· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати
§16 Природні зони Африки - Довгань 2024
МОЇ ВРАЖЕННЯ
Яку природну зону ви обрали б для життя в Африці (як найбільш сприятливу)? Чому
Я б обрав зону вологих екваторіальних лісів для життя в Африці. Ця зона, розташована в басейні річки Конго та на узбережжі Гвінейської затоки, характеризується великою кількістю тепла і вологи, що створює сприятливі умови для розвитку різноманітних організмів. Тут ростуть багатоярусні ліси — гілеї — з великою кількістю рослин, таких як сейби, пальми, фікуси та різноманітні ліани. Тваринний світ цієї зони дуже багатий: тут мешкають горили, лісові слони, леопарди та багато видів мавп.
ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ
На Африканському континенті сформувалися такі природні зони:
- Вологі екваторіальні ліси (гілея): розташовані в басейні річки Конго та на узбережжі Гвінейської затоки. Характеризуються великою кількістю тепла і вологи протягом усього року.
- Савани та рідколісся: займають майже 40 % площі материка і розташовані навколо екваторіальних лісів. Характеризуються трав’яним покривом із поодинокими деревами (баобаби, акації).
- Тропічні пустелі та напівпустелі: найбільша з них — Сахара на півночі Африки. Мають сухий клімат із дуже низькою кількістю опадів.
- Твердолисті вічнозелені ліси та чагарники: розташовані на північному та південному заході материка в областях із субтропічним середземноморським кліматом.
2. Чому в Африці переважають зональні природні комплекси?
В Африці переважають зональні природні комплекси через переважно рівнинний характер рельєфу та географічне положення материка по обидва боки від екватора. Це зумовлює чіткий прояв широтної зональності: природні зони змінюють одна одну від екватора до полюсів і повторюються майже симетрично.
3. Назвіть основні особливості вологих екваторіальних лісів.
Вологі екваторіальні ліси, або гілеї, мають такі особливості:
- Клімат: жаркий і вологий протягом року. Середні температури становлять °С, а кількість опадів сягає 2000–3000 мм на рік.
- Ярусність: рослини розподілені за висотою відповідно до потреб у світлі. Дерева-велетні можуть сягати висоти 40–50 і навіть 80 м.
- Рослинність: надзвичайно багата. Тут ростуть сейби, олійні пальми, фікуси, банани, деревоподібні папороті, ебенове дерево та численні ліани.
- Ґрунти: червоно-жовті фералітні, які є бідними на поживні речовини через швидке розкладання органіки та вимивання опадами.
- Тваринний світ: пристосований до життя на деревах та в умовах густого лісу. Мешкають мавпи (шимпанзе, горили), леопарди, окапі, лісові слони, карликові бегемоти, багато птахів та комах (терміти).
4. Чому савани й рідколісся займають значні площі в Африці?
Савани й рідколісся займають майже 40 % площі Африки, оскільки вони розташовані в субекваторіальному кліматичному поясі. Ця зона широкою смугою облямовує вологі екваторіальні ліси. Клімат тут характеризується чергуванням двох сезонів — вологого літа й сухої зими, що сприяє розвитку густого трав’яного покриву з поодинокими деревами.
5. Наведіть приклади пристосувань організмів до природних умов пустель.
Організми пустель мають спеціальні пристосування для виживання в умовах спеки та дефіциту вологи:
- Рослини: мають колючки замість листків для зменшення випаровування (верблюжа колючка, молочаї). Коренева система поширюється глибоко в землю або далеко вшир для збору воги. Деякі рослини (алое) накопичують воду в м’ясистому листі.
- Тварини: здатні тривалий час обходитися без води (верблюди) або долати великі відстані в її пошуках (антилопи). Багато мешканців (ящірки, змії, гризуни) ведуть нічний спосіб життя або зариваються в пісок удень.
ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО
1. Уявіть, що ви потрапили до складу експедиції, яка вивчає особливості африканських пустель. Про які спільні та відмінні риси пустель Південної та Північної півкуль ви зробите записи у своєму подорожньому щоденнику?
Спільні риси:
- Розташовані в тропічних широтах із пануванням сухого повітря та високим атмосферним тиском.
- Характеризуються вкрай малою кількістю опадів та значними добовими коливаннями температур.
- Рослинність бідна, має пристосування у вигляді колючок та довгих коренів.
Відмінні риси:
- Сахара (Північна півкуля): найбільша пустеля світу, займає величезну площу, має екстремально високі температури (до °С у затінку) та дуже низьку вологість повітря.
- Калахарі та Наміб (Південна півкуля): Калахарі отримує більше опадів, ніж Сахара, тому має трав’яний покрив і чагарники. Наміб — берегова пустеля, де через вплив холодної течії часто виникають тумани, а серед рослин зустрічається унікальна вельвічія.
2. З якою природною зоною, що набула поширення в Україні, можна порівняти савани та рідколісся Африки? Виділіть спільні й відмінні риси.
Савани та рідколісся Африки за зовнішнім виглядом можна порівняти зі степами України.
Спільні риси:
- Переважання трав’янистої рослинності (злаків).
- Відкриті простори, придатні для життя травоїдних тварин.
Відмінні риси:
- Савани: розташовані в субекваторіальному поясі, мають чіткий поділ на вологий і сухий сезони. Ростуть поодинокі дерева (баобаби, акації). Тваринний світ представлений великими ссавцями (слони, жирафи, леви).
- Степи України: розташовані в помірному поясі, дерева майже відсутні. Клімат помірно континентальний із холодною зимою. Тваринний світ складається переважно з гризунів, птахів та дрібних хижаків.
РОБОТА В ГРУПІ
За допомогою тексту параграфа та карт атласу складіть коротку характеристику природних зон Африки. Відповідь подайте у вигляді таблиці.
| Назва природної зони | Географічне положення | Особливості клімату | Тип ґрунту | Представники рослинного світу | Представники тваринного світу |
|---|---|---|---|---|---|
| Вологі екваторіальні ліси (гілея) | Басейн річки Конго, узбережжя Гвінейської затоки | Екваторіальний: жаркий ( °С) і вологий (2000–3000 мм опадів) | Червоно-жовті фералітні | Сейба, олійна пальма, фікуси, ліани, папороті | Мавпи (горили, шимпанзе), леопарди, окапі, лісові слони |
| Савани та рідколісся | Навколо екваторіальних лісів, займають майже 40 % площі | Субекваторіальний: два сезони (вологий і сухий), °С | Червоні та червоно-бурі | Злакові трави, зонтичні акації, баобаби, молочаї | Слони, жирафи, антилопи, леви, гепарди, бегемоти |
МОЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Використовуючи знання про природні зони Африки, здійсніть уявну подорож річкою Конго від верхів’я до гирла. Складіть перелік необхідного спорядження, назвіть особливості навколишньої природи, можливі труднощі й небезпеки.
Перелік необхідного спорядження
- Навігаційне обладнання: карти, компас, GPS-навігатор.
- Засоби зв’язку: радіостанція або супутниковий телефон.
- Засоби безпеки: рятувальні жилети, аптечка першої допомоги.
- Засоби для кемпінгу: намет, спальний мішок, засоби для розпалювання вогню.
- Одяг та взуття: легка, дихаюча та водонепроникна одежа, зручне взуття.
- Захист від комах: репеленти від комарів та інших комах.
- Харчування та вода: запаси їжі та питної води.
Особливості навколишньої природи
- Верхів’я річки Конго: розташоване на піднесених плато центральної частини материка. Тут річка стрімка з багатьма порогами й водоспадами.
- Середня течія: річка стає спокійною і судноплавною, проходить через густі екваторіальні ліси (гілеї) з багатою флорою і фауною.
- Нижня течія: річка стає порожистою, утворюючи каскади водоспадів Лівінгстона перед впадінням в Атлантичний океан.
Можливі труднощі й небезпеки
- Стрімкі течії та водоспади: у верхній і нижній течії річки можуть бути небезпечними для судноплавства.
- Дика природа: можливість зустрічі з великими тваринами, такими як леопарди, крокодили або бегемоти.
- Кліматичні умови: висока вологість і температура можуть викликати дискомфорт та теплове виснаження.
- Комахи: велика кількість комарів та термітів; ризик захворювань, що передаються комахами.
Басейн океану
Річка Конго належить до басейну Атлантичного океану, куди вона впадає, залишаючись повноводною протягом усього року завдяки розташуванню басейну по обидва боки від екватора.
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься