§16. Покритонасінні рослини - суцвіття, запилення й запліднення

Зміст ГДЗ Біологія 7 клас Тагліна

Поміркуйте й обговоріть ситуацію

У процесі еволюції найбільш успішними рослинами на планеті стали квіткові рослини, а найбільш успішними тваринами — комахи. Їхні успіхи були одночасними. Сьогодні ми часто спостерігаємо комах і квіткових рослин поряд. Як ви вважаєте, у яких відносинах перебувають Комахи та Квіткові рослини в екосистемах?

Комахи та квіткові рослини перебувають у взаємовигідних відносинах — мутуалізмі (симбіозі). Комахи живляться нектаром і пилком, а натомість запилюють квітки, забезпечуючи розмноження рослин.

Поділіться своїми думками

Для яких умов існування будуть оптимальними такі особливості будови рослини: м’ясисте стебло з товстою шкіркою; колючки замість звичних листків; дрібні волоски, що огортають стебло; ребристість стебла; добре розвинена коренева система, яка або глибоко занурена в ґрунт, або поширена біля поверхні землі. Опишіть ці умови.

Такі особливості характерні для умов посушливого та спекотного клімату — пустель, напівпустель або сухих степів. Для них властиві дефіцит вологи, висока температура повітря, сильне сонячне випромінювання та значні добові коливання температури. Ці ознаки допомагають рослині накопичувати вологу, зводити до мінімуму її випаровування та захищатися від поїдання тваринами.

Знайдіть інформацію й виконайте завдання

Кактуси пустель мають особливі пристосування, які допомагають накопичувати й ощадно використовувати воду. Це й соковите стебло, і відсутність широких листків, бо саме вони поглинають більшість запасів води й корисних мікроелементів. Але кактуси мають спільні риси зі звичайними рослинами. Як ви вважаєте, які це риси? Наведіть приклади.

Як і всі квіткові рослини, кактуси:

Складаються з рослинних клітин і тканин, мають корінь, пагін, утворюють квітки, плоди й насіння.
Здійснюють фотосинтез за допомогою хлорофілу (у кактусів цю роль виконує зелене стебло).
Мають провідні тканини для руху води та поживних речовин, живляться мінеральними речовинами з ґрунту й дихають киснем.

Робота в парі

1. Розгляньте зображені прості суцвіття (мал. 16.1) та зверніть увагу на: наявність квітконіжок чи їхню відсутність (сидячі квітки); довжину квітконіжок, а також ширину та форму головної осі суцвіття; закономірності розташування квіток.

Китиця (1): видовжена вісь, квітки розташовані почергово на окремих квітконіжках однакової довжини.
Колос (2): видовжена тонка вісь, на якій розташовані сидячі квітки без квітконіжок.
Початок (3): видовжена, але сильно потовщена м’ясиста вісь із сидячими квітками.
Головка (4): вкорочена куляста або розширена вісь, на якій щільно сидять квітки з короткими квітконіжками або без них.
Зонтик (5): головна вісь укорочена, а квітконіжки однакової довжини відходять практично з однієї точки.
Кошик (6): розширена, плоска або блюдцеподібна вісь, вкрита численними дрібними сидячими квітками.
Щиток (7): видовжена вісь, від якої відходять квітконіжки різної довжини (нижні значно довші за верхні), тому всі квітки розташовані в одній площині.

2. Розгляньте зображені складні суцвіття (мал. 16.2) та зверніть увагу на тип простих суцвіть (блоків), із яких вони складаються.

Волоть (складна китиця): складається з численних простих китиць або щитків на розгалуженій головній осі.
Складний зонтик: головна вісь розгалужується на кілька осей, кожна з яких закінчується простим зонтиком.
Складний колос: на спільній подовженій осі почергово розташовані окремі прості колоски.

3. Порівняйте будову зображених суцвіть рослин (мал. 16.3) з мал. 16.1, 16.2. Установіть тип суцвіття для кожного прикладу. Здійсніть взаємоперевірку виконаної роботи.

Кульбаба: кошик (просте).
Кріп: складний зонтик (складне).
Пшениця: складний колос (складне).
Подорожник: колос (просте).
Конюшина: головка (просте).
Спатифілум: початок (просте).
Черемха: китиця (просте).
Вишня: зонтик або щиток (просте).
Виноград: волоть (складне).
Томат: китиця (просте).

Індивідуальна робота

У квіткових рослин відбувається подвійне запліднення, яке відкрив професор Київського університету, учений-біолог С. Г. Навашин. Дізнайтеся більше про цього вченого та його відкриття. Зробіть про ці відкриття невеличку доповідь.

Сергій Гаврилович Навашин (1857–1930) — видатний учений-біолог, ботанік, професор Київського університету Святого Володимира. У 1898 році під час дослідження лілії кучерявої та рябчика він відкрив явище подвійного запліднення, яке принесло йому світове визнання.

Суть подвійного запліднення полягає в тому, що в ньому беруть участь два спермії: перший спермій зливається з яйцеклітиною (утворюється зародок майбутньої рослини), а другий — із центральною клітиною (утворюється ендосперм — запасаюча тканина, що живить зародок). Це відкриття пояснило біологічну перевагу покритонасінних, адже поживна тканина насінини розвивається лише після запліднення, що заощаджує ресурси рослини.

Запитання і завдання

1. Яке біологічне явище описано у вірші Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»? Якої шкоди воно завдає рослинам?

У вірші описано вечірній масовий літ травневих хрущів у період весняного цвітіння вишень. Дорослі жуки завдають шкоди, об’їдаючи листки та квітки дерев, а їхні підземні личинки (хробаки) підгризають кореневу систему, що може спричинити загибель молодих рослин.

2. Що приваблює комах у квітках?

Комах приваблюють поживний нектар і пилок, яскравий колір пелюсток, а також характерний аромат квіток.

3. Які рослини називають медоносами й чому?

Медоносами називають квіткові рослини, які виділяють багато нектару та утворюють пилок, що їх збирають бджоли для виробництва меду (наприклад, липа, гречка, біла акація).

4. Запропонуйте спосіб, як поліпшити ефективність запилення бджолами сільськогосподарських культур і плодових дерев.

Розміщувати мобільні пасіки та вулики безпосередньо біля садів і квітучих полів під час цвітіння.
Висівати конвеєр рослин-медоносів для постійного підтримання популяції запилювачів.
Відмовитися від використання отрутохімікатів (пестицидів) у денні години та в період цвітіння рослин.