· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати
§3-4. Масштабні й позамасштабні умовні знаки на картах - Запотоцький
Зміст
- 1. Масштабні й позамасштабні умовні знаки
- 2. Умовні знаки тематичних карт світу, океанів та материків
- 3. Картографічна генералізація та спотворення на картах
1. Масштабні й позамасштабні умовні знаки
Практикуймо
1. Знайдіть у шкільному атласі карти трьох різних масштабів. Виберіть на карті найдрібнішого невелике озеро розмірами менше 1 см. Порівняйте його зображення на картах інших масштабів.
Порівнюючи зображення невеликого озера (менше 1 см) на картах різних масштабів, можна побачити, що зі збільшенням масштабу карти детальність зображення озера зростає. На карті найдрібнішого масштабу озеро може бути показане просто крапкою або взагалі не позначене. На картах більших масштабів з’являються обриси берегової лінії озера, збільшується його відносний розмір.
2. Острів Зміїний має найбільшу довжину 662 м, і він зображений на карті України масштабу в 1 см 55 км (в 0,1 мм 550 м). Чи позначений він на карті Євразії (в 1 см 350 км) та карті світу (в 1 см 850 км)? Відповідь аргументуйте.
Острів Зміїний, маючи довжину 662 м, буде позначений на карті України масштабу 1:5 500 000 (в 1 см 55 км), оскільки в 0,1 мм масштабу цієї карти - 550 м, що менше довжини острова. Однак на карті Євразії масштабу 1:35 000 000 (в 1 см 350 км) та карті світу масштабу 1:85 000 000 (в 1 см 850 км) острів Зміїний позначений не буде через малі розміри. В 0,1 мм цих карт відповідно 3,5 км та 8,5 км, що значно більше розмірів острова. Тому через картографічну генералізацію такий малий об’єкт не відобразиться на дрібномасштабних картах материка і світу.
Практикуймо
Дослідіть мережу річок та озер на картах світу і материків різних масштабів та просторового охоплення. Для цього виконайте такі завдання:
- сформулюйте гіпотезу. Наприклад, мережа річок та озер північної
частини Африки однаково зображена на картах різних масштабів; - виберіть частину материка, яку будете порівнювати;
- полічіть кількість річок і озер на фізичній карті світу та материка;
- визначте довжину в сантиметрах найдовшої та найкоротшої річки на
обох картах; - зробіть висновок про подібність річкової мережі та озер на картах
різних масштабів.
Виконуючи практичну роботу з дослідження мережі річок та озер на картах різних масштабів, можна діяти за таким планом:
Сформулювати гіпотезу. Наприклад: “Мережа річок та озер північної частини Африки детальніше зображена на карті материка порівняно з картою світу”.
Вибрати для порівняння північну частину Африки на фізичній карті світу та карті Африки.
Підрахувати кількість річок і озер:
- на фізичній карті світу в межах північної Африки;
- на фізичній карті Африки в тих самих межах.
Виміряти лінійкою в сантиметрах довжину на обох картах:
- найдовшої річки північної Африки (Ніл);
- найкоротшої річки, зображеної в цьому регіоні на обох картах.
Порівняти отримані результати і зробити висновок. Наприклад:
“На фізичній карті Африки зображено значно більше річок і озер, ніж на карті світу. Найдовша річка Ніл має більшу довжину в см на карті материка. Найкоротші річки, показані на карті Африки, відсутні на карті світу. Отже, гідрографічна мережа північної Африки детальніше відображена на карті більшого масштабу, що підтверджує висунуту гіпотезу. Це пояснюється картографічною генералізацією - на картах меншого масштабу відбувається відбір та узагальнення географічних об’єктів.”
Такий план дій дозволить на практиці дослідити вплив масштабу карти на детальність зображення річкової мережі та озер на прикладі північної частини Африки. Аналогічно можна порівняти й інші регіони на картах різного масштабу.
2. Умовні знаки тематичних карт світу, океанів та материків
Практикуймо
1. Ознайомтеся з легендами тематичних карт світу шкільного географічного атласу. Вибравши невелику територію суходолу, наприклад острів Гренландія, віднайдіть на кожній тематичній карті світу нанесені на його території умовні знаки та їх пояснення в легенді.
Дослідження умовних знаків тематичних карт на прикладі о. Гренландія:
- На тектонічній карті світу о. Гренландія позначений як давня платформа (згідно легенди).
- На кліматичній карті світу острів розташований в арктичному кліматичному поясі.
- На карті ґрунтів світу для Гренландії вказані арктичні та тундрові ґрунти.
- Політична карта показує, що острів є територією Данії.
- На карті географічних поясів Гренландія знаходиться в арктичному та субарктичному поясах.
- Карта народів відображає, що на острові проживають ескімоси (інуїти).
2. Порівняйте карти світу, материків та океанів, представлених у різних масштабах. З’ясуйте риси подібності та відмінності цих карт. Висновки подайте у вигляді таблиці.
| Критерій | Карта світу | Карта материків | Карта океанів |
|---|---|---|---|
| Масштаб | Дрібномасштабна, найдрібніший масштаб (наприклад, 1 : 85 000 000) | Дрібномасштабна, але більшого масштабу, ніж карта світу (наприклад, 1 : 30 000 000 — 1 : 50 000 000) | Дрібномасштабна (наприклад, 1 : 40 000 000 — 1 : 60 000 000) |
| Детальність | Найменша детальність | Більша детальність порівняно з картою світу | Помірна детальність (детальніше показані елементи океанічного дна й течії) |
| Розміри об’єктів | Усі об’єкти значно зменшені й сильно узагальнені | Об’єкти зображені більшими та чіткішими | Окремі острови й підводні форми рельєфу показані чіткіше, ніж на карті світу |
| Позамасштабні умовні знаки | Використовуються дуже широко | Використовуються для невеликих об’єктів (вершин, вулканів, міст) | Використовуються для дрібних островів, портів, родовищ, позначок глибин |
| Географічні особливості | Загальний вигляд усіх материків та океанів | Детальніше показані рельєф, річки, озера, узбережжя, кордони | Основна увага — рельєф дна, глибини, теплі й холодні течії, острови |
| Призначення | Глобальний огляд, навчальні цілі | Вивчення природи окремих материків | Вивчення океанів, океанографія, мореплавання |
| Спотворення | Найбільші спотворення (особливо біля полюсів) | Менші спотворення порівняно з картою світу | Спотворення залежать від масштабу та картографічної проєкції |
Спільним для всіх трьох видів карт в атласі 7 класу є те, що вони належать до дрібномасштабних навчальних карт, використовують масштабні й позамасштабні умовні знаки та мають картографічні спотворення. Відмінність полягає в охопленні території, величині масштабу, детальності зображення та наборі показаних об’єктів.
3. Картографічна генералізація та спотворення на картах
(Примітка: на с. 19 підручника в тексті допущено одрук — написано «карти більшого масштабу мають набагато більше спотворень», хоча насправді карти більшого масштабу мають менше спотворень, що й підтверджується наступними реченнями того самого абзацу.)
Практикуймо
1. Дослідіть зображення місцевості навколо озера Вікторія на фізичній карті світу та карті материка (див. мал. 7): - на скільки більше географічних об’єктів і назв є на карті материка, ніж на карті світу? - назвіть умовні знаки, які є на карті материка, але відсутні на карті світу; - порівняйте детальність карт світу та материка
- На фрагменті фізичної карти світу (1) є лише 3 географічні назви (г. Кенія з висотою 5199 м, оз. Вікторія, влк. Кіліманджаро з висотою 5895 м). На фрагменті карти материка (2) наведено 7–8 географічних назв (Східноафриканське плоскогір’я, масив Рувензорі, озеро на північному заході, г. Кенія, місто Найробі, оз. Вікторія з висотою урізу води 1134 м, влк. Кіліманджаро). Отже, на карті материка на 4–5 назв більше, ніж на карті світу.
- На карті материка є умовні знаки боліт, населених пунктів (місто Найробі), додаткових річок, озер та позначки висот, яких немає на фрагменті карти світу (лінія річки на карті світу є, але боліт і міст на ній взагалі немає).
- Карта материка значно детальніша: на ній чіткіше видно порізаність берегової лінії озера Вікторія, дрібніші об’єкти та назви форм рельєфу.
2. Дослідіть спотворення площ на карті шляхом порівняння розмірів географічних об’єктів: - порівняйте контури озера на картах та космічному знімку; - знайдіть водойму на північ від озера Вікторія та болото на південь від нього. Як спотворені розміри цих об’єктів? - зробіть висновок про спотворення площ на картах світу та материка.
- На космічному знімку (3) берегова лінія озера Вікторія дуже порізана, з великою кількістю дрібних заток і островів. На карті материка (2) контури озера вже помітно узагальнені, а на карті світу (1) — максимально спрощені.
- На фрагменті карти світу (1) водойми на північ від озера Вікторія та болота на південь від нього взагалі не показано через сильну генералізацію (видно лише узагальнену лінію річки). На фрагменті карти материка (2) водойма на північ від озера та ділянка болота на південь від нього позначені, але їхні обриси й розміри також спрощені й дещо збільшені порівняно з космічним знімком, щоб їх можна було розрізнити на карті.
- Висновок: спотворення площ та обрисів географічних об’єктів значно більші на карті дрібнішого масштабу (карті світу), а на карті більшого масштабу (карті материка) вони менші, хоча повністю не зникають.
Практикуймо
Робота у групі для розв’язання проблем: Чи можна уникнути спотворень при побудові дрібномасштабних географічних карт?
Відповідаючи на поставлене запитання, можна сказати, що повністю уникнути спотворень при створенні дрібномасштабних географічних карт неможливо. Це пов’язано з кількома причинами:
- Земля має кулясту форму (геоїд), а карта — це плоске зображення. При переході від сферичної поверхні до площини неминуче виникають спотворення довжин, кутів, площ і форм об’єктів. Різні картографічні проєкції дозволяють зберегти без спотворень лише деякі з цих властивостей.
- Дрібний масштаб карти вимагає значного зменшення розмірів зображуваних об’єктів порівняно з реальністю. При цьому неможливо пропорційно зменшити все, тому доводиться спрощувати обриси, узагальнювати дрібні деталі, відбирати головні елементи. Це призводить до спотворення реальної картини.
- При генералізації відбувається відбір і узагальнення об’єктів згідно з призначенням карти. Наприклад, на загальногеографічних картах відображають найважливіші населені пункти, річки, дороги. А на тематичних картах залишають лише ті елементи, які потрібні для розкриття теми. Тобто зміст карти спрощується, що також веде до спотворень.
Отже, спотворення на дрібномасштабних картах неминучі через необхідність переходу від сферичної поверхні на площину, значне зменшення зображення та генералізацію. Але картографи намагаються мінімізувати ці спотворення, підбираючи оптимальні проєкції та методи генералізації для кожної конкретної карти залежно від її масштабу, охоплення та призначення. Користувачам же важливо розуміти властивості карт і враховувати можливі спотворення при їх застосуванні.