§3. Умовні знаки, картографічна генералізація

Зміст ГДЗ Географія 7 клас Бойко

Пригадайте, якими способами земну поверхню зображують на картах

Земну поверхню на картах зображують різними способами:

Спосіб лінійних знаків - використовується для зображення лінійних об’єктів, таких як берегові лінії, річки, кордони, дороги та трубопроводи.
Спосіб умовних позначень - різні символи та кольори використовуються для позначення різних об’єктів та явищ на карті.
Масштабування - зменшене зображення земної поверхні відповідно до певного масштабу.
Картографічні проекції - математично визначені способи перенесення зображення земної поверхні на площину карти.
Тематичне зображення - створення спеціалізованих карт, таких як політичні, економічні, фізичні, кліматичні, які відображають конкретні аспекти земної поверхні.

Кожен з цих способів дозволяє передати різні аспекти земної поверхні, забезпечуючи точність та інформативність карт для різних цілей використання.

Що таке легенда карти?

Легенда карти - це список або таблиця умовних позначень на карті з поясненням їх значення. Вона допомагає нам зрозуміти, що означають різні символи та кольори на карті. Легенда зазвичай розміщується на вільному місці карти, наприклад, у кутках, щоб не закривати важливі об’єкти. У ній умовні позначення часто згруповані за категоріями, такими як дороги, водойми, населені пункти тощо. Легенда карти дуже важлива, бо вона дає нам “ключ” до читання карти й допомагає зрозуміти, що саме зображено.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. Розгляньте фізичну карту Африки (див. атлас). Яким способом, якими знаками на ній позначено озера? Порівняйте розміри озер. Яке з них найбільше за площею? Як ви це встановили?

На фізичній карті Африки озера позначені масштабними умовними знаками - їх контури зафарбовані синім кольором. Порівнюючи розміри синіх плям на карті, можна визначити, що найбільше за площею озеро - це озеро Вікторія. Це встановлюється візуально, порівнюючи площі синіх плям, що позначають озера на карті.

2. Користуючись масштабом карти, визначте протяжність із заходу на схід найбільшого за площею озера.

Щоб визначити протяжність озера Вікторія із заходу на схід, потрібно виміряти відстань між його крайніми західною та східною точками на карті за допомогою лінійки, а потім помножити отриманий результат на масштаб карти. Наприклад, якщо на карті ця відстань становить 3 см, а масштаб карти 1:35 000 000, то реальна протяжність озера буде 0.7 * 350 км = 250 км.

3. Яким способом на тектонічній карті Африки зображено родовища корисних копалин? Чи можна за значками, якими їх позначено, визначити, яке родовище більше або потужніше?

На тектонічній карті Африки родовища корисних копалин зображені позамасштабними умовними знаками - геометричними фігурами або буквеними символами. За цими значками неможливо визначити, яке родовище більше або потужніше, оскільки вони вказують лише на розташування родовищ, а не на їх розміри чи потужність.

4. Зробіть висновок, які з цих умовних знаків виражені у масштабі, а які є позамасштабними.

Умовні знаки, якими позначені озера на фізичній карті, є масштабними, оскільки їх розміри відповідають реальним розмірам озер у масштабі карти. Умовні знаки, якими позначені родовища корисних копалин на тектонічній карті, є позамасштабними, оскільки вони не відображають реальні розміри родовищ, а лише вказують на їх розташування.

ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ

Розгляньте карти Євразії в атласі. Об’єднавшись у групи, наведіть приклади умовних знаків, якими позначено різні об’єкти:

Група 1 — масштабні умовні знаки:

Контури озер (наприклад, Каспійське море, Байкал)
Площі лісів
Контури островів та півостровів (наприклад, Індостан, Аравійський півострів)

Група 2 — позамасштабні умовні знаки:

Значки міст (наприклад, столиць держав)
Позначення родовищ корисних копалин
Символи аеропортів або портів

Група 3 — лінійні умовні знаки:

Масштабні: річки (наприклад, Волга, Янцзи), берегові лінії морів та океанів
Позамасштабні: кордони держав, залізниці, автомобільні дороги (ширина)

Лінійні знаки можуть бути як масштабними (їх довжина відповідає масштабу карти), так і позамасштабними (їх ширина на карті перебільшена для кращої видимості).

МОДЕЛЮЄМО

Знайдіть 10 розбіжностей між зображеннями А і Б на двох змодельованих фрагментах карт (1, 2).

Які зміни відбулися на моделі 1? Що змінилося на моделі 2?

На моделі 1 (Відбір) відбувся відбір об’єктів - деякі дрібні об’єкти були видалені з карти.

На моделі 2 (Спрощення) відбулося спрощення форм об’єктів - контури стали більш плавними і менш деталізованими.

На яких зображеннях (А чи Б) об’єкти показано менш детально?

На зображеннях Б об’єкти показано менш детально. Це результат картографічної генералізації, коли при переході до карт дрібнішого масштабу відбувається відбір найважливіших об’єктів та спрощення їх форм для кращої читабельності карти.

МОДЕЛЮЄМО

Спробуйте за допомогою мал. 8 уявно розділити глобус на смужки і скласти карту світу. Між смужками внизу і вгорі утворяться розриви (мал. 8, б). Що робити, щоб зображення було неперервним?

Щоб зробити зображення неперервним після розділення глобуса на смужки, потрібно виконати такі дії:

Рівномірно розтягнути смужки вгорі та внизу карти. Це дозволить заповнити розриви між смужками в полярних областях.
Рівномірно стиснути смужки в центральній частині карти. Це компенсує розтягнення на краях.

Таким чином, ми отримаємо суцільне зображення без розривів. Однак цей процес неминуче призведе до спотворень на карті:

Території та водні простори в полярних областях будуть розтягнуті та збільшені.
Об’єкти в екваторіальній зоні будуть дещо стиснуті.

Ці спотворення є неминучим наслідком проєкції сферичної поверхні Землі на площину карти. Саме тому на картах світу виникають спотворення розмірів, форм та відстаней, особливо помітні у високих широтах.

ДОСЛІДЖУЄМО

Порівняйте на карті розміри найбільшого у світі острова Гренландія і материка Південна Америка. На око острів видається завбільшки з материк. Дослідимо площі цих об’єктів математичним способом: площа Гренландії = 2,2 млн км2; площа Південної Америки = 17,8 млн км2. Обчисліть, у скільки разів острів менший за материк. Чи передає карта таку різницю в площі? Чому? Для кращого уявлення скористайтеся мал. 9 на с. 18.

Для відповіді на це питання виконаємо наступні кроки:

Обчислимо, у скільки разів Південна Америка більша за Гренландію: 17,8 млн км² / 2,2 млн км² ≈ 8,09
Отже, Південна Америка приблизно у 8,09 разів більша за площею, ніж Гренландія. Або, іншими словами, Гренландія приблизно у 8,09 разів менша за Південну Америку.
Тепер подивимось на карту (мал. 9). На ній Гренландія виглядає майже такою ж великою, як і Південна Америка.
Висновок: Карта не передає реальну різницю в площі між Гренландією та Південною Америкою.

Причини такого спотворення:

Проекція карти: Більшість карт світу використовують проекцію Меркатора або подібні до неї. Ці проекції значно збільшують розміри територій, розташованих ближче до полюсів.
Розташування: Гренландія знаходиться набагато північніше, ніж Південна Америка, тому її розміри на карті сильно перебільшені.
Форма: Витягнута форма Гренландії додатково підсилює ефект візуального збільшення.

Це яскравий приклад того, як карти можуть спотворювати наше сприйняття реальних розмірів географічних об’єктів, особливо коли мова йде про території, розташовані на різних широтах.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. За допомогою якого знаку — масштабного чи позамасштабного — можна визначити:

а) протяжність річки;

Протяжність річки можна визначити за допомогою масштабного знаку. Річки на картах зазвичай зображуються лініями, довжина яких відповідає масштабу карти.

б) розташування метеостанції?

Розташування метеостанції позначається позамасштабним знаком. Це зазвичай невеликий символ, який вказує лише на місцезнаходження об’єкта, але не відображає його реальні розміри.

2. «Генералізація — це способи створення більш читабельної та корисної карти». Як ви розумієте цей вислів? Розтлумачте його.

Вислів “Генералізація — це способи створення більш читабельної та корисної карти” означає, що генералізація - це процес відбору та узагальнення інформації на карті з метою зробити її більш зрозумілою та практичною для користувача. При зменшенні масштабу карти неможливо показати всі деталі, тому відбирають найважливіші об’єкти й спрощують їх зображення. Це дозволяє уникнути перевантаження карти та зробити її більш читабельною, зберігаючи при цьому ключову інформацію.

3.Поміркуйте, як ілюстрація на мал. 10 «пояснює», де на окремих картах спотворення форми об’єктів будуть більшими: на екваторі чи ближче до полюсів. Чим це зумовлено?

Ілюстрація на мал. 10 показує, що спотворення форми об’єктів на картах будуть більшими ближче до полюсів, ніж на екваторі. Це зумовлено тим, що при проекції сферичної поверхні Землі на плоску карту неминуче виникають спотворення. Ближче до полюсів ці спотворення посилюються, оскільки лінії меридіанів, які на глобусі сходяться в точках полюсів, на плоскій карті стають паралельними. Це призводить до того, що об’єкти в високих широтах виглядають розтягнутими й збільшеними порівняно з їх реальними розмірами. На екваторі ж спотворення мінімальні, оскільки ця область найближча до площини проекції.