§5.5. Справжні папороті - Соболь

• ГДЗ Біологія 7 клас Соболь

Діяльність

Навчальне завдання.

У чому подібність та відмінності судинних рослин?

Подібності судинних рослин:

• Всі вони мають провідні тканини для транспортування води та поживних речовин
• Розмножуються за допомогою спор
• Мають життєвий цикл з чергуванням поколінь (спорофіт і гаметофіт)
• Для запліднення їм потрібна вода
• Більшість є багаторічними трав’янистими рослинами

Відмінності судинних рослин:

Будова:

• Плауноподібні мають повзучі пагони з шилоподібними листочками
• Хвощеподібні мають кільчасто розгалужені пагони з редукованими лускоподібними листками
• Папоротеподібні мають великі листкоподібні пагони (вайї)

Розмноження:

• У плаунів та хвощів спори утворюються в спеціальних колосках (стробілах)
• У папоротей спори утворюються в сорусах на нижньому боці вай

Гаметофіт:

• У плаунів гаметофіт позбавлений хлорофілу і живе в симбіозі з грибом
• У хвощів та папоротей гаметофіт зелений і живе самостійно

Поширення та використання:

• Плауни потребують охорони, їх спори використовують у медицині та техніці
• Хвощі можуть бути бур’янами або використовуватись у медицині
• Папороті широко використовуються в декоративному садівництві

Таким чином, хоча ці групи рослин мають спільні риси як судинні рослини, вони відрізняються специфічними особливостями будови, розмноження та екології.

Таблиця для оцінювання. Загальна характеристика справжніх папоротей.

Розвивальне завдання.

Які особливості забезпечують пристосування справжніх папоротей до життя на суходолі

Особливості пристосування справжніх папоротей

• Великі листкоподібні пагони, які виконують функції фотосинтезу, дихання та випаровування води. Молоді вайї спірально закручені й наростають верхівкою, що дозволяє їм ефективно використовувати світло навіть у тіні.
• На нижньому боці вай розміщені соруси, які містять спорангії для утворення спор. Це забезпечує ефективне розмноження і поширення в різних умовах.
• Папороті можуть жити в різноманітних умовах. Їхня здатність адаптуватися до різних середовищ сприяє широкому поширенню.
• У лісових папоротей є світлочутливий білок неохром, який поглинає червоні промені світла, дозволяючи рослинам комфортно жити в тіні.
• У водяних папоротей є спеціальні структури для симбіозу з ціанобактеріями, що дозволяє фіксувати азот і виживати у водних середовищах.
• Деякі епіфітні папороті мають форму тіла, яка нагадує пташине гніздо. Це дозволяє їм накопичувати органічні рештки та воду, забезпечуючи себе поживними речовинами.

Практична вправа. Життєвий цикл щитника чоловічого.

• Спорофіт (1): Основна стадія життєвого циклу, представлена великими вайями.
• Соруси (2): Зібрання спорангіїв на нижньому боці вай.
• Спори (3-4): Утворюються у спорангіях і висипаються на ґрунт.
• Гаметофіт (5): Серцеподібний заросток, який існує самостійно.
• Запліднення (5a): Антеридії та архегонії на гаметофіті утворюють відповідно сперматозоїди і яйцеклітини. Відбувається за участю води, після чого із зиготи розвивається новий спорофіт.
• Молодий спорофіт на гаметофіті (6)

Ще одне зображення:

Ціннісне завдання.

Чи впливає лісовикористання на чисельність папоротей?

Так, лісовикористання може суттєво впливати на чисельність папоротей:

1. Вирубка лісів призводить до знищення природних місць зростання багатьох видів лісових папоротей. Папороті часто ростуть у затінених, вологих ділянках лісу, які порушуються при вирубці.
2. Зміна мікроклімату після вирубки (збільшення освітленості, зниження вологості) негативно впливає на популяції тіньолюбних видів папоротей.
3. Механічні пошкодження ґрунту та рослинного покриву при лісозаготівлях можуть знищувати як дорослі рослини, так і гаметофіти папоротей.
4. Деякі види папоротей, особливо рідкісні та ендемічні, дуже чутливі до порушень лісового середовища і можуть зникати при інтенсивному лісокористуванні.
5. З іншого боку, помірне лісокористування може створювати нові екологічні ніші для деяких видів папоротей, наприклад, на лісових галявинах.

Отже, для збереження різноманітності папоротей важливо застосовувати екологічно збалансовані методи лісокористування та створювати охоронні зони в місцях зростання рідкісних видів.

Вправа для вибірковості «Сторінками Червоної книги України». Які причини зменшення чисельності червонокнижних видів папоротей?

Основні причини зменшення чисельності червонокнижних видів папоротей:

1. Зміна гідрологічного режиму водойм і боліт внаслідок осушення та меліорації.
2. Вузька екологічна пристосованість деяких видів.
3. Слабка конкурентоздатність окремих видів.
4. Знищення природних місць зростання внаслідок господарської діяльності людини.
5. Надмірне рекреаційне навантаження на природні екосистеми.

Папороті Червоної книги України:

1. Гронянка півмісяцева
2. Вудсія альпійська
3. Вудсія ельбська
4. Аспленій чорний
5. Анограма тонколиста
6. Краєкучник перський
7. Нотолена марантова
8. Адіант венериного волоса
9. Птерис критський
10. Марсилія чотирилиста
11. Сальвінія плаваюча.

Для збереження цих рідкісних видів папоротей важливо застосовувати заходи з охорони їх природних місць зростання та обмеження негативного антропогенного впливу на їхні популяції.

Історична цінність папоротей полягає в тому, що вони є одними з найдавніших рослин на Землі, які відіграли значну роль у формуванні рослинного покриву планети та утворенні покладів кам’яного вугілля. Збереження сучасних видів папоротей важливе для підтримання біорізноманіття та вивчення еволюції рослинного світу