§18. Середовища існування рослин - Задорожний

• Зміст ГДЗ Біологія 7 клас Задорожний

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Омела біла — рослина, якій довелося пристосовуватися до досить незвичних умов існування. Вона є напівпаразитом і отримує воду й мінеральні речовини з гілок дерев, на яких росте. А от фотосинтез вона здійснює самостійно й органічні речовини синтезує сама (через це її називають напівпаразитом). Щоб вижити в таких умовах, омелі довелося розв’язувати цілу низку проблем. Як закріпитися на рослині? Як отримувати від неї воду? Як забезпечити потрапляння свого насіння на гілки нових рослин-хазяїв? Дай відповіді на ці запитання.

• Як закріпитися на рослині та отримувати воду: омела біла закріплюється на гілках дерев і поглинає з них воду та мінеральні речовини за допомогою видозмінених коренів-присосок (гаусторій), які проникають крізь кору в провідні тканини рослини-хазяїна.
• Як забезпечити потрапляння насіння на нові гілки: поширення насіння відбувається за допомогою птахів. Ягоди омели містять клейку речовину (вісцин), тому насіння прилипає до дзьобів чи лап птахів, коли вони їдять плоди, або проходить крізь їхній травний тракт і залишається на гілках інших дерев.

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Склади перелік середовищ (місць, куточків) на нашій планеті, де існує життя. Познач, у яких із них можуть зростати рослини. Які із цих місць сприятливі для зростання рослин, а які — суворі? Чому? Чи бувають такі місця, у яких рослин немає? Чому?

• Ліси, луки та степи (рослини зростають): сприятливі середовища завдяки достатній кількості світла, тепла, вологи й поживних речовин у ґрунті.
• Прісні водойми та мілководдя морів (рослини зростають): сприятливі умови у верхніх шарах води, куди проникає сонячне світло.
• Болота (рослини зростають): суворіші умови через надмірну зволоженість і нестачу Нітрогену в ґрунті, до яких пристосувалися мохи (сфагнум), журавлина та комахоїдні рослини (росичка).
• Пустелі та напівпустелі (рослини зростають): суворі умови через спеку та гостру нестачу води, де виживають лише посухостійкі рослини (кактуси, алое, верблюжа колючка).
• Високогір’я та полярні регіони (рослини зростають): суворі умови через низькі температури, сильні вітри та коротке літо, тому рослинність там бідна й низькоросла.
• Глибоководні западини океанів, темні печери, жерла вулканів та льодовикові щити Антарктиди (рослин немає): рослини не можуть там жити через повну відсутність сонячного світла (неможливий фотосинтез), екстремальні температури або відсутність рідкої води.

2. Розглянь світлини (мал. 18.1). Ці рослини виникли та існували на різних континентах. Кактуси — в Америці, алое — в Африці. Але обидві групи рослин адаптувалися до однакових посушливих і спекотних умов пустель та напівпустель. Порівняй їх і вкажи, які в цих рослин спільні та відмінні ознаки пристосування до умов існування.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які життєві форми рослин розрізняють?

Розрізняють такі життєві форми рослин:

• Деревні рослини (дерева, кущі): мають багаторічні здерев’янілі стовбури (у дерев — один головний стовбур, у кущів — кілька стовбурів, що заміщуються новими).
• Напівдеревні рослини (напівкущі): мають кілька стебел, які дерев’яніють лише в нижній частині, а верхня частина щорічно відмирає.
• Трав’янисті рослини (однорічні, дворічні, багаторічні): мають м’які соковиті пагони, надземна частина яких щорічно частково або повністю відмирає.
• Ліани: трав’янисті або деревні рослини з в’юнкими чи сланкими пагонами.
• Сукуленти: зазвичай трав’янисті рослини, окремі органи яких (стебла або листки) пристосовані до накопичення вологи.

2. До якої життєвої форми відносять кожну з рослин: калину, смородину, суницю? За якими ознаками?

• Калина: деревна рослина (кущ, зрідка невелике дерево), оскільки має багаторічні здерев’янілі стовбури.
• Смородина: деревна рослина (кущ), бо має кілька багаторічних здерев’янілих стебел, які ростуть від самої землі й періодично заміщуються новими.
• Суниця: трав’яниста багаторічна рослина, оскільки має м’які зелені пагони без здерев’яніння, які відновлюються щороку з підземних органів.

3. Чим ліани відрізняються від інших рослин?

Ліани мають тонкі, гнучкі, в’юнкі або сланкі пагони (трав’янисті чи дерев’янисті), які не здатні самостійно утримувати вертикальне положення, тому використовують інші рослини або скелі як опору, щоб винести листки до світла.

4. У деяких рослин вологого тропічного лісу листки мають великі отвори на листковій пластині. Чим така будова листка може бути корисною для рослини в цьому середовищі існування?

• Отвори пропускають потоки води під час сильних тропічних злив та пориви вітру, захищаючи великі листки від розривання й обламування.
• Крізь отвори у верхніх листках сонячні промені проникають до нижніх листків тієї самої рослини, що дуже важливо в затіненому тропічному лісі.
• Покращується рух повітря навколо листка, що захищає його від перегрівання у вологому і спекотному кліматі.

5. Дуб звичайний є рослиною, яка гарно пристосувалася до умов життя в українських лісах. Склади перелік ознак дуба, які забезпечують його пристосування до умов життя в лісах України.

• Потужна коренева система: глибокий стрижневий корінь міцно утримує дерево в ґрунті під час буревіїв і дістає воду з глибоких шарів.
• Міцний здерев’янілий стовбур і розлога крона: дозволяють дубу виростати у верхній ярус лісу й отримувати достатньо сонячного світла.
• Товста кора: захищає стовбур від зимових морозів, весняних сонячних опіків і пошкодження тваринами чи комахами.
• Листопадність: скидання листя восени зменшує випаровування води взимку та захищає гілки від обламування під вагою снігу.
• Поживні плоди (жолуді): містять запас речовин для швидкого проростання і приваблюють птахів (сойок) та звірів (білок), які розносять їх лісом.

6. За QR-кодом ознайомся з інформацією про рафлезію Арнольда. У яких умовах вона мешкає? Які особливі пристосування до існування властиві цій рослині?

Рафлезія Арнольда мешкає у вологих тропічних лісах Південно-Східної Азії (зокрема на островах Суматра та Калімантан). Їй властиві такі пристосування:

• Повний паразитизм: рослина не має коренів, стебла й зелених листків (не здатна до фотосинтезу), а живе всередині тканин тропічних ліан, поглинаючи поживні речовини за допомогою ниткоподібних присосок.
• Гігантська квітка із запахом гнилого м’яса: назовні з’являється лише величезна червоно-коричнева квітка (до 1 м у діаметрі), яка своїм виглядом і різким запахом приваблює мух-запилювачів.
• Величезна кількість дрібного насіння: липке насіння з плодів прилипає до лап лісових тварин (наприклад, тупай або слонів) і переноситься на коріння нових ліан-хазяїв.

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася з параграфа.

• Залежно від умов довкілля у рослин сформувалися різні життєві форми: деревні, напівдеревні, трав’янисті рослини, ліани та сукуленти.
• Омела біла є напівпаразитом, бо воду з мінеральними речовинами бере від дерева-хазяїна, а органічні речовини утворює сама завдяки фотосинтезу.
• Деякі болотні рослини, наприклад росичка, полюють на комах, щоб компенсувати нестачу Нітрогену в бідному болотному ґрунті.

2. Закінчи одне з речень:

Мене здивувало, що рослини-паразити (повитиця, рафлезія) повністю втратили зелені листки та здатність до фотосинтезу, бо отримують усі готові поживні речовини від рослини-хазяїна.

3. З якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала ці труднощі?

Було непросто одразу запам’ятати різницю між кущами та напівкущами. Я подолав/подолала цю трудність, уважно порівнявши їх за таблицею в підручнику: у кущів стебла дерев’яніють повністю, а в напівкущів — лише в нижній частині.

4. Де і як ти можеш використати отримані знання і набутий досвід?

Ці знання допоможуть мені правильно доглядати за кімнатними та садовими рослинами: наприклад, не заливати водою кактуси й алое (бо вони є сукулентами посушливих місць) і встановлювати опори для в’юнких рослин-ліан.