· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§6.6. Насінні рослини та господарська цінність природи

Діяльність

Навчальне завдання.

Яка роль насінних рослин у природі? Структурування знань. Значення насінних у природі

Формулює основне поняття теми «НАСІННІ РОСЛИНИ»

Насінні рослини — це група вищих судинних рослин, які розмножуються та поширюються за допомогою насіння.

Ілюструє прикладами значення насінних рослин у природі

Насінні рослини є основою більшості екосистем суші.

  • Ліси (сосна, дуб, ялина): виділяють кисень і поглинають вуглекислий газ.
  • Степові трави (ковила, тонконіг): утворюють щільну дернину, захищаючи ґрунт від ерозії.
  • Джерело їжі: насіння (пшениця, горіхи) та плоди (яблука, ягоди) є кормовою базою для птахів, ссавців і комах.
  • Середовище існування: дерева забезпечують житлом тварин (гнізда, дупла).

Конструює таблицю

ЗначенняОбґрунтування
Утворення органічних речовинНасінні рослини утворюють органічну речовину, яка є основою харчових ланцюгів. Вони забезпечують життя тварин суходолу, утворюючи листя, деревину, насіння та плоди
ҐрунтоутворенняВідмерлі рештки насінних рослин складають основну масу родючої частини ґрунту. Це сприяє біологічному кругообігу речовин, повертаючи хімічні елементи в ґрунт
Утворення гірських порідЗі смоли давніх насінних рослин утворився бурштин. Залишки вимерлих рослин складають органічну масу викопного вугілля.
Створення умов існуванняВони беруть участь у створенні наземних природних екосистем, як-от тундра, ліси, степи. Ліси регулюють склад атмосферного повітря, підтримують річки та запобігають руйнуванню ґрунтів. Дерева є місцем проживання для тварин, епіфітів та грибів.

Узагальнюю знання: про значення насінних в природі та формулюю висновок про роль насінних у природі

Насінні рослини є головним компонентом біосфери, який забезпечує стійкість життя на суші. Вони не лише створюють первинну органічну продукцію та кисень, а й формують середовище існування для інших організмів, впливають на клімат, водний режим та структуру земної поверхні. Їхня еволюційна перевага — насінина — дозволила їм заселити найрізноманітніші куточки планети, перетворивши її на “зелену планету”.

Розвивальне завдання.

Яке значення насінних для людини? Інформаційна вправа. Галузі використання насінних у діяльності людини

Застосовує «Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД-2010) (див. § 2.6.) та визначає галузі використання насінних рослин.

Згідно з КВЕД-2010, насінні рослини є основою для таких секцій економіки:

  • Секція A (Сільське господарство, лісове господарство): вирощування однорічних і дворічних культур (зернові, овочі), багаторічних культур (сади, ягідники), відтворення лісів.
  • Секція C (Переробна промисловість): виробництво харчових продуктів, текстильне виробництво, оброблення деревини, виробництво паперу, фармацевтичних препаратів, гуми та пластмас.
  • Секція F (Будівництво): використання деревини як конструкційного матеріалу.

Ілюструє прикладами роль насінних рослин для людини

Насінні рослини задовольняють базові та промислові потреби людини:

  • Харчування: пшениця та рис є основними джерелами вуглеводів, соняшник — олії, яблуні та томати — вітамінів.
  • Медицина: з ромашки, нагідок чи кори верби (джерело аспірину) виготовляють лікарські засоби.
  • Матеріали: бавовник і льон використовують для пошиття одягу, деревину сосни та дуба — для меблів і паперу.
  • Естетика: троянди, тюльпани та самшит використовують у ландшафтному дизайні та флористиці.

Конструює інфографіку «Галузі використання насінних у діяльності людини»

(Відповідно до шаблону з 8 блоками)

  1. Сільське господарство (Вирощування зернових, овочевих, плодових культур для їжі)
  2. Лісове господарство (Заготівля деревини, живиці, кори, відновлення лісів)
  3. Харчова промисловість (Переробка врожаю на борошно, цукор, олію, консерви)
  4. Фармацевтика (Виготовлення ліків, фіточаїв, ефірних олій)
  5. Текстильна промисловість (Виробництво тканин з бавовни, льону, конопель)
  6. Деревообробна галузь (Виробництво меблів, будматеріалів, музичних інструментів)
  7. Целюлозно-паперова промисловість (Виготовлення паперу, картону, упаковок з деревини)
  8. Ландшафтний дизайн (Озеленення міст, парків, декоративне садівництво)

Застосовує інформаційні уміння та формулює висновок: про ГОСПОДАРСЬКУ ЦІННІСТЬ НАСІННИХ РОСЛИН

Господарська цінність насінних рослин полягає в тому, що вони є відновлюваним біологічним ресурсом, який забезпечує продовольчу безпеку людства та постачає сировину для ключових галузей промисловості. Без використання насінних рослин неможливе існування аграрного сектору, фармацевтики та виробництва конструкційних матеріалів. Для їхнього використання необхідно застосовувати раціональне господарювання, яке не спричиняє негативних змін рослинного світу.

Ціннісне завдання

У чому необхідність усвідомлення важливості раціонального природокористування? Презентація проєкту на одну із вибраних тем.

Формулює ціннісну категорію теми

Раціональне природокористування та балансування між економічною користю та екологічною безпекою.

Формулює ціннісне ставлення щодо ГОСПОДАРСЬКОЇ ЦІННОСТІ НАСІННИХ РОСЛИН

Насінні рослини є важливою частиною природних біологічних ресурсів, тому їхнє використання для забезпечення потреб господарств (промисловості, тваринництва, лісового та ін.) має бути розумним (раціональним), щоб не було негативних змін у рослинному світі.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ

Тема: «Чому саджати ліс у степах більш шкідливо, аніж корисно?»

Вступ

Практика залісення степів розглядається як позитивна з погляду боротьби з опустелюванням, однак це поверхневий погляд. Насправді неконтрольоване внесення деревних рослин у степові екосистеми порушує природну рівновагу та призводить до непередбачених наслідків.

Проблема

Ліс — це не просто скупчення дерев. Це екосистема зі специфічним гідрологічним режимом, мікрокліматом та видовим складом. Степ — це природна екосистема, яка еволюціонувала протягом мільйонів років. Штучне залісення степів створює псевдоліси, які:

  1. Порушують водний баланс
  • Дерева споживають більше води, ніж степові рослини → висушування ґрунту та водоносних горизонтів.
  • Це особливо критично в південних степах, де вода — дефіцитний ресурс.
  1. Витісняють степові рослини і тварин
  • Унікальні види ковили, тюльпанів, дикого льону втрачають свої місця проживання.
  • Зникають видові цілини з характерною фауною (кулики, степові кури, суслики).
  1. Сприяють розповсюдженню інвазивних видів
  • Лісові дерева (акація, ясен американський) можуть витісняти природну рослинність.
  • Штучні лісосмуги часто засаджують інтродукованими видами, які мають непередбачені наслідки.
  1. Послаблюють стійкість до кліматичних змін
  • Молоді штучні ліси часто невідповідні локальним кліматичним умовам.
  • Під час посушливих років вони засихають і потребують постійного штучного догляду.
  1. Економічно невиправдані
  • Висаджені ліси потребують матеріальних вкладень на охорону, фітосанітарне лікування, зрошення.
  • Природні степи самовідновлюються без людської допомоги.

Альтернативний підхід

Замість залісення, раціональна природокористування в степах передбачає:

  • Відновлення природних степів — захист нини-вирівнених цілин
  • Контрольоване пасовище — розумна експлуатація травостоїв
  • Мозаїчне землекористування — поєднання сільськогосподарських угідь та природних територій

Висновок проєкту: Особистісне ціннісне ставлення

Господарська цінність рослин не завжди означає їхнє прямого використання. Іноді найбільша господарська і моральна цінність полягає в дозволі екосистемам розвиватися за природними законами. Саджання лісу у степах — це спроба «виправити» природу за допомогою людського розуму, але це часто призводить до нових проблем. Раціональне природокористування — це не експлуатація, а партнерство з природою, коли люди беруть на себе відповідальність за дозовані та свідомі дії.

Виявляє ставлення на рівні індивідуальності та створює проєкт щодо важливості раціонального природокористування

Мої особисті ставлення:

  • Люди часто впевнені, що проекти на кшталт залісення — завжди корисні, але природа складніша за благородні наміри.
  • Екосистеми сформувалися за мільйони років — люди мають право їх змінювати, але мають знати ціну цих змін.
  • Раціональність означає не максимальне видобування ресурсів, а максимальне розуміння наслідків.

Проєкт дій щодо раціонального природокористування:

  1. Освітня діяльність — популяризація знань про екосистеми в школах та громадах.
  2. Моніторинг — спостереження за наслідками попередніх проектів залісення (морфологія, видовий склад).
  3. Захист природних степів — підтримка заповідників та національних природних парків.
  4. Розроблення критеріїв — створення науково обґрунтованих рекомендацій щодо залісення (коли воно бажане, а коли шкідливе).
  5. Громадянське залучення — участь місцевого населення у прийнятті рішень про використання земель.

Висновок: Господарська цінність насінних рослин вимагає від нас не лише розуміння їхньої користі, але й мудрості у дозуванні цієї користі.

ПІДСУМКОВЕ ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

1. Де містяться насінні зачатки, з яких утворюються насінини кавуна?

Г у зав’язі маточки

2. Твірна тканина, що визначає ріст стовбура насінних рослин у товщину – це…

А камбій

3. Яка з функцій не властива квіткам?

В вегетативне розмноження

4. Яка рослина має корені-причіпки?

Б плющ

5. Називаю тип плодів у капусти

Б стручок

6. На ілюстрації рослини різних родин. Вибираю ознаки, за якими їх розрізняють

А лише I та II

(Коментар: Твердження III помилкове, оскільки квасоля належить до родини Бобових, а не Пасльонових).

7. Розпізнаю та називаю основні ознаки справжніх дводольних рослин

  • Насінина має дві сім’ядолі.
  • Коренева система стрижневого типу (добре розвинений головний корінь).
  • Жилкування листків сітчасте.
  • Провідні пучки у стеблі розташовані упорядковано по колу (кільцем).
  • Квітки зазвичай п’ятичленні (кількість частин кратна 5 або 4).

8. Розпізнаю, називаю та визначаю господарське значення зображених плодів

На малюнку зображені соковиті плоди: виноград, суниця, смородина, груша, чорниця, апельсин, яблуко, помідор.

Господарське значення:

  • Харчове: є важливим джерелом вуглеводів (цукрів), органічних кислот та клітковини.
  • Вітаміни: забезпечують організм людини вітамінами (особливо С у цитрусових та смородині).

Досвід творчої діяльності (Біоніка)

Називаю прилад для вимірювання вологості — гігрометр.

(Принцип дії ґрунтується на властивості лусок шишок змінювати форму залежно від вологості повітря — гігроскопічності).

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад