§56. Амфібії, або земноводні

• Зміст ГДЗ Біологія 7 клас Андерсон

Схарактеризуйте середовище існування жаби ставкової та тритона карпатського (іл. 203).

Жаба ставкова живе у прісних водоймах (ставках, озерах) та поблизу них на суходолі. Тритон карпатський мешкає в затінених і вологих лісових місцях гірських районів Карпат, а у водойми повертається для розмноження.

Поясніть пристосування до наземно-повітряного середовища в зовнішній будові жаби ставкової (іл. 205).

• Очі захищені верхньою та рухливою прозорою нижньою повіками, які змочують поверхню очей на суходолі.
• Ніздрі розташовані на верхній частині голови і пристосовані для дихання атмосферним повітрям.
• Барабанна перетинка є зовнішньою частиною органа слуху й сприймає коливання повітря.
• Гола шкіра має слизові залози, секрет яких зволожує тіло для шкірного газообміну та захищає від мікроорганізмів.
• Кінцівки важільного типу з пальцями: коротші передні слугують опорою при приземленні, а довші задні забезпечують стрибки та плавання.

Порівняйте скелет окуня річкового та жаби ставкової (іл. 206, а).

1. Хребет: у окуня має два відділи (тулубовий і хвостовий), а в жаби — чотири відділи (шийний, тулубовий, крижовий із одним хребцем та хвостова кістка утворена зрослими хребцями).
2. Ребра: у окуня добре розвинені, а в жаби ребра відсутні.
3. Кінцівки: у окуня органом руху є плавці, а в жаби сформовані парні вільні кінцівки п’ятипалого типу (плече, передпліччя, кисть та стегно, гомілка, стопа).
4. Пояси кінцівок: у жаби з’явилися добре розвинений пояс передніх кінцівок (лопатки, ключиці, воронячі кістки з грудиною) та пояс задніх кінцівок (зрослі тазові кістки).

Порівняйте кровоносну систему окуня річкового та жаби ставкової (іл. 206, б).

1. Будова серця: у окуня серце двокамерне (передсердя і шлуночок), а в дорослої жаби — трикамерне (два передсердя й один шлуночок).
2. Кола кровообігу: у окуня одне коло кровообігу, а в жаби — два кола (мале, або легеневе, та велике).
3. Органи газообміну: у окуня кров збагачується киснем у зябрах, а в жаби — у легенях і через вологу шкіру.

1. Схарактеризуйте середовище існування амфібій.

Амфібії живуть на суходолі в умовах підвищеної вологості, але тісно пов’язані з прісними водоймами, де зазвичай розмножуються і проходять личинковий розвиток.

2. Які особливості зовнішньої будови є пристосуванням жаби ставкової до середовища існування?

• Голова рухомо з’єднана з тулубом, на ній є опуклі очі з повіками, ніздрі та барабанні перетинки.
• Гола шкіра вкрита слизом, що захищає від висихання і дозволяє дихати через шкіру.
• Довгі задні кінцівки з плавальними перетинками між пальцями пристосовані водночас для стрибків на суходолі та для плавання у воді.

3. Схарактеризуйте внутрішню будову амфібій.

• Скелет складається з черепа, хребта (чотири відділи), поясів та вільних кінцівок; ребра у безхвостих відсутні.
• Травна система починається ротом зі слинними залозами, стравоходом, шлунком і кишечником, який відкривається прямою кишкою в клоаку.
• Кровоносна система замкнена, серце трикамерне, рух крові відбувається двома колами кровообігу.
• Дихання здійснюється легенями у формі комірчастих мішків та зволоженою шкірою (у пуголовків — зябрами).
• Видільна система представлена парою нирок, сечоводами і сечовим міхуром; нервова має півкулі переднього мозку та розвинене середнє вухо.

4. Опишіть групи амфібій.

1. Безхвості: мають коротке сплощене тіло без хвоста, довгі задні кінцівки для стрибків і плавання, ребра відсутні (наприклад, жаба озерна, квакша звичайна).
2. Хвостаті: мають видовжене тіло з добре розвиненим хвостом, короткі кінцівки та зачатки ребер (наприклад, саламандра плямиста, тритон звичайний).
3. Безногі: мають червоподібне тіло без кінцівок і ведуть підземний спосіб життя у ґрунті (наприклад, черв’яга кільчаста).

5. Яка роль амфібій у природі та яке їхнє значення в житті людини?

1. У природі амфібії контролюють чисельність комах, молюсків та інших безхребетних і самі є їжею для хижих риб, птахів та ссавців.
2. Для людини амфібії корисні тим, що знищують шкідників сільськогосподарських рослин і комарів, слугують об’єктом наукових досліджень, а деякі види вживаються в їжу.