А ЯК НАСПРАВДІ?
Чи згодні ви з тим, що можна так розв’язувати фізичні задачі?
Математично відповідь буде правильною, проте у фізиці так розв’язувати задачі не заведено. Розв’язання в загальному вигляді дозволяє перевірити одиниці вимірювання, побачити фізичну залежність між величинами та уникнути помилок у проміжних обчисленнях.
Задача 3. Систему «кулька 1 — кулька 2» можна вважати замкненою. Поміркуйте чому.
Сила тяжіння Землі зрівноважена силою реакції опори горизонтальної поверхні, а силою тертя та опором повітря під час короткочасного зіткнення кульок можна знехтувати.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідіть центральне зіткнення пар кришечок: 1) важка кришечка нерухома, а дві інші по черзі зіштовхуються з нею; 2) кришечки рухаються назустріч одна одній; 3) одна з кришечок наздоганяє іншу. Поясніть результати зіткнень. Запишіть для кожного випадку закон збереження імпульсу.
-
- Легка кришечка (m1) налітає на нерухому важку (m2, v02=0): після удару легка кришечка відскакує назад, а важка трохи зміщується вперед; закон збереження імпульсу в проєкції на вісь руху першої кришечки: m1v01=−m1v1+m2v2.
-
- Дві кришечки рухаються назустріч одна одній і після удару розлітаються в протилежні боки (або рухаються в бік тієї, що мала більший імпульс); закон збереження імпульсу: m1v01−m2v02=−m1v1+m2v2.
-
- Перша кришечка наздоганяє другу й передає їй частину свого імпульсу, внаслідок чого швидкість другої кришечки збільшується, а першої — зменшується (або вона відскакує назад, якщо друга кришечка важча); закон збереження імпульсу: m1v01+m2v02=m1v1+m2v2.
ВПРАВА № 20
1. М’яч масою 600 г кинуто вертикально вгору зі швидкістю 5 м/с. Знайдіть імпульс м’яча на початку руху та у верхній точці траєкторії.
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
m=600 г=0,6 кг v0=5см v1=0 Знайти: p0−? p1−? | Модуль імпульсу тіла визначається за формулою:
p=m⋅v
Тоді на початку руху та у верхній точці траєкторії:
p0=m⋅v0 p1=m⋅v1 |
Обчислимо початковий імпульс м’яча:
p0=0,6 кг⋅5см=3 кг⋅м/с
У верхній точці траєкторії м’яч миттєво зупиняється (v1=0), тому його імпульс дорівнює нулю:
p1=0,6 кг⋅0см=0
Відповідь: p0=3 кг⋅м/с; p1=0.
Пояснення
- Переводимо масу м’яча в систему СІ: 600 г=0,6 кг.
- На початку руху імпульс дорівнює добутку маси на початкову швидкість: p0=m⋅v0=3 кг⋅м/с.
- У найвищій точці підйому швидкість м’яча дорівнює нулю, отже, й імпульс у цій точці дорівнює нулю.
2. Кіт женеться за мишею. Чи зможе кіт наздогнати мишу, якщо імпульс кота дорівнює імпульсу миші?
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
pк=pм mк>mм Знайти: vкvм−? | За означенням імпульсу тіла: p=m⋅v
З умови рівності імпульсів кота і миші (pк=pм) маємо: mк⋅vк=mм⋅vм vкvм=mмmк |
Оскільки маса кота значно більша за масу миші (mк>mм), то mмmк>1, а отже, і vкvм>1, тобто vм>vк. Швидкість миші більша за швидкість кота, тому кіт не зможе її наздогнати.
Відповідь: ні, не зможе.
Пояснення
- Імпульс тіла дорівнює добутку його маси на швидкість: p=m⋅v.
- При однакових імпульсах більшу швидкість має те тіло, маса якого менша. Оскільки миша легша за кота, вона біжить швидше, і кіт її не наздожене.
3. Два тіла рухаються вздовж однієї прямої. Маса першого тіла вдвічі більша за масу другого, а швидкість руху другого тіла втричі менша від швидкості руху першого.
1) Знайдіть відношення модулів імпульсів цих тіл.
2) Знайдіть сумарний імпульс цих тіл, якщо маса й швидкість руху першого тіла дорівнюють 200 г і 6 м/с відповідно. Розгляньте два випадки: а) тіла рухаються в одному напрямку; б) тіла рухаються в протилежних напрямках.
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
m1=2m2 v1=3v2 m1=200 г=0,2 кг v1=6см Знайти: 1) p2p1−? 2) а) p−? б) p−? | 1) За формулою імпульсу p1=m1⋅v1 та p2=m2⋅v2. Знайдемо відношення модулів імпульсів: p2p1=m2⋅v2m1⋅v1=m2⋅v22m2⋅3v2=6
2) Оскільки p1=6p2, то p2=6p1. а) Якщо тіла рухаються в одному напрямку: p=p1+p2 б) Якщо тіла рухаються в протилежних напрямках: p=p1−p2 |
Обчислимо імпульси кожного з тіл:
p1=0,2 кг⋅6см=1,2 кг⋅м/с
p2=61,2 кг⋅м/с=0,2 кг⋅м/с
Знайдемо модуль сумарного імпульсу для обох випадків:
а) тіла рухаються в одному напрямку:
p=1,2 кг⋅м/с+0,2 кг⋅м/с=1,4 кг⋅м/с
б) тіла рухаються в протилежних напрямках:
p=1,2 кг⋅м/с−0,2 кг⋅м/с=1 кг⋅м/с
Відповідь: 1) p2p1=6; 2) а) p=1,4 кг⋅м/с; б) p=1 кг⋅м/с.
Пояснення
- Підставивши співвідношення мас (m1=2m2) і швидкостей (v1=3v2) у відношення імпульсів, отримуємо, що імпульс першого тіла в 6 разів більший за імпульс другого.
- Знаходимо імпульс першого тіла (1,2 кг⋅м/с) та ділимо його на 6, отримуючи імпульс другого тіла (0,2 кг⋅м/с).
- При русі в один бік імпульси додаються, а при русі назустріч — віднімаються.
4. Кулька масою 100 г влучає в нерухому кульку масою 150 г і застрягає в ній (рис. 1). Визначте швидкість руху кульки до зіткнення, якщо після зіткнення система рухалася зі швидкістю 10 м/с.
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
m1=100 г=0,1 кг m2=150 г=0,15 кг v02=0 v=10см Знайти: v01−? | Спрямуємо вісь OX у напрямку руху першої кульки. За законом збереження імпульсу:
m1⋅v01+m2⋅v02=(m1+m2)⋅v
Оскільки v02=0, то: m1⋅v01=(m1+m2)⋅v v01=m1(m1+m2)⋅v |
Обчислимо початкову швидкість першої кульки:
v01=0,1 кг(0,1 кг+0,15 кг)⋅10см=0,1 кг0,25 кг⋅10см=25см
Відповідь: v01=25см.
Пояснення
- До зіткнення імпульс мала лише перша кулька (m1⋅v01), оскільки друга була нерухомою.
- Після непружного зіткнення обидві кульки рухаються як одне ціле масою m1+m2 зі спільною швидкістю v.
- Прирівнявши імпульс системи до і після взаємодії, знаходимо початкову швидкість першої кульки: 25 м/с.
5. Зі старовинної гармати, установленої на рівній горизонтальній поверхні, горизонтально випущено ядро зі швидкістю 400 м/с. Якої швидкості набуде гармата після пострілу, якщо маса ядра 20 кг, а маса гармати 2 т?
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
v01=v02=0 v1=400см m1=20 кг m2=2 т=2000 кг Знайти: v2−? | До пострілу ядро і гармата перебували у стані спокою, тому сумарний початковий імпульс системи дорівнював нулю. Після пострілу гармата відкочується у бік, протилежний рухові ядра.
За законом збереження імпульсу в проєкції на напрямок польоту ядра: 0=m1⋅v1−m2⋅v2 m2⋅v2=m1⋅v1 v2=m2m1⋅v1 |
Обчислимо швидкість віддачі гармати після пострілу:
v2=2000 кг20 кг⋅400см=4см
Відповідь: v2=4см.
Пояснення
- До пострілу система «гармата — ядро» була нерухомою, тому її сумарний імпульс дорівнював нулю.
- За законом збереження імпульсу після пострілу модуль імпульсу гармати дорівнює модулю імпульсу випущеного ядра: m2⋅v2=m1⋅v1.
- Оскільки маса гармати у 100 разів більша за масу ядра, її швидкість буде у 100 разів меншою, тобто 4 м/с.
6. Складіть і розв’яжіть задачу за поданими на рис. 2 даними.
Умова задачі: Куля масою 10 кг, що рухається горизонтально зі швидкістю 20 м/с, наздоганяє другу кулю масою 8 кг, яка рухається в тому самому напрямку зі швидкістю 5 м/с. Після зіткнення перша куля продовжила рух у тому самому напрямку зі швидкістю 10 м/с. Визначте швидкість руху другої кулі після зіткнення.
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
m1=10 кг v01=20см m2=8 кг v02=5см v1=10см Знайти: v2−? | Обидві кулі до та після зіткнення рухаються в одному напрямку вздовж осі OX. За законом збереження імпульсу:
m1⋅v01+m2⋅v02=m1⋅v1+m2⋅v2
Виразимо шукану швидкість v2: m2⋅v2=m1⋅v01+m2⋅v02−m1⋅v1 v2=m2m1(v01−v1)+m2v02 |
Обчислимо швидкість другої кулі після зіткнення:
v2=8 кг10 кг⋅(20см−10см)+8 кг⋅5см=8 кг100 кг⋅м/с+40 кг⋅м/с=8 кг140 кг⋅м/с=17,5см
Відповідь: v2=17,5см.
Пояснення
- Оскільки обидва тіла рухаються в одному напрямку, їхні імпульси мають однаковий знак «+».
- Під час удару перша куля передала частину свого імпульсу другій кулі, тому швидкість першої кулі зменшилася до 10 м/с, а другої — зросла з 5 м/с до 17,5 м/с.
7. Із човна масою 200 кг, що рухається зі швидкістю 2 м/с, стрибає хлопчик масою 50 кг зі швидкістю 6 м/с відносно поверхні землі. Визначте швидкість руху човна після стрибка, якщо хлопчик стрибає: а) з корми човна горизонтально в бік, протилежний рухові човна; б) з носа човна горизонтально в напрямку руху човна. Якою має бути швидкість руху хлопчика, щоб після стрибка з носа човен зупинився?
| Дано: | Розв’язання: |
|---|
m2=200 кг v0=2см m1=50 кг v1=6см Знайти: а) v2−? б) v2−? v1′−? (якщо v2′=0) | Спрямуємо вісь OX у напрямку початкового руху човна.
а) Хлопчик стрибає з корми проти напрямку руху човна. За законом збереження імпульсу: (m1+m2)⋅v0=−m1⋅v1+m2⋅v2 v2=m2(m1+m2)v0+m1v1
б) Хлопчик стрибає з носа в напрямку руху човна: (m1+m2)⋅v0=m1⋅v1+m2⋅v2 v2=m2(m1+m2)v0−m1v1
Якщо після стрибка з носа човен зупинився (v2′=0): (m1+m2)⋅v0=m1⋅v1′ v1′=m1(m1+m2)v0 |
Проведемо обчислення для кожного випадку:
а) стрибок із корми проти руху човна:
v2=200 кг(50 кг+200 кг)⋅2см+50 кг⋅6см=200 кг500 кг⋅м/с+300 кг⋅м/с=4см
б) стрибок із носа за рухом човна:
v2=200 кг(50 кг+200 кг)⋅2см−50 кг⋅6см=200 кг500 кг⋅м/с−300 кг⋅м/с=1см
Швидкість хлопчика, за якої човен зупиниться після стрибка з носа:
v1′=50 кг(50 кг+200 кг)⋅2см=50 кг500 кг⋅м/с=10см
Відповідь: а) v2=4см; б) v2=1см; v1′=10см.
Пояснення
- До стрибка човен і хлопчик рухалися разом зі швидкістю 2 м/с, тому початковий імпульс системи дорівнював (50+200)⋅2=500 кг⋅м/с.
- Коли хлопчик стрибає назад, він відштовхує човен уперед, і швидкість човна зростає до 4 м/с.
- Коли хлопчик стрибає вперед, він відштовхує човен назад, тому човен сповільнюється до 1 м/с. Щоб човен повністю зупинився, хлопчик має забрати весь початковий імпульс системи (500 кг⋅м/с), для чого повинен стрибнути зі швидкістю 10 м/с.