§5.5. Справжні папороті

• ГДЗ Біологія 7 клас Соболь

Діяльність

Навчальне завдання.

У чому подібність та відмінності судинних рослин? Таблиця для оцінювання. Загальна характеристика справжніх папоротей.

Формулює визначення понять «СПРАВЖНІ ПАПОРОТІ»

Справжні папороті (або Папоротевидні) – це наземні судинні рослини, у життєвому циклі яких переважає нестатеве покоління (спорофіт), які розмножуються за допомогою спор.

Визначає сутність ознак для порівняння.

Ознаки для порівняння судинних спорових рослин: спорофіт (будова стебла, листків, коренів, спорангіїв), гаметофіт (будова, гаметангії), запліднення та різноманітність.

Конструює таблицю «Порівняльна характеристика судинних спорових»

Оцінює: особливості справжніх папоротей у порівнянні

Особливості справжніх папоротей полягають у тому, що в їхньому життєвому циклі, як і у плаунів та хвощів, переважає спорофітне покоління. Вони, як і хвощі, мають розвинені провідні тканини (ксилема і флоема). Їхні листки, на відміну від дрібних листків-мікрофілів плаунів, великі (вайї) і виконують подвійну функцію: фотосинтез і утворення спор. Для запліднення справжнім папоротям потрібна вода, як і іншим судинним споровим рослинам. Пристосованість папоротей виражається в різноманітності життєвих форм, включаючи ліани, епіфіти та дерев’янисті форми.

Розвивальне завдання.

Які особливості забезпечують пристосування справжніх папоротей до життя на суходолі? Практична вправа. Життєвий цикл щитника чоловічого.

Організовую діяльність (пізнавальна ситуація, очікувані результати) для ДОСЛІДЖЕННЯ особливостей життєвого циклу справжніх папоротей.

Пізнавальна ситуація: Справжні папороті — це наземні судинні рослини, у яких переважає спорофіт. Які стадії проходить їхній життєвий цикл (на прикладі щитника чоловічого) і які особливості будови забезпечують пристосування до життя на суходолі?

Очікувані результати: Учень/учениця:

• Оцінює особливості справжніх папоротей.
• Оцінює результати дослідження пристосувальних ознак у будові щитника чоловічого.

Називає стадії життєвого циклу справжніх папоротей.

Життєвий цикл папороті, на прикладі щитника чоловічого, має такі стадії :

1. Доросла рослина (спорофіт) (1 на малюнку) - це те, що ми звикли називати папороттю.
2. На нижній стороні листків (вай) утворюються соруси (2 на малюнку), в яких дозрівають спори (3 на малюнку).
3. Спора висипається і у вологому ґрунті проростає (4 на малюнку).
4. Зі спори розвивається заросток (гаметофіт) (5 на малюнку) – невелика зелена пластинка у формі серця.
5. На заростку формуються чоловічі та жіночі статеві органи (5а на малюнку).
6. Для запліднення потрібна вода. Після запліднення із зиготи на заростку розвивається молода рослина (6 на малюнку).
7. Молодий спорофіт виростає в дорослу рослину.

Конструює малюнок «Життєвий цикл щитника чоловічого»

Ще одне зображення:

Визначає спосіб розмноження нестатевого покоління та називає пристосувальні ознаки.

Спосіб розмноження нестатевого покоління: Спороутворення.

Пристосувальні ознаки:

• Спори захищені стійкою оболонкою.
• Спорофіт (доросла папороть) переважає над гаметофітом.
• У спорофіта розвинені провідні тканини (ксилема і флоема).
• Спорангії зібрані в соруси на нижньому боці листків (вай).
• Рослина утворює величезну кількість легких спор, що сприяє широкому розселенню.
• Листки папоротей (вайї) великі, виконують фотосинтез і утворюють спори.

Визначає спосіб розмноження статевого покоління та називає пристосувальні ознаки.

Спосіб розмноження статевого покоління: Утворення гамет в гаметангіях (архегоніях та антеридіях) на гаметофіті.

Пристосувальні ознаки:

• Гаметофіт вільноживучий, здатний до фотосинтезу.
• Для запліднення потрібна вода.

Ціннісне завдання.

Чи впливає лісовикористання на чисельність папоротей? Вправа для вибірковості «Сторінками Червоної книги України». Чи впливає лісовикористання на чисельність папоротей?

Обґрунтовує настанову про важливість раціонального лісовикористання у справі збереження справжніх папоротей

Раціональне лісовикористання є ключовим для збереження папоротей, оскільки більшість з них ростуть у вологих, тінистих лісах. Вирубка лісів, особливо суцільна, знищує їхнє природне середовище існування, змінює вологість та освітленість, що робить неможливим їхнє виживання. Збереження старих лісових масивів та ведення вибіркових, а не суцільних рубок, допомагає підтримувати необхідні умови для життя цих рослин.

Називає червонокнижні види справжніх папоротей та визначає основні причини зменшення їхньої чисельності

До Червоної книги України занесені такі види папоротей, як сальвінія плаваюча, вудсія альпійська, адіантум венерин волос, ключ-трава, гронянка багатороздільна та інші.

Основні причини зменшення їхньої чисельності:

• Руйнування місць існування: вирубування лісів, осушення боліт, зміна гідрологічного режиму річок.
• Господарська діяльність людини: будівництво, рекреаційне навантаження (витоптування).
• Збирання рослин: використання як декоративних рослин, а також збирання для букетів.

Конструює інфографіку «Папороті Червоної книги України» для оцінювання особливостей підходу для їхнього збереження

Для збереження цих рідкісних видів важливо:

• Охороняти їхні природні місцезростання: створювати заказники та пам’ятки природи.
• Контролювати збирання та продаж рослин.
• Відновлювати природні умови там, де вони були порушені.
• Інформувати людей про важливість збереження цих унікальних росли

Виявляє ставлення на рівні вибірковості та пояснює настанову про ІСТОРИЧНУ ЦІННІСТЬ ПАПОРОТЕЙ

Історична цінність папоротей полягає в тому, що вони є однією з найдавніших груп вищих рослин на Землі. Вони з’явилися сотні мільйонів років тому і в кам’яновугільному періоді утворювали величезні ліси. Рештки цих гігантських деревовидних папоротей з часом перетворилися на поклади кам’яного вугілля, яке сьогодні є важливим енергетичним ресурсом для людства. Таким чином, папороті є живими свідками давніх епох і допомагають нам зрозуміти еволюцію рослинного світу нашої планети.

РЕЗУЛЬТАТ

ЗНАННЯ

Завдання для доповнення (1 бал)

1. Листкоподібний орган нестатевого покоління папоротей, який росте верхівкою і здійснює функції спороутворення, фотосинтезу, дихання, випаровування води - Вайї.

2. Скупчення спорангіїв, у яких утворюються спори - Соруси.

Завдання для роботи з ілюстрацією (1 бал)

3. Аналізую твердження щодо життєвого циклу щитника чоловічого. І. Гаметофіт двостатевий, утворюється із гаплоїдної спори ІІ. Спори формуються в сорусах спорофіту, початок якому дає зигота Чи є поміж них правильні? А правильне лише І Б правильне лише ІІ В обидва правильні Г немає правильних

В обидва правильні.

Завдання для вибору правильних відповідей (4 бали)

4. На ілюстрації зображені гаметофіти папороті (1), хвоща (2) й плауна (3). Які ознаки є спільними для них усіх?

Б 1, 3, 5.

УМІННЯ

Завдання для формування дослідницьких умінь (3 бали)

4. Називаю особливості щитника чоловічого та формулюю висновок щодо пристосованості щитника чоловічого до умов життя на суходолі.

Стебло: Товсте коротке кореневище. У стеблі є провідні тканини – ксилема (транспортує воду) та флоема (транспортує органічні речовини).

Листки: Великі, перисторозсічені (називаються вайями). Виконують функції фотосинтезу та утворення спор (соруси).

Корені: Додаткові, утворюють розвинену мичкувату кореневу систему.

Висновок щодо пристосованості: Щитник чоловічий добре пристосований до життя на суходолі завдяки переважанню спорофіту, наявності розвиненої кореневої системи для поглинання води й закріплення, наявності провідних тканин та великих листків для ефективного фотосинтезу. Однак для запліднення все ще потрібна вода.

СТАВЛЕННЯ

Завдання для формування ставлення (3 бали)

5. Називаю три види папоротей, поширених на території України, визначаю основну причину їхніх відмінностей та обґрунтовую історичну цінність папоротей.

Види: щитник чоловічий, орляк звичайний, сальвінія плавуча.

Основна причина відмінностей: Відмінності обумовлені пристосуванням до різних умов існування, що призвело до виникнення різних життєвих форм (наземні трав’янисті, водяні, епіфіти).

Історична цінність: папороті – дуже давні рослини. Мільйони років тому велетенські деревоподібні папороті утворювали ліси, з решток яких утворилося кам’яне вугілля, яке ми використовуємо сьогодні.

ДОСВІД ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Біологія + Географія У тропічних лісах цієї країни росте деревоподібна папороть ціатея (Cyathea rojasiana) із цікавою здатністю перетворювати старі вайї (листки-«зомбі») у додаткові корені. А на гербі країни південноамериканська гарпія, яка є її національним символом. Називаю країну

Панама.

САМО+…