· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати

§57. Північний Льодовитий океан

Практикуймо

План характеристики Північного Льодовитого океану:

1. Географічне положення океану:

Північний Льодовитий океан розташований повністю у Північній півкулі, в межах Арктики. Він знаходиться у Західній і Східній півкулях, перетинається нульовим та 180-м меридіанами. Омиває північні береги Євразії та Північної Америки, межує з Тихим океаном через Берингову протоку та з Атлантичним через Дейвісову протоку. Берегова лінія включає багато островів, серед яких Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген.

2. Будова та рельєф дна океану:

Дно має складну будову: шельф займає понад третину площі, є материковий схил і ложе. Середня глибина становить 1220 м, максимальна — 5551 м (Безодня Моллой). У підручнику зазначено, що для дна океану не характерні землетруси і вулкани (за сучасними даними, уздовж підводного хребта Гаккеля все ж фіксуються землетруси та підводний вулканізм).

3. Кліматичні пояси та основні типи клімату:

Клімат арктичний, холодний тепловий пояс. Температура повітря влітку близько 0 °C, взимку — від −20 °C до −40 °C. Опадів мало — 100–250 мм на рік.

4. Властивості океанічних вод:

Поверхневі води дуже холодні: більшу частину року їхня температура не перевищує −1 °C (лише влітку поблизу узбережжя та в приатлантичній частині під впливом теплих вод температура піднімається трохи вище 0 °C).

Солоність поверхневих вод порівняно з іншими океанами є найменшою (30,6–30,9 ‰) через великий річковий стік із материків та танення криги.

Узимку крига вкриває 9/10 поверхні океану, лише влітку вздовж узбережжя материків утворюється широка смуга води, вільна від льоду. Утворюються тороси (скупчення льодових брил), зустрічаються айсберги.

Течії: з Атлантичного океану під дією західних вітрів надходить теплий потік вод (продовження Північноатлантичної та Норвезької течій), що пом’якшує умови в приатлантичній частині. Через центральну частину океану проходить холодна Трансарктична течія (переносить кригу зі швидкістю 2–4 км на добу в бік Гренландії), а вздовж східного узбережжя Гренландії — холодна Східногренландська течія.

5. Органічний світ океану:

Органічний світ відносно бідний порівняно з іншими океанами. Основну масу живих організмів становлять водорості. Для приатлантичних районів та шельфу, поблизу гирла річок характерні величезні скупчення північноатлантичної риби (тріска, оселедці, пікша, морські окуні, сайда та ін.). Зі ссавців водяться: моржі, тюлені, білі ведмеді, гренландські кити.

6. Ресурси океану та їх використання:

Біологічні ресурси океану незначні, проте багато видів риб є об’єктом рибальського промислу (тріска, оселедець, лососеві та ін.).

Мінеральні: нафта, природний газ на шельфі.

Через океан проходить Північний морський шлях, що з’єднує європейські порти з тихоокеанськими.

7. Екологічні проблеми океану та охорона його вод:

Північний Льодовитий океан страждає від забруднення хімічними та радіоактивними відходами, а також побутовим сміттям, яке накопичується через течії. Це призводить до погіршення умов існування організмів і зниження їх чисельності. Для охорони вод океану діє Міжнародна Арктична рада, яка займається захистом природи Арктики.

Практикуймо

1. На які частини поділяють Світовий океан? Що вважають межами океанів?

Світовий океан поділяють на п’ять частин: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий і Південний океани. Межі океанів визначаються береговою лінією материків, а у відкритому океані — меридіанами крайніх мисів: між Тихим і Атлантичним — по мису Горн на острові Вогняна Земля, між Атлантичним та Індійським — по мису Агульяс в Африці, між Індійським і Тихим — по мису Південному на острові Тасманія. (Примітка: підпис до мал. 293 на с. 256 підручника про те, що «води Атлантичного й Тихого океанів стикаються, але не перемішуються», є популярним міфом — насправді води океанів постійно перемішуються).

Межами Північного Льодовитого океану з Тихим є Берингова протока, з Атлантичним — підводні підвищення північніше Північного полярного кола. Межею Південного океану вважають паралель 60° пд. ш.

2. З чим, на вашу думку, пов’язані труднощі дослідження та освоєння Північного Льодовитого океану?

Труднощі дослідження пов’язані з суворими кліматичними умовами (низькі температури, сильні вітри), льодовим покривом, який ускладнює навігацію, та віддаленістю регіону.

3. Використовуючи інтернет-ресурси, проведіть дослідження та створіть проект на тему: «Як врятувати білих ведмедів?»

Проєкт на тему: «Як врятувати білих ведмедів?»

Основні загрози для білих ведмедів:

  1. Танення морського льоду через глобальне потепління: Лід є основним середовищем існування білих ведмедів, де вони полюють на тюленів. Зменшення площі льоду призводить до втрати місць проживання та харчування.
  2. Забруднення Арктики: Пестициди, важкі метали, нафтові продукти та стійкі органічні забруднювачі накопичуються в організмах ведмедів, погіршуючи їх здоров’я.
  3. Браконьєрство: Незаконне полювання на білих ведмедів залишається серйозною проблемою, попри міжнародні угоди.

Шляхи порятунку білих ведмедів:

  1. Боротьба зі змінами клімату:
    • Скорочення викидів парникових газів через розвиток відновлюваних джерел енергії.
    • Виконання умов Паризької угоди для утримання глобального потепління в межах 1,5°C.
  2. Охорона природного середовища:
    • Створення нових заповідників у місцях проживання білих ведмедів.
    • Заборона видобутку корисних копалин в Арктиці.
  3. Зменшення забруднення:
    • Контроль за викидами токсичних речовин у регіонах Арктики.
    • Переробка відходів замість їх зберігання поблизу арктичних зон.
  4. Освітні кампанії:
    • Проведення заходів для підвищення обізнаності про проблему серед населення.
    • Залучення школярів до екологічних акцій, наприклад, символічного «усиновлення» білого ведмедя через благодійні внески.
  5. Міжнародна співпраця:
    • Виконання угод про охорону білих ведмедів (наприклад, Міжнародної угоди 1973 року).
    • Спільні зусилля країн Арктичного регіону для управління популяціями та захисту ключових оселищ.

Висновок: Порятунок білих ведмедів залежить від глобальних зусиль у боротьбі зі змінами клімату, охорони їхнього середовища існування та зменшення впливу людської діяльності. Ці дії не лише допоможуть зберегти цей унікальний вид, але й сприятимуть захисту всієї екосистеми Арктики.

Назад