· Ілля Добрий · ГДЗ · 3 хв. читати
§18. Будова кореня та його видозміни
Дослідники й дослідниці під час вивчення будови кореня виявили, що корінь за якнайменшої витрати будівельного матеріалу здатен оббігти якомога більше частинок ґрунту, якнайщільніше прилягти до нього. Про яку особливість будови кореня йдеться?
Ідеться про утворення численних тонких кореневих волосків у зоні всмоктування. Вони багаторазово збільшують площу поверхні кореня, щільно огортають частинки ґрунту та ефективно поглинають воду з поживними речовинами.
Поясніть взаємозв’язок будови та функції кореня (завдання під іл. 62)
Кожна зона кореня пристосована до виконання своєї функції:
- Кореневий чохлик із міцних клітин захищає верхівку кореня та визначає напрямок росту в глибину ґрунту.
- Зона поділу з клітин твірної тканини забезпечує утворення нових клітин і ріст кореня.
- Зона росту видовжує корінь, проштовхуючи його вглиб ґрунту.
- Зона всмоктування з численними кореневими волосками поглинає воду та розчинені мінеральні речовини.
- Провідна зона містить судини (ксилему) для транспортування води до листків, ситоподібні трубки (флоему) для органічних речовин, а також формує бічні корені для закріплення в ґрунті.
Сформулюйте мету та складіть план лабораторної роботи «Дослідження будови та видозміни кореня»
Мета: ознайомитися з мікроскопічною будовою кореня та з’ясувати особливості будови його видозмін на прикладі коренеплоду.
План роботи:
- Ознайомитися із зовнішнім виглядом кінчика кореня, знайти кореневий чохлик і кореневі волоски.
- Розглянути під мікроскопом поздовжній зріз кореня та розпізнати його основні зони (поділу, росту, всмоктування).
- Дослідити під мікроскопом поперечний зріз кореня і знайти покривну тканину, кору та центральний циліндр із провідними тканинами.
- Розглянути поперечний зріз коренеплоду (наприклад, моркви) та порівняти його будову зі звичайним коренем.
- Зробити висновок про взаємозв’язок будови кореня і його видозмін із функціями, які вони виконують.
Відшукайте у науковій літературі приклади інших видозмін кореня
- Дихальні корені (пневматофори): виростають угору над поверхнею багна або води, забезпечуючи дихання киснем рослинам болотних і мангрових лісів (наприклад, болотний кипарис).
- Опорні (дошкоподібні) корені: утворюються біля основи стовбурів великих дерев тропічного лісу для підтримки гігантської крони.
- Втягувальні (скоротливі) корені: здатні вкорочуватися й затягувати цибулини або бульби глибше в ґрунт для захисту від морозів (наприклад, у тюльпана, шафрану).
1. Назвіть зони кореня.
Корінь має такі зони: кореневий чохлик, зона поділу, зона росту (розтягування), зона всмоктування та провідна зона.
2. Поясніть взаємозв’язок будови кореня з його функціями.
Клітини верхівкової меристеми в зоні поділу постійно діляться, а в зоні росту — витягуються, забезпечуючи подовження кореня. Кореневі волоски в зоні всмоктування поглинають воду з ґрунту, а провідні судини й ситоподібні трубки провідної зони транспортують розчини до стебла та від нього.
3. Які особливості кореневих волосків забезпечують їхню функцію?
Кореневі волоски — це довгі тонкостінні вирости клітин епіблеми довжиною до 1,5 мм, які багаторазово збільшують всмоктувальну поверхню кореня. Крізь їхні тонкі оболонки вода та мінеральні солі легко проникають усередину клітини.
4. Наведіть приклади та схарактеризуйте видозміни кореня.
- Коренеплоди (морква, буряк) — потовщення головного кореня й нижньої частини стебла, у яких відкладаються поживні речовини на зиму.
- Бульбокорені (батат, жоржина) — потовщення бічних або додаткових коренів для запасання поживних речовин.
- Корені-присоски (повитиця, омела) — видозмінені корені рослин-паразитів і напівпаразитів, якими вони всмоктують речовини з рослини-хазяїна.
- Корені-причіпки (плющ) — допомагають рослині закріплюватися на вертикальних опорах і підійматися до світла.
- Повітряні корені (орхідеї) — вільно звисають і поглинають вологу безпосередньо з повітря.
- Ходульні корені — відходять від стовбура чи гілок униз і слугують підпорою для рослини.
5. Доведіть, що коренеплід є видозміною кореня.
Коренеплід утворюється на основі головного кореня і має таку ж анатомічну будову, як звичайний корінь: зовні він укритий корою, а всередині містить центральний циліндр із провідними тканинами, клітини яких пристосувалися до накопичення запасних поживних речовин.