· ГДЗ · 4 хв. читати
§5.1. Наземні рослини - Соболь
Діяльність
Навчальне завдання.
НАЗЕМНІ РОСЛИНИ – рослини, у яких тіло має тканини й органи, захищений зародок, цикл відтворення із чергуванням поколінь, статеві органи багатоклітинні та внутрішнє запліднення. Основними групами є мохоподібні та судинні рослини.
Чим наземні рослини відрізняються від водоростей? .
Наземні рослини відрізняються від водоростей такими ключовими особливостями:
- Наявність зародка (ембріона) - багатоклітинного зачатка організму, який утворюється після злиття гамет.
- Чергування статевого (гаметофіт) і нестатевого (спорофіт) поколінь у циклі відтворення.
- Наявність тканин та органів, пристосованих до життя на суходолі:
- Покривні тканини для захисту від несприятливих умов
- Провідні тканини для зв’язку між надземною й підземною частинами
- Основні тканини для фотосинтезу, газообміну та накопичення речовин
- Твірні тканини для росту
- Механічні тканини для міцності
- Формування спеціалізованих органів:
- Пагін (стебло, листки, бруньки) для життя в повітряному середовищі
- Корінь для закріплення в ґрунті та поглинання води й мінеральних речовин
- Наявність багатоклітинних статевих органів (архегонії та антеридії).
Порівняльна таблиця для запам’ятовування.
| Ознака | Водорості | Наземні рослини |
|---|---|---|
| Тіло | Таломна організація (немає поділу на тканини та органи) | Неталомна організація (мають тканини та органи) |
| Цикл відтворення | Зазвичай немає чергування поколінь | Є чергування поколінь (гаметофіт і спорофіт) |
| Органи статевого розмноження | Одноклітинні | Багатоклітинні |
| Запліднення | Зовнішнє | Внутрішнє |
| Зародок | Незахищений | Захищений |
| Основні групи | Червоні, зелені, бурі | Мохоподібні, судинні (папороті, насінні)) |
Розвивальне завдання.
Які пристосування наземних рослин?
Наземні рослини мають кілька пристосувань, які дозволяють їм виживати та процвітати в умовах суходолу:
- Покривні тканини: Захищають рослини від несприятливих умов навколишнього середовища, таких як висока температура та втрата вологи.
- Провідні тканини: Забезпечують транспортування води та поживних речовин між різними частинами рослини, а також зв’язок між надземною та підземною частинами.
- Основні тканини: Виконують функції фотосинтезу, газообміну, накопичення поживних речовин і води.
- Твірні тканини: Сприяють постійному росту рослин завдяки подовженню й потовщенню органів.
- Механічні тканини: Забезпечують міцність і стійкість рослин.
- Пагін: Надземний орган, що включає стебло, листки та бруньки, адаптований до життя в повітряному середовищі.
- Корінь: Підземний орган, який закріплює рослину в ґрунті, поглинає воду й розчинені мінеральні речовини та запасає поживні речовини.
Ці пристосування допомагають наземним рослинам ефективно використовувати ресурси суходолу та адаптуватися до різноманітних умов середовища.
Дослідницька вправа. Пристосувальні особливості мохоподібних та судинних рослин.
Ці особливості допомагають мохоподібним та судинним рослинам адаптуватися до різних умов середовища на суходолі.
| Особливість | Пристосувальне значення |
|---|---|
| У покривній тканині наявні продихи | Забезпечують газообмін, дозволяючи рослинам ефективно поглинати вуглекислий газ і виділяти кисень. |
| У клітинах, окрім хлорофілів, наявні допоміжні фотопігменти каротиноїди | Підвищують ефективність фотосинтезу, захищають від надлишкового світла та окислювального стресу. |
| Листки вкриті воскоподібною плівкою-кутикулою, а тіло може мати волоски чи лусочки | Захищають від втрати води та механічних пошкоджень, зменшують випаровування. |
| Стебла й листки мають гнучкість та міцність | Забезпечують стійкість до вітру та інших механічних впливів, дозволяють адаптуватися до різних умов середовища. |
Ціннісне завдання.
Від яких рослин походять наземні рослини?
Наземні рослини походять від прісноводних зелених водоростей. Еволюційний перехід від водоростей до наземних рослин відбувся близько 510 мільйонів років тому, хоча деякі молекулярні оцінки вказують на ще більш ранні дати, до 630 мільйонів років тому. Цей перехід був зумовлений адаптацією до нових умов життя на суходолі, таких як зміни в атмосфері, утворення ґрунтів, і розвиток озонового шару, що захищав від ультрафіолетового випромінювання.
Наземні рослини мають кілька ознак, що підтверджують їхню спорідненість із зеленими водоростями:
- Наявність хлорофілів a і b: Як і зелені водорості, наземні рослини містять хлорофіли a і b, які є основними пігментами фотосинтезу. Це свідчить про подібність їхнього фотосинтетичного апарату.
- Запасання крохмалю: І зелені водорості, і наземні рослини запасають крохмаль як резервну речовину, на відміну від інших груп водоростей
- Целюлозна клітинна стінка: Клітини наземних рослин і зелених водоростей мають целюлозну клітинну стінку, що є їхньою спільною ознакою.
- Подібність циклів відтворення: У деяких зелених водоростей, як і в наземних рослин, є чергування поколінь - статевого (гаметофіт) і нестатевого (спорофіт).
Ці ознаки вказують на те, що наземні рослини походять від зелених водоростей і зберегли низку їхніх характеристик, попри адаптацію до життя на суходолі.
Вправа для визначення. Що таке «Історична цінність природи»?
Історична цінність природи - це зв’язок дикої природи з минулим, який робить її особливою і важливою. Природа зберігає історію і культуру. Різні екосистеми лежать в основі різних культур.
Основні моменти:
- Природні місця цінні через їхню історію.
- Природа - це пам’ятка історії й культури.
- Різноманіття природи визначає різноманіття культур.
Отже, історична цінність природи в тому, що вона зберігає минуле і визначає унікальність як природи, так і людських спільнот.