· ГДЗ · 5 хв. читати

§2. Географічні карти материків - Кобернік

Пригадайте

1. Чому карту називають «мовою» географії?

Карту називають “мовою” географії, тому що вона є найзручнішим джерелом географічних знань. На карті можна записати стільки інформації, скільки міститься в десятках або сотнях сторінок книжок. Карта дозволяє наочно представити географічну інформацію, яку легко сприймати візуально.

2. Які території за площею можна зобразити на карті, а які – на плані?

На карті можна зобразити великі території - материки, країни, області. На плані зазвичай зображують невеликі ділянки місцевості, такі як шкільне подвір’я, парк чи невелике селище.

3. Для чого потрібний масштаб карти? Які існують його види?

Масштаб карти потрібен для визначення реальних розмірів об’єктів та відстаней між ними на місцевості. Існують такі види масштабу:

  • Числовий (наприклад, 1:100 000)
  • Іменований (наприклад, в 1 см 1 км)
  • Лінійний (графічна шкала)

4. Чи можна створити географічну карту без спотворень?

Створити географічну карту без спотворень неможливо. Це пов’язано з тим, що поверхня Землі є сферичною, а карта - плоска. При проєктуванні сферичної поверхні на площину завжди виникають певні спотворення.

5. Для чого існує градусна сітка?

Градусна сітка існує для:

  • Визначення географічних координат (широти й довготи) точок на земній поверхні
  • Орієнтування на карті
  • Визначення напрямків (азимутів)
  • Вимірювання відстаней і площ

Градусна сітка допомагає точно локалізувати об’єкти на карті та проводити різноманітні вимірювання.

Завдання. Розгляньте малюнок та поясніть, якими джерелами інформації найдоцільніше скористатися для дослідження материків у шкільних умовах. Яку саме інформацію про материки можна одержати з різних джерел? Яке джерело інформації і чому ви вважаєте найбільш зручним у використанні?

Для дослідження материків у шкільних умовах найдоцільніше використовувати такі джерела географічної інформації:

  1. Географічні карти (друковані й електронні):
    • Інформація: Фізичні особливості, політичні кордони, кліматичні зони, природні ресурси.
    • Зручність: Карти наочні, дозволяють швидко отримати загальну картину та здійснювати вимірювання.
  2. Книги (друковані й електронні):
    • Інформація: Детальні описи природи, історії, економіки та культури материків.
    • Зручність: Можна отримати глибокі знання, але потребує більше часу для вивчення.
  3. Засоби масової інформації (Інтернет, газети, журнали):
    • Інформація: Актуальні новини, наукові статті, документальні фільми.
    • Зручність: Швидкий доступ до нової інформації, але може бути менш структурованою.
  4. Музейні експозиції (реальні та віртуальні):
    • Інформація: Візуальні та інтерактивні матеріали про природу та культуру материків.
    • Зручність: Інтерактивність і наочність, але доступність може бути обмеженою.

Найбільш зручним джерелом у використанні є географічні карти, оскільки вони забезпечують наочне представлення інформації, легкі у використанні та дозволяють здійснювати вимірювання і порівняння. Карти також постійно оновлюються, що робить їх актуальними та достовірними.

Завдання (робота у групах). Розгляньте схему і виконайте такі дії:

1. а) підготуйте інформацію про класифікацію карт за однією з ознак (на вибір); б) відшукайте в атласі приклади різних карт за цією ознакою; в) поясніть, чому деякі групи карт відсутні в атласі з курсу «Материки та океани»; г) обміняйтеся інформацією з іншими групами ваших однокласників.

Ознака: За просторовим охопленням

  • Світові карти: карти світу, карти півкуль.
  • Регіональні карти: материки або їхні частини, держави або їхні окремі території.

Приклади з атласу:

  • Карти світу.
  • Карти окремих материків, таких як Африка або Європа.

Чому деякі групи карт відсутні в атласі “Материки та океани”?

  • Атлас може не включати детальні карти менших регіонів або спеціалізовані карти через обмеження в обсязі та фокус на загальній інформації про материки та океани.

2. а) в атласі знайдіть географічні карти, які послідовно характеризують один з материків; вкажіть які назви мають ці карти. До яких груп за змістом вони належать? Чому? б) з’ясуйте, у яких масштабах складені дані карти; назвіть числовий та іменований масштаб кожної з карт; вкажіть, до якої групи карт за масштабом вони належать. Як зі зменшенням масштабу карти зменшується детальність зображення географічних об’єктів?

Приклади карт:

  • Фізична карта материка.
  • Кліматична карта материка.
  • Карта населення материка.

Групи за змістом:

  • Загальногеографічні: фізичні карти.
  • Тематичні: кліматичні карти, карти населення.

Масштаби карт:

  • Числовий масштаб: наприклад, 1:10 000 000.
  • Іменований масштаб: 1 см = 100 км.
  • Групи за масштабом: дрібномасштабні.

Зменшення масштабу:

  • Зі зменшенням масштабу зменшується детальність зображення, оскільки карта охоплює більшу територію, але з меншою деталізацією.

3. Виконайте дослідження про використання географічних знань у різних галузях людської діяльності.

Географічні знання використовуються в різних галузях:

  • Навігація: морська та повітряна навігація.
  • Планування міст: розробка інфраструктури.
  • Екологія: моніторинг змін у навколишньому середовищі.
  • Економіка: аналіз ресурсів та їх розподіл.

Географічні знання допомагають зрозуміти просторові взаємозв’язки та приймати обґрунтовані рішення в різних сферах діяльності.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Які вам відомі джерела географічної інформації?

  • Географічні карти (друковані й електронні)
  • Книги (друковані й електронні)
  • Засоби масової інформації (газети, журнали, відеофільми)
  • Інтернет
  • Музейні експозиції (реальні та віртуальні)
  • Власні спостереження

2. Чому карту вважають найбільш зручним джерелом географічної інформації?

  • На ній можна записати стільки інформації, скільки міститься в десятках або сотнях сторінок книжок
  • Зображення на карті наочне і легко сприймається візуально
  • Інформація на картах постійно оновлюється, залишаючись достовірною та сучасною
  • За картою можна здійснювати вимірювання та обчислення (координати, напрямки, відстані, площі, висоти)

3. Наведіть приклади карт зі шкільного атласу, що різняться за просторовим охопленням та змістом.

Приклади карт за просторовим охопленням:

  • Карта світу
  • Карта Африки
  • Карта України

Приклади карт за змістом:

  • Фізична карта
  • Кліматична карта
  • Карта природних зон

4. Якого масштабу карти містяться в шкільному атласі? Поясніть, у скільки разів зменшене на них зображення. Чому в атласі відсутні певні групи карт за масштабом?

У шкільному атласі зазвичай містяться дрібномасштабні та середньомасштабні карти. Наприклад, карта світу масштабу 1:80 000 000 означає, що зображення зменшене в 80 мільйонів разів. Великомасштабні карти відсутні в атласі, бо вони призначені для детального зображення невеликих територій, що не відповідає завданням шкільного атласу.

5. Попри всі переваги, які недоліки має географічна карта та чи можливо їх усунути?

Недоліки географічної карти:

  • Неможливість уникнути спотворень при проєкції сферичної поверхні Землі на площину
  • Обмеженість у відображенні дрібних об’єктів через генералізацію
  • Статичність зображення, що не відображає динамічні процеси

Повністю усунути ці недоліки неможливо, але їх можна мінімізувати використанням різних картографічних проєкцій та сучасних технологій (наприклад, інтерактивних карт).

6. Розкажіть, для яких потреб доцільно використовувати дрібномасштабні карти материків або світу.

Дрібномасштабні карти доцільно використовувати для загального ознайомлення з географічним положенням материків, океанів, великих країн та регіонів. Вони підходять для вивчення глобальних процесів, таких як кліматичні зміни, розподіл населення або економічні зв’язки між країнами.

Назад