§47. Штучні екосистеми

• Назад до змісту

Поміркуйте й обговоріть ситуацію

Чи варто нам відмовитися від використання традиційних видів ведення сільського господарства?

Традиційне сільське господарство важливе для продовольчої безпеки та економіки, але використовувати його слід з обережністю. Агроценози потребують підтримки людини (добрива, боротьба зі шкідниками), а їх нестійкість і збіднення біорізноманіття вимагають модернізації методів для зменшення шкоди природі. Повна відмова не є рішенням, але оптимізація практик — необхідна.

Поділіться своїми думками

Які продуценти, консументи й редуценти є на культурних полях? Які харчові ланцюги можуть там бути?

Продуценти: культурні рослини (наприклад, пшениця, кукурудза, соняшник).

Консументи: сільськогосподарські тварини (корови, вівці), комахи (шкідники), птахи, людина.

Редуценти: дощові черви, бульбочкові бактерії, мікроорганізми ґрунту.

Харчові ланцюги:

1. Культурна рослина (продуцент) → корова (консумент) → людина (консумент).
2. Культурна рослина → комаха-шкідник → птах.
3. Рослинні залишки → мікроорганізми ґрунту (редуценти).

Харчові ланцюги в агроценозах менш різноманітні через збіднення біорізноманіття.

Відкритий мікрофон

Чим відрізняються агроценози й міські фітоценози?

1. Мета:
   • Агроценози створені для вирощування сільськогосподарських культур або розведення тварин (харчування, сировина).
   • Міські фітоценози призначені для покращення міського середовища (декор, зменшення забруднення, захист від шуму).
2. Видовий склад:
   • Агроценози мають збіднене біорізноманіття.
   • Міські фітоценози включають різноманітні рослини (парки, газони, клумби) і підтримують комах, птахів, дрібних тварин.
3. Втручання людини:
   • Агроценози потребують постійного контролю (добрива, боротьба зі шкідниками, полив).
   • Міські фітоценози також потребують догляду (підстригання газонів, полив), але менш інтенсивного.
4. Стабільність:
   • Агроценози нестійкі: без підтримки розпадаються або переходять у природні екосистеми.
   • Міські фітоценози стабільніші за рахунок адаптації до міських умов, але залежать від людини.
5. Колообіг речовин:
   • Агроценози: незамкнений (мінеральні речовини вилучаються з врожаєм).
   • Міські фітоценози: частково замкнений (рослинні залишки можуть перероблятися редуцентами).

Поділіться своїми думками

Чи варто підстригати газони в містах? Що відбувається з розмноженням рослин? Що відбувається з комахами-запилювачами?

1. Підстригання газонів може бути необхідним для естетики та запобігання неконтрольованого розростання, але частіше підстригання обмежує розмноження рослин (вони не встигають цвісти й утворювати насіння).
2. Розмноження рослин утруднюється, оскільки квіти зрізаються до формування насіння.
3. Комахи-запилювачі (бджоли, метелики) втрачають джерела нектару, що погіршує їхнє існування та зменшує різноманіття екосистеми.

Оптимальний підхід — часткове підстригання або створення зон із дикорослими рослинами для підтримки біорізноманіття.

Робота в групі

Вам треба забезпечити чистоту повітря у великому мільйонному місті, використовуючи задля цього рослини. Оберіть самостійно стратегію розв’язання цієї проблеми. Презентуйте цю стратегію в класі.

Стратегія покращення чистоти повітря у великому місті за допомогою рослин

1. Вибір рослин:
   • Дерева: платан, тополя, клен (поглинають CO₂, затримують пил).
   • Чагарники: бузок, спірея (фільтрують повітря, стійкі до забруднень).
   • Квіти: лаванда, конюшина (приваблюють запилювачів, зменшують ерозію ґрунту).
2. Стратегічне розміщення:
   • Вздовж доріг: живопліт із чагарників для блокування викидів автотранспорту.
   • Парки та сквери: створення “зелених легенів” з деревами та клумбами.
   • Вертикальні сади: на стінах будинків для економії простору та поглинання шкідливих речовин.
3. Підтримка біорізноманіття:
   • Ділянки з дикорослими рослинами для комах-запилювачів (бджоли, метелики).
   • Створення штучних водойм з прибережною рослинністю для зволоження повітря.
4. Громадська участь:
   • Програми “Зелені сусідства” — мешканці доглядають за рослинами біля домів.
   • Екологічні майстер-класи з посадки та догляду за рослинами.
5. Технології та моніторинг:
   • Системи автоматичного поливу для ефективного використання води.
   • Датчики якості повітря для оцінки впливу зелених зон.

Результати:

• Зменшення рівня пилу, CO₂ та токсинів у повітрі.
• Покращення мікроклімату (прохолода влітку, захист від вітрів).
• Збільшення популяції комах-запилювачів і птахів.

Висновок:

Стратегія поєднує науковий підхід, громадську участь та інновації для створення ефективних “зелених фільтрів” у місті.

Запитання і завдання

1. Чим відрізняється видовий склад природних екосистем і агроценозів?

В природних екосистемах видовий склад значно багатший, оскільки вони формуються природним шляхом і здатні до саморегуляції. В агроценозах видовий склад обмежений, домінує один або кілька видів культурних рослин чи тварин, а їх існування залежить від втручання людини.

2. Які загальні риси мають природні екосистеми й агроценози?

Порівняльна таблиця:

3. Наведіть приклади основних продовольчих культур України:

• Зернові: пшениця, кукурудза, ячмінь.
• Зернобобові: соя, горох.
• Кормові: люцерна, конюшина, кормовий буряк.
• Фрукти: яблука, сливи, вишні.
• Овочі: картопля, морква, капуста, помідори, огірки.

4. Які сільськогосподарські галузі забезпечують сировиною текстильну промисловість?

Текстильна промисловість використовує сировину з таких галузей: вирощування бавовни (не поширене в Україні), льону, конопель (рослинна сировина) та вівчарства (вовна), шовківництва (натуральний шовк, теж не поширено в Україні)

Поміркуйте й обговоріть ситуацію

Чи варто нам відмовитися від використання традиційних видів ведення сільського господарства?

Традиційне сільське господарство важливе для продовольчої безпеки та економіки, але використовувати його слід з обережністю. Агроценози потребують підтримки людини (добрива, боротьба зі шкідниками), а їх нестійкість і збіднення біорізноманіття вимагають модернізації методів для зменшення шкоди природі. Повна відмова не є рішенням, але оптимізація практик — необхідна.

Поділіться своїми думками

Які продуценти, консументи й редуценти є на культурних полях? Які харчові ланцюги можуть там бути?

Продуценти: культурні рослини (наприклад, пшениця, кукурудза, соняшник).

Консументи: сільськогосподарські тварини (корови, вівці), комахи (шкідники), птахи, людина.

Редуценти: дощові черви, бульбочкові бактерії, мікроорганізми ґрунту.

Харчові ланцюги:

1. Культурна рослина (продуцент) → корова (консумент) → людина (консумент).
2. Культурна рослина → комаха-шкідник → птах.
3. Рослинні залишки → мікроорганізми ґрунту (редуценти).

Харчові ланцюги в агроценозах менш різноманітні через збіднення біорізноманіття.

Відкритий мікрофон

Чим відрізняються агроценози й міські фітоценози?

1. Мета:
   • Агроценози створені для вирощування сільськогосподарських культур або розведення тварин (харчування, сировина).
   • Міські фітоценози призначені для покращення міського середовища (декор, зменшення забруднення, захист від шуму).
2. Видовий склад:
   • Агроценози мають збіднене біорізноманіття.
   • Міські фітоценози включають різноманітні рослини (парки, газони, клумби) і підтримують комах, птахів, дрібних тварин.
3. Втручання людини:
   • Агроценози потребують постійного контролю (добрива, боротьба зі шкідниками, полив).
   • Міські фітоценози також потребують догляду (підстригання газонів, полив), але менш інтенсивного.
4. Стабільність:
   • Агроценози нестійкі: без підтримки розпадаються або переходять у природні екосистеми.
   • Міські фітоценози стабільніші за рахунок адаптації до міських умов, але залежать від людини.
5. Колообіг речовин:
   • Агроценози: незамкнений (мінеральні речовини вилучаються з врожаєм).
   • Міські фітоценози: частково замкнений (рослинні залишки можуть перероблятися редуцентами).

Поділіться своїми думками

Чи варто підстригати газони в містах? Що відбувається з розмноженням рослин? Що відбувається з комахами-запилювачами?

1. Підстригання газонів може бути необхідним для естетики та запобігання неконтрольованого розростання, але частіше підстригання обмежує розмноження рослин (вони не встигають цвісти й утворювати насіння).
2. Розмноження рослин утруднюється, оскільки квіти зрізаються до формування насіння.
3. Комахи-запилювачі (бджоли, метелики) втрачають джерела нектару, що погіршує їхнє існування та зменшує різноманіття екосистеми.

Оптимальний підхід — часткове підстригання або створення зон із дикорослими рослинами для підтримки біорізноманіття.

Робота в групі

Вам треба забезпечити чистоту повітря у великому мільйонному місті, використовуючи задля цього рослини. Оберіть самостійно стратегію розв’язання цієї проблеми. Презентуйте цю стратегію в класі.

Стратегія покращення чистоти повітря у великому місті за допомогою рослин

1. Вибір рослин:
   • Дерева: платан, тополя, клен (поглинають CO₂, затримують пил).
   • Чагарники: бузок, спірея (фільтрують повітря, стійкі до забруднень).
   • Квіти: лаванда, конюшина (приваблюють запилювачів, зменшують ерозію ґрунту).
2. Стратегічне розміщення:
   • Вздовж доріг: живопліт із чагарників для блокування викидів автотранспорту.
   • Парки та сквери: створення “зелених легенів” з деревами та клумбами.
   • Вертикальні сади: на стінах будинків для економії простору та поглинання шкідливих речовин.
3. Підтримка біорізноманіття:
   • Ділянки з дикорослими рослинами для комах-запилювачів (бджоли, метелики).
   • Створення штучних водойм з прибережною рослинністю для зволоження повітря.
4. Громадська участь:
   • Програми “Зелені сусідства” — мешканці доглядають за рослинами біля домів.
   • Екологічні майстер-класи з посадки та догляду за рослинами.
5. Технології та моніторинг:
   • Системи автоматичного поливу для ефективного використання води.
   • Датчики якості повітря для оцінки впливу зелених зон.

Результати:

• Зменшення рівня пилу, CO₂ та токсинів у повітрі.
• Покращення мікроклімату (прохолода влітку, захист від вітрів).
• Збільшення популяції комах-запилювачів і птахів.

Висновок:

Стратегія поєднує науковий підхід, громадську участь та інновації для створення ефективних “зелених фільтрів” у місті.

Запитання і завдання

1. Чим відрізняється видовий склад природних екосистем і агроценозів?

В природних екосистемах видовий склад значно багатший, оскільки вони формуються природним шляхом і здатні до саморегуляції. В агроценозах видовий склад обмежений, домінує один або кілька видів культурних рослин чи тварин, а їх існування залежить від втручання людини.

2. Які загальні риси мають природні екосистеми й агроценози?

Порівняльна таблиця:

3. Наведіть приклади основних продовольчих культур України:

• Зернові: пшениця, кукурудза, ячмінь.
• Зернобобові: соя, горох.
• Кормові: люцерна, конюшина, кормовий буряк.
• Фрукти: яблука, сливи, вишні.
• Овочі: картопля, морква, капуста, помідори, огірки.

4. Які сільськогосподарські галузі забезпечують сировиною текстильну промисловість?

Текстильна промисловість використовує сировину з таких галузей: вирощування бавовни (не поширене в Україні), льону, конопель (рослинна сировина) та вівчарства (вовна), шовківництва (натуральний шовк, теж не поширено в Україні)