаються відносно інших тіл унаслідок попередньої взаємодії або продовжують рух за інерцією, якщо на них не діють сторонні тіла (або їхня дія скомпенсована). Зупинятися чи змінювати свою швидкість тіла змушує дія на них інших тіл (наприклад, тертя, опір повітря, поштовх, удар).

ДОСЛІДЖУЙ

1. Переконайся, що для того, щоб зображені на малюнку 8.1, а—г тіла почали рухатися (тобто набули швидкості), на них має подіяти інше тіло.

  • а) Іграшкова машинка сама не поїде — щоб вона рушила з місця, її потрібно штовхнути або потягнути рукою (чи іншим тілом).
  • б) Тенісний м’яч не полетить сам по собі — для початку руху по ньому має вдарити ракетка.
  • в) Паперовий літачок не полетить, доки рука людини не кине його, надавши швидкості.
  • г) Стопка книжок лежить нерухомо, і щоб зрушити книжку з місця, її має взяти рука або штовхнути інше тіло.

2. Тобі доводилося кататися на самокаті й велосипеді, спостерігати за ковзанням шайби по льоду. Тож поміркуй, яким буде твій рух певний час: прямолінійним чи криволінійним, — якщо розігнатися на самокаті чи велосипеді й не робити жодних зовнішніх зусиль — не нахилятися, не підводитися, не присідати (мал. 8.2, а, б).

Певний час рух буде прямолінійним (у тому самому напрямку, в якому ти розігнався), доки не почнуть суттєво діяти сили тертя й опору повітря або нерівності дороги.

Уяви, що ключкою вдарили по шайбі, а тертя між нею й льодом чомусь зникло (мал. 8.2, в). Що відбудеться за деякий проміжок часу? Варіантів можливих відповідей кілька:
1) швидкість шайби збільшуватиметься;
2) швидкість шайби набуде певного значення і залишатиметься незмінною;
3) спостерігатиметься зменшення швидкості шайби.
Вибери правильний варіант та обґрунтуй свою відповідь. Узагальни: як рухається тіло, якщо на нього не діють сторонні тіла?

Правильний варіант: 2) швидкість шайби набуде певного значення і залишатиметься незмінною.
Оскільки після удару ключка більше не діє на шайбу, а тертя зникло, жодне тіло не заважатиме її руху й не підганятиме її. Тому шайба рухатиметься рівномірно й прямолінійно з тією швидкістю, якої набула під час удару.
Узагальнення: якщо на тіло не діють сторонні тіла (або їхня дія скомпенсована), воно зберігає стан спокою або рухається прямолінійно й рівномірно.

3. Виконай дослід (мал. 8.3). Чи залежить результат досліду від швидкості дій? Вислови припущення, чому монета потрапляє у склянку.

Так, результат суттєво залежить від швидкості дій: якщо смикнути або вибити картку повільно, монета поїде разом із нею; якщо вдарити по картці різко, монета впаде прямо у склянку.
Припущення: коли по картці різко вдаряють, вона за мить вилітає з-під монети, а монета за цей короткий проміжок часу не встигає набути горизонтальної швидкості, зберігає свій початковий стан спокою над склянкою і під дією земного тяжіння падає вертикально вниз.

Випадки прояву явища інерції зображені на малюнку 8.6, а—г. Прокоментуй їх.

  • а) Фігуристи після відштовхування від льоду певний час продовжують ковзати за інерцією, зберігаючи набуту швидкість.
  • б) Лижник, розігнавшись зі схилу, продовжує рух по горизонтальній ділянці чи в польоті за інерцією, навіть не відштовхуючись палицями.
  • в) Під час різкого гальмування чи зіткнення автомобіля з перешкодою авто зупиняється, а люди (манекени) за інерцією продовжують рухатися вперед; їх утримують інерційні паски безпеки.
  • г) Коли руків’ям молотка вдаряють об тверду опору, ручка різко зупиняється, а важка металева головка за інерцією продовжує рух униз і щільніше насаджується на руків’я.

Виконай дослід. Обв’яжи книжку ниткою, залишивши вільним кінець завдовжки 30–40 см (мал. 8.7). Натягни нитку. Першого разу плавно потягни за нитку, другого — різко. Спрогнозуй, що відбуватиметься з ниткою та книжкою. Перевір. А тепер розглянь малюнок 8.8. Визнач, у якому випадку (а чи б) за нитку смикали різко.

  • Якщо тягнути за нитку плавно, книжка встигає поступово змінити свою швидкість і зрушити з місця (або піднятися за ниткою).
  • Якщо смикнути різко, нитка порветься, а масивна книжка залишиться на місці, бо для зміни її швидкості потрібен час.
  • На малюнку 8.8 за нитку різко смикали у випадку б — у цьому досліді розірвалася нижня нитка, оскільки тягарець за інерцією не встиг зрушити з місця й передати натяг верхній нитці (у випадку а тягнули плавно, тому верхня нитка, яка витримувала ще й вагу тягарця, порвалася першою).

Розглянь малюнок 8.9. Вислови припущення: який із візочків (а чи б) за коротший проміжок часу змінить свою швидкість, якщо їх штовхнути з однаковою силою.

Швидше змінить свою швидкість порожній візочок а, оскільки він має меншу масу і, відповідно, є менш інертним, ніж навантажений візочок б.

ДУМАЙ

1. Яким є стан руху тіла у випадках:

а) відсутності дії на нього сторонніх тіл;

Тіло перебуває у стані спокою або прямолінійного рівномірного руху.

б) компенсації дії на нього сторонніх тіл?

Тіло також перебуває у стані спокою або прямолінійного рівномірного руху.

2. З наведених явищ обери ті, що є проявом явища інерції:
а) м’яч падає на підлогу;
б) м’яч відскакує від підлоги;
в) м’яч випадково потрапляє в кущі і струшує з листя краплі, що залишилися після дощу.

Правильна відповідь: в) м’яч випадково потрапляє в кущі і струшує з листя краплі, що залишилися після дощу (гілки від удару різко змінюють швидкість, а краплі води за інерцією продовжують перебувати в початковому стані спокою та зриваються з листя).

3. Наведи приклади, які свідчать про те, що для зміни швидкості руху тіла потрібен час.

Коли автомобіль починає гальмувати, він не зупиняється миттєво, а ще деякий час рухається, поступово зменшуючи швидкість (має певний гальмівний шлях). Так само, якщо різко смикнути за нитку, прив’язану до важкої книжки, нитка порветься, а книжка не встигне зрушити з місця, бо для зміни її швидкості потрібен час.

4. Чому людина, перечепившись за щось, падає в напрямку руху?

Коли людина перечіплюється, її ноги різко зупиняються внаслідок дії перешкоди, а верхня частина тулуба за інерцією продовжує рухатися вперед з тією самою швидкістю, тому людина падає в напрямку свого руху.

5. Поясни різницю очищення одягу від пилу за допомогою вибивання і витрушування.

Обидва способи ґрунтуються на явищі інерції, але механізм дії різний:

  • При вибиванні: одяг і пил спочатку перебувають у стані спокою. Після удару вибивачкою тканина різко набуває швидкості й зміщується вбік, а частинки пилу за інерцією не встигають за короткий час удару змінити свій стан спокою і залишаються на місці (відділяються від тканини).
  • При витрушуванні: одяг разом із пилинками рухається вниз. Коли його різко зупиняють або смикають у зворотному напрямку, частинки пилу за інерцією продовжують рухатися вперед і вилітають з одягу.

6. Наведи приклади, що показують, як змінюється швидкість двох тіл різної маси внаслідок їх взаємодії.

Якщо штовхнути з однаковою силою порожній і навантажений візки в супермаркеті, порожній (легший) візок набуде більшої швидкості й змінить її швидше, ніж навантажений (масивніший). Інший приклад: під час пострілу з рушниці легка куля набуває величезної швидкості вперед, а набагато масивніша рушниця відкочується назад із незначною швидкістю.

7. Вантажний та легковий автомобілі їдуть з однаковими швидкостями й починають одночасно гальмувати перед світлофором. Зроби схематичний малюнок й укажи гальмівний шлях автомобілів.

Вантажний автомобіль має значно більшу масу, тому він більш інертний: для зменшення його швидкості до нуля потрібен більший час, а отже, його гальмівний шлях (s2s_2) буде довшим, ніж гальмівний шлях легкового автомобіля (s1s_1).

7. Вантажний та легковий автомобілі їдуть з однаковими швидкостями й починають одночасно гальмувати…

8. Чи може маса тіла дорівнювати нулю?

Ні, маса будь-якого фізичного тіла не може дорівнювати нулю, оскільки маса є невід’ємною властивістю матерії та кількісною мірою інертності тіла.

9. Рухома кулька зазнає зіткнення з нерухомою кулькою, унаслідок чого перша кулька зупиняється, а друга — набирає руху зі швидкістю першої кульки. Що можна сказати про маси цих кульок?

Маси цих кульок однакові (m1=m2m_1 = m_2), оскільки зміна швидкості першої кульки (від vv до 00) дорівнює зміні швидкості другої кульки (від 00 до vv), що свідчить про однакову інертність обох тіл.

10. Прочитай речення. Визнач, до якої галузі знань застосовано термін інертний, яким характеризують певну властивість.

  • «Інертний — позбавлений активності й ініціативи; недіяльний.» — мовознавство (лексикологія), загальномовне тлумачення слова.
  • «Окрім азоту й кисню, повітря містить інертні гази, які зазвичай не вступають у хімічні реакції.» — хімія.
  • «Самотність часто переживають люди з інертною нервовою системою, яким складно знайомитися з новими людьми, вони повільно звикають до них.» — психологія (та фізіологія вищої нервової діяльності).
  • «Інертна людина вирізняється безініціативністю на роботі, у навчанні й інших сферах життя.» — психологія (соціологія, повсякденне спілкування).
  • «Тіло з більшою масою більш інертне.» — фізика.

ДІЙ. РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ

1. Запиши в СІ такі значення маси тіл: 0,3 т0{,}3\text{ т}; 200 мг200\text{ мг}; 20 г20\text{ г}; 1 т 300 кг1\text{ т } 300\text{ кг}.

Основною одиницею маси в СІ є кілограм (кг\text{кг}). Переведемо кожне значення:

  • 0,3 т=0,3⋅1000 кг=300 кг0{,}3\text{ т} = 0{,}3 \cdot 1000\text{ кг} = 300\text{ кг};
  • 200 мг=200⋅10−6 кг=0,0002 кг200\text{ мг} = 200 \cdot 10^{-6}\text{ кг} = 0{,}0002\text{ кг};
  • 20 г=20⋅10−3 кг=0,02 кг20\text{ г} = 20 \cdot 10^{-3}\text{ кг} = 0{,}02\text{ кг};
  • 1 т 300 кг=1000 кг+300 кг=1300 кг1\text{ т } 300\text{ кг} = 1000\text{ кг} + 300\text{ кг} = 1300\text{ кг}.

Відповідь: 300 кг300\text{ кг}; 0,0002 кг0{,}0002\text{ кг}; 0,02 кг0{,}02\text{ кг}; 1300 кг1300\text{ кг}.

2. Визнач, у скільки разів маса другої кульки більша за масу першої кульки (мал. 8.10, с. 86), якщо перша кулька набрала швидкість 50 см/с50\text{ см/с}, а друга — 10 см/с10\text{ см/с}.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
v1=50 см/с=0,5 м/сv_1 = 50\text{ см/с} = 0{,}5\text{ м/с}
v2=10 см/с=0,1 м/сv_2 = 10\text{ см/с} = 0{,}1\text{ м/с}
m2m1−?\dfrac{m_2}{m_1} - ?
m2m1=v1v2\dfrac{m_2}{m_1} = \dfrac{v_1}{v_2}
m2m1=0,5 м/с0,1 м/с=5\dfrac{m_2}{m_1} = \dfrac{0{,}5\text{ м/с}}{0{,}1\text{ м/с}} = 5
Відповідь: у 55 разів.

3. Ковзаняр стоячи на ковзанах кинув уперед гілку зі швидкістю 3 м/с3\text{ м/с} і при цьому відкотився зі швидкістю 30 см/с30\text{ см/с}. Яка маса гілки, якщо маса ковзаняра 60 кг60\text{ кг}?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
v1=3 м/сv_1 = 3\text{ м/с}
v2=30 см/с=0,3 м/сv_2 = 30\text{ см/с} = 0{,}3\text{ м/с}
m2=60 кгm_2 = 60\text{ кг}
m1−?m_1 - ?
m1m2=v2v1\dfrac{m_1}{m_2} = \dfrac{v_2}{v_1}
m1=m2⋅v2v1m_1 = \dfrac{m_2 \cdot v_2}{v_1}
m1=60 кг⋅0,3 м/с3 м/с=6 кгm_1 = \dfrac{60\text{ кг} \cdot 0{,}3\text{ м/с}}{3\text{ м/с}} = 6\text{ кг}
Відповідь: 6 кг6\text{ кг}.

4. З рушниці стріляють у горизонтальному напрямку. З якою швидкістю рухається після пострілу рушниця, якщо її маса становить 4 кг4\text{ кг}, маса кулі — 10 г10\text{ г}, а швидкість руху кулі — 500 м/с500\text{ м/с}?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m1=4 кгm_1 = 4\text{ кг}
m2=10 г=0,01 кгm_2 = 10\text{ г} = 0{,}01\text{ кг}
v2=500 м/сv_2 = 500\text{ м/с}
v1−?v_1 - ?
m2m1=v1v2\dfrac{m_2}{m_1} = \dfrac{v_1}{v_2}
v1=m2⋅v2m1v_1 = \dfrac{m_2 \cdot v_2}{m_1}
v1=0,01 кг⋅500 м/с4 кг=1,25 м/сv_1 = \dfrac{0{,}01\text{ кг} \cdot 500\text{ м/с}}{4\text{ кг}} = 1{,}25\text{ м/с}
Відповідь: 1,25 м/с1{,}25\text{ м/с}.

5. З платформи, яка рухалася зі швидкістю 3 м/с3\text{ м/с}, зіскочив хлопчик. Після стрибка платформа зупинилася. У який бік і з якою швидкістю відносно землі стрибнув хлопчик, якщо його маса становить 45 кг45\text{ кг}, а маса платформи — 150 кг150\text{ кг}?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
v1=3 м/сv_1 = 3\text{ м/с}
m1=150 кгm_1 = 150\text{ кг}
m2=45 кгm_2 = 45\text{ кг}
v2′−?v'_2 - ?
Δv1=v1=3 м/с\Delta v_1 = v_1 = 3\text{ м/с}
m2m1=Δv1Δv2\dfrac{m_2}{m_1} = \dfrac{\Delta v_1}{\Delta v_2}
Δv2=m1⋅Δv1m2\Delta v_2 = \dfrac{m_1 \cdot \Delta v_1}{m_2}
v2′=v1+Δv2v'_2 = v_1 + \Delta v_2

Оскільки платформа зупинилася (Δv1=3 м/с\Delta v_1 = 3\text{ м/с}), хлопчик відштовхнувся вперед — у напрямку руху платформи. Обчислимо зміну швидкості хлопчика внаслідок відштовхування:
Δv2=150 кг⋅3 м/с45 кг=10 м/с\Delta v_2 = \dfrac{150\text{ кг} \cdot 3\text{ м/с}}{45\text{ кг}} = 10\text{ м/с}

Тоді швидкість хлопчика відносно землі дорівнює:
v2′=3 м/с+10 м/с=13 м/сv'_2 = 3\text{ м/с} + 10\text{ м/с} = 13\text{ м/с}

Відповідь: у напрямку руху платформи зі швидкістю 13 м/с13\text{ м/с}.

6. Перебуваючи в нерухомому човні, турист у напрямку берега кинув рюкзак зі швидкістю 2 м/с2\text{ м/с}. Унаслідок кидка човен набув швидкості 20 см/с20\text{ см/с}. Якою є маса човна з туристом, якщо маса рюкзака — 10 кг10\text{ кг}?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
v1=2 м/сv_1 = 2\text{ м/с}
v2=20 см/с=0,2 м/сv_2 = 20\text{ см/с} = 0{,}2\text{ м/с}
m1=10 кгm_1 = 10\text{ кг}
m2−?m_2 - ?
m2m1=v1v2\dfrac{m_2}{m_1} = \dfrac{v_1}{v_2}
m2=m1⋅v1v2m_2 = \dfrac{m_1 \cdot v_1}{v_2}
m2=10 кг⋅2 м/с0,2 м/с=100 кгm_2 = \dfrac{10\text{ кг} \cdot 2\text{ м/с}}{0{,}2\text{ м/с}} = 100\text{ кг}
Відповідь: 100 кг100\text{ кг}.

ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Упорядкуй шкалу, на якій зображено приклади рекордсменів за масою в живій природі, а також рукотворних тіл. З’ясуй, які предмети у тебе вдома мають найменшу й найбільшу маси.

Приклад упорядкованої шкали мас (від найменшої до найбільшої):

  • У живій природі: бактерія (≈10−15 кг\approx 10^{-15}\text{ кг}) →\rightarrow комар (≈2 мг\approx 2\text{ мг}) →\rightarrow колібрі-бджілка (≈2 г\approx 2\text{ г}) →\rightarrow страус (≈130 кг\approx 130\text{ кг}) →\rightarrow африканський слон (≈6 т\approx 6\text{ т}) →\rightarrow синій кит (≈150 т\approx 150\text{ т}).
  • Рукотворні тіла: канцелярська скріпка (≈1 г\approx 1\text{ г}) →\rightarrow смартфон (≈200 г\approx 200\text{ г}) →\rightarrow легковий автомобіль (≈1,5 т\approx 1{,}5\text{ т}) →\rightarrow транспортний літак Ан-225 «Мрія» (маса порожнього ≈250 т\approx 250\text{ т}, максимальна злітна — 640 т640\text{ т}) →\rightarrow супертанкер (≈500 000 т\approx 500\,000\text{ т}).
  • Предмети вдома: найменшу масу мають порошинка, волосина або крупинка цукру/солі (кілька міліграмів); найбільшу масу мають велика побутова техніка або меблі — наприклад, заповнений холодильник, пральна машина чи шафа з одягом (від 6060 до 150 кг150\text{ кг}).

2. Виготов важільні терези з набором важків до них. Виконай вимірювання маси тіл за допомогою саморобних ваг.

Хід роботи:

  1. Виготовлення терезів: візьми рівну дерев’яну лінійку або паличку довжиною 30 см30\text{ см}, знайди її центр та закріпи там нитку для підвішування (або постав серединою на тригранну опору). На кінцях лінійки на однаковій відстані від центру підвісь на нитках дві однакові пластикові кришечки чи стаканчики — це будуть шальки терезів. Зрівноваж терези шматочком пластиліну.
  2. Виготовлення важків: використай монети відомого номіналу (наприклад, монета 1 грн1\text{ грн} зразка 2018 р. має масу 3,3 г3{,}3\text{ г}, 2 грн2\text{ грн} — 4,0 г4{,}0\text{ г}, 5 грн5\text{ грн} — 5,2 г5{,}2\text{ г}) або відміряй шприцом воду (1 мл1\text{ мл} води має масу 1 г1\text{ г}).
  3. Вимірювання: поклади на ліву шальку досліджуване тіло (наприклад, гумку або олівець), а на праву додавай важки до встановлення рівноваги. Підсумуй маси важків — це і буде маса тіла.

3. Виконай досліди, зображені на малюнку 8.12. Переконайся, що є явище інерції.

  1. Дослід із кільцем і склянкою: на склянку ставлять картонне або паперове кільце, зверху кладуть монету (або корок). Якщо різко вибити кільце зсередини пальцем, воно вилетить убік, а монета за інерцією збереже стан спокою та впаде вертикально вниз у склянку.
  2. Дослід із тарілкою та корком (або яйцем): на склянку кладуть гладеньку картонку/тарілку, зверху ставлять корок. Якщо різко вдарити по краю тарілки в горизонтальному напрямку, вона вилетить з-під корка, а корок за інерцією не встигне набути горизонтальної швидкості й впаде прямо у склянку. (Те саме відбувається і в досліді з трьома корками одночасно).
  3. Насаджування овоча (картоплини) на ніж: якщо тримати ніж із наколотою на кінчик картоплиною вертикально й бити молотком по верхньому торцю руків’я, ніж різко рухається вниз, а картоплина за інерцією намагається зберегти стан спокою, тому все глибше насаджується на лезо.
  4. Башта зі склянок і карток: якщо швидко й горизонтально висмикувати картки одну за одною знизу вгору, верхні склянки за інерцією не встигають зміститися вбік і падають чітко одна в одну, утворюючи суцільну стопку.

4. У магазині придбали негазовану воду, олію та згущене молоко в пластикових пляшках об’ємом 0,5 л0{,}5\text{ л}. Опиши, як ти визначиш масу кожного продукту, якщо у тебе є: електронні ваги з верхньою межею 100 г100\text{ г}, мірні циліндри об’ємом 5050 і 100 мл100\text{ мл} та порожня пластикова пляшка об’ємом 0,5 л0{,}5\text{ л}.

Оскільки маса 0,5 л0{,}5\text{ л} будь-якої з цих рідин перевищує межу вимірювання ваг (100 г100\text{ г}), масу потрібно визначити частинами (пропорційно об’єму):

  1. Постав сухий порожній мірний циліндр об’ємом 50 мл50\text{ мл} на електронні ваги та виміряй його масу mцилm_{\text{цил}} (або натисни кнопку «Тара», щоб обнулити покази).
  2. Налий у циліндр досліджувану рідину (наприклад, воду) точно до поділки V1=50 млV_1 = 50\text{ мл} (0,05 л0{,}05\text{ л}). Зваж циліндр із рідиною та обчисли масу цієї порції рідини:
    m1=mзаг−mцилm_1 = m_{\text{заг}} - m_{\text{цил}}
    (Примітка: для згущеного молока обираємо саме циліндр на 50 мл50\text{ мл}, бо 100 мл100\text{ мл} згущеного молока важить близько 130 г130\text{ г}, що перевищить межу ваг у 100 г100\text{ г}).
  3. Оскільки повний об’єм пляшки V=0,5 л=500 млV = 0{,}5\text{ л} = 500\text{ мл} у 1010 разів більший за об’єм відміряної порції (500 мл50 мл=10\dfrac{500\text{ мл}}{50\text{ мл}} = 10), то маса всього продукту в пляшці дорівнює:
    m=10⋅m1m = 10 \cdot m_1
  4. Повтори ці дії окремо для олії та згущеного молока (щоразу ретельно миючи й висушуючи циліндр або використовуючи функцію тарування). Порожня пляшка 0,5 л0{,}5\text{ л} знадобиться, щоб переливати в неї вже зважену рідину й не переплутати її з незваженою, якщо виникне потреба виміряти весь об’єм по 50 мл50\text{ мл} за 1010 разів.
Поширити:
Назад