§3. Способи зображення географічних об'єктів

Зміст ГДЗ Географія 7 клас Кобернік

Пригадайте.

1. Для чого потрібні умовні знаки на географічній карті?

Умовні знаки на географічній карті потрібні для того, щоб зробити зображення на карті зрозумілим та зручним для сприйняття. Вони дозволяють наносити різноманітні географічні об’єкти та явища на карту у вигляді спеціальних символів. Умовні знаки допомагають передати велику кількість інформації на обмеженому просторі карти, роблячи її більш наочною та інформативною.

2. Що таке легенда карти?

Легенда карти - це пояснення умовних знаків, які використовуються на карті. Вона зазвичай розміщується в куті або на полях карти і містить розшифровку всіх символів, кольорів та інших позначень, що використовуються для відображення географічних об’єктів та явищ. Легенда допомагає читачеві правильно інтерпретувати інформацію, представлену на карті, і є невід’ємною частиною будь-якої географічної карти.

Завдання

1. Розгляньте малюнок та назвіть основні способи картографічного зображення.

Основні способи картографічного зображення, показані на малюнку:

Значкові (для зображення окремих або поодиноких об’єктів і явищ)
Контурні (для зображення об’єктів та явищ, які мають просторове простягання)
Статистичні (для унаочнення на карті кількісних (статистичних) даних)
Спосіб ізоліній (для зображення кількісних характеристик, які поступово змінюються по території)

2. З власного досвіду роботи з планом місцевості минулого року наведіть приклади об’єктів, які наносять значками, а які - контурами. Поясніть, чи можна взаємно замінити ці способи зображення. Чому?

Значками наносять:

Окремі будівлі (школи, магазини)
Колодязі, джерела
Пам’ятники

Контурами зображають:

Ліси
Озера
Межі населених пунктів

Ці способи не завжди можна взаємно замінити. Наприклад, невеликий ставок можна показати і значком, і контуром, але велике озеро краще зобразити контуром, щоб передати його форму та розміри. Окрему будівлю доцільніше показати значком, а не контуром, особливо на дрібномасштабній карті.

3. Наведіть приклади об’єктів та явищ, які відповідають критеріям щодо можливості їх зображення певним способом на дрібномасштабній карті.

Значкові: міста, родовища корисних копалин, вершини гір
Контурні: межі держав, природні зони, ареали поширення тварин
Статистичні: густота населення, валовий внутрішній продукт країн
Ізолінії: температура повітря, атмосферний тиск, глибини океану

Завдання (робота у групах):

1. Роздивіться схему й з’ясуйте, які існують різні за формою позамасштабні значки. Які переваги й недоліки має кожен із них?

За схемою видно, що існують такі види позамасштабних значків:

Геометричні:

Переваги: прості, чіткі, легко розрізняються.
Недоліки: не дуже наочні, можуть бути нудними.

Буквені:

Переваги: інформативні, займають мало місця.
Недоліки: можуть бути складними для швидкого сприйняття.

Наочні (піктограми):

Переваги: дуже наочні, легко запам’ятовуються.
Недоліки: можуть займати більше місця, складніші у виконанні.

2.1. Розгляньте в атласі фізичну карту Африки й карту «Природні зони Північної Америки» (на вибір) та відшукайте на них різні види знакових позначок. З’ясуйте, які об’єкти та явища позначені в такий спосіб.

На фізичній карті Африки можна знайти:

Геометричні значки для позначення міст
Наочні значки для позначення корисних копалин
Буквені значки для позначення вершин гір

2.2. Які переваги й недоліки ви вбачаєте в застосуванні на цих картах певних видів значків?

Переваги: різноманітність значків робить карту інформативною та цікавою.

Недоліки: велика кількість різних значків може ускладнювати читання карти.

2.3. Поміркуйте: якби ви складали дані карти, які значки замінили б іншими. Чому?

Я б замінив деякі геометричні значки на наочні для більшої наочності, наприклад, для позначення вулканів чи водоспадів. Це зробило б карту більш привабливою візуально та легшою для запам’ятовування.

Завдання

1. За схемою поясніть, які існують різні способи виділення територій якісним фоном та відображення ареалів.

Якісний фон:

Суцільне забарвлення різними кольорами для показу територій, які відрізняються певною якісною ознакою.
“Шахове” забарвлення, яке показує поступову зміну одного явища іншим.

Спосіб ареалів:

Окреслення контуром території поширення певного явища.
Заповнення ареалу штрихуванням або кольором.

2. Які власні способи позначення контурних об’єктів ви могли б запропонувати?

Використання різних текстур (крапки, лінії, візерунки) для заповнення контурів.
Застосування градієнтів кольору для показу плавного переходу між зонами.
Комбінування кольору та штрихування для передачі додаткової інформації.

3. Поміркуйте, як вийти із ситуації, якщо на карті слід позначити ареали поширення кількох явищ, які перекриваються.

Якщо на карті потрібно позначити ареали поширення кількох явищ, які перекриваються, можна:

Використовувати прозорі кольори, щоб було видно накладання.
Застосовувати різні види штрихування, які можна накладати одне на одне.
Використовувати пунктирні лінії різних кольорів для окреслення ареалів.
Створити систему умовних позначень, де кожному поєднанню явищ відповідає певний колір чи текстура.

Завдання

1. За фрагментом карти густоти населення Європи визначте, які її частини заселені найбільш щільно.

За фрагментом карти густоти населення Європи можна визначити, що найбільш щільно заселені такі частини:

Центральна Європа, особливо території навколо великих міст, таких як Париж, Лондон, Берлін.
Північна Італія
Бенілюкс (регіон, що включає Бельгію, Нідерланди та Люксембург)
Деякі прибережні райони Середземномор’я

На карті ці території позначені темно-червоним та червоним кольорами, що відповідає густоті населення понад 200 осіб на 1 км².

2. Поясніть, чи можна це було б зробити та з якою точністю, якщо була б відсутня шкала коливання значення даного показника.

Без шкали коливання значення показника густоти населення визначити точні значення було б неможливо. Однак навіть без шкали можна було б зробити деякі загальні висновки:

Можна було б визначити відносну густоту населення, порівнюючи інтенсивність кольорів різних регіонів.
Можна було б виділити найбільш та найменш заселені території.
Неможливо було б встановити конкретні числові значення густоти населення.

Точність такого аналізу була б значно нижчою, оскільки ми могли б говорити лише про “більш” чи “менш” заселені території, не маючи можливості кількісно оцінити різницю між ними. Шкала є критично важливим елементом для точної інтерпретації картографічної інформації.

Завдання (робота в парах):

1. На фрагменті кліматичної карти Африки відшукайте ізотерми теплої та холодної пір року, а також ізогієти середньорічної кількості опадів.

Ізотерми січня (холодна пора року) - чорні лінії
Ізотерми липня (тепла пора року) - рожеві лінії
Ізогієти середньорічної кількості опадів - позначені числами (100, 200, 400, 600, 1000, 2800 мм)

2. Уважно роздивіться легенду карти та визначте для міст Дакар та Джанет (на вибір) такі кліматичні характеристики: а) середня температура січня; б) середня температура липня; в) максимальна та мінімальна зафіксована температура; г) середньорічна кількість опадів. Поясніть, як ви це зробили.

а) Середня температура січня: приблизно +15°C (між ізотермами +15° та +25°)

б) Середня температура липня: +35°C (ізотерма +35° проходить через Джанет)

в) Максимальна зафіксована температура: +44°C

Мінімальна зафіксована температура: -2°C

г) Середньорічна кількість опадів: менш як 100 мм (місто знаходиться в найсвітлішій зоні)

Як я це визначив:

Температури я визначив за ізотермами, інтерполюючи між лініями, де це необхідно.
Максимальну та мінімальну температури вказано безпосередньо біля назви міста.
Кількість опадів визначив за кольоровою шкалою та ізогієтами на карті.

Цей метод дозволяє отримати приблизні значення кліматичних показників для конкретних місць на карті.

Для міста Дакар, використовуючи фрагмент кліматичної карти Африки, я можу надати таку інформацію:

а) Середня температура січня: приблизно +25°C (ізотерма +25° проходить близько до Дакару)

б) Середня температура липня: близько +28°C

в) Максимальна зафіксована температура: +43°C

Мінімальна зафіксована температура: +12°C

(ці значення вказані безпосередньо біля назви міста)

г) Середньорічна кількість опадів: приблизно 600 мм (Дакар знаходиться між ізогієтами 400 мм та 1000 мм, ближче до 600 мм).

Ці дані я визначив, аналізуючи положення міста Дакар відносно ізотерм та ізогієт на карті, а також використовуючи інформацію, безпосередньо вказану біля назви міста. Варто зазначити, що ці значення є приблизними, оскільки вони базуються на інтерпретації візуальних даних з карти.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні способи картографічного зображення.

Значкові способи зображення:
- Позамасштабні значки - для зображення невеликих об’єктів, розміри яких не можна показати в масштабі карти (родовища корисних копалин, міста).
- Лінійні (напівмасштабні) значки - для показу річок, доріг, державних кордонів.
- Значки рухів - для зображення динамічних явищ (напрямки морських течій, вітрів, маршрути експедицій).
Контурні способи зображення:
- Якісний фон - для показу об’єктів або явищ, які мають просторове простягання і можуть бути показані з дотриманням масштабу.
- Спосіб ареалів - для зображення просторового поширення явищ без чіткого дотримання масштабу.
Статистичні способи зображення:
- Картограма - для нанесення на карту ступеня прояву певного показника на окремих територіях.
Спосіб ізоліній - для зображення кількісних характеристик, які поступово змінюються по території (ізотерми, ізогієти).

2. Наведіть приклади географічних об’єктів та явищ, які можна відтворити, використовуючи різні способи.

Згідно з інформацією у вкладенні, приклади географічних об’єктів та явищ, які можна відтворити різними способами картографічного зображення:

Значковими способами:

Родовища корисних копалин, міста - позамасштабними значками.
Річки, дороги, державні кордони - лінійними (напівмасштабними) значками.
Напрямки морських течій, вітрів, маршрути експедицій - значками рухів.

Контурними способами:

Природні зони материка - способом якісного фону (наприклад, на фізичній карті Африки в атласі).
Області поширення різних природних зон - способом ареалів (наприклад, на карті “Природні зони Північної Америки” в атласі).

Статистичними способами:

Густота населення по областях - способом картограми на тематичній карті.

Способом ізоліній:

Температура повітря - ізотермами на кліматичній карті.
Кількість опадів - ізогієтами на кліматичній карті.

3. Порівняйте спосіб якісного фону та спосіб ареалів. Для позначення яких площадних об’єктів підходить кожний із них? Підтвердьте це прикладами карт з атласу.

Якісний фон використовують для показу об’єктів або явищ, які мають просторове простягання і можуть бути показані з дотриманням масштабу.
Спосіб ареалів також використовують для зображення просторового поширення явищ, але без чіткого дотримання масштабу.
Якісним фоном на фізичній карті Африки в атласі показані природні зони материка.
На карті “Природні зони Північної Америки” в атласі способом ареалів виділені області поширення різних природних зон.

4. Поміркуйте, чи в усіх випадках можна замінити один спосіб зображення на карті іншим. Свою думку підкріпіть прикладами.

Позамасштабні значки використовують для зображення невеликих об’єктів, розміри яких не можна показати в масштабі карти (родовища корисних копалин, міста). Їх не можна замінити лінійними знаками чи способом ареалів.
Лінійні знаки застосовують для показу річок, доріг, кордонів. Їх не можна замінити позамасштабними значками, бо вони передають протяжність об’єктів.
Спосіб якісного фону підходить для показу об’єктів з чітким просторовим простяганням (природні зони), а спосіб ареалів - для зображення поширення явищ без точного дотримання масштабу. Їх не можна замінити значками чи лініями.

5. Для позначення статистичної інформації на картах часто застосовують одночасно два способи: картограму та ізолінії. Поясніть, чому саме.

Для позначення статистичної інформації на картах часто застосовують одночасно картограму та ізолінії, тому що:

Картограма дозволяє показати ступінь прояву певного показника на окремих територіях (наприклад, густоту населення по областях).
Ізолінії дають змогу зобразити поступову зміну кількісних характеристик по території (наприклад, температуру повітря).
Поєднання цих двох способів забезпечує найбільш повне і наочне відображення статистичних даних на карті.

6. Користуючись шкільним атласом, опишіть способи картографічного зображення на одній з тематичних карт та поясніть, чому саме їх було доцільно використати. Які об’єкти чи явища ви виконали б у інший спосіб?

На кліматичній карті Африки в атласі використано такі способи картографічного зображення:

Ізотерми (лінії з однаковою температурою) - для показу розподілу температур найтеплішого і найхолоднішого місяців. Це дозволяє зобразити зміну температури по території материка.
Ізогієти з кольоровою шкалою - для відображення середньорічної кількості опадів. Це наочно показує зміну зволоженості в різних частинах Африки.
Значки “Сонце” і “Сніжинка” - для позначення абсолютних максимумів і мінімумів температури. Це додаткова інформація про температурні рекорди.

Я би ще додав на цю карту значки для позначення типів клімату та стрілки для показу напрямків переважаючих вітрів. Це зробило б карту більш інформативною.