· ГДЗ · 10 хв. читати

§16. Природні зони Африки. Вологі екваторіальні ліси - Кобернік

Пригадайте

Природний комплекс — це система взаємопов’язаних природних об’єктів на певній території, які взаємодіють між собою. Це можуть бути ландшафти, екосистеми тощо. Природні комплекси можуть бути різних масштабів, від великих, як материки та океани, до менших, як горби чи заплави річок.

Природна зона — це частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами, рослинним і тваринним світом, ґрунтами. Вона є великим зональним природним комплексом, де головним чинником утворення є клімат.

Закономірності зміни природних зон на рівнинах:

Природні зони на рівнинах змінюються переважно в широтному напрямку, тобто з півночі на південь або з півдня на північ. Це зумовлено зміною кліматичних умов, таких як температура і кількість опадів, які впливають на рослинність і тваринний світ. Наприклад, від полярних зон до екватора можна спостерігати зміну зон від тундри до тропічних лісів.

Відомі природні зони:

  • Тундра
  • Тайга
  • Лісостеп
  • Степ
  • Пустеля
  • Савана
  • Тропічні ліси
  • Субтропічні ліси

Ці зони характеризуються специфічними кліматичними умовами, рослинністю та тваринним світом, що робить їх унікальними природними комплексами.

Завдання

1. За картою природних зон Африки з’ясуйте, у якій частині материка знаходиться зона гілей, до узбережжя якого океану та якої затоки виходить, яку форму рельєфу займає.

Частина материка: Зона вологих екваторіальних лісів, або гілей, розташована в центральній частині Африки.

  • Узбережжя океану та затоки: Ця зона виходить до узбережжя Атлантичного океану, зокрема до Гвінейської затоки.
  • Форма рельєфу: Гілеї займають переважно рівнини, зокрема басейн річки Конго, що є однією з найбільших річкових систем у світі.

2. За градусною сіткою розрахуйте протяжність зони гілей з півночі на південь за меридіаном 20° сх. д. та паралеллю 5° пн. ш., якщо дуга паралелі в 1° становить 110,4 км.

Вологі екваторіальні ліси простягаються приблизно від 5° пн. ш. до 8° пд. ш. Це дає протяжність у 13° широти.

Оскільки дуга паралелі в 1° становить 110,4 км, то протяжність зони гілей з півночі на південь буде 13° • 110,4 км = 1435.2 км.

Завдання

1. За поданою схемою та картою природних зон в атласі назвіть природні зони Африки відповідно до кліматичних поясів їхнього формування.

  • Екваторіальний пояс: Вологі екваторіальні ліси (гілеї).
  • Субекваторіальний пояс: Савани та рідколісся.
  • Тропічний пояс: Тропічні пустелі (Сахара, Наміб).
  • Субтропічний пояс: Твердолисті вічнозелені ліси й чагарники.

2. Розставте природні зони Африки в порядку зменшення їхньої площі.

  1. Савани та рідколісся
  2. Тропічні пустелі
  3. Вологі екваторіальні ліси
  4. Твердолисті вічнозелені ліси й чагарники

3. Прослідкуйте, в якому напрямку змінюються в Африці природні зони та як змінюється зовнішній вигляд природного комплексу зі зміною кліматичних умов.

Природні зони Африки змінюються з півночі на південь і з півдня на північ від екватора. Від екватора до окраїн материка спостерігається така послідовність:

  • Вологі екваторіальні ліси переходять у савани.
  • Савани переходять у тропічні пустелі.
  • На окраїнах материка формуються субтропічні твердолисті ліси й чагарники.

Зміна кліматичних умов призводить до зміни рослинного покриву: від густих вологих лісів до розріджених саван і пустель.

4. За картою природних зон з’ясуйте, на яких територіях Африки та з яких причин порушується широтна зональність.

Широтна зональність порушується у високогірних районах, таких як Ефіопське нагір’я, де кліматичні умови відрізняються від навколишніх територій через висоту над рівнем моря. Також вплив океанічних течій може змінювати кліматичні умови, наприклад, холодна Бенгельська течія впливає на формування пустелі Наміб на західному узбережжі Африки.

Завдання

1. За малюнком дослідіть, які рослини ростуть у кожному з ярусів екваторіального лісу.

  • I ярус: Найвищі світлолюбні дерева (60–80 м) — сейба.
  • II ярус: Високі світлолюбні дерева (20–40 м) — пальми, фікуси.
  • III ярус: Середні дерева (8–20 м) з меншою потребою у світлі — червоне, чорне, жовте, хлібне, кавове дерева, дерево какао.
  • IV ярус: Тіневитривалі чагарники (2–5 м).
  • V ярус: Тінелюбиві рослини — мохи, деревоподібні папороті, банан.
  • VI ярус: Ліани.

2. Поясніть, які потреби у світлі рослин з різних ярусів.

Рослини верхніх ярусів потребують більше світла, тому вони високі й світлолюбні. Рослини нижніх ярусів адаптовані до меншої кількості світла і є тіньовитривалими.

3. Поясніть, для чого ліани змушені використовувати як опору сусідні високі дерева.

Ліани використовують високі дерева як опору, щоб дістатися до сонячного світла у верхніх ярусах лісу. Це дозволяє їм конкурувати за світло, не витрачаючи ресурси на формування міцного стовбура.

4. Найвищі дерева І ярусу мають особливі пристосування до умов життя. Роз’ясніть їхнє значення для цих дерев:

  • а) Стовбур розширюється донизу, переходячи в дошкоподібні корені-підпорки: Це забезпечує стійкість деревам на м’якому ґрунті та допомагає витримувати сильний вітер.
  • б) Листя тверде й випаровує мало води: Хоча вологість у лісі висока, тверде листя допомагає зменшити втрати води через випаровування, що є важливим для підтримки водного балансу в умовах інтенсивного сонячного випромінювання.

5. З’ясуйте, які з перелічених рослин екваторіального лісу мають для людини господарську цінність.

  • Кавове дерево - для виробництва кави
  • Дерево какао - для виробництва какао та шоколаду
  • Олійна пальма - для отримання пальмової олії
  • Хлібне дерево - їстівні плоди
  • Банан
  • Червоне (махагонієве) та чорне (ебенове) дерева - цінна деревина для меблів

Завдання

1. Значення цих рослин для життя та добробуту місцевих жителів:

  • Кавове дерево: Плоди використовують для виробництва кави, що є важливим експортним товаром і джерелом доходу для місцевого населення.
  • Дерево какао: З його плодів виготовляють какао та шоколад, що також є цінною експортною продукцією і забезпечує роботою багатьох місцевих жителів.
  • Хлібне дерево: Плоди вживають у їжу, вони є важливим джерелом вуглеводів у раціоні місцевого населення.
  • Олійна пальма: З плодів отримують пальмову олію, яку використовують у кулінарії та промисловості. Це важлива сільськогосподарська культура для економіки регіону.
  • Банан: Плоди є важливим продуктом харчування, багатим на вітаміни та мінерали. Вирощування бананів забезпечує роботою багатьох місцевих жителів.

2. Яруси екваторіального лісу, в яких ростуть ці рослини:

  • Кавове дерево: III ярус (8-20 м)
  • Дерево какао: III ярус (8-20 м)
  • Хлібне дерево: III ярус (8-20 м)
  • Олійна пальма: II ярус (20-40 м)
  • Банан: V ярус (приземний ярус, до 5 м)

Завдання

За додатковими джерелами підготуйте інформацію про тварин-ендеміків Африки: їхній ареал поширення, спосіб життя, охорону.

Горила

Ареал поширення: Екваторіальні ліси Центральної Африки (ДР Конго, Уганда, Руанда).

Спосіб життя: Живуть групами, харчуються переважно рослинною їжею. Проводять більшу частину часу на землі.

Охорона: Знаходяться під загрозою зникнення через втрату середовища існування та браконьєрство. Охороняються в національних парках.

Ефіопський вовк (Canis simensis):

Ареал поширення: Цей вид зустрічається в гірських районах Ефіопії, зокрема в горах Бале та Сім’єн.

Спосіб життя: Ефіопські вовки живуть у невеликих сімейних групах і полюють на дрібних ссавців, таких як гризуни.

Охорона: Ефіопський вовк є одним з найбільш загрозливих видів вовків у світі. Його чисельність зменшується через втрату середовища існування та хвороби. Вони охороняються в національних парках, таких як Національний парк Бале.

Окапі - вид парнокопитних із родини жирафових, єдиний вид у своєму роді

Ареал поширення: Тропічні ліси північно-східної частини ДР Конго.

Спосіб життя: Ведуть поодинокий спосіб життя, активні вдень. Харчуються листям, пагонами, плодами.

Охорона: Вразливий вид через вирубку лісів та полювання. Охороняються в заповіднику Окапі.

Зебри

Ареал поширення: Зебри мешкають у різних частинах Африки, зокрема в саванах, лісостепах та гірських районах. Найвідоміші види зебр включають саванну зебру (зебра Бурчелла), гірську зебру та зебру Греві.

Спосіб життя: Зебри є соціальними тваринами, які живуть у стадах. Вони ведуть кочовий спосіб життя, переміщуючись у пошуках їжі та води. Їхній раціон складається переважно з трави, але вони також можуть їсти листя та кору дерев.

Охорона: Деякі види зебр, такі як зебра Греві, знаходяться під загрозою через втрату середовища існування та полювання. Вони охороняються в національних парках і заповідниках, а також через програми збереження, які включають моніторинг популяцій та захист їхніх природних середовищ.

Жирафи

Ареал поширення: Жирафи мешкають у саванах та відкритих лісах на сході та півдні Африки. Вони поширені в таких країнах, як Кенія, Танзанія, Намібія та Південна Африка.

Спосіб життя: Жирафи є травоїдними тваринами, які харчуються переважно листям акацій та інших дерев. Їхня довга шия дозволяє їм досягати листя на висоті, недоступній для інших травоїдних. Жирафи живуть у невеликих групах, які можуть змінюватися за складом.

Охорона: Жирафи стикаються з загрозами через втрату середовища існування, браконьєрство та конфлікти з людьми. Деякі підвиди жирафів, такі як жирафа Ротшильда, є вразливими або загрозливими. Охорона жирафів включає створення заповідників, екотуризм та освітні програми для місцевих громад.

Карликовий бегемот

Ареал поширення: Тропічні ліси Західної Африки (Ліберія, Кот-д’Івуар, Сьєрра-Леоне, Гвінея).

Спосіб життя: Напівводний спосіб життя, активні вночі. Харчуються рослинною їжею.

Охорона: Знаходяться під загрозою зникнення через втрату середовища існування. Охороняються в національних парках.

Бананоїд - родина птахів, що поширені в Африці

Ареал поширення: Гірські ліси Східної Африки (Уганда, Руанда, Бурунді, ДР Конго).

Спосіб життя: Деревний спосіб життя, харчуються фруктами та комахами.

Охорона: Вразливий вид через вирубку лісів. Охороняються в національних парках регіону. Усі ці види знаходяться під охороною через обмежений ареал поширення.

Завдання

За додатковими джерелами підготуйте інформацію про небезпечних комах Африки. Які наслідки їхніх укусів? Які застосовують засоби для запобігання небезпечних хвороб, що переносять ці тварини?

Небезпечні комахи Африки:

Малярійний комар:

Наслідки укусів: передача збудника малярії, що може призвести до тяжкого захворювання і навіть смерті.

Засоби захисту:

  • Прийом протималярійних препаратів
  • Використання репелентів
  • Носіння одягу з довгими рукавами
  • Сон під протимоскітними сітками

Муха цеце:

Наслідки укусів: передача збудника сонної хвороби, яка без лікування може бути смертельною.

Засоби захисту:

  • Використання репелентів
  • Уникнення місць скупчення мух цеце

Загальні засоби захисту від небезпечних комах:

  • Використання репелентів на відкритих ділянках шкіри та одязі
  • Носіння одягу, що закриває більшу частину тіла
  • Сон під протимоскітними сітками, обробленими інсектицидами
  • Використання фумігаторів та антимоскітних спіралей у приміщеннях
  • Уникнення прогулянок на природі в сутінках та вночі
  • Проведення хіміопрофілактики малярії за призначенням лікаря перед поїздкою в ендемічні райони

При появі симптомів захворювання після повернення з подорожі слід негайно звернутися до лікаря та повідомити про перебування в Африці.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть найбільші природні зони Африки та покажіть на карті території їхнього простягання.

Найбільші природні зони Африки:

  • Вологі екваторіальні ліси (гілеї) - в центральній частині материка вздовж екватора
  • Савани та рідколісся - на північ і південь від екваторіальних лісів
  • Тропічні пустелі (Сахара на півночі, Наміб на південному заході)
  • Твердолисті вічнозелені ліси й чагарники - на крайній півночі та півдні материка

2. Які існують закономірності в поширенні природних зон Африки? З чим вони пов’язані?

Для Африки характерна чітка широтна зональність - послідовна зміна природних зон від екватора до північних і південних окраїн материка. Це пов’язано з тим, що екватор перетинає Африку приблизно посередині, тому спостерігається симетричне чергування однакових природних зон на північ і на південь від екватора.

3. Чим пояснити той факт, що під лісовою рослинністю гілей, яка вирізняється найбільшою на планеті видовою різноманітністю рослин, сформувалися бідні на поживні речовини червоно-жовті фералітні ґрунти?

Це пояснюється тим, що в умовах високої вологості й тепла органічні рештки швидко розкладаються мікроорганізмами. Густі корені рослин, розташовані біля самої поверхні, одразу вбирають поживні елементи. Крім того, щоденні рясні дощі вимивають поживні речовини у нижчі шари ґрунту. У верхніх шарах залишаються нерозчинні залізо й алюміній, які й надають ґрунтам червонувато-жовтого забарвлення.

4. Порівняйте рослинність вологих екваторіальних лісів та лісів помірного поясу в Україні.

Вологі екваторіальні ліси, або гілеї, характеризуються великою видовою різноманітністю та багатоярусністю. Вони мають 6-8 ярусів, включаючи високі дерева (до 80 м), середні дерева, чагарники, ліани та тіньолюбиві рослини. Ліси помірного поясу в Україні мають меншу ярусність і менш різноманітну флору. Вони складаються з листяних і хвойних дерев, чагарників та трав’янистих рослин. Вологі екваторіальні ліси є вічнозеленими через постійно теплий і вологий клімат, тоді як ліси України мають виражені сезони з листопадом восени.

5. У результаті людської діяльності деякі види тварин навмисно або випадково потрапляють у нові для них природні комплекси, іноді суттєво змінюючи їх. Як ви думаєте, яким тваринам гілей буде легко, а яким важко адаптуватися, якщо їх переселити в ліси помірного поясу? Відповідь обґрунтуйте.

Легше адаптуватися

  • Птахи: Завдяки здатності до міграції та різноманітній дієті.
  • Дрібні ссавці: Які швидко розмножуються та пристосовуються до різних типів їжі.
  • Комахи: Мають короткий життєвий цикл і високу здатність до адаптації.

Важче адаптуватися

  • Примати: Залежні від специфічної рослинності та клімату гілей.
  • Рептилії та амфібії: Чутливі до температури та вологості, можуть не витримати холодніших умов.

Основні виклики включають нижчі температури, сезонність, іншу структуру лісу, нестачу звичних джерел їжі та конкуренцію з місцевими видами.

6. Поясніть, чому скорочення африканського лісу є не лише місцевою проблемою, а однією з глобальних екологічних проблем.

Скорочення площі африканських екваторіальних лісів є глобальною екологічною проблемою з таких причин:

  1. Ці ліси називають “легенями планети”, оскільки вони поглинають величезну кількість вуглекислого газу і виділяють кисень. Їх знищення призводить до зменшення виробництва кисню і посилення парникового ефекту на планеті.
  2. Екваторіальні ліси Африки мають надзвичайно високе біорізноманіття. Вирубування лісів призводить до зникнення багатьох унікальних видів рослин і тварин, збіднення генофонду планети.
Назад