§43. Загальні риси клімату Євразії

• Назад до змісту

1. Які особливості географічного положення Євразії впливають на її клімат?

Євразія простягається через усі теплові пояси, що зумовлює різноманітність її клімату.

2. Як і чому змінюється температура повітря від екватора до полюсів?

Температура змінюється через різний кут падіння сонячних променів.

3. Які є постійні вітри?

Постійними вітрами є пасати, західні вітри помірних широт і східні вітри полярних широт.

4. Як формуються мусони?

Мусони формуються через різну швидкість нагрівання материка й океану. Влітку материк нагрівається швидше, створюючи низький тиск, і вологе повітря з океану приносить дощі. Узимку материк охолоджується, утворюючи високий тиск, і сухе повітря рухається до океану.

5. Який вплив на формування клімату здійснюють рівнинний і гірський рельєф?

Рівнини сприяють вільному переміщенню повітряних мас, що може приносити як тепло, так і холод. Гори виступають бар’єрами для повітряних потоків: вони затримують вологі маси й створюють висотну поясність клімату.

Завдання

1. За картою-схемою поясніть, як змінюється кут падіння променів сонця в Євразії в зазначені дати протягом року. Як це впливає на температуру повітря? Порівняйте з Північною Америкою.

Кут падіння сонячних променів змінюється залежно від пори року:

• 21 червня (літо) – найбільший кут падіння на північ від екватора, що спричиняє високі температури.
• 21 грудня (зима) – найменший кут падіння, тому температура знижується.
• 20 березня і 22 вересня (весна й осінь) – рівнодення, коли день і ніч однакові, а температура помірна.

Подібна закономірність спостерігається і в Північній Америці.

2. У які місяці року в Євразії настає літо, а в які – зима? Порівняйте з Північною Америкою.

У Євразії літо триває з червня по серпень, а зима – з грудня по лютий. У Північній Америці ці сезони збігаються.

3. На яких територіях у Євразії та в які місяці року триває полярний день та полярна ніч? Порівняйте з Північною Америкою.

Полярний день і ніч тривають за Полярним колом:

• Полярний день – із кінця травня до кінця липня.
• Полярна ніч – із кінця листопада до кінця січня.

У Північній Америці це також характерно для територій за Полярним колом (Аляска, північ Канади).

4. У яких широтах у Євразії в зимовий період установлюється сніговий покрив? Порівняйте з Північною Америкою.

Сніговий покрив узимку встановлюється в широтах помірного та холодного поясів (приблизно від 45° пн. ш.). У Північній Америці сніговий покрив також характерний для цих широт.

Завдання

1. За картою-схемою з’ясуйте: а) у яких межах та в якому напрямку змінюється середньорічна кількість сумарної сонячної радіації в Євразії; чому це відбувається. Порівняйте з Північною Америкою.

Середньорічна кількість сонячної радіації в Євразії змінюється від 220 ккал/см² на півдні (екваторіальні та тропічні широти) до 40 ккал/см² на півночі (за Полярним колом). Це відбувається через зміну кута падіння сонячних променів із широтою: чим ближче до екватора, тим більший кут і більше радіації. У Північній Америці спостерігається схожа закономірність, але через меншу широтну протяжність материка різниця між північчю та півднем менш помітна.

1. б) Поясніть, чому екваторіальні широти одержують менше, а тропічні більше сумарної сонячної радіації (див. мал. 200).

У тропічних широтах небо частіше ясне, що забезпечує більше надходження сонячної радіації. В екваторіальних широтах хмарність вища через постійне випаровування й утворення хмар, тому радіація менша.

2. Прослідкуйте, у яких межах та в якому напрямку змінюється кількість сумарної сонячної радіації в Євразії між 40° та 60° пн. ш. Поясніть.

Між 40° і 60° пн. ш. кількість сонячної радіації зменшується з півдня на північ: від 160 до 70 ккал/см². Це пов’язано зі зменшенням кута падіння сонячних променів і збільшенням тривалості ночі в зимовий період.

3. Зробіть висновок про те, наскільки значними є розбіжності температури повітря між північними та південними частинами материка. Зробіть припущення, чому в Євразії спостерігаються найвищі та найнижчі температури повітря. Перевірте за кліматичною картою.

Розбіжності температури між північчю та півднем Євразії дуже значні: на півночі взимку температура може опускатися до –40°C і нижче, тоді як на півдні вона протягом року залишається вище +20°C. Найвищі температури спостерігаються в пустелях (наприклад, у районі Аравійського півострова) через сильне нагрівання поверхні й малу хмарність. Найнижчі температури фіксуються в Сибіру (Оймякон), де взимку панує холодне арктичне повітря й відсутній вплив океану.

Завдання

1. За картою-схемою відшукайте території в Євразії, у яких випадає найбільша та найменша кількість опадів. Поясніть, з якими чинниками це пов’язано.

Найбільша кількість опадів припадає на південно-східну частину материка. Це пов’язано з мусонами, які приносять вологе повітря з Індійського океану, та гірським рельєфом, що сприяє конденсації вологи. Найменше опадів випадає в Центральній Азії (пустелі Гобі та Каракуми) – менш як 100 мм на рік. Причина – віддаленість від океанів і бар’єрна роль гір, що затримують вологу.

2. Прослідкуйте, як змінюється кількість опадів у помірних широтах (між 40° та 60° пн. ш.) від узбережжя Атлантичного океану вглиб материка. Поясніть одержані дані.

У помірних широтах кількість опадів зменшується із заходу на схід: від 1000 мм на узбережжі Атлантики до 250–500 мм у внутрішніх районах Євразії. Це пояснюється послабленням впливу західних вітрів, які приносять вологу з океану.

3. Прослідкуйте, як розподіляється кількість опадів на території України.

В Україні кількість опадів змінюється залежно від рельєфу й віддаленості від Атлантичного океану:

• У Карпатах – понад 1000 мм на рік.
• У центральних і північних районах – 500-700 мм.
• У степовій зоні на півдні – 250–400 мм.

4. Півострови Аравійський, Індостан та Індокитай розташовані приблизно в однакових широтах. Поясніть, чому вони одержують різну кількість опадів.

• Аравійський півострів отримує мало опадів (до 100 мм) через пустельний клімат і відсутність мусонного впливу.
• Індостан отримує багато опадів (до 3000 мм) завдяки літнім мусонам, які приносять вологу з Індійського океану.
• Індокитай також отримує значну кількість опадів (до 2000 мм) через мусони й близькість до моря.

5. Відшукайте на карті найбільш дощове місто у світі на суходолі. Поясніть причини надзвичайно великої кількості опадів у цій точці нашої планети.

Найбільш дощове місце – Черрапунджі (Індія). Причини:

• Вологе повітря з Індійського океану під час літніх мусонів.
• Гімалаї затримують повітряні маси, змушуючи їх підніматися й охолоджуватися, що спричиняє інтенсивні дощі.

Завдання

1. За картою-схемою поясніть, як формуються постійні вітри (пасати, західне перенесення, північно-східні вітри полярних широт) над Євразією.

• Пасати формуються між областями високого тиску тропічного поясу та низького тиску екваторіального поясу. Вони дмуть із північного сходу в тропічних широтах.
• Західне перенесення формується в помірних широтах через різницю тиску між субтропічним максимумом і полярним фронтом. Ці вітри дмуть із заходу на схід.
• Північно-східні полярні вітри виникають через високий тиск у полярних областях і низький тиск у помірних широтах.

2. Поясніть, який характер погоди спричиняють різні види постійних вітрів у Євразії. Порівняйте з Північною Америкою.

• Пасати (сухі) приносять суху погоду в тропічних пустелях Євразії. В Північній Америці південно-східний пасат приносить вологу на південь материка.
• Західне перенесення приносить вологу з Атлантичного океану, сприяючи опадам у Західній Європі. У Північній Америці ці вітри також приносять вологу на східне узбережжя.
• Полярні вітри спричиняють холодну й суху погоду в північних районах обох материків.

3. Поясніть, чому в помірних широтах над Євразією відбуваються сезонні зміни атмосферного тиску. Як це впливає на формування сезонних вітрів (мусонів) на східному та південному узбережжях материка? Як впливають мусони на формування погоди на узбережжях?

Улітку материк нагрівається швидше, ніж океан, утворюючи область низького тиску (азійський мінімум). Узимку материк охолоджується, формуючи високий тиск (азійський максимум). Це створює мусони:

• Літній мусон приносить вологу й дощі з океану на узбережжя Індії та Китаю.
• Зимовий мусон приносить сухе повітря з материка.

4. Прослідкуйте за кліматичною картою Євразії в атласі, як впливають Уральські гори та Гімалаї на перерозподіл опадів на материку.

• Уральські гори слабко впливають на розподіл опадів через невелику висоту; вони не є значним бар’єром для повітряних мас.
• Гімалаї затримують мусони, сприяючи великій кількості опадів на південному схилі й сухості на північному.

5. Роз’ясніть, як рівнинний характер рельєфу Євразії впливає на переміщення повітряних мас та розподіл опадів.

Рівнинний рельєф сприяє безперешкодному руху повітряних мас із заходу на схід, що забезпечує перенесення вологи з Атлантичного океану далеко вглиб материка. А також вільне пересування арктичних повітряних мас вглиб материка.

6. Прослідкуйте за кліматичною картою Євразії в атласі вплив Північноатлантичної та Норвезької теплих течій на розподіл середньосічневих температур повітря над Європою.

Теплі течії підвищують середньосічневі температури над Західною Європою, роблячи зими м’якими (наприклад, у Великій Британії). Без їхнього впливу температура була б значно нижчою, як у Канаді чи Сибіру на тих самих широтах.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Як змінюється в Євразії кількість сумарної сонячної радіації з півночі на південь? Поясніть, чому так відбувається.

Кількість сумарної сонячної радіації в Євразії зростає з півночі на південь. Це пояснюється збільшенням кута падіння сонячних променів: у північних широтах (особливо за Полярним колом) сонце низько над горизонтом, а в тропічних широтах промені падають майже вертикально, що забезпечує більшу кількість тепла й світла.

2. Назвіть постійні та сезонні вітри, що впливають на формування клімату Євразії.

• Постійні вітри: пасати (у тропічних широтах), західне перенесення (у помірних широтах), північно-східні полярні вітри (у полярних широтах).
• Сезонні вітри: мусони (на сході та півдні материка). Літній мусон приносить опади, а зимовий – суху погоду.

3. Поясніть, чому Атлантичний океан значно більше впливає на клімат Євразії, ніж інші океани.

Атлантичний океан має найбільший вплив через західне перенесення повітряних мас у помірних широтах. Він приносить теплі й вологі повітряні маси, які забезпечують м’який клімат Західної Європи та опади. Інші океани (Тихий та Індійський) впливають переважно на схід і південь материка, але їхній вплив обмежений гірськими бар’єрами.

4. Роз’ясніть, чому клімат Євразії змінюється не лише з півночі на південь, але й від узбережжя вглиб материка.

Клімат змінюється від узбережжя вглиб материка через зменшення впливу океанів. Уздовж узбережжя клімат більш м’який і вологий завдяки морським повітряним масам. У глибині материка формується континентальний клімат із великими річними амплітудами температур і меншою кількістю опадів через віддаленість від джерел вологи.

5. Поясніть, чому на східних та південних берегах Євразії формуються найпотужніші у світі мусони. Схарактеризуйте їхній вплив на клімат узбереж. Чому мусони Північної Америки не такі потужні?

Найпотужніші мусони формуються на східних і південних берегах Євразії через:

• Велику площу материка, що створює значні перепади температури між сушею та океаном.
• Наявність Індійського океану, який є джерелом вологого повітря.
• Гірські бар’єри (Гімалаї), які підсилюють конденсацію вологи.

Вплив мусонів на клімат узбереж:

• Літній мусон приносить рясні опади, що сприяє розвитку сільського господарства, але може викликати повені.
• Зимовий мусон приносить суху й прохолодну погоду.

Мусони Північної Америки менш потужні через меншу площу материка та слабший контраст температур між сушею й океаном.

6. Поміркуйте, де в Євразії існують території з дискомфортними та екстремальними для людини умовами проживання. Чи легко адаптуватися людині з України до таких кліматичних умов?

Території з екстремальними умовами:

• Арктичні райони (Сибір, Заполяр’я) – дуже низькі температури взимку.
• Пустелі та напівпустелі (Гобі, Каракуми) – високі літні температури і нестача води.
• Гірські райони (Гімалаї, Тибет).

Людині з України важко адаптуватися до таких умов через значну різницю в кліматі: в Україні переважає помірний клімат із комфортними температурами й достатньою кількістю опадів. Адаптація потребує спеціального обладнання та зміни способу життя.