§44. Використання рослин людиною

• Зміст ГДЗ Біологія 7 клас Тагліна

Поміркуйте й обговоріть ситуацію

Колись люди отримували їжу з природи: полювали на тварин, займалися риболовлею, збирали їстівні рослини. А потім вони стали штучно розводити й вирощувати тварин і рослини.

Чому це сталося?

Люди почали одомашнювати рослини й тварин через кліматичні зміни після льодовикового періоду, які зменшили природну родючість дикорослих рослин, а також через зростання населення, що потребувало стабільного джерела їжі.

Чим відрізняється життя людини до й після одомашнення рослин і тварин?

До одомашнення люди були мисливцями й збирачами, залежними від природних умов. Після одомашнення вони перейшли до осілого способу життя, займаючись землеробством і тваринництвом, що сприяло розвитку поселень, культури та ремесел.

Яких переваг це надало людству?

Одомашнення забезпечило стабільне джерело їжі, зменшило залежність від природних ресурсів, сприяло росту населення, виникненню міст і держав, а також розвитку торгівлі, писемності й технологій.

Як вплинуло на екосистеми й біосферу?

Одомашнення змінило природні екосистеми: вирубували ліси для полів і пасовищ, зменшувалося біорізноманіття. Люди почали активно впливати на природу через штучний добір і використання ресурсів.

Поділіться своїми думками

Більшість населення Стародавнього Єгипту займалася землеробством. Чому саме землеробство було основною галуззю економіки давніх єгиптян?

Землеробство стало основою економіки Стародавнього Єгипту завдяки родючим ґрунтам долини Нілу, які щорічно удобрювалися під час розливів річки. Це забезпечувало високі врожаї навіть за простих методів обробки землі. Також клімат країни з мінімальною кількістю опадів вимагав розвитку іригаційної системи, що об’єднувало суспільство і сприяло централізованому управлінню.

Розв’язання проблемних питань і завдань із теми

Які властивості рослин сприяли їхньому одомашненню?

Основними властивостями рослин, що сприяли їх одомашненню, були:

• Смакові якості та поживність
• Здатність давати стабільний урожай
• Можливість легкого збирання врожаю (наприклад, неламкість колосу у пшениці)
• Придатність до зберігання (особливо у злаків)
• Здатність пристосовуватися до штучного добору та формувати нові корисні ознаки

Цікаво, що деякі з цих властивостей, як-от неламкість колосу у пшениці, з’явилися саме в процесі одомашнення через неусвідомлений добір людиною найзручніших для збирання рослин.

Знайдіть інформацію й виконайте завдання

Які рослини ви вживаєте в їжу протягом дня? Де вони виникли? Коли і як досягли нашої території й стали використовуватися як продукт харчування нашими предками? Користуючись таблицею «Центри одомашнення рослин», оберіть одну із цих рослин, за допомогою географічних карт складіть маршрут, яким вона могла потрапити до нашої країни з тієї території, де була окультурена, тобто одомашнена.

Які рослини ви вживаєте в їжу протягом дня?

Протягом дня я можу вживати картоплю, пшеницю (у вигляді хліба чи каш), кукурудзу, соняшник (олія), яблука, моркву, цибулю тощо.

Де вони виникли?

• Картопля: Південна Америка (Андський регіон).
• Пшениця: Південно-Західна Азія (Родючий Півмісяць).
• Кукурудза: Центральна Америка.
• Соняшник: Центральна Америка.
• Яблука: Середньоазійський центр.
• Морква: Середземноморський регіон.
• Цибуля: Середньоазійський центр.

Коли і як вони досягли нашої території й стали використовуватися як продукт харчування нашими предками?

• Картопля потрапила в Україну у XVIII столітті з Європи, куди її завезли іспанці після відкриття Америки.
• Пшениця поширилася на територію України близько 8 тис. років тому разом із розвитком землеробства в епоху неоліту.
• Кукурудза була завезена до Європи після відкриття Америки у XVI столітті й поширилася в Україні у XVII–XVIII століттях.
• Соняшник потрапив з Центральної Америки до Європи у XVI столітті, а в Україні почав культивуватися з XIX століття.
• Яблука вирощували ще трипільські племена, які отримали їх із Центральної Азії через торгівлю та міграції.
• Морква була введена в культуру в середньовічній Європі й поширилася на території України через торгівлю.
• Цибуля прийшла з Середньої Азії разом із міграціями народів і розвитком землеробства.

Маршрут однієї із цих рослин до України:

Візьмемо пшеницю, яка виникла в Родючому Півмісяці (Південно-Західна Азія). Її шлях до України міг виглядати так:

1. З Родючого Півмісяця пшениця поширилася на Балкани та південну Європу.
2. Звідти вона дісталася до Карпатського регіону та Поділля.
3. Через міграцію племен і розвиток землеробства пшениця стала основною культурою на території сучасної України ще за часів трипільської культури (IV–III тисячоліття до н.е.).

Розв’язання проблемних питань і завдань із теми

Які властивості рослин сприяли їхньому одомашненню?

• Висока врожайність і здатність до швидкого розмноження.
• Смачні, поживні та корисні плоди чи насіння.
• Легкість у зборі врожаю (наприклад, неламкість колосу у злаків).
• Можливість тривалого зберігання (особливо у зернових).
• Стійкість до умов вирощування та адаптація до штучного добору.

Як людина впливає на поширення рослин?

Людина активно впливає на поширення рослин, використовуючи:

• Сільське господарство, яке дозволяє вирощувати рослини далеко за межами їхнього природного середовища.
• Торгівлю та міграції, завдяки яким рослини потрапляють у нові регіони (наприклад, картопля і кукурудза з Америки).
• Селекцію, яка створює нові сорти для різних кліматичних умов.
• Генетичну модифікацію, що дозволяє адаптувати рослини до сучасних потреб.

Відкритий мікрофон

Чому саме землеробство стало основою для формування людської цивілізації?

Землеробство стало основою для формування людської цивілізації через кілька ключових причин:

• Перехід від мисливства та збирання до вирощування рослин забезпечив постійний і передбачуваний доступ до їжі, що дозволило людям залишатися на одному місці.
• Завдяки збільшенню запасів їжі стало можливим утримувати більше людей, що сприяло демографічному росту.
• Люди почали будувати постійні житла та створювати села, які згодом перетворилися на міста.
• Осілий спосіб життя дав змогу розвивати ремесла, мистецтво, писемність і торгівлю.
• Землеробство вимагало організації праці, зокрема будівництва іригаційних систем, що сприяло появі перших держав.

Таким чином, землеробство забезпечило не лише виживання, а й розвиток складних соціальних структур і культурних досягнень людства.

Індивідуальна робота

Виготовлення текстилю з льону

Льон — одна з найдавніших культур, яку люди використовують для виготовлення текстилю. Його вирощували ще в Давньому Єгипті, Месопотамії та на території сучасної України задовго до виникнення Київської Русі. Лляні тканини славляться екологічністю, міцністю та унікальними властивостями.

Етапи виготовлення текстилю з льону:

1. Вирощування льону. Для текстильного виробництва використовують льон-довгунець, який має довгі волокна.
2. Збір врожаю. Стебла льону збирають вручну або за допомогою спеціальних комбайнів.
3. Первинна обробка:
   • Вимочування. Стебла вимочують у воді.
   • Сушка та м’яття соломи. Це дозволяє відокремити волокна від твердої частини стебла.
   • Вичісування волокон. Волокна розчісують і формують у стрічки.
4. Прядіння ниток. Із лляної стрічки створюють щільну нитку.
5. Ткацтво. Нитки використовуються для виготовлення тканини на спеціальних верстатах.
6. Фарбування та відбілювання. Готове полотно обробляють залежно від його призначення.

Властивості лляних тканин:

• Міцність і довговічність.
• Екологічність (виробництво не потребує хімічних речовин).
• Гігієнічність (добре вбирає вологу, не викликає алергії).
• Термостійкість і повітропроникність.

Значення льону:

Льон використовується для виготовлення одягу, домашнього текстилю (скатертин, рушників), технічних тканин, канатів і навіть паперу. Завдяки своїм властивостям він залишається популярним матеріалом у всьому світі.

Робота в груп

Користуючись схемою 26, складіть списки рослин до кожного пункту цієї схеми.

• Продукти харчування: пшениця, рис, кукурудза, картопля, яблука, морква, виноград, помідори.
• Викопне паливо, біопаливо: ріпак.
• Промисловість і будівництво: бамбук, деревина хвойних і листяних дерев (дуб, сосна), льон, коноплі.
• Використання в медицині та фармакології: ромашка, м’ята, валеріана, алое, женьшень.
• Корма для тварин: люцерна, овес, ячмінь, кукурудза, соя.
• Декоративне значення: троянди, тюльпани, хризантеми, ялини, магнолії.
• Захист від пилу, вітру, сонця, ерозії ґрунтів: тополі, акації, верби.
• Відпочинок на природі (повітря насичене киснем): дуби, сосни, липи.

Запитання і завдання

1. Визначте причини, за яких люди почали одомашнювати дикі види рослин і тварин.

Люди почали одомашнювати дикі види рослин і тварин через кліматичні зміни після льодовикового періоду, які знизили родючість дикорослих їстівних рослин. Зростання населення також сприяло цьому процесу, оскільки вирощування їстівних рослин дозволяло збільшувати запаси їжі.

2. Чому одомашнення рослин було тривалим процесом?

Одомашнення рослин тривало тисячоліттями через поступовий штучний добір. Люди несвідомо відбирали рослини з кращими ознаками (наприклад, неламке колосся у пшениці), що поступово змінювало їхні властивості. Згодом цей процес став свідомим і цілеспрямованим, із використанням селекції та генетичної модифікації.

3. У яких географічних регіонах виникли основні зернові культури?

Основні зернові культури виникли в таких регіонах:

• Східноазійський центр (Центральний і Східний Китай, Японія, Корея) - рис, просо.
• Південно-Західноазійський центр (Мала й Середня Азія, Кавказ, Іран) - м’які пшениці, ячмінь, жито.
• Середземноморський - овес
• Абіссінський (Абіссінське нагір’я Ефіопії) - тверда пшениця
• Центрально-американський (Південна Мексика, острови Карибського моря) - кукурудза

4. Назвіть основні продовольчі культури нашої країни. Підготуйте презентацію про вирощування та використання цих культур.

Основні продовольчі культури України: пшениця, кукурудза, соняшник, ячмінь, цукровий буряк. Для презентації можна описати процеси вирощування цих культур, їхнє значення для економіки та використання у виробництві продуктів харчування й промисловості.