· ГДЗ · 6 хв. читати
§18. Гербарій. Правила роботи з гербарієм - Тагліна
Поміркуйте й обговоріть ситуацію
Кожен / кожна з вас бачили засушені рослини й знаєте, що можна спеціально зробити певний засушений зразок. Але як це правильно зробити?
Для виготовлення гербарного зразка насамперед збирають непошкоджені рослини з максимально можливими органами, такими як квітки чи плоди. Рослину кладуть під гербарний прес, між аркушами паперу, які щодня змінюють для всмоктування вологи. Коли рослина висохне, її поміщають в обкладинку з паперу великого формату.
Що треба враховувати для того, щоб такі засушені рослини зберігалися довго, роками й навіть століттями?
Зберігання гербарію потребує особливих умов: сухого та провітрюваного приміщення з постійною температурою і контролем вологості. Це запобігає розвитку грибів і появі шкідників, які можуть пошкодити гербарні зразки.
І головне: навіщо люди це роблять?
Гербарії створюються для наукового вивчення та збереження біологічного різноманіття. Вони дозволяють зберігати рідкісні екземпляри рослин для досліджень і навчання. Гербарії також використовуються в ботанічній географії для вивчення поширення рослин на Землі.
Відкритий мікрофон.
Як ви вважаєте, чому гербарна етикетка є важливішою за зразок?
Гербарна етикетка є важливішою за сам зразок, тому що вона містить ключову наукову інформацію про зібрану рослину. Етикетка відображає назву виду, місце і дату збору, а також ім’я особи, яка зібрала та визначила зразок. Без цієї інформації гербарний зразок втрачає свою наукову цінність, оскільки не можна встановити його походження чи підтвердити його автентичність.
Робота в парі
Знайдіть інформацію про батьківщину таких рослин, як філезія, волошка перлиста, евкаліпт, ананас, алое, секвоя, лимон, юка. Створіть інфографіку або слайд презентації, який показує поширення названих рослин різними континентами. Поясніть, навіщо людству знання про поширення рослин у флорі різних країн світу.
філезія | Південна Америка |
---|---|
волошка перлиста | Європа |
евкаліпт | Австралія, Нова Гвінея, Індонезія, Південна Європа, Індія, Африка |
ананас | Південна Америка, Північна Америка, Африка, Азія |
алое | Африка, Аравійський півострів |
секвоя | Північна Америка |
лимон | Азія, Європа, Північна Америка, Південна Америка, Африка |
юка | Північна Америка, Центральна Америка, Південна Америка |
Такі знання допомагають у збереженні біорізноманіття, вивченні екосистем, плануванні сільського господарства та розвитку медицини. Вони також важливі для розуміння еволюційних процесів і адаптації рослин до різних кліматичних умов. Інформація про ареали цінних видів важлива для розвитку місцевих економік та сталого використання природних ресурсів.
Поділіться своїми думками
За визначенням, «національне культурне надбання — це сукупність унікальних культурних цінностей, об’єктів культурної спадщини, що мають виняткове історичне значення для формування культурного простору України». Як ви вважаєте, чому в переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання України, є гербарії? Чому і навіщо їх охороняють і зберігають?
Гербарії включені до переліку національного надбання України з кількох важливих причин:
- Наукова цінність: Гербарії містять унікальні зразки рослин, які є важливим матеріалом для ботанічних досліджень. Вони дозволяють вивчати біорізноманіття, еволюцію та поширення видів рослин
- Історичне значення: Багато гербаріїв в Україні мають довгу історію, деякі датуються XVIII століттям. Вони зберігають цінні історичні колекції та автентичні матеріали, які відображають розвиток ботанічної науки в Україні
- Документування флори: Гербарії є документальним підтвердженням наявності певних видів рослин на території України в різні історичні періоди. Це особливо важливо для вивчення змін у флорі та екосистемах
- Збереження інформації про рідкісні види: Гербарії містять зразки рідкісних та зникаючих видів рослин, що є важливим для їх охорони та вивчення
- Культурна спадщина: Гербарії є частиною наукової та культурної спадщини України, відображаючи внесок видатних ботаніків та природодослідників у розвиток науки
Охорона та збереження гербаріїв необхідні для:
- Забезпечення доступу науковців до цінних матеріалів для подальших досліджень.
- Збереження історичної пам’яті та наукової спадщини.
- Використання як ресурсу для екологічного моніторингу та охорони природи.
- Підтримки освітніх програм та популяризації ботанічних знань.
Таким чином, гербарії є важливою частиною наукового, історичного та культурного надбання України, що потребує охорони та збереження для майбутніх поколінь.
Відомий французький філософ та енциклопедист Жан-Жак Руссо захоплювався збором рослин і створенням власного гербарію. Він писав: «Той, чий погляд відкритий для принад рослинного світу, не потребує численних книг, щоб зрозуміти їхню красу. Лише одна книга вимагає невпинного вивчення — це книга природи». Що мав на увазі Жан-Жак Руссо? Чи погоджуєтеся ви з його думкою?
Руссо був переконаний, що людина є невід’ємною частиною природи, але сучасне суспільство відірвало її від природного середовища, що призвело до моральної деградації. Він закликав повернутися до природи, жити у гармонії з нею, черпати з неї знання, натхнення і моральні орієнтири.Захоплення Руссо ботанікою і створення гербарію було проявом його любові до природи і прагнення пізнати її закони. Він вважав, що вивчення рослин розвиває в людині здатність бачити красу світу, відчувати зв’язок з ним.
Я цілком погоджуюся з думкою Жан-Жака Руссо. Природа дійсно є невичерпним джерелом знань і натхнення для людини. Споглядання природних явищ, вивчення життя рослин і тварин збагачує наш внутрішній світ, вчить нас бачити красу і гармонію навколишнього світу.
Сучасна людина часто відірвана від природи, живе у штучному середовищі міст і втрачає зв’язок зі своїм природним корінням. Це призводить до духовного збідніння й екологічних проблем. Тому дуже важливо, як закликав Руссо, більше спілкуватися з природою, вивчати її, берегти її.
Запитання і завдання
1. Які можливості дає гербарій для науковців? Яку інформацію він містить?
Гербарій дає науковцям можливість:
- Вивчати та досліджувати рослини, в тому числі рідкісні екземпляри з різних країн.
- Зберігати інформацію про наявність певних видів рослин на певних територіях, їх поширення, час і місце збору.
- Обмінюватися гербарними зразками між науковими установами для забезпечення максимального представлення різноманіття рослин.
- Використовувати гербарні зразки як джерело рослинної ДНК для систематики та молекулярної філогенетики.
Гербарій містить засушені зразки рослин, а також супутню інформацію на гербарних етикетках - назву виду, місце і дату збору, ім’я колектора тощо.
2. У яких наукових установах України є гербарії? Створіть карту таких установ.
Гербарії є в багатьох університетах, інститутах, ботанічних садах України, зокрема:
- Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (Київ)
- ННЦ “Інститут біології та медицини” Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
- Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України (Київ)
- Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка
- Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
- Львівський національний університет імені Івана Франка
- Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
- Херсонський державний університет та інші.
3. Чому етикетка є важливим елементом наукового гербарію?
Гербарна етикетка містить основну наукову інформацію про гербарний зразок:
- Назву виду рослини (наукову латинську і місцеву)
- Назву родини
- Місце збору (географічні координати, опис місцевості)
- Дату збору
- Ім’я колектора, який зібрав зразок
- Ім’я фахівця, який визначив вид рослини
Без цієї інформації на етикетці гербарний зразок втрачає наукову цінність, оскільки невідомо його походження і видову приналежність. Тому етикетка вважається навіть важливішою за сам зразок рослини.
4. Із якою метою гербарій використовують учені, які вивчають ботанічну географію?
Вчені використовують гербарії для вивчення закономірностей поширення рослин у різних регіонах світу залежно від клімату, рельєфу, ґрунтів тощо. Гербарні зразки з різних місцевостей дозволяють досліджувати видовий склад флори, ареали видів, порівнювати рослинність різних регіонів.
5. Як ви ставитеся до використання гербарію як елемента декору? Поясніть свою думку.
Я вважаю, що використання гербарію як декору цілком припустиме, якщо для цього не використовуються рідкісні чи зникаючі види рослин. Гербарні композиції, панно, аплікації можуть бути дуже гарними, додавати інтер’єру природності й унікальності. Однак варто пам’ятати, що наукова й освітня цінність гербарію все ж важливіша за декоративну.
6. Чому для зберігання гербарію, як і книг у бібліотеці, необхідні спеціальні умови: сухе та провітрюване приміщення з постійною температурою?
Спеціальні умови зберігання необхідні для того, щоб захистити гербарні зразки від пошкодження вологою, грибами, комахами, пилом.
- Сухе повітря запобігає розвитку цвілі й гниттю рослинного матеріалу.
- Провітрювання не дає скупчуватися волозі.
- Постійна невисока температура сповільнює природне руйнування зразків.
- У сучасних гербаріях є системи клімат-контролю, які підтримують оптимальні параметри температури й вологості.
Дотримання цих умов дозволяє зберігати гербарні зразки протягом дуже тривалого часу - десятків і сотень років, щоб ними могли користуватися багато поколінь дослідників.