· ГДЗ · 4 хв. читати
§8.1. Грибоподібні організми
Гриби + Екологія
У 40-х роках XIX ст. картоплю, яка була основним продуктом харчування в країнах Європи, уразила фітофтора. За кілька тижнів хвороба поширилася на величезних територіях. Які екологічні особливості фітофтори інфекційної сприяють такому поширенню?
Фітофтора інфекційна (Phytophthora infestans) має кілька екологічних особливостей, які сприяють її швидкому поширенню:
- Швидке розмноження: Фітофтора розмножується нестатево за допомогою зооспор, які швидко поширюються в теплих і вологих умовах[.
- Пластичність і адаптивність: Збудник хвороби став більш пластичним і адаптивним, здатним до статевого розмноження, що збільшило його генетичну різноманітність і агресивність.
- Здатність до перезимування: Спори фітофтори можуть перезимувати в ґрунті на рослинних залишках, що дозволяє їй зберігатися і поширюватися з року в рік.
- Швидке зараження: Фітофтора може інфікувати рослини картоплі в широкому діапазоні температур (від 3 до 27° С), що дозволяє їй швидко поширюватися за різних погодних умов.
- Поширення через воду: Зооспори легко переміщуються по воді, що сприяє поширенню хвороби в ґрунті.
- Поширення вітром та дощем: Спори можуть переноситися на великі відстані вітром і дощем, що дозволяє хворобі швидко поширюватися на великі території.
Ці особливості разом зумовлюють швидке поширення фітофтори інфекційної, що призводить до значних втрат урожаю картоплі.
Діяльність
Навчальне завдання
Грибоподібні організми – це група еукаріотичних організмів, які мають певні спільні риси з грибами, але належать до різних неспоріднених еволюційних груп.
Що відрізняє грибоподібні організми?
Грибоподібні організми відрізняються тим, що вони не є справжніми грибами, хоча мають подібні риси. Вони належать до різних еволюційних груп і включають несправжні слизовики, справжні слизовики, плазмодіофорові слизовики та несправжні гриби. Основними особливостями є будова вегетативного тіла, тип живлення, спосіб розмноження та склад клітинної оболонки.
Загальні ознаки | Основні групи |
---|---|
Гетеротрофне живлення (фаготрофне, осмотрофне). Різними типами вегетативного тіла (наприклад, плазмодій у слизовиків або неклітинний міцелій у несправжніх грибів). Розмноженням за допомогою спор. | Несправжні слизовики, справжні слизовики, плазмодіофорові слизовики, несправжні гриби |
Розвивальне завдання
Життєвий цикл фітофтори, який складається з таких послідовних етапів:
- Зараження молодих бульб картоплі через рослинні залишки.
- Поява зараженої рослини. Поширення інфекції в кущі картоплі.
- Проростання та утворення спорангіїв. Вивільнення зооспор
- Зараження нових рослин через продихи листків
Чи можна запобігти зараженню картоплі фітофторою, знаючи особливості її розвитку?
Так, можна запобігти зараженню картоплі фітофторою, знаючи її особливості розвитку. Ось кілька заходів, які можуть допомогти:
- Профілактика: Використання здорового посадкового матеріалу, дотримання сівозміни, видалення уражених рослинних залишків, обробка насіння фунгіцидами перед посадкою.
- Контроль вологості: Фітофтора розвивається в умовах високої вологості, тому важливо забезпечити хорошу вентиляцію посадок, уникати надмірного поливу та зрошення.
- Застосування фунгіцидів: Використання фунгіцидів, особливо в періоди високої вологості та температури, коли умови сприятливі для розвитку фітофтори.
- Моніторинг: Регулярний огляд посадок на наявність перших ознак ураження, що дозволяє вчасно вжити заходів.
- Біологічний контроль: Використання біологічних препаратів, таких як триходерма, яка може пригнічувати ріст фітофтори.
- Генетична стійкість: Вибір сортів картоплі, стійких до фітофтори, або використання генетично модифікованих сортів з підвищеною стійкістю.
Розуміння життєвого циклу фітофтори дозволяє визначити критичні точки для запобігання поширенню хвороби. Особливу увагу слід приділяти етапам спороутворення та зараження нових рослин, оскільки саме на цих етапах можна ефективно запобігти розвитку хвороби.
Ціннісне завдання
Антибіотики, фунгіциди та гриби. Вправа на визначення. Що таке «Цінність захисту від захворювань»?
Гриби мають важливу цінність для захисту рослин, тварин і людей від хвороботворних мікроорганізмів завдяки своїм властивостям продукувати антибіотики та інші біологічно активні речовини.
Антибіотики – це природні речовини, які синтезуються мікроорганізмами (зокрема грибами) і здатні пригнічувати ріст або знищувати бактерії. Наприклад, пеніцилін, отриманий із гриба Penicillium, використовується для лікування бактеріальних інфекцій.
Інфографіка: «Гриби та хвороботворні мікроорганізми»
Хвороботворні гриби
Рослинні патогени:
- Фітофтора інфекційна: викликає фітофтороз картоплі.
- Плазмопара виноградна: збудник мільдью винограду.
- Борошнисторосяні гриби: утворюють білий наліт на листках і плодах рослин.
- Сажкові гриби: паразитують на злакових, викликаючи сажку.
Патогени людини:
- Candida albicans: викликає кандидоз (ураження слизових оболонок).
- Aspergillus flavus: продукує афлатоксини — сильні канцерогени.
- Cryptococcus neoformans: збудник легеневих інфекцій у людей з ослабленим імунітетом.
Патогени тварин:
- Trichophyton та Microsporum: дерматофіти, що викликають шкірні інфекції у тварин і людей (наприклад, стригучий лишай)
Роль грибів у природі та медицині
Корисні властивості:
- Розкладники органічних речовин.
- Джерела антибіотиків (Penicillium — пеніцилін).
- Використання у харчовій промисловості (дріжджі, ферментація).
Шкідливий вплив:
- Зниження врожайності через хвороби рослин.
- Інфекції у людей і тварин.
- Продукування токсичних речовин, небезпечних для здоров’я.