· ГДЗ · 3 хв. читати

§18. Будова кореня та його видозміни - Андерсон

Сформулюйте мету та складіть план лабораторної роботи «Дослідження будови та видозміни кореня»

Мета лабораторної роботи:

Дослідити будову кореня рослин та його видозміни, зрозуміти функціональні особливості різних частин кореня та їх адаптації до умов зростання.

План лабораторної роботи:

  1. Підготовка матеріалів:
    • Зібрати зразки різних рослин з різними типами кореневих систем (стрижнева та мичкувата).
    • Підготувати мікроскопи, леза для зрізів, фарби для забарвлення зрізів.
  2. Огляд зовнішньої будови кореня:
    • Розглянути корені зразків неозброєним оком.
    • Визначити наявність кореневого чохлика та кореневих волосків.
  3. Дослідження внутрішньої будови кореня:
    • Виконати тонкі повздовжні та поперечні зрізи коренів.
    • Зафарбувати зрізи й розглянути їх під мікроскопом.
    • Визначити зони поділу, росту, всмоктування та провідну зону.
  4. Вивчення видозмін кореня:
    • Ознайомитися з прикладами видозмінених коренів (коренеплоди, бульбокорені).
    • Порівняти поперечні зрізи звичайного кореня та видозміненого (наприклад, моркви).
  5. Аналіз функцій різних частин кореня:
    • Обговорити функції кожної зони та структури кореня.
    • Пояснити взаємозв’язок між будовою та функціями кореня.
  6. Обговорення результатів:
    • Підготувати висновки щодо адаптацій кореневих систем до різних умов середовища.
    • Обговорити значення видозмін кореня для рослин.
  7. Підбивання підсумків:
    • Оформити звіт про виконану роботу із зазначенням отриманих результатів та висновків.

Відшукайте у науковій літературі приклади інших видозмін кореня

  • Повітряні корені: Ці корені поглинають вологу і поживні речовини безпосередньо з повітря. Вони характерні для епіфітів, таких як орхідеї.
  • Дихальні корені (пневматофори): Вони забезпечують рослину киснем, особливо в болотних умовах. Такі корені мають болотний кипарис і мангрові рослини.
  • Ходульні корені: Вони виконують опорну функцію, допомагаючи рослині утримуватися в певному положенні. Ці корені характерні для мангрових рослин і кукурудзи.
  • Корені-присоски (гаусторії): Ці корені характерні для рослин-паразитів і напівпаразитів, таких як омела і повитиця. Вони забезпечують живлення за рахунок рослини-господаря.
  • Корені-причіпки: Вони допомагають рослинам закріплюватися на опорі. Такі корені мають фікуси, ліани й плющі.

1. Назвіть зони кореня.

Корінь має кілька зон: кореневий чохлик, зона поділу, зона росту (розтягування), зона всмоктування та провідна зона.

2. Поясніть взаємозв’язок будови кореня з його функціями.

Будова кореня забезпечує виконання його основних функцій: закріплення рослини в ґрунті, поглинання води й мінеральних речовин, транспортування цих речовин до надземних органів та накопичення поживних речовин. Кореневий чохлик захищає кінчик кореня під час росту. Зона поділу забезпечує ріст кореня за рахунок поділу клітин. Зона росту дозволяє кореню подовжуватись, а зона всмоктування з кореневими волосками поглинає воду і поживні речовини.

3. Які особливості кореневих волосків забезпечують їхню функцію?

Кореневі волоски є довгими виростами клітин покривної тканини кореня, що збільшує площу контакту з ґрунтом і дозволяє ефективніше всмоктувати воду та розчинені в ній поживні речовини. Вони мають тонкі оболонки, через які вода легко потрапляє у клітини кореня. Кореневі волоски живуть недовго (до 20 днів), але постійно відновлюються, що забезпечує безперервне всмоктування води та поживних речовин з ґрунту.

4. Наведіть приклади та схарактеризуйте видозміни кореня.

Видозміни кореня включають коренеплоди (наприклад, морква, буряк), бульбокорені, корені-причіпки та корені-присоски. Коренеплоди — це потовщення головного кореня для накопичення поживних речовин. Бульбокорені служать для запасання поживних речовин і вегетативного розмноження. Корені-причіпки допомагають рослинам закріплюватись на опорах, а корені-присоски — поглинати воду і поживні речовини з інших рослин.

5. Доведіть, що коренеплід є видозміною кореня.

Коренеплід є видозміною кореня, оскільки він утворюється внаслідок потовщення головного кореня і виконує функцію накопичення поживних речовин. На поперечному зрізі коренеплоду можна побачити такі ж структурні елементи, як у звичайному корені: кора та центральний циліндр з провідними тканинами.

Назад