§4. Екологічні фактори. Адаптації

Зміст ГДЗ Біологія 7 клас Тагліна

Поміркуйте й обговоріть ситуацію

На ваш організм діють різні чинники довкілля. Наприклад, літом може бути спекотно. У відповідь на підвищення температури ви починаєте пітніти. Після перебування на сонці з’являється засмага. Чому відбуваються такі зміни? Як вони допомагають пристосуватися до сонячної та спекотної погоди?

Ці зміни є захисними реакціями організму (адаптаціями) на дію тепла та сонячного світла:

Потовиділення: випаровуючись із поверхні шкіри, піт забирає зайве тепло й охолоджує тіло, запобігаючи перегріванню.
Засмага: у клітинах шкіри утворюється темний пігмент меланін, який поглинає ультрафіолетові промені та захищає глибокі шари шкіри від сонячних опіків.

Індивідуальна робота

Розгляньте світлини й наведіть приклади біотичних і антропогенних факторів.

Біотичні фактори (верхня світлина): взаємодія між живими організмами різних видів — напад хижака (левиці) на здобич (зебру).
Антропогенні фактори (нижня світлина): прямий вплив людини на природу — вирубування лісу за допомогою бензопили, шум техніки та руйнування середовища життя лісових мешканців.

Практична робота «Порівняння адаптацій рослин до різного клімату»

Прочитайте фрагменти текстів двох журнальних статей, що розповідають про рослин, які живуть у різних кліматичних умовах. Визначте й порівняйте адаптації цих рослин до різного клімату.

Адаптації агави (посушливий і спекотний клімат пустель):

Вкорочене стебло з розеткою м’ясистих листків для зменшення площі випаровування води.
Колючки на листках для захисту від поїдання тваринами.
Спеціальна водозапасна тканина в листках для накопичення вологи.
Захисний шар жирів і восків на поверхні листків, що стримує випаровування.
Корені, пристосовані швидко вбирати воду з різних джерел: рідкісних дощів, конденсату чи роси.

Адаптації банана (теплий і вологий клімат тропіків):

Величезні м’які листкові пластинки для активного поглинання розсіяного світла та інтенсивного випаровування надлишку води.
Здатність листків рватися вздовж жилок під час сильних злив або поривів вітру, що рятує рослину від зламу.
Міцні корені для надійного закріплення у вологому ґрунті.
Висока потреба у теплі (оптимум 25–30 °C), високій вологості повітря та гарному освітленні.

Порівняння:

Водний режим: агава пристосована до крайньої нестачі вологи та її економії, а банан живе в умовах постійного надлишку води.
Будова листків: у агави листки товсті, м’ясисті, з восковим нальотом і колючками; у банана — тонкі, велетенські, легко розриваються вітром.
Світло і температура: агава витримує пряме пекуче сонце пустель, а банан потребує м’якого тепла (25–30 °C) та чутливий до браку світла.

Практична робота «Порівняння адаптацій тварин до різного клімату»

Прочитайте фрагменти текстів двох журнальних статей, що розповідають про тварин, які мешкають у різних кліматичних умовах. Визначте й порівняйте адаптації цих тварин до різного клімату.

Адаптації полярної лисиці (холодний клімат тундри):

Приземкувате тіло та маленькі вуха для зменшення тепловіддачі на морозі.
Жорстке волосся на підошвах лап для захисту від холоду та зручного пересування по снігу й льоду.
Сезонна зміна забарвлення: біле хутро взимку маскує на снігу, а буре влітку — серед тундрової рослинності.
Сезонні міграції на південь уздовж річкових долин восени, щоб уникнути суворої зими.
Всеїдність (лемінги, птахи, риба, ягоди, трави, морська капуста) полегшує пошук їжі в бідних умовах півночі.

Адаптації фенека (спекотний посушливий клімат пустелі):

Величезні вуха (до 15 см) з густою мережею судин для ефективного охолодження тіла (тепловіддачі).
Відсутність потових залоз на шкірі для збереження дорогоцінної вологи.
Нирки зі спеціальною будовою, які максимально концентрують сечу для економії води.
Фізіологічна терморегуляція, налаштована на зменшення випаровування води за високих температур.
Всеїдність (дрібні тварини, яйця, комахи, насіння й листя рослин) дозволяє отримувати вологу та поживні речовини з будь-якого доступного корму.

Порівняння:

Терморегуляція: полярна лисиця зменшує втрати тепла завдяки маленьким вухам і густому хутру, а фенек збільшує тепловіддачу через велетенські вуха.
Збереження вологи: у тундрі немає потреби економити воду, тоді як у пустелі фенек не має потових залоз і має особливі нирки.
Забарвлення та покриви: полярна лисиця линяє двічі на рік під колір сезону (біла/бура) та має захисну шерсть на лапах; фенек має постійне піщане маскувальне забарвлення.
Поведінка: полярна лисиця долає великі відстані під час сезонних міграцій, а фенек веде осілий спосіб життя.
Спільна ознака: обидва види всеїдні, що допомагає їм виживати в суворих умовах із бідною кормовою базою.

Запитання і завдання

1. Яким чином антропогенні фактори впливають на екосистеми планети Земля?

Людина змінює екосистеми через пряме знищення середовищ життя (вирубування лісів, оранка степів, видобуток корисних копалин), забруднення викидами та сміттям повітря, водойм і ґрунтів, а також через надмірне полювання й вилов риби. Ця діяльність скорочує чисельність популяцій і призводить до вимирання видів.

2. Як живі організми адаптуються до життя за умови змін температур?

Морфологічно (будовою тіла): накопичують підшкірний жир, формують густе хутро чи пір’я, скидають листя, змінюють площу органів тепловіддачі (розмір вух).
Фізіологічно: регулюють тепловіддачу через потовиділення або транспірацію, змінюють просвіт судин шкіри, посилюють обмін речовин або тремтять на холоді.
Поведінково: ховаються в нори чи затінок у спеку, впадають у сплячку або здійснюють сезонні міграції під час зимових морозів.

3. Підготуйте презентацію про тварин України, які цікаві своїми адаптаціями. Що вас найбільше в них здивувало? Чи могли б ці тварини жити в пустелі Сахара чи на Алясці? Чому?

Для презентації можна обрати бобра (має водонепроникне хутро, хвіст-кермо та будує хатки й греблі), сліпака піщаного (чудово пристосований рити підземні ходи широкими різцями, очі редуковані) або їжака білочеревого (захищається голками і впадає в зимову сплячку).

Найбільше вражає, як будова органів точно відповідає способу життя: наприклад, здатність бобра гризти дерево під водою завдяки особливій будові губ.

Ці тварини не змогли б жити в Сахарі чи на Алясці. Тварини України формувалися в умовах помірного клімату з достатньою кількістю опадів і сезонними коливаннями температур. У Сахарі бобер чи їжак загинули б від зневоднення та перегріву, а на Алясці підземні ходи сліпака скувала б вічна мерзлота, і їм усім забракло б звичної кормової бази.