§30. Географічне положення. Відкриття та дослідження Антарктиди - Довгань

• Зміст ГДЗ Географія 7 клас Довгань🐋

МОЇ ВРАЖЕННЯ

Уявіть, що вас запросили на роботу до антарктичної станції «Академік Вернадський». Який напрям досліджень вам був би цікавим? Які знання та вміння для цього потрібні?

Мені було б цікаво досліджувати клімат Антарктиди, зокрема спостерігати за змінами озонового шару та вивчати вплив глобального потепління на стан льодовикового покриву.

Для такої роботи необхідні ґрунтовні знання з географії, метеорології та екології. Також важливими є навички роботи з високоточним науковим обладнанням для метеоспостережень та вміння аналізувати великі масиви даних.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Назвіть основні риси географічного положення Антарктиди. Як вони позначаються на природі материка?

Антарктида майже повністю розташована в межах Південного полярного кола, що зумовлює її статус найхолоднішого материка Землі. Вона віддалена від інших континентів та омивається водами Південного океану. Полярне положення спричинило утворення потужного льодовикового покриву, який визначає суворість клімату та велику середню висоту материка.

2. У чому полягають особливості берегової лінії Антарктиди?

Берегова лінія Антарктиди є унікальною, оскільки вона утворена переважно льодовиковим покривом і постійно змінюється. Береги мають вигляд крижаних урвищ заввишки в кілька десятків метрів, від яких періодично відколюються брили льоду, утворюючи айсберги.

3. Чому материк Антарктида було відкрито останнім? Коли це сталося?

Антарктиду відкрили останньою через її значну віддаленість від інших населених земель та надзвичайно суворі кліматичні умови, що перешкоджали мореплавству. Офіційною датою відкриття вважається 28 січня 1820 року, коли материка досягла експедиція під керівництвом Фадея Беллінсгаузена та Михайла Лазарєва.

4. Які мандрівники першими підкорили Південний полюс?

Першим Південного полюса досяг норвезький полярний дослідник Руаль Амундсен 14 грудня 1911 року. Через місяць, у січні 1912 року, до полюса дісталася англійська експедиція на чолі з Робертом Скоттом.

5. Із якою метою проводять сучасні дослідження Антарктиди?

Сучасні наукові дослідження спрямовані на вивчення динаміки льодовикового покриву, особливостей тектонічної будови, моніторинг кліматичних змін, дослідження унікального органічного світу та спостереження за станом озонового шару планети.

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Розробіть власний проєкт антарктичної науководослідної станції. Обґрунтуйте місце її розміщення, опишіть будову, необхідне обладнання. Складіть програму наукових спостережень, доведіть їхню важливість

Місце розміщення: Узбережжя Східної Антарктиди, район оазису Бангера.

Обґрунтування:

• Наявність вільних від льоду ділянок суходолу (оазисів) полегшує будівництво.
• Відносно м’якші кліматичні умови порівняно з внутрішніми районами.
• Доступ до незамерзлих озер для біологічних досліджень.
• Можливість підходу суден для постачання в літній період.

Будова станції:

• Модульні конструкції на спеціальних палях для запобігання занесенню снігом.
• Використання енергоефективних та вітростійких матеріалів.
• Автономна система енергозабезпечення на основі відновлюваних джерел (вітрогенератори).
• Сучасні житлові блоки, наукові лабораторії та медичний пункт.

Необхідне обладнання:

• Автоматичні метеорологічні станції.
• Сейсмографи для вивчення рухів земної кори.
• Спектрофотометри для вимірювання концентрації озону.
• Бурове устаткування для отримання льодових кернів.
• Засоби супутникового зв’язку.

Програма наукових спостережень:

1. Моніторинг товщини льодовика та швидкості його танення.
2. Вивчення мікроорганізмів в антарктичних озерах.
3. Вимірювання рівня ультрафіолетового випромінювання.
4. Геофізичні дослідження підлідного рельєфу.

Важливість досліджень: Антарктида є «кухнею погоди» світу. Розуміння процесів, що відбуваються тут, дозволяє прогнозувати глобальні зміни клімату та рівня Світового океану.

2. Обчисліть протяжність Антарктиди за меридіанами 90° зх. д. — 90° сх. д. і 0° — 180°. Для цього: 1) установіть географічні широти точок перетину берегової лінії Антарктиди із зазначеними меридіанами; 2) обчисліть відстань у градусах до кожної з визначених точок від Південного полюса; 3) складіть відстані та помножте на 111 км.

1. Протяжність за меридіанами $90^\circ$ зх. д. — $90^\circ$ сх. д.:

• На $90^\circ$ зх. д. берегова лінія перетинає $73^\circ$ пд. ш.
• На $90^\circ$ сх. д. берегова лінія перетинає $66^\circ$ пд. ш.
• Відстань від $73^\circ$ пд. ш. до полюса: $90^\circ - 73^\circ = 17^\circ$.
• Відстань від $66^\circ$ пд. ш. до полюса: $90^\circ - 66^\circ = 24^\circ$.
• Сумарна відстань у градусах: $17^\circ + 24^\circ = 41^\circ$.
• Протяжність у кілометрах: $41 \times 111 = 4551$ км.

2. Протяжність за меридіанами $0^\circ$ — $180^\circ$:

• На $0^\circ$ берегова лінія перетинає $70^\circ$ пд. ш.
• На $180^\circ$ берегова лінія перетинає $78^\circ$ пд. ш.
• Відстань від $70^\circ$ пд. ш. до полюса: $90^\circ - 70^\circ = 20^\circ$.
• Відстань від $78^\circ$ пд. ш. до полюса: $90^\circ - 78^\circ = 12^\circ$.
• Сумарна відстань у градусах: $20^\circ + 12^\circ = 32^\circ$.
• Протяжність у кілометрах: $32 \times 111 = 3552$ км.

Отже, протяжність Антарктиди за меридіанами $90^\circ$ зх. д. — $90^\circ$ сх. д. становить $4551$ км, а за меридіанами $0^\circ$ — $180^\circ$ дорівнює $3552$ км.

МОЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

За рекомендованими вчителем (вчителькою) додатковими джерелами проведіть дослідження експедицій Р. Амундсена та Р. Скотта. Порівняйте оснащення й підготовленість експедицій, їхні маршрути та погодні умови. Зробіть висновки щодо причин, які сприяли успіху однієї експедиції та спричинили трагічну долю іншої.

Оснащення та підготовленість експедицій

• Руаль Амундсен зробив ставку на перевірений досвід північних народів: використовував легкі нарти та велику кількість їздових собак. Це забезпечило високу мобільність та надійність. Експедиція була ретельно забезпечена провізією, а проміжні склади були чітко марковані.
• Роберт Скотт використовував складну комбінацію транспорту: моторні сани (які швидко вийшли з ладу), маньчжурських поні та собак. Зрештою більшу частину шляху люди були змушені тягнути важкі нарти самотужки, що призвело до виснаження.

Маршрути

• Амундсен стартував із Китової бухти, що було на 100 км ближче до полюса, ніж база Скотта. Його шлях пролягав через раніше невідомий льодовик Акселя Хейберга.
• Скотт обрав довший, але вже частково відомий маршрут через льодовик Бірдмора.

Швидкість руху

• Середня швидкість команди Амундсена становила близько 24,6 км на добу.
• Команда Скотта рухалася зі швидкістю приблизно 19,5 км на добу, постійно втрачаючи час через технічні проблеми та втому тварин.

Погодні умови
Обидві групи працювали в екстремальних умовах, проте Амундсен завдяки швидкості встиг повернутися до початку найсильніших осінніх бур. Скотт потрапив у тривалі затяжні хуртовини на зворотному шляху, що в поєднанні з браком пального та їжі стало фатальним.

Висновки
Успіх Амундсена був результатом професійного планування, правильного вибору транспорту (собак) та високої швидкості пересування. Трагедія Скотта була зумовлена логістичними помилками, недооцінкою суворості антарктичного клімату та ставкою на мускульну силу людей у найважчих умовах.