· ГДЗ · 6 хв. читати
§16. Покритонасінні рослини - суцвіття, запилення й запліднення - Тагліна
Поміркуйте й обговоріть ситуацію
У процесі еволюції найбільш успішними рослинами на планеті стали квіткові рослини, а найбільш успішними тваринами — комахи. Їхні успіхи були одночасними. Сьогодні ми часто спостерігаємо комах і квіткових рослин поряд. Як ви вважаєте, у яких відносинах перебувають Комахи та Квіткові рослини в екосистемах?
Комахи та квіткові рослини перебувають у взаємовигідних відносинах, відомих як симбіоз. Основні форми цих відносин включають:
- Комахи, такі як бджоли, метелики та жуки, переносять пилок з однієї квітки на іншу, сприяючи запиленню. Це допомагає рослинам у розмноженні.
- Комахи отримують нектар і пилок як джерело їжі.
Поділіться своїми думками
Для яких умов існування будуть оптимальними такі особливості будови рослини: м’ясисте стебло з товстою шкіркою; колючки замість звичних листків; дрібні волоски, що огортають стебло; ребристість стебла; добре розвинена коренева система, яка або глибоко занурена в ґрунт, або поширена біля поверхні землі. Опишіть ці умови.
Рослини з м’ясистим стеблом, товстою шкіркою, колючками замість листків та іншими згаданими особливостями зазвичай пристосовані до умов пустель або напівпустель.
Характерні умови:
- Сухий клімат: Обмежена кількість опадів.
- Висока температура: Інтенсивне сонячне випромінювання.
- Збереження води: М’ясисте стебло накопичує вологу, товста шкірка зменшує випаровування.
- Захист від травоїдних тварин: Колючки служать захистом.
- Ефективне поглинання води: Добре розвинена коренева система дозволяє поглинати воду з великої площі або глибини.
Ці адаптації дозволяють рослинам виживати в екстремальних умовах з обмеженими ресурсами.
Знайдіть інформацію й виконайте завдання
Кактуси пустель мають особливі пристосування, які допомагають накопичувати й ощадно використовувати воду. Це й соковите стебло, і відсутність широких листків, бо саме вони поглинають більшість запасів води й корисних мікроелементів. Але кактуси мають спільні риси зі звичайними рослинами. Як ви вважаєте, які це риси? Наведіть приклади.
Кактуси, як і звичайні рослини, мають кілька спільних рис, попри їх унікальні адаптації до посушливих умов. Ось деякі з цих спільних рис:
- Фотосинтез: Як і всі зелені рослини, кактуси здійснюють фотосинтез, виробляючи енергію з вуглекислого газу та води за допомогою сонячного світла. Цей процес відбувається у хлоропластах, які містять хлорофіл.
- Коренева система: Кактуси мають кореневу систему, яка, як і у багатьох інших рослин, служить для поглинання води та поживних речовин з ґрунту. У кактусів корені можуть бути дуже глибокими або поширеними по поверхні для ефективного збору води навіть з невеликих опадів.
- Розмноження: Кактуси розмножуються насінням, як і багато інших рослин. Вони цвітуть і утворюють плоди, які містять насіння для розповсюдження.
- Тканини для транспортування: Кактуси мають судинні тканини (ксилему та флоему), які використовуються для транспортування води, мінералів та поживних речовин по всій рослині.
Ці спільні риси дозволяють кактусам виконувати основні функції, характерні для більшості рослин, попри їх специфічні адаптації до екстремальних умов пустелі.
Робота в парі
1. Розгляньте зображені прості суцвіття (мал. 16.1) та зверніть увагу на: наявність квітконіжок чи їхню відсутність (сидячі квітки); довжину квітконіжок, а також ширину та форму головної осі суцвіття; закономірності розташування квіток.
- Китиця (1): Квіти на квітконіжках, розташовані вздовж подовженої осі.
- Колос (2): Сидячі квітки на подовженій осі.
- Початок (3): Подібний до колоса, але з потовщеною віссю.
- Головка (4): Коротка вісь з сидячими квітками, утворює округлу форму.
- Зонтик (5): Квітконіжки однакової довжини, виходять з однієї точки.
- Кошик (6): Плоска або увігнута вісь з сидячими квітками.
- Щиток (7): Квітконіжки різної довжини, утворюють плоску поверхню.
2. Розгляньте зображені складні суцвіття (мал. 16.2) та зверніть увагу на тип простих суцвіть (блоків), із яких вони складаються.
- Волоть (складна китиця): Складається з кількох китиць.
- Складний зонтик: Складається з кількох зонтиків.
- Складний колос: Складається з кількох колосків.
3. Порівняйте будову зображених суцвіть рослин (мал. 16.3) з мал. 16.1, 16.2. Установіть тип суцвіття для кожного прикладу. Здійсніть взаємоперевірку виконаної роботи.
- Кульбаба: Кошик (просте суцвіття).
- Кріп: Складний зонтик (складне суцвіття).
- Пшениця: Колос (просте суцвіття).
- Подорожник: Колос (просте суцвіття). Подорожник має сидячі квітки, розташовані на видовженій осі.
- Виноград: Китиця (просте суцвіття).
- Конюшина: Головка (просте суцвіття).
- Спатіфілум: Початок (просте суцвіття).
- Черемха: Китиця (просте суцвіття).
- Вишня: Щиток (просте суцвіття).
- Томат: Китиця (просте суцвіття).
Індивідуальна робота
У квіткових рослин відбувається подвійне запліднення, яке відкрив професор Київського університету, учений-біолог С. Г. Навашин. Дізнайтеся більше про цього вченого та його відкриття. Зробіть про ці відкриття невеличку доповідь.
Сергій Гаврилович Навашин (1857–1930) був видатним українським біологом, який зробив значний внесок у ботанічну науку, відкривши явище подвійного запліднення у квіткових рослин. Це відкриття стало важливим етапом у розумінні процесів розмноження у покритонасінних рослин.
Біографія
Сергій Навашин народився 2 грудня 1857 року в селі Царевщина, нині Балтайського району Саратовської області. Він здобув освіту в Київському університеті, де згодом і працював. Його наукова діяльність була зосереджена на вивченні процесів запліднення у рослин.
Відкриття подвійного запліднення
У 1898 році, працюючи в Києві, Навашин відкрив явище подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Це відкриття стало сенсацією в ботанічній науці. Подвійне запліднення полягає в тому, що один спермій зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, а інший — з центральною клітиною, утворюючи ендосперм, який забезпечує живлення зародка. Це відкриття було вперше представлено на X з’їзді російських природодослідників та лікарів у Києві.
Вплив відкриття
Відкриття Навашина мало величезний вплив на ботаніку, оскільки воно пояснило механізм утворення ендосперму, який є важливим для розвитку насіння. Це також сприяло розумінню еволюційних переваг покритонасінних рослин, які завдяки цьому процесу можуть ефективніше використовувати ресурси для розвитку насіння.
Спадщина
Сергій Навашин залишив значний науковий спадок, і його відкриття подвійного запліднення стало основою для подальших досліджень у галузі ботаніки та генетики. Його робота продовжує впливати на сучасну науку, а його ім’я відоме в усьому світі серед ботаніків.
Таким чином, Сергій Гаврилович Навашин зробив вагомий внесок у науку, відкривши процес, який є ключовим для розуміння розмноження та еволюції квіткових рослин.
Запитання і завдання
1. Яке біологічне явище описано у вірші Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»? Якої шкоди воно завдає рослинам?
У вірші Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати» описано явище, коли «хрущі над вишнями гудуть». Це стосується біологічного явища, пов’язаного з жуками-хрущами, які літають навесні, часто в період цвітіння вишень.
Хрущі, або травневі жуки, є шкідниками, які можуть завдавати шкоди рослинам. Дорослі жуки харчуються листям дерев, а їхні личинки, які розвиваються в ґрунті, можуть пошкоджувати коріння рослин, зокрема плодових дерев, таких як вишні.
Таким чином, хоча вірш Шевченка створює ідилічну картину весняного вечора, згадка про хрущів натякає на природний цикл, який може мати негативні наслідки для садівництва.
2. Що приваблює комах у квітках?
Комах приваблюють яскраві кольори пелюсток, аромат квітів і нектар, який є джерелом їжі.
3. Які рослини називають медоносами й чому?
Медоносами називають рослини, які забезпечують бджіл нектаром або пилком. Вони є важливими для виробництва меду. Приклади: липа, акація, гречка.
4. Запропонуйте спосіб, як поліпшити ефективність запилення бджолами сільськогосподарських культур і плодових дерев.
- Розміщення вуликів ближче до полів та садів.
- Висадка медоносних рослин поруч із сільськогосподарськими культурами.
- Забезпечення різноманітності рослин для підтримки бджіл протягом усього сезону цвітіння.