§44. Використання рослин людиною

Зміст ГДЗ Біологія 7 клас Тагліна

Поміркуйте й обговоріть ситуацію

Колись люди отримували їжу з природи: полювали на тварин, займалися риболовлею, збирали їстівні рослини. А потім вони стали штучно розводити й вирощувати тварин і рослини.

Чому це сталося?

Після льодовикового періоду клімат став сухішим і холоднішим, тому дикорослих рослин стало менше, а кількість населення зростала й потребувала стабільних запасів їжі.

Чим відрізняється життя людини до й після одомашнення рослин і тварин?

До одомашнення люди постійно кочували як мисливці та збирачі й залежали від примх природи. Після одомашнення вони перейшли до осілого способу життя, почали обробляти землю, будувати постійні житла та створювати міста.

Яких переваг це надало людству?

Люди отримали гарантовані запаси їжі, що сприяло зростанню населення, виникненню ремесел, культури, писемності й розвитку перших держав.

Як вплинуло на екосистеми й біосферу?

Люди почали змінювати дику природу: вирубувати ліси під поля та пасовища, розорювати степи й виводити сорти, які вже не можуть самостійно виживати без догляду.

Поділіться своїми думками

Більшість населення Стародавнього Єгипту займалася землеробством. Чому саме землеробство було основною галуззю економіки давніх єгиптян?

Ніл щороку розливався й покривав поля родючим мулом, що давало змогу збирати багаті врожаї навіть за допомогою простих знарядь праці. Створення зрошувальних каналів та обробіток цих родючих земель забезпечували єгиптян їжею й стали основою життя держави.

Знайдіть інформацію й виконайте завдання

Які рослини ви вживаєте в їжу протягом дня? Де вони виникли? Коли і як досягли нашої території й стали використовуватися як продукт харчування нашими предками? Користуючись таблицею «Центри одомашнення рослин», оберіть одну із цих рослин, за допомогою географічних карт складіть маршрут, яким вона могла потрапити до нашої країни з тієї території, де була окультурена, тобто одомашнена.

Які рослини ви вживаєте в їжу протягом дня та де вони виникли?

Пшениця (хліб, макарони) — Південно-Західноазійський центр.
Картопля — Південноамериканський центр.
Соняшник (олія) — Центральноамериканський центр.
Морква, буряк, капуста (борщ) — Середземноморський центр.
Рис — Східноазійський центр.
Яблука — Середньоазійський та Східноазійський центри.

Коли і як вони досягли нашої території?

Пшениця потрапила на наші землі близько 8 тисяч років тому через Балкани під час неоліту разом із племенами трипільської культури.
Морква, буряк і капуста поширилися з Середземномор’я за часів античних колоній і торгівельних зв’язків Русі.
Картопля та соняшник були завезені з Америки до Європи іспанцями у XVI столітті, а в Україні масово прижилися у XVIII–XIX століттях.

Маршрут поширення пшениці до України:

Південно-Західна Азія (Родючий Півмісяць) — місце первісного одомашнення.
Мала Азія та Балканський півострів — шлях міграції перших неолітичних хліборобів до Європи.
Правобережна Україна (Подністров’я та Подніпров’я) — розселення землеробських трипільських племен близько 8 тисяч років тому.

Розв’язання проблемних питань і завдань із теми (с. 214, 216)

Які властивості рослин сприяли їхньому одомашненню?

Поживність, добрий смак і відсутність отруйних речовин.
Висока врожайність та великий розмір насіння чи плодів.
Зручність збирання врожаю (наприклад, міцний неламкий колос, з якого зерно не висипається на землю).
Здатність плодів і сухого насіння довго зберігатися взимку.

Як людина впливає на поширення рослин?

Перевозить культурні види на нові континенти й вирощує їх далеко за межами природного ареалу (як картоплю чи кукурудзу з Америки).
Штучно створює нові поля, сади й тепличні господарства.
Займається селекцією та генною модифікацією, виводячи холодостійкі та посухостійкі сорти для різних регіонів.
Ненавмисно заносить бур’яни разом із насінням або транспортом.

Відкритий мікрофон

Чому саме землеробство стало основою для формування людської цивілізації?

Землеробство забезпечило стабільні запаси їжі, через що людям більше не потрібно було блукати в пошуках здобичі. Громади перейшли до осілого життя, зводили постійні поселення й міста, а надлишок їжі дозволив розвивати ремесла, будівництво, науку й державність.

Індивідуальна робота

Виготовлення текстилю з льону

Льон — одна з найдавніших культур, яку окультурили на Близькому Сході понад 10 тисяч років тому та здавна вирощують в Україні. Його волокна міцні, повітропроникні й мають бактерицидні властивості.

Основні етапи отримання лляної тканини:

Вирощування та збирання: вирощують спеціальний льон-довгунець, стебла якого виривають із коренем у період дозрівання.
Первинна обробка стебел: стебла мочать у воді або розстеляють на росі, щоб бактерії зруйнували клейкі речовини, після чого їх висушують, мнуть і тріпають, відділяючи довгі волокна від деревної частини (костриці).
Чесання: отримані пучки волокон вичісують гребенями, формуючи рівні й гладкі пасма.
Прядіння та ткацтво: з волокон сукають пряжу (нитки), після чого на ткацьких верстатах виготовляють міцне лляне полотно.
Оздоблення: готове полотно вибілюють, фарбують або наносять вишивку для пошиття одягу та рушників.

Робота в групі

Користуючись схемою 26, складіть списки рослин до кожного пункту цієї схеми.

Продукти харчування: пшениця, жито, рис, картопля, капуста, яблуня, цукровий буряк.
Викопне паливо, біопаливо: торфовий мох сфагнум, давні вимерлі папороті та плауни (кам’яне вугілля), соняшник, ріпак, кукурудза.
Промисловість і будівництво: сосна, дуб, ялина, бамбук, береза, коноплі.
Використання в медицині та фармакології: ромашка лікарська, подорожник, валеріана, м’ята, шипшина, калина.
Корма для тварин: конюшина, люцерна, овес, кормовий буряк, тимофіївка.
Декоративне значення, прикраса навколишнього середовища: тюльпан, троянда, чорнобривці, петунія, туя.
Захист від пилу, вітру, сонця, ерозії ґрунтів: біла акація, тополя, верба, сосна, дуб (лісосмуги).
Відпочинок на природі, повітря, насичене киснем: сосна звичайна, береза, бук, ялиця, липа.

Запитання і завдання

1. Визначте причини, за яких люди почали одомашнювати дикі види рослин і тварин.

Головними причинами стали різкі кліматичні зміни після льодовикового періоду (холод і посуха знизили врожайність диких трав) та постійне зростання населення, яке більше не могло прогодуватися лише мисливством і збиральництвом.

2. Чому одомашнення рослин було тривалим процесом?

Одомашнення тривало тисячоліттями, бо спершу люди несвідомо відбирали рослини з найсмачнішим насінням або неламким колосом. Зміна спадкових ознак у багатьох поколінь диких рослин відбувалася дуже повільно, доки не з’явилися цілеспрямовані методи селекції.

3. У яких географічних регіонах виникли основні зернові культури?

Південно-Західноазійський центр: пшениця (м’яка), ячмінь, жито.
Східноазійський центр: рис, просо, гречка.
Центральноамериканський центр: кукурудза.
Абіссінський (Ефіопський) центр: тверда пшениця, сорго.

4. Назвіть основні продовольчі культури нашої країни. Підготуйте презентацію про вирощування та використання цих культур.

Основними продовольчими культурами України є пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, картопля, гречка та цукровий буряк.

План для учнівської презентації:

Слайд 1: Тема — «Головні продовольчі культури України».
Слайд 2: Зернові велетні — озима пшениця та кукурудза (райони вирощування, випікання хліба, виробництво круп і борошна).
Слайд 3: Олійна візитівка — соняшник (виробництво соняшникової олії та експорт).
Слайд 4: Солодкий корінь — цукровий буряк (вирощування в лісостепу та цукрова промисловість).
Слайд 5: «Другий хліб» — картопля (вирощування на Поліссі, кулінарне значення та крохмаль).
Слайд 6: Висновок про провідну роль України як гаранта продовольчої безпеки.