§6.6. Насінні рослини та господарська цінність природи - Соболь

• ГДЗ Біологія 7 клас Соболь

Діяльність

Навчальне завдання.

Яка роль насінних рослин у природі?

Насінні рослини — це група рослин, які розмножуються за допомогою насіння. Вони є основною складовою частиною рослинного покриву різних екосистем, таких як ліси, луки, степи, пустелі та інші. Насінні рослини поділяються на голонасінні та покритонасінні.

Значення насінних рослин у природі:

1. Створення екосистем: Насінні рослини є ключовими для формування наземних екосистем, таких як тундра, тайга, ліси та степи. Вони підтримують існування річок, запобігають ерозії ґрунтів і регулюють склад атмосферного повітря.
2. Утворення органічних речовин: Ці рослини утворюють органічну речовину, яка є основою харчових ланцюгів для тварин суходолу. Вони забезпечують їжею безліч видів тварин і мікроорганізмів.
3. Ґрунтоутворення: Відмерлі рештки насінних рослин складають основну масу родючої частини ґрунту, що сприяє біологічному кругообігу речовин.
4. Утворення гірських порід: Зі смоли давніх насінних рослин утворився бурштин, а залишки вимерлих рослин-вуглеутворювачів складають органічну масу викопного вугілля.
5. Створення умов існування: Дерева слугують місцем проживання для багатьох видів тварин і рослин-епіфітів. Вони забезпечують середовище для життя грибів-паразитів і інших організмів.

Структурування знань. Значення насінних у природі.

Висновок про роль насінних рослин у природі

Насінні рослини відіграють ключову роль у підтримці екосистем Землі. Вони не лише утворюють органічну речовину та ґрунти, але й беруть участь у формуванні гірських порід і створенні умов для існування різноманітних видів живих організмів. Завдяки своїй здатності адаптуватися до різних кліматичних умов, насінні рослини забезпечують стабільність та стійкість екосистем, що є критично важливим для життя на планеті.

Розвивальне завдання.

Яке значення насінних для людини?

1. Сільське господарство. Насінні рослини є основою для вирощування культур, таких як пшениця, рис, овес, які використовуються для харчування людей і тварин. Кормові трави та коренеплоди забезпечують корм для тваринництва.
2. Промисловість. Технічні культури, такі як соняшник, льон, бавовник, використовуються для отримання сировини в харчовій та текстильній промисловості. Деревина служить сировиною для будівництва та виробництва паперу.
3. Охорона здоров’я. Багато насінних рослин мають лікарські властивості. Наприклад, валеріана, м’ята та ромашка використовуються у фармацевтиці для виготовлення ліків та бальзамів.
4. Наука і дослідження. Насінні рослини, такі як кукурудза і рис, є модельними організмами для наукових досліджень у генетиці та біології.
5. Мистецтво і відпочинок. Декоративні рослини використовуються в ландшафтному дизайні та садівництві для створення естетично привабливих просторів.

Інформаційна вправа. Галузі використання насінних у діяльності людини.

Застосування КВЕД-2010

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010), насінні рослини використовуються в різних галузях:

1. Сільське господарство. Вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур для харчування людей і корму для тварин.
2. Переробна промисловість Використання насіння для виробництва олії, спецій та інших харчових продуктів.
3. Фармацевтика. Використання лікарських рослин для виробництва препаратів завдяки їхнім лікувальним властивостям.
4. Косметична промисловість. Насіння є джерелом натуральних олій і екстрактів для косметичних засобів.
5. Лісове господарствою. Відновлення лісових ресурсів і забезпечення матеріалу для будівництва та промисловості.

Приклади ролі насінних рослин

• Продовольча безпека: Пшениця, кукурудза та рис є основними продуктами харчування.
• Економічна вигода: Вирощування та переробка насіння забезпечують доходи в сільському господарстві.
• Біорізноманіття: Різноманітність насінних рослин підтримує екосистеми та збалансоване землеробство.

Висновок про господарську цінність

Насінні рослини мають величезну господарську цінність, забезпечуючи продовольчу безпеку, економічну вигоду та підтримку екологічної стійкості. Їхнє широке застосування в різних галузях економіки підкреслює їхню критичну роль у забезпеченні сталого розвитку суспільства.

Ціннісне завдання.

У чому необхідність усвідомлення важливості раціонального природокористування?

Раціональне природокористування є критично важливим для забезпечення сталого розвитку суспільства та збереження екосистем. Ось кілька ключових аспектів, які підкреслюють його значення:

1. Збереження природних ресурсів. Раціональне використання ресурсів дозволяє уникнути їх виснаження, забезпечуючи їх доступність для майбутніх поколінь.
2. Захист екосистем. Підтримання екологічного балансу та запобігання деградації природних середовищ є основою для збереження біорізноманіття та стабільності клімату.
3. Економічна ефективність. Раціональне природокористування сприяє економічній вигоді шляхом оптимізації використання ресурсів та зменшення витрат на відновлення та очищення забруднених територій.
4. Соціальна стабільність. Забезпечення доступу до чистої води, повітря та інших життєво важливих ресурсів сприяє покращенню якості життя та здоров’я населення.
5. Запобігання екологічним катастрофам. Зниження антропогенного навантаження на природу допомагає уникнути екологічних катастроф, таких як забруднення води й повітря, що може мати катастрофічні наслідки для людства.

Усвідомлення важливості раціонального природокористування є необхідним для забезпечення гармонійної взаємодії між людиною і природою. Це дозволяє не лише зберегти навколишнє середовище, але й забезпечити економічну стабільність і соціальний добробут. Застосування принципів раціонального природокористування має стати пріоритетом у плануванні й реалізації господарської діяльності, щоб забезпечити стале майбутнє для наступних поколінь.

Пояснення. Чому саджати ліс у степах більш шкідливо, аніж корисно?

Саджати ліс у степах більш шкідливо, аніж корисно, з кількох важливих причин:

1. Руйнування степових екосистем:
   • Оранка та підготовка ґрунту для посадки дерев руйнує унікальні степові ґрунти та екосистеми.
   • Затінення від дерев призводить до деградації степової рослинності.
2. Низька приживлюваність:
   • Через складні кліматичні умови степу приживлюваність висаджених дерев часто не перевищує 40%.
3. Пожежонебезпечність:
   • Штучні лісонасадження у степовій зоні легко вигорають у періоди спеки, перетворюючись на чагарники.
4. Інвазивні види:
   • Часто використовуються чужорідні види дерев, які витісняють місцеву флору і фауну.
5. Неефективність:
   • Створені насадження не є повноцінними лісами й не виконують усіх екологічних функцій.
6. Нераціональне використання ресурсів:
   • Витрачаються значні кошти на неефективні заходи з лісонасадження замість відновлення природних степових екосистем.