§4. Походження сучасних материків - Кобернік

• Зміст ГДЗ Географія 7 клас Кобернік

Пригадайте

1. Яку внутрішню будову має Земля?

Земля має шарувату структуру, що складається з наступних основних шарів:

• Земна кора - зовнішній твердий шар Землі товщиною від 5 км під океанами до 70 км під континентами.
• Мантія - шар між корою та ядром, що становить близько 80% об’єму планети.
• Ядро - центральна частина Землі, що складається з зовнішнього рідкого та внутрішнього твердого шарів.

2. Що таке земна кора, астеносфера, літосфера?

Земна кора - це верхній твердий шар літосфери, що складається з осадових, магматичних та метаморфічних порід.

Астеносфера - це верхній шар мантії, що знаходиться під літосферою. Вона має пластичні властивості, що дозволяє літосферним плитам рухатися.

Літосфера - це зовнішня тверда оболонка Землі, що включає земну кору та верхню частину мантії.

3. Що являють собою літосферні плити та які наслідки їхнього переміщення?

Літосферні плити - це великі сегменти літосфери, що рухаються відносно один одного.

Основні наслідки їх переміщення включають:

1. Формування гірських систем у місцях зіткнення плит.
2. Утворення глибоководних жолобів та вулканічних островів при зіткненні океанічної та континентальної плит.
3. Формування серединно-океанічних хребтів у місцях розходження плит.
4. Виникнення землетрусів та вулканічної активності вздовж меж плит.

Ці процеси постійно змінюють обриси материків та океанів, формуючи рельєф Землі протягом мільйонів років.

Завдання

1. За малюнком:

а) дослідіть, які сучасні материки (або їхні частини) входили до складу давніх материків Гондвана та Лавразія;

• Гондвана: Включала Південну Америку, Африку, Антарктиду, Австралію, Індійський субконтинент та Аравійський півострів.
• Лавразія: Включала Північну Америку, Європу та Азію.

б) зробіть припущення, куди поділися давні океани Тетіс та Панталасса;

• Тетіс: Зник, утворивши сучасні Середземне, Чорне, Каспійське та Аральське моря.
• Панталасса: Перетворився на Тихий океан.

в) спрогнозуйте, як зміняться обриси материків через 50 млн років, поясніть, з чим це пов’язано;

Обриси материків зміняться через рух літосферних плит. Наприклад, Африка може з’єднатися з Європою, закривши Середземне море, а Австралія може рухатися на північ до Азії.

г) обґрунтуйте, чи може знову утворитися Пангея.

Теоретично Пангея може утворитися знову через сотні мільйонів років, якщо напрямок руху плит зміниться. Однак це малоймовірно, враховуючи сучасні тенденції їх руху.

2. За різними джерелами інформації відшукайте, які докази підтверджують гіпотезу дрейфу материків Альфреда Вегенера.

• Схожість обрисів континентів по обидва боки Атлантичного океану
• Схожість геологічних структур та гірських порід на різних континентах
• Палеонтологічні знахідки схожих викопних організмів на різних материках
• Сліди давніх зледенінь на південних континентах
• Палеокліматичні дані, що вказують на інше розташування материків у минулому

Завдання

За малюнком з’ясуйте:

а) назви найбільших материкових та океанічних літосферних плит

Материкові: Євразійська, Північноамериканська, Південноамериканська, Африканська, Індо-Австралійська, Антарктична

Океанічна: Тихоокеанська

б) у межах яких літосферних плит розташований кожний з материків

Розташування материків:

• Євразія - на Євразійській плиті
• Північна Америка - на Північноамериканській плиті
• Південна Америка - на Південноамериканській плиті
• Африка - на Африканській плиті
• Австралія - на Індо-Австралійській плиті
• Антарктида - на Антарктичній плиті

в) як Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани обходяться без власних літосферних плит; на яких літосферних плитах знаходиться кожен із них

Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани розташовані на стиках кількох материкових плит:

• Атлантичний - між Північноамериканською, Південноамериканською, Африканською та Євразійською плитами

• Індійський - між Африканською, Індо-Австралійською та Антарктичною плитами

• Північний Льодовитий - між Північноамериканською та Євразійською плитами

  г) де на Землі формуються «океани майбутнього»; подивіться за фізичною картою світу, що нині там знаходиться.

• Східно-Африканський рифт - тут формується новий океан, який в майбутньому може відокремити східну частину Африки

• Червоне море - розширюється внаслідок розходження Африканської та Аравійської плит

Завдання (у групах)

1. За малюнком поясніть, які зміни рельєфу й чому відбуваються в місцях зіткнення, розходження та підсування літосферних плит.

• Зіткнення плит: Утворюються складчасті гори, як-от Альпійсько-Гімалайський пояс. Це відбувається через стиснення та деформацію земної кори при зіткненні плит.
• Розходження плит: Формуються серединні океанічні хребти. Це пояснюється підняттям магми в зонах розходження, що створює нову океанічну кору.
• Підсування плит: Виникають глибоководні жолоби та вулканічні острови, як у Тихоокеанському вогняному кільці. Це результат занурення однієї плити під іншу, що призводить до плавлення кори та вулканічної активності.

2. Зіставте зображення на мал. 14 і мал. 15 та складіть перелік регіонів Землі, де відбувається зіткнення, розходження та підсування літосферних плит.

• Зіткнення: Гімалаї (Індостанська та Євразійська плити)
• Розходження: Серединно-Атлантичний хребет (між Північноамериканською, Південноамериканською, Африканською та Євразійською плитами)
• Підсування: Тихоокеанське вогняне кільце (навколо Тихоокеанської плити)

3. Скориставшись фізичною картою світу, підтвердьте характер рельєфу в місцях зіткнення, розходження та підсування літосферних плит. Результати запишіть у таблицю.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Як відбувалося формування сучасних материків згідно з гіпотезою Альфреда Вегенера?

Згідно з гіпотезою Вегенера, формування сучасних материків відбувалося наступним чином:

• Спочатку існував єдиний суперконтинент Пангея, оточений праокеаном Панталасса.
• Приблизно 200 млн років тому Пангея почала розколюватися на окремі частини.
• Ці частини (майбутні континенти) почали “дрейфувати” по поверхні Землі, поступово набуваючи сучасних обрисів.
• Рух континентів, за Вегенером, відбувався від полюсів до екватора під впливом відцентрових сил обертання Землі.

2. У чому полягають розбіжності між А. гіпотезою дрейфу материків А. Вегенера та сучасною теорією руху літосферних плит?

Розбіжності між гіпотезою Вегенера та сучасною теорією літосферних плит:

• Механізм руху: Вегенер вважав, що континенти “плавають” по базальтовому шару, сучасна теорія говорить про рух цілих літосферних плит.
• Напрямок руху: За Вегенером - від полюсів до екватора, сучасна теорія описує різноспрямовані рухи плит.
• Причини руху: Вегенер припускав вплив відцентрових сил, сучасна теорія пояснює рух конвекцією в мантії.
• Масштаб: Вегенер розглядав рух лише континентів, сучасна теорія охоплює рух всієї літосфери, включаючи океанічне дно.

3. Порівняйте наслідки різних видів горизонтального переміщення літосферних плит.

Наслідки різних видів горизонтального переміщення літосферних плит:

• Зіткнення плит: Утворення високих складчастих гір (наприклад, Альпійсько-Гімалайський пояс).
• Розходження плит: Формування серединно-океанічних хребтів та рифтових зон.
• Підсування плит: Виникнення глибоководних жолобів та вулканічних островів (наприклад, Тихоокеанське вогняне кільце).

Кожен з цих процесів призводить до формування характерних форм рельєфу та впливає на сейсмічну активність відповідних регіонів.

4. Поясніть на конкретних прикладах, як пов’язане поширення основних форм рельєфу на Землі (рівнин, гір, глибоководних жолобів) з переміщенням літосферних плит.

• Рівнини: Формуються на стабільних ділянках літосферних плит, де відсутні активні тектонічні процеси. Наприклад, Східноєвропейська рівнина на Євразійській плиті.
• Гори: Утворюються в зонах зіткнення літосферних плит. Наприклад, Гімалаї виникли внаслідок зіткнення Індійської та Євразійської плит.
• Глибоководні жолоби: Формуються в зонах підсування океанічних плит під континентальні. Приклад - Маріанський жолоб, де Тихоокеанська плита підсувається під Філіппінську.

5. Серединно-океанічні хребти - гори висотою понад 2000 м, які існують під шаром води протягом десятків мільйонів років. Поясніть, чому за цей проміжок часу вода їх не зруйнувала.

Серединно-океанічні хребти зберігаються протягом мільйонів років, незважаючи на вплив води, через постійне оновлення океанічної кори. У зонах розходження плит магма піднімається і застигає, формуючи нову кору. Цей процес безперервно “підживлює” хребти, компенсуючи ерозію.

6. Поміркуйте, чи має для людини практичне значення вивчення походження сучасних материків.

• Розуміння геологічних процесів допомагає прогнозувати природні катастрофи, такі як землетруси та вулканічна активність.
• Знання про формування материків сприяє пошуку та видобутку корисних копалин, включаючи нафту, газ та мінерали.
• Розташування материків впливає на формування кліматичних зон, що важливо для сільського господарства та планування землекористування.
• Вивчення походження материків пояснює унікальність флори й фауни різних континентів, що має значення для збереження біорізноманіття.
• Розуміння минулого розташування материків допомагає пояснити міграції древніх людей та розселення різних культур.
• Ізоляція континентів призвела до формування унікальних культур, мов та традицій.