· ГДЗ · 8 хв. читати

§14. Широтна зональність. Азональність. Вертикальна поясність - Бойко 2024

Пригадайте, що називають географічною (широтною) зональністю. Які природні зони розрізняють на Землі?

Географічна (широтна) зональність — це закономірна зміна фізико-географічних процесів, компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів. Вона обумовлена нерівномірним розподілом сонячної енергії по широті через кулясту форму Землі та зміну кута падіння сонячних променів на земну поверхню.

На Землі розрізняють такі природні зони:

  • Екваторіальні ліси
  • Савани й рідколісся
  • Степи
  • Пустелі
  • Субтропічні ліси
  • Листяні ліси
  • Тайга
  • Тундра і лісотундра
  • Арктичні та антарктичні пустелі.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. Користуючись картою природних зон (див. атлас), продовжіть ряд прикладів зональних комплексів: «Тропічний географічний пояс і зона пустель; … пояс і зона …».

Помірний географічний пояс і зона степів.

2. Наведіть три приклади азональних природних комплексів: «Австралія, Чорне море, …».

Австралія, Чорне море, Атлантичний океан.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. За картою природних зон світу (див. атлас) назвіть послідовно від екватора до полюсів географічні пояси Північної півкулі. Чи збігаються їхні межі з кліматичними поясами?

Від екватора до полюсів у Північній півкулі послідовно розташовані такі географічні пояси: екваторіальний, субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний, субарктичний, арктичний. Межі географічних поясів загалом збігаються з кліматичними поясами, хоча можуть бути деякі відмінності через вплив місцевих факторів.

2. Назвіть природні зони, що їх розрізняють у помірному поясі.

У помірному поясі розрізняють такі природні зони: лісостеп, степи, тайга, широколистяні ліси та мішані ліси.

3. На якому материку виражене довготне простягання природних зон?

Довготне простягання природних зон виражене на Євразії.

Від Атлантичного океану на заході до внутрішніх областей Азії на сході змінюються кліматичні умови від морського до різко континентального, що призводить до зміни природних зон із заходу на схід.

4. Назвіть материки, на яких поширені області вертикальної поясності.

Області вертикальної поясності поширені на материках:

  • Євразія (Гімалаї, Альпи, Кавказ)
  • Північна Америка (Кордільєри, Скелясті гори)
  • Південна Америка (Анди)
  • Африка (Кіліманджаро, Ефіопське нагір’я)

Ці материки характеризуються наявністю високих гірських систем, де із підняттям висоти відбувається закономірна зміна природних комплексів — вертикальна поясність.

Вологі екваторіальні ліси вирізняються найбільшою на Землі різноманітністю рослин. Які особливості клімату це зумовили?

Вологі екваторіальні ліси вирізняються найбільшою на Землі різноманітністю рослин завдяки особливостям клімату, характерним для екваторіального поясу. Цей клімат включає постійно високі температури протягом року (близько +25 °C) і значні опади (до 2000 мм на рік), які рівномірно розподілені протягом року. Такі умови створюють вологе середовище, яке сприяє розвитку густої рослинності та багатого біорізноманіття. Дерева в цих лісах ростуть кількома ярусами, утворюючи суцільне зелене шатро, що забезпечує напівтемряву навіть вдень. Це також сприяє розвитку різних видів рослин, таких як ліани та епіфіти, які адаптувалися до життя у вологому середовищі.

За картою природних зон (див. атлас) з’ясуйте, на якому материку савани займають найбільші площі.

Савани займають найбільші площі на материку Африка. Це зумовлено тим, що значна частина африканського континенту знаходиться в тропічному поясі, де клімат сприяє розвитку саван.

Як тварини пристосувалися до життя в спекотних і посушливих умовах тропічних пустель?

Тварини, що мешкають у спекотних і посушливих умовах тропічних пустель, розвинули різноманітні адаптації для виживання:

  1. Багато пустельних тварин мають здатність зберігати воду. Наприклад, верблюди можуть зберігати воду у своїх горбах у вигляді жиру, який при розщепленні виділяє воду.
  2. Багато тварин ведуть нічний спосіб життя, щоб уникнути денного тепла. Вони активні вночі, коли температура значно нижча.
  3. Деякі тварини мають спеціальні фізіологічні механізми для регулювання температури тіла. Наприклад, лисиці фенек мають великі вуха, які допомагають розсіювати тепло.
  4. Багато тварин використовують поведінкові стратегії, такі як риття нір або пошук тіні протягом дня, щоб уникнути перегріву.
  5. Деякі тварини можуть отримувати вологу з їжі, яку вони споживають, наприклад, з рослин або здобичі.

Ці адаптації дозволяють тваринам ефективно виживати в суворих умовах тропічних пустель.

У степах утворилися найродючіші ґрунти в світі. Які це ґрунти? Які умови сприяли їх утворенню? Чому степи найбільше з усіх природних зон змінені людиною?

У степах утворилися найродючіші ґрунти у світі, відомі як чорноземи. Ці ґрунти характеризуються високим вмістом гумусу, що надає їм темного кольору і робить їх надзвичайно родючими.

  • Помірний клімат з достатньою кількістю опадів і теплим літом сприяє активному росту трав’янистої рослинності, яка є основним джерелом органічної речовини для ґрунту.
  1. Трав’яниста рослинність степів щорічно відмирає і розкладається, збагачуючи ґрунт органічними речовинами.
  2. Відсутність великих дерев дозволяє травам розвивати глибоку кореневу систему, що сприяє накопиченню гумусу в ґрунті.

Степи найбільше з усіх природних зон змінені людиною через їх високу родючість, що робить їх ідеальними для сільськогосподарського використання. Великі площі степів були перетворені на орні землі для вирощування зернових культур, таких як пшениця та кукурудза. Це призвело до значної трансформації природних ландшафтів і зменшення біорізноманіття в цих регіонах.

Чому мішані ліси отримали таку назву? Що там «намішано»?

Мішані ліси отримали свою назву через поєднання різних типів дерев у їх складі. У цих лісах «намішано» листяні та хвойні породи дерев. Наприклад, поряд з дубами, березами та липами, які є листяними деревами, ростуть хвойні дерева, такі як сосни та ялини.

Які лісові зони сформувалися в помірному поясі?

У помірному поясі сформувалися такі лісові зони:

  • Широколистяні ліси: Домінують листяні дерева, такі як дуб, бук і клен.
  • Мішані ліси: Поєднання листяних і хвойних дерев.
  • Тайга: Займають північну частину помірного поясу. Переважають хвойні ліси, в основному ялини, сосни та модрини.

Чому в тундрі не ростуть дерева?

Суворі кліматичні умови тундри - низькі температури, вічна мерзлота, короткий вегетаційний період, бідні ґрунти, сильні вітри - створюють середовище, непридатне для росту дерев. Тому в тундровій зоні переважає специфічна рослинність, адаптована до екстремальних умов, а дерева не можуть вижити й розвиватися в таких умовах.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: Природні зони Землі

1. Позначте на контурній карті межі природних зон і підпишіть їхні назви.

Цей крок вимагає використання атласу або контурної карти для нанесення меж природних зон, таких як екваторіальні ліси, савани, пустелі, степи, мішані ліси, тайга, тундра тощо.

2. Проаналізуйте, як проходять межі однієї з природних зон (на вибір).

Розглянемо межі зони тайги. Тайга простягається через північну частину помірного поясу й охоплює великі території Північної Америки, Євразії. Її межі визначаються кліматичними умовами: довгими холодними зимами та коротким прохолодним літом. Тайга переходить у тундру на півночі, де клімат стає ще суворішим і деревна рослинність поступається місцем мохам і лишайникам.

3. У межах якої зони розташована ваша місцевість? Охарактеризуйте цю зону (який клімат, ґрунти, рослинність і тваринний світ).

Для характеристики вашої місцевості потрібно знати її географічне розташування. Наприклад, якщо ваша місцевість знаходиться в Україні, вона розташована в зоні степів або лісостепу.

  • Клімат: Помірний континентальний з теплим літом і холодною зимою.
  • Ґрунти: Чорноземи, які є дуже родючими.
  • Рослинність: Переважають трав’янисті рослини, такі як ковила і типчак; у лісостепу також зустрічаються листяні дерева.
  • Тваринний світ: У степах мешкають гризуни (ховрахи, тушканчики), хижаки (лисиці, вовки), а також різноманітні птахи й плазуни.

Ця інформація може змінюватися залежно від конкретного місця розташування вашої місцевості.

МОДЕЛЮЄМО

Змоделюйте сходження на найвищу гору планети — Джомолунгму. Який вертикальний пояс буде знизу першим, якщо ви здійснюватиме підйом від південного підніжжя Гімалаїв? Підготуйте список необхідного для мандрівки спорядження з огляду на те, в яких поясах та в яких природних умовах ви перебуватимете.

Під час сходження на найвищу гору планети — Джомолунгму (Еверест), ви пройдете через декілька вертикальних поясів із різними природними умовами. Якщо ви здійснюєте підйом від південного підніжжя Гімалаїв (Непал), першим вертикальним поясом знизу буде зона субтропічних вологих лісів.

Список необхідного спорядження для мандрівки:

Одяг:

  • Базовий шар: Термобілизна, яка відводить вологу.
  • Середній шар: Флісові кофти та штани для утеплення.
  • Зовнішній шар: Вітро- та водонепроникна куртка та штани (мембранні). Пухова куртка для високогірних умов.
  • Додатково: Теплі шкарпетки (декілька пар). Гідроізольовані рукавички та запасні теплі рукавиці. Шапка, баф або шарф для захисту голови та шиї. Сонцезахисний капелюх для нижніх поясів.

Взуття:

  • Нижні пояси: Трекінгові черевики з хорошою вентиляцією.
  • Високогірні пояси: Альпіністські черевики з термоізоляцією, сумісні з кішками.
  • Альпіністське спорядження: Кішки для пересування по льоду та снігу. Льодоруб для безпечного підйому та спуску. Страхувальна система, карабіни, мотузки. Каска для захисту голови від каменепадів.
  • Обладнання для табору: Висотний намет, стійкий до вітру та снігу. Спальний мішок із температурним режимом до -20°C і нижче. Ізоляційний килимок (каремат) для збереження тепла.
  • Особисті речі: Сонцезахисні окуляри з високим рівнем захисту (UV 400). Сонцезахисний крем (SPF 50+). Ліхтарик або налобний світильник із запасними батарейками. Аптечка першої допомоги (засоби від висотної хвороби, знеболюючі, антисептики). Засоби гігієни (вологі серветки, зубна щітка, паста).
  • Харчування та вода: Пляшки для води (ізотермічні, щоб вода не замерзала). Термос для гарячих напоїв. Енергетичні батончики, сухофрукти, горіхи. Портативний пальник і посуд для приготування їжі.
  • Додаткове спорядження: Трекінгові палиці для полегшення підйому та зниження навантаження на ноги. Навігаційні прилади (GPS, компас, карта місцевості). Засоби зв’язку (супутниковий телефон, рація). Документи та їх копії в водонепроникному футлярі. Гроші та банківські картки.

Врахування природних умов:

  • Кліматичні умови: Під час сходження температура повітря буде значно змінюватися — від теплої та вологої в нижніх поясах до екстремально холодної на висотах понад 6000 м. Необхідно бути готовим до сильних вітрів, снігопадів та можливих лавин.
  • Висотна хвороба: Зі зростанням висоти знижується концентрація кисню в повітрі. Потрібно планувати акліматизаційні зупинки, вміти розпізнавати симптоми висотної хвороби та мати необхідні медикаменти.
  • Сонячна радіація: На великих висотах інтенсивність ультрафіолетового випромінювання зростає, тому важливо захищати шкіру та очі.
  • Безпека: Завжди інформуйте про свій маршрут, використовуйте послуги досвідчених гідів, слідкуйте за прогнозом погоди та дотримуйтесь правил альпінізму.

Висновок:

Сходження на Джомолунгму — це складна та небезпечна експедиція, яка вимагає ретельної підготовки, правильного спорядження та врахування всіх природних умов, через які ви проходитимете. Забезпечення себе необхідним одягом та обладнанням підвищить шанси на успішне та безпечне підкорення найвищої вершини планети.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чим різняться поняття «широтна зональність» і «висотна поясність»?

Широтна зональність — це закономірна зміна природних комплексів у напрямку від екватора до полюсів. Вона обумовлена різницею в кількості сонячної енергії, що надходить на поверхню Землі, і змінюється з широтою.

Висотна поясність, навпаки, стосується зміни природних комплексів з висотою над рівнем моря. Це явище обумовлене змінами температури, вологості та інших кліматичних умов з підняттям на висоту.

2. Якій закономірності підпорядковане розташування природних зон на Землі?

Розташування природних зон на Землі підпорядковане закономірності широтної зональності. Ця закономірність визначається зміною кліматичних умов від екватора до полюсів, що впливає на розподіл тепла і вологи, а отже, і на типи рослинності та ґрунтів.

3. Назвіть безлісі природні зони. Що перешкоджає там росту дерев?

  • Безлісими природними зонами є пустелі, степи, тундра та арктичні пустелі.
  • У пустелях ріст дерев обмежений через надзвичайно низьку кількість опадів і високі температури.
  • У степах недостатня кількість вологи також ускладнює ріст дерев, хоча вони можуть з’являтися у вигляді окремих чагарників.
  • У тундрі ріст дерев перешкоджають низькі температури, короткий вегетаційний період і вічна мерзлота.
  • В арктичних пустелях суворі кліматичні умови з дуже низькими температурами й сильними вітрами роблять виживання дерев неможливим.
Поширити:
Назад