§17-18. Кількість і густота населення Землі - Запотоцький

• Зміст ГДЗ Географія 7 клас Запотоцький

Аналіз зміни чисельності населення планети за останні два століття. Практичні завдання з визначення густоти населення, побудови картодіаграм та картограм. Дослідження нерівномірності розміщення населення Землі та залежності його розподілу від рельєфу місцевості.

Практикуймо

Зробіть аналіз зміни чисельності населення планети за останні два сторіччя.

За останні два століття чисельність населення Землі різко зросла. Якщо у 1800 році на планеті проживало близько 1 мільярда людей, то вже у 1927 році населення досягло 2 мільярдів. Далі кількість населення збільшувалася ще швидше:

• 3 мільярди - у 1960 році
• 4 мільярди - у 1974 році
• 5 мільярдів - у 1987 році
• 6 мільярдів - у 1999 році
• 7 мільярдів - у 2011 році
• 8 млрд осіб - у 2022 році

Тобто, починаючи з 1960-х років, кожен наступний мільярд додавався впродовж лише 12-14 років. Такий різкий ріст населення називають демографічним вибухом.

В останнє десятиліття щороку на планеті додається 70-80 млн нових мешканців, що дещо менше, ніж у попередні два десятиліття. Тож темпи росту населення трохи знизилися, і наступного мільярда доведеться чекати 15-17 років.

Практикуймо

Для визначення густоти населення скористайтеся статистичними даними із табл. 7 (площа і кількість заокруглені).

Визначте середню густоту населення частин світу. Доповніть таблицю у своєму зошиті рядком «Густота населення».

Густота населення:

• Європи = 800 млн осіб / 10 млн км2 = 80 осіб/км²
• Азії = 4700 млн осіб / 44 млн км2 ≈ 107 осіб/км²
• Америки = 1100 млн осіб / 42 млн км2 ≈ 26 осіб/км²
• Африки = 1300 млн осіб / 30 млн км2 ≈ 43 осіб/км²
• Австралії = 25 млн осіб / 8 млн км2 ≈ 3 осіб/км²

Порівняння площі, кількості та густоти населення частин світу:

Висновок: Показник середньої густоти населення є важливим для порівняння заселеності різних територій. Він дозволяє оцінити, наскільки щільно чи розріджено живуть люди в різних частинах світу, незалежно від їх загальної площі та кількості населення. Наприклад, Азія має найбільшу площу, кількість населення та густоту населення серед усіх частин світу, тоді як Австралія - найменші значення цих показників.

Практикуймо

Побудуємо картодіаграму «Кількість населення частин світу».

1. Складаємо стовпчикову діаграму:

2. На контурній карті світу:

В центрі кожного континенту малюємо стовпчик відповідної висоти:

• Європа: невеликий стовпчик
• Азія: найвищий стовпчик
• Америка: стовпчик трохи вищий за Європу
• Африка: стовпчик трохи вищий за Америку
• Австралія: дуже маленький стовпчик

Таким чином, ми отримаємо наочне представлення кількості населення на різних континентах у вигляді картодіаграми. Азія буде виділятися найвищим стовпчиком, а Австралія - найнижчим.

Практикуймо

Побудуємо картограму «Густота населення частин світу».

1. Використовуємо дані з таблиці 7 про густоту населення частин світу:

• Європа: 80 осіб/км²
• Азія: 107 осіб/км²
• Америка: 26 осіб/км²
• Африка: 43 осіб/км²
• Австралія: 3 осіб/км²

2. Створюємо шкалу густоти населення:

• Понад 100 осіб/км² (темно-червоний)
• Від 100 до 40 осіб/км² (червоний)
• Від 40 до 20 осіб/км² (оранжевий)
• Менш як 20 осіб/км² (жовтий)

3. Розфарбовуємо частини світу:

• Азія: темно-червоний
• Європа: червоний
• Африка: червоний
• Америка: оранжевий
• Австралія: жовтий

4. Висновок про доцільність такого зображення густоти населення:

Картограма «Густота населення частин світу» є дуже корисним інструментом для візуалізації та аналізу розподілу населення на планеті. Вона дозволяє швидко і наочно порівняти густоту населення різних частин світу, виявити найбільш заселені та малонаселені регіони. Такий спосіб зображення дає можливість легко помітити загальні тенденції розселення людей та зрозуміти, як природні та інші фактори впливають на розподіл населення. Картограма допомагає краще усвідомити глобальні демографічні особливості та може бути використана для подальших досліджень та аналізу в галузі географії населення, економічної географії та інших суміжних дисциплін.

Практикуймо

Проведемо дослідження на тему “Чому населення Землі розміщено нерівномірно?“.

Аналізуючи карту “Народи та густота населення” в атласі, можна зробити наступні висновки щодо нерівномірного розміщення населення Землі:

Природні умови:

• Найбільша густота населення спостерігається в регіонах з помірним кліматом та родючими ґрунтами, наприклад, в Східній Азії, Європі, Індії.
• Малозаселеними є території з екстремальними природними умовами - пустелі, високогір’я, полярні регіони.

Історичні фактори:

• Давні центри цивілізації (долини великих річок - Нілу, Янцзи, Гангу) мають високу густоту населення через тривалий період заселення.

Економічні чинники:

• Промислово розвинені регіони та великі міста мають високу концентрацію населення.
• Райони видобутку корисних копалин також часто густо заселені.

Транспортна доступність:

• Прибережні території та долини річок зазвичай мають вищу густоту населення через кращу транспортну доступність.

Політичні фактори:

• Державна політика може впливати на розселення людей, наприклад, через програми освоєння нових територій.

Таким чином, нерівномірність розселення людей на Землі зумовлена комплексом природних, історичних, економічних та політичних факторів. Найбільш густонаселеними є регіони зі сприятливими природними умовами, розвиненою економікою та тривалою історією заселення.

Практикуймо

Аналізуючи карту “Народи та густота населення” в атласі, можна помітити, що найбільша концентрація великих міст та висока густота сільського населення спостерігаються:

• У прибережних районах
• У долинах великих річок
• На рівнинних територіях

Порівнюючи ці місця з фізичною картою світу, бачимо, що в них переважають такі абсолютні висоти:

• 0-200 м над рівнем моря для прибережних районів
• 0-500 м для річкових долин та рівнин

На прикладі Євразії можна зробити такий висновок про залежність кількості населення від рельєфу місцевості:

• Найбільша кількість населення зосереджена на рівнинах та в низовинах (наприклад, Індо-Гангська низовина, Велика Китайська рівнина)
• Гірські системи (Гімалаї, Тибет) та високогір’я мають значно меншу густоту населення
• Прибережні низовини (узбережжя Китаю, Індії) також густо заселені

Модель зміни чисельності населення з висотою над рівнем Світового океану:

• 0-500 м: найвища густота населення
• 500-1000 м: середня густота населення
• 1000-2000 м: низька густота населення
• Вище 2000 м: дуже низька густота населення, окремі поселення
• Вище 4000-5000 м: практично незаселені території

Така модель показує, що зі збільшенням висоти над рівнем моря чисельність населення зменшується через погіршення умов життя та ведення господарства.