· ГДЗ · 6 хв. читати
§6. Будова клітини. Органели клітини - Задорожний
БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ
Уяви, що в клітину потрапила молекула кисню, вуглекислого газу, глюкози або амінокислота («цеглинка» молекули білка). Який шлях цих молекул у клітині? Що з ними може відбутися? Як клітина може використати ці молекули? Склади свою детективну історію про їхній шлях.
Молекула кисню проникає через плазматичну мембрану в цитоплазму і прямує до мітохондрій. Там вона бере участь у процесі клітинного дихання, допомагаючи вивільнити енергію з органічних речовин. Ця енергія запасається в молекулах АТФ для потреб клітини.
Молекула вуглекислого газу потрапляє в хлоропласт рослинної клітини. Там вона використовується разом з водою у процесі фотосинтезу для утворення глюкози. Глюкоза може або відразу використовуватись клітиною для отримання енергії, або запасатись про запас у вигляді крохмалю.
Молекула глюкози, потрапивши в цитоплазму, розщеплюється в мітохондріях з виділенням енергії, яка запасається в АТФ. Частина глюкози може перетворюватись на інші органічні сполуки, необхідні клітині.
Амінокислота транспортується до рибосом, де з неї та інших амінокислот синтезуються білки. Білки виконують безліч функцій - каталітичну, структурну, регуляторну, транспортну тощо. Готові білки дозрівають у комплексі Гольджі й транспортуються до місця призначення.
ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ
1. Поміркуй, із яких речовин — тих, що розчиняються у воді (гідрофільних), чи тих, що не розчиняються (гідрофобних) — збудовано клітинні мембрани. Відшукай інформацію щодо походження терміну гідрофобність.
Клітинні мембрани побудовані з речовин, що не розчиняються у воді, тобто гідрофобних. Основними компонентами мембран є фосфоліпіди, які мають гідрофобні “хвости” і гідрофільні “голови”. Ці фосфоліпіди утворюють подвійний шар, де гідрофобні хвости спрямовані всередину, а гідрофільні голови - назовні, що забезпечує вибіркову проникність мембрани
Термін “гідрофобність” походить від грецьких слів “гідро” (вода) і “фобос” (страх), що буквально означає “страх води”. Це властивість молекул, які не взаємодіють з водою і не розчиняються в ній.
Досліджувана властивість мембрани
У цьому досліді я досліджував властивість вибіркової проникності мембрани. Поліетиленова торбинка моделює клітинну мембрану, яка пропускає маленькі молекули (йод, вода), але затримує великі (крохмаль).Ця властивість дуже важлива для живих клітин, оскільки дозволяє контролювати, які речовини потрапляють всередину клітини, а які виводяться назовні.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Назви компоненти клітини. Заповни таблицю в зошиті.
На основі зображення рослинної клітини (мал. 6.2) я можу заповнити таблицю з компонентами клітини та їх функціями:
Компонент клітини | Функція |
---|---|
Плазматична мембрана | Відділяє клітину від зовнішнього середовища, забезпечує вибіркову проникність речовин. |
Цитоплазма | Містить органели, забезпечує середовище для їхньої роботи. |
Клітинна стінка | Забезпечує захист і підтримку форми клітини. |
Ядро | Керує клітиною, містить генетичну інформацію у вигляді ДНК. |
Рибосоми | Синтезують білки. |
Ендоплазматична сітка (ЕПС) | Синтезує та транспортує речовини по клітині. |
Комплекс Гольджі | Дозрівають речовини, утворюються міхурці для транспортування речовин. |
Мітохондрії | Окиснюють речовини для отримання енергії, акумулюють її в молекулах АТФ. |
Хлоропласти | Здійснюють фотосинтез, перетворюючи світлову енергію на хімічну. |
Вакуоля | Зберігає воду, органічні та неорганічні речовини. |
2. Які властивості клітинної мембрани? Як вони пов’язані з її функціями?
Клітинна мембрана має такі властивості:
- Вибіркова проникність: Дозволяє певним молекулам проходити через неї, контролюючи обмін речовин між клітиною і зовнішнім середовищем.
- Гнучкість: Забезпечує зміну форми клітини та її рух.
- Бар’єрна функція: Захищає внутрішній вміст клітини від зовнішніх впливів.
3. Чи в усіх клітинах однакові потреби в енергії? Порівняй за енергетичними потребами клітини м’язів і шкіри людини. У яких клітинах більше мітохондрій?
Не всі клітини мають однакові потреби в енергії. Наприклад:
- Клітини м’язів: Потребують багато енергії для скорочення, тому містять більше мітохондрій.
- Клітини шкіри: ****Потребують менше енергії, оскільки їх основна функція — захист, а не активний рух.
4. Визнач, які з тверджень правильні. Виправ неправильні твердження.
А. Неправильне. У клітинах рослин найдрібнішими органелами є рибосоми, а не вакуолі.
Б. Правильне. ДНК дійсно міститься у ядрі клітини.
В. Неправильне. Клітинні включення не є органелами цитоплазми, а лише тимчасовими структурами.
Г. Неправильне. В ЕПС не накопичується вода і поживні речовини. Це функція вакуолей.
Д. Правильне. У клітинах рослин можуть міститися різні види пластид (хлоропласти, хромопласти, лейкопласти).
5. Об’єднайтеся у пари або групи і складіть історії з життя клітин або життя у клітині. Можете уявити клітину заводом чи школою, визначити які ролі виконуватимуть різні компоненти клітини, як вони працюють, взаємодіють. Можете уявити і описати власну подорож по клітині. (Рекомендуємо почитати «Магічну книгу анатомії» Керол Доннер, у якій описано такі подорожі твоїх ровесників та ровесниць)
Ось моя історія про життя в клітині, уявляючи її як школу:
Уявімо клітину як велику школу. Ядро - це кабінет директора, де зберігаються всі важливі документи (ДНК) і приймаються ключові рішення щодо роботи школи.
Клітинна мембрана - це стіни та двері школи, які контролюють, хто може увійти і вийти. Вони пропускають учнів та вчителів (корисні речовини), але не пускають сторонніх (шкідливі речовини).
Цитоплазма - це коридори та класи, де відбувається основне “життя” школи.
Мітохондрії - це їдальня, де готується “енергія” для всієї школи.
Рибосоми - це майстерні, де “виготовляються” різні корисні речі (білки) для потреб школи.
Ендоплазматична сітка - це система коридорів для переміщення “виготовлених” речей.
Комплекс Гольджі - це склад, де зберігаються та сортуються всі “виготовлені” речі перед відправкою за призначенням.
Вакуолі (у рослинній клітині) - це великі склади для зберігання води та поживних речовин.
Хлоропласти (у рослинній клітині) - це сонячні батареї на даху, які виробляють енергію з сонячного світла.
Кожен день у цій “школі-клітині” кипить життя - “учні” (молекули) переміщуються коридорами, у “майстернях” щось виготовляється, “їдальня” забезпечує всіх енергією, а “директор” (ядро) керує всіма процесами, щоб школа-клітина працювала злагоджено та ефективно.
6. Проведи дослідження з виявлення клітинних включень.
1) Для виявлення краплі олії в насінні соняшника: помісти насіння на чистий аркуш і щільно притисни, що спричинить утворення жирних плям на папері.
- Я поклав насіння соняшника на чистий аркуш паперу і щільно притиснув його.
- На папері утворилися жирні плями.
- Це свідчить про наявність олії в насінні соняшника, яка виділилася при стисканні.
2) Для виявлення крохмальних зерен розріж бульбу картоплі, на зрізі пензликом збери матеріал і нанеси на предметне скельце. Розглянь під мікроскопом. Додай на бульбу розчин йоду. Знову збери матеріал і розглянь. Поясни, які відбулися зміни. Зроби в зошиті малюнок виявлених клітинних включень.
- Я розрізав бульбу картоплі і зібрав пензликом матеріал зі зрізу.
- Наніс цей матеріал на предметне скельце і розглянув під мікроскопом.
- Спочатку я побачив прозорі округлі структури - це крохмальні зерна.
- Потім я додав розчин йоду на зріз бульби, знову зібрав матеріал і розглянув під мікроскопом.
- Тепер крохмальні зерна забарвилися в синьо-фіолетовий колір.
Пояснення змін:
Йод взаємодіє з крохмалем, утворюючи комплекс синьо-фіолетового кольору. Це специфічна реакція, яка дозволяє виявити наявність крохмалю.
Малюнок у зошиті:
СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ
1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.
- Клітинна мембрана є вибірково проникною, що дозволяє контролювати обмін речовин між клітиною і зовнішнім середовищем.
- Мітохондрії є “енергетичними станціями” клітини, де відбувається окиснення речовин і вироблення енергії у формі АТФ.
- У рослинних клітинах є різні види пластид: хлоропласти для фотосинтезу, хромопласти для забарвлення і лейкопласти для запасання поживних речовин.
2. Закінчи одне з речень:
Мене здивувало, наскільки різноманітні функції виконують органели клітини, забезпечуючи її життєдіяльність.
3. Із якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?
Під час опанування параграфа я зіткнувся/зіткнулася з труднощами у розумінні функцій різних органел. Я подолав/подолала ці труднощі, переглянувши додаткові відеоматеріали та схеми, які допомогли візуалізувати процеси в клітині.
4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?
Ці знання можна використати у біології для розуміння клітинних процесів, а також у медицині для вивчення клітинних функцій і захворювань, пов’язаних з порушенням роботи органел.