· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§36. Судноплавство та повітроплавання

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Чому металеве судно плаває на поверхні води?

Металеве судно плаває, бо всередині нього є повітря, що зменшує середню густину судна до значення, меншого за густину води. Завдяки цьому архімедова сила перевищує силу тяжіння.

2. Що таке осадка судна?

Осадка судна — це глибина, на яку судно занурюється у воду залежно від його навантаження та типу води (річкової чи морської).

3. Як позначають на корпусі судна максимально допустиму осадку?

Максимально допустиму осадку позначають на корпусі судна лінією, яка називається ватерлінією.

4. Дайте означення вантажності судна.

Вантажність судна — це максимальна маса вантажу, яку може перевозити судно без перевищення допустимої осадки.

5. Як знайти піднімальну силу повітряної кулі?

Піднімальну силу повітряної кулі знаходять як різницю між архімедовою силою та силою тяжіння:

Fпід=Fарх−FтяжF_{\text{під}} = F_{\text{арх}} - F_{\text{тяж}}.

6. Чому повітряні кулі не можуть підійматися як завгодно високо?

Повітряні кулі не можуть підійматися як завгодно високо, бо густина повітря з висотою зменшується, і куля зупиняється там, де її середня густина дорівнює густині навколишнього повітря.

ВПРАВА № 36

1. У прісній воді судно витісняє воду об’ємом 15000 м3. Визначте: а) повну водотоннажність судна; б) вагу вантажу, якщо власна вага судна 50 МН.

а) Яка повна водотоннажність судна?

Повна водотоннажність судна — це вага води, яку воно витісняє, коли занурене до ватерлінії. Вага води розраховується за формулою:

Fарх=ρводи⋅V⋅gF_{\text{арх}} = \rho_{\text{води}} \cdot V \cdot g

Підставимо:

Fарх=1000⋅15000⋅10=150000000 Н=150 МНF_{\text{арх}} = 1000 \cdot 15000 \cdot 10 = 150000000 \, \text{Н} = 150 \, \text{МН}.

Відповідь:150 МН150 \, \text{МН}.

б) Яка вага вантажу, якщо власна вага судна 50 МН?

Вантажність судна — це різниця між повною водотоннажністю та власною вагою судна:

Fвантажу=Fводотоннажність−FвласнаF_{\text{вантажу}} = F_{\text{водотоннажність}} - F_{\text{власна}}

Підставимо:

Fвантажу=150 МН−50 МН=100 МНF_{\text{вантажу}} = 150 \, \text{МН} - 50 \, \text{МН} = 100 \, \text{МН}

Відповідь: 100 МН100 \, \text{МН}

2. Вантаж якої найбільшої маси можна перевезти на плоті, якщо маса плота дорівнює 100 кг, а його об’єм — 1 м3?

Дано:

  • Маса плота: mплота=100 кгm_{\text{плота}} = 100 \, \text{кг}
  • Об’єм плота: V=1 м3V = 1 \, \text{м}^3
  • Густина прісної води: ρводи=1000 кг/м3\rho_{\text{води}} = 1000 \, \text{кг/м}^3
  • Прискорення вільного падіння: g=10 Н/кгg = 10 \, \text{Н/кг}

Знайти:

  • Максимальну масу вантажу: mвантажу−?m_{\text{вантажу}} - ?

Розв’язок:

Пліт плаває, коли архімедова сила дорівнює силі тяжіння плота з вантажем:

Fарх=FтяжF_{\text{арх}} = F_{\text{тяж}}

Архімедова сила залежить від об’єму плота і густини води:

Fарх=ρводи⋅V⋅gF_{\text{арх}} = \rho_{\text{води}} \cdot V \cdot g

Підставимо:

Fарх=1000⋅1⋅10=10000 НF_{\text{арх}} = 1000 \cdot 1 \cdot 10 = 10000 \, \text{Н}

Сила тяжіння — це вага плота плюс вага вантажу:

Fтяж=(mплота+mвантажу)⋅gF_{\text{тяж}} = (m_{\text{плота}} + m_{\text{вантажу}}) \cdot g

Прирівняємо:

ρводи⋅V⋅g=(mплота+mвантажу)⋅g\rho_{\text{води}} \cdot V \cdot g = (m_{\text{плота}} + m_{\text{вантажу}}) \cdot g.

Скоротимо g:

ρводи⋅V=mплота+mвантажу\rho_{\text{води}} \cdot V = m_{\text{плота}} + m_{\text{вантажу}}.

Підставимо значення:

1000⋅1=100+mвантажу1000 \cdot 1 = 100 + m_{\text{вантажу}},1000=100+mвантажу1000 = 100 + m_{\text{вантажу}}

Знайдемо масу:

mвантажу=1000−100=900 кгm_{\text{вантажу}} = 1000 - 100 = 900 \, \text{кг}

Відповідь: Максимальна маса вантажу, яку можна перевезти на плоті, дорівнює 900 кг900 \, \text{кг}

3. Гелієва кулька масою 100 г натягує нитку із силою 2 Н. Визначте: а) силу тяжіння, що діє на кульку; б) архімедову силу, що діє на кульку; в) піднімальну силу кульки; г) масу вантажу, який кулька може підняти.

Дано:

  • Маса кульки: mкульки=100 г=0,1 кгm_{\text{кульки}} = 100 \, \text{г} = 0{,}1 \, \text{кг}
  • Сила натягу нитки: Fнат=2 НF_{\text{нат}} = 2 \, \text{Н}
  • Прискорення вільного падіння: g=10 Н/кгg = 10 \, \text{Н/кг}

Знайти:

а) Силу тяжіння: Fтяж−?F_{\text{тяж}} - ?

б) Архімедову силу: Fарх−?F_{\text{арх}} - ?

в) Піднімальну силу: Fпід−?F_{\text{під}} - ?

г) Масу вантажу: mвантажу−?m_{\text{вантажу}} - ?

Розв’язок:

а) Сила тяжіння, що діє на кульку:

Fтяж=mкульки⋅gF_{\text{тяж}} = m_{\text{кульки}} \cdot g

Підставимо:

Fтяж=0,1⋅10=1 НF_{\text{тяж}} = 0{,}1 \cdot 10 = 1 \, \text{Н}

б) Архімедова сила, що діє на кульку:

Кулька прикріплена ниткою і не рухається, тому сили врівноважені:

Fарх=Fтяж+FнатF_{\text{арх}} = F_{\text{тяж}} + F_{\text{нат}}

Підставимо:

Fарх=1+2=3 НF_{\text{арх}} = 1 + 2 = 3 \, \text{Н}

в) Піднімальна сила кульки:

Піднімальна сила — це різниця між архімедовою силою та силою тяжіння:

Fпід=Fарх−FтяжF_{\text{під}} = F_{\text{арх}} - F_{\text{тяж}}

Підставимо:

Fпід=3−1=2 НF_{\text{під}} = 3 - 1 = 2 \, \text{Н}

г) Маса вантажу, який кулька може підняти:

Піднімальна сила дорівнює вазі вантажу, який кулька може підняти:

Fпід=mвантажу⋅gF_{\text{під}} = m_{\text{вантажу}} \cdot g

Звідси:

mвантажу=Fпідgm_{\text{вантажу}} = \dfrac{F_{\text{під}}}{g}

Підставимо:

mвантажу=210=0,2 кгm_{\text{вантажу}} = \dfrac{2}{10} = 0{,}2 \, \text{кг}

Відповідь:

а) Fтяж=1 НF_{\text{тяж}} = 1 \, \text{Н}

б) Fарх=3 НF_{\text{арх}} = 3 \, \text{Н}

в) Fпід=2 НF_{\text{під}} = 2 \, \text{Н}

г) mвантажу=200 гm_{\text{вантажу}} = 200 \, \text{г}

4. Чи зміниться виштовхувальна сила, яка діє на судно, коли судно перейде з річки в море? Чи зміниться осадка судна? Обґрунтуйте свою відповідь.

Виштовхувальна сила (архімедова сила) не зміниться, якщо маса судна залишається постійною.

Осадка зменшиться.

Осадка судна зміниться, бо густина морської води (ρморя≈1025 кг/м3\rho_{\text{моря}} \approx 1025 \, \text{кг/м}^3) більша за густину прісної річкової води (ρрічки=1000 кг/м3\rho_{\text{річки}} = 1000 \, \text{кг/м}^3).

Архімедова сила визначається як

Fарх=ρ⋅Vзанур⋅gF_{\text{арх}} = \rho \cdot V_{\text{занур}} \cdot g

При сталій FархF_{\text{арх}} і більшій ρ\rho в морі об’єм зануреної частини (VзанурV_{\text{занур}}) зменшиться, тобто осадка судна стане меншою.

5. У річці судно витісняє воду об’ємом 20000 м3. На скільки зміниться об’єм води, яку витісняє судно, якщо воно перейде з річки до моря?

Дано:

  • Об’єм витісненої води в річці: Vрічки=20000 м3V_{\text{річки}} = 20000 \, \text{м}^3;
  • Густина прісної води: ρрічки=1000 кг/м3\rho_{\text{річки}} = 1000 \, \text{кг/м}^3;
  • Густина морської води: ρморя≈1030 кг/м3\rho_{\text{моря}} \approx 1030 \, \text{кг/м}^3;
  • Прискорення вільного падіння: g=10 Н/кгg = 10 \, \text{Н/кг}.

Знайти:

  • Зміну об’єму води, яку витісняє судно в морі: ΔV=Vрічки−Vморя\Delta V = V_{\text{річки}} - V_{\text{моря}}.

Розв’язок:

Знайдемо архімедову силу в річці (вона дорівнює вазі судна):

Fарх=ρрічки⋅Vрічки⋅gF_{\text{арх}} = \rho_{\text{річки}} \cdot V_{\text{річки}} \cdot g.

Підставимо:

Fарх=1000⋅20000⋅10=200000000 Н=200 МНF_{\text{арх}} = 1000 \cdot 20000 \cdot 10 = 200000000 \, \text{Н} = 200 \, \text{МН}.

У морі архімедова сила залишається такою ж, бо вага судна не змінюється:

Fарх=ρморя⋅Vморя⋅gF_{\text{арх}} = \rho_{\text{моря}} \cdot V_{\text{моря}} \cdot g

Виразимо :

Vморя=Fархρморя⋅gV_{\text{моря}} = \dfrac{F_{\text{арх}}}{\rho_{\text{моря}} \cdot g}

Підставимо:

Vморя=2000000001030⋅10=20000000010300≈19417,5 м3V_{\text{моря}} = \dfrac{200000000}{1030 \cdot 10} = \dfrac{200000000}{10300} \approx 19417{,}5 \, \text{м}^3

Знайдемо зміну об’єму:

ΔV=Vрічки−Vморя\Delta V = V_{\text{річки}} - V_{\text{моря}}

Підставимо:

ΔV=20000−19417,5≈583 м3\Delta V = 20000 - 19417{,}5 \approx 583 \, \text{м}^3.

Відповідь: Об’єм води, яку витісняє судно, зменшиться на ≈583 м3\approx 583 \, \text{м}^3.

6. Густина повітря дорівнює 1,29 кг/м3. Якою має бути густина теплого повітря всередині повітряної кулі, щоб куля почала підійматися? Об’єм кулі 500 м3, маса оболонки й вантажу — 150 кг.

Дано:

  • Густина повітря зовні: ρзовні=1,29 кг/м3\rho_{\text{зовні}} = 1{,}29 \, \text{кг/м}^3
  • Об’єм кулі: V=500 м3V = 500 \, \text{м}^3
  • Маса оболонки й вантажу: m=150 кгm = 150 \, \text{кг}
  • Прискорення вільного падіння: g=10 Н/кгg = 10 \, \text{Н/кг}

Знайти:

  • Густину теплого повітря всередині кулі: ρвсередині−?\rho_{\text{всередині}} - ?, щоб куля почала підійматися.

Розв’язок:

Куля почне підійматися, коли піднімальна сила стане більшою за силу тяжіння, тобто

Fарх>FтяжF_{\text{арх}} > F_{\text{тяж}}

У момент початку підйому ці сили рівні:

Fарх=FтяжF_{\text{арх}} = F_{\text{тяж}}

Архімедова сила:

Fарх=ρзовні⋅V⋅gF_{\text{арх}} = \rho_{\text{зовні}} \cdot V \cdot g

Підставимо:

Fарх=1,29⋅500⋅10=6450 НF_{\text{арх}} = 1{,}29 \cdot 500 \cdot 10 = 6450 \, \text{Н}

Сила тяжіння: Це вага оболонки, вантажу і повітря всередині кулі:

Fтяж=(m+mповітря всередині)⋅g=(m+ρвсередині⋅V)⋅gF_{\text{тяж}} = (m + m_{\text{повітря всередині}}) \cdot g = (m + \rho_{\text{всередині}} \cdot V) \cdot g

Прирівняємо сили:

ρзовні⋅V⋅g=(m+ρвсередині⋅V)⋅g\rho_{\text{зовні}} \cdot V \cdot g = (m + \rho_{\text{всередині}} \cdot V) \cdot g.

Скоротимо:

ρзовні⋅V=m+ρвсередині⋅V\rho_{\text{зовні}} \cdot V = m + \rho_{\text{всередині}} \cdot V

Виразимо :

ρвсередині⋅V=ρзовні⋅V−m\rho_{\text{всередині}} \cdot V = \rho_{\text{зовні}} \cdot V - m

ρвсередині=ρзовні⋅V−mV\rho_{\text{всередині}} = \dfrac{\rho_{\text{зовні}} \cdot V - m}{V}

Підставимо значення:

ρвсередині=1,29⋅500−150500=1,29⋅500=645\rho_{\text{всередині}} = \dfrac{1{,}29 \cdot 500 - 150}{500} = 1{,}29 \cdot 500 = 645

ρвсередині=495500=0,99 кг/м3\rho_{\text{всередині}} = \dfrac{495}{500} = 0{,}99 \, \text{кг/м}^3

Відповідь: Густина теплого повітря всередині кулі має бути має менш ніж 0,99 кг/м30{,}99 \, \text{кг/м}^3, щоб куля почала підійматися.

7. У якій водоймі вантажність того самого човна буде найбільшою: а) в озері Світязь; б) у Середземному морі; в) у Чорному морі; г) в озері Кунігунда?

Дано:

Вантажність човна залежить від виштовхувальної сили, яка визначається густиною води: Fарх=ρ⋅Vзанур⋅gF_{\text{арх}} = \rho \cdot V_{\text{занур}} \cdot g. Чим більша густина води, тим більший вантаж може підняти човен при тому самому об’ємі зануреної частини.

Густини водойм:

  • Озеро Світязь (прісна вода): ρСвітязь=1000 кг/м3\rho_{\text{Світязь}} = 1000 \, \text{кг/м}^3;
  • Середземне море (солоність 36–39,5 ‰): ρСередземне≈1027 кг/м3\rho_{\text{Середземне}} \approx 1027 \, \text{кг/м}^3 (середнє значення);
  • Чорне море (солоність 17–18 ‰): ρЧорне≈1012 кг/м3\rho_{\text{Чорне}} \approx 1012 \, \text{кг/м}^3;
  • Озеро Кунігунда (солоність 146–150 ‰): ρКунігунда≈1100 кг/м3\rho_{\text{Кунігунда}} \approx 1100 \, \text{кг/м}^3 (оцінка на основі високої солоності).

Розв’язок:

Вантажність човна пропорційна густині води. Порівняємо:

  • ρСвітязь=1000 кг/м3\rho_{\text{Світязь}} = 1000 \, \text{кг/м}^3;
  • ρСередземне≈1027 кг/м3\rho_{\text{Середземне}} \approx 1027 \, \text{кг/м}^3;
  • ρЧорне≈1012 кг/м3\rho_{\text{Чорне}} \approx 1012 \, \text{кг/м}^3;
  • ρКунігунда≈1100 кг/м3\rho_{\text{Кунігунда}} \approx 1100 \, \text{кг/м}^3.

Найбільша густина — в озері Кунігунда, тому виштовхувальна сила там буде найбільшою, і човен зможе нести найбільший вантаж.

Відповідь: г) в озері Кунігунда.

8. Підготуйте доповідь або презентацію на одну з тем: «Історія повітроплавання», «Історія судноплавства»

Повітроплавання — це історія людських мрій про підкорення неба, яка почалася з давніх часів і пройшла через численні випробування та досягнення.

Люди завжди мріяли літати, натхненні птахами. У Китаї ще в III столітті до н.е. використовували повітряних зміїв. Леонардо да Вінчі розробив креслення літальних апаратів, які стали основою для майбутніх винаходів.

Ера повітряних куль

У 1783 році брати Монгольф’є запустили першу повітряну кулю з гарячим повітрям, а пізніше Жак Шарль створив кулю з воднем. Це стало початком пілотованих польотів.

Дирижаблі

У 1852 році Анрі Жиффар побудував перший керований дирижабль. На початку XX століття дирижаблі Цеппеліна стали популярними для перевезень, але катастрофа “Гінденбурга” у 1937 році призвела до занепаду їх використання.

Народження авіації

У 1903 році брати Райт здійснили перший управляний політ на літаку. Після Першої світової війни авіація швидко розвивалася, з’явилися цивільні авіалінії.

Реактивна авіація та космос

Після Другої світової війни з’явилися реактивні літаки. У 1957 році СРСР запустив перший супутник, а у 1961 році Юрій Гагарин став першою людиною в космосі.

Сучасність

Сьогодні авіація — це потужна галузь, що включає пасажирські літаки, безпілотники та космічні кораблі. Повітроплавання продовжує розвиватися, відкриваючи нові можливості для людства.

Історія повітроплавання — це шлях від мрії до реальності, який демонструє здатність людини долати межі можливого.

Поширити:

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад