· Ілля Добрий · ГДЗ · 9 хв. читати

§12. Дізнаємося про силу тяжіння, вагу і невагомість - Засєкіна

Як пов’язані між собою сила тяжіння, маса та вага тіла?

Сила тяжіння, з якою Земля притягує тіло, прямо пропорційна його масі (Fтяж=mgF_{\text{тяж}} = mg). Вага тіла PP — це сила, з якою тіло внаслідок притягання до Землі тисне на опору або розтягує підвіс. Коли тіло перебуває у стані спокою або рівномірного прямолінійного руху, його вага за модулем дорівнює силі тяжіння (P=Fтяж=mgP = F_{\text{тяж}} = mg), але прикладена не до самого тіла, а до опори чи підвісу (і змінюється при нерівномірному русі або зникає в стані невагомості).

ДОСЛІДЖУЙ

1. Поспостерігай за падінням тіл. Для дослідження потрібні: два папірці (наприклад, сторінки із зошита), м’яч, телефон із камерою. Чи однаково падатимуть цілий папірець і зім’ятий (мал. 12.1, а)? Чи рівномірно рухається кинутий угору м’яч (мал. 12.1, б)? Якою є траєкторія руху м’яча, кинутого горизонтально (мал. 12.1, в)? Які сили, на твою думку, впливають на рух тіл? За можливості зафільмуй падіння тіл у сповільненому режимі.

  • Цілий і зім’ятий папірець (мал. 12.1, а): падатимуть неоднаково. Зім’ятий папірець упаде швидше, оскільки розгорнутий аркуш має велику площу поверхні й зазнає значно більшого опору повітря.
  • М’яч, кинутий угору (мал. 12.1, б): рухається нерівномірно. Під час підйому його швидкість зменшується аж до зупинки у верхній точці, а під час падіння вниз — безперервно зростає.
  • М’яч, кинутий горизонтально (мал. 12.1, в): рухається по криволінійній траєкторії (дузі, викривленій донизу), бо водночас рухається вперед за інерцією та падає вниз під дією тяжіння Землі.
  • Сили, що впливають на рух: на тіла діють сила тяжіння (напрямлена вертикально вниз до Землі) та сила опору повітря (напрямлена проти руху тіла).

2. Виконай дії зі шпажкою, на яку прикріплено скріпки (мал. 12.2). Нахили шпажку спочатку ліворуч, а потім праворуч. Що відбувається?

Як би ми не нахиляли шпажку — ліворуч чи праворуч, нитки зі скріпками щоразу повертаються і розташовуються строго вертикально вниз. Це наочно підтверджує, що сила тяжіння завжди напрямлена вертикально вниз (до центра Землі).

ДУМАЙ

1. Дві кішки (мал. 12.9) ось-ось будуть в обіймах одна одної. Чи є це проявом сили притягання між ними?

Ні, це не є проявом гравітаційного притягання між кішками у фізичному сенсі. Хоча всі тіла у Всесвіті взаємно притягуються, маси кішок надто малі, тому сила гравітаційного притягання між ними мізерна й непомітна. Такі обійми є проявом природної поведінки тварин, а рухаються вони завдяки м’язовим зусиллям.

2. Який із проведених тобою дослідів беззаперечно доводить, що сила земного тяжіння напрямлена вертикально вниз?

Вертикальний напрямок сили тяжіння доводить дослід зі шпажкою та прикріпленими на нитках скріпками (мал. 12.2, с. 116). Як би ми не нахиляли шпажку (ліворуч чи праворуч), нитки зі скріпками завжди розташовуються строго вертикально вниз.

3. Тягарець на вертикально закріпленій пружині здійснює коливання. Взаємодією яких тіл зумовлюється його рух униз? Угору?

Коливання тягарця зумовлені почерговою перевагою двох взаємодій:

  • Рух униз зумовлений гравітаційною взаємодією тягарця із Землею (силою тяжіння, напрямленою вертикально вниз).
  • Рух угору зумовлений пружною взаємодією тягарця з розтягнутою пружиною (силою пружності пружини, напрямленою вертикально вгору).

4. Чим відрізняється вага тіла від сили тяжіння? А вага тіла від його маси?

  • Відмінність ваги від сили тяжіння: вони мають різну фізичну природу та різні точки прикладання. Сила тяжіння виникає внаслідок взаємного притягання тіла і Землі та прикладена до самого тіла, а вага виникає внаслідок взаємодії тіла й опори (або підвісу) і прикладена до опори чи підвісу. Крім того, сила тяжіння діє на тіло завжди, а вага може змінюватися або зникати (у стані невагомості).
  • Відмінність ваги від маси: маса — це скалярна фізична величина (міра інертності та гравітаційних властивостей тіла), вимірюється в кілограмах (кг\text{кг}) і не залежить від місця перебування тіла (на Землі й на Місяці вона однакова). Вага — це векторна фізична величина (сила), вимірюється в ньютонах (Н\text{Н}) і залежить як від планети, на якій перебуває тіло, так і від характеру його руху.

5. За яких умов вага тіла не дорівнює за модулем силі тяжіння?

Вага тіла не дорівнює за модулем силі тяжіння, якщо тіло разом з опорою чи підвісом рухається нерівномірно (з прискоренням), зокрема:

  • під час вільного падіння опори чи підвісу разом із тілом — тоді тіло перебуває у стані невагомості й вага дорівнює нулю (P=0P = 0);
  • під час нерівномірного руху вгору або вниз (наприклад, на початку руху або під час гальмування ліфта, при стрибках, підніманні чи опусканні вантажу на динамометрі, як на мал. 12.11).

6. Поясни, як змінюється сила тяжіння й вага дівчинки, яка стрибає через скакалку.

  • Сила тяжіння, що діє на дівчинку, протягом усього стрибка залишається незмінною (Fтяж=mgF_{\text{тяж}} = mg), оскільки її маса та відстань до центра Землі практично не змінюються.
  • Вага дівчинки під час стрибка змінюється:
  • коли дівчинка стоїть нерухомо на підлозі, її вага дорівнює силі тяжіння (P=FтяжP = F_{\text{тяж}});
  • у моменти відштовхування від підлоги та приземлення її вага більша за силу тяжіння (P>FтяжP > F_{\text{тяж}});
  • під час польоту в повітрі (коли немає контакту з опорою) дівчинка перебуває у стані короткочасної невагомості, тому її вага дорівнює нулю (P=0P = 0).

ДІЙ. РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ

1. Обчисли силу тяжіння, що діє на тіло масою 6 кг. Накресли цю силу в масштабі 1 см — 10 Н.

1. Обчисли силу тяжіння, що діє на тіло масою 6 кг. Накресли цю силу в масштабі 1 см — 10 Н.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m=6 кгm = 6\text{ кг}
g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}
Масштаб: 1 см−10 Н1\text{ см} - 10\text{ Н}
Fтяж−?F_{\text{тяж}} - ?
l−?l - ?
Fтяж=m⋅gF_{\text{тяж}} = m \cdot g
Fтяж=6 кг⋅9,8 Н/кг=58,8 НF_{\text{тяж}} = 6\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ Н/кг} = 58{,}8\text{ Н}
l=58,8 Н10 Н/см=5,88 см≈5,9 смl = \dfrac{58{,}8\text{ Н}}{10\text{ Н/см}} = 5{,}88\text{ см} \approx 5{,}9\text{ см}
Відповідь: 58,8 Н58{,}8\text{ Н} (довжина вектора 5,9 см5{,}9\text{ см}).

2. З якою силою діє людина на підлогу, коли тримає в руках повне п’ятилітрове відро з водою? Маса людини — 43 кг, маса порожнього відра — 2 кг.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
m1=43 кгm_1 = 43\text{ кг}
m2=2 кгm_2 = 2\text{ кг}
V=5 л=0,005 м3V = 5\text{ л} = 0{,}005\text{ м}^3
ρ=1000 кг/м3\rho = 1000\text{ кг/м}^3
g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}
P−?P - ?
Оскільки людина стоїть нерухомо на горизонтальній підлозі, сила, з якою вона діє на підлогу, дорівнює загальній вазі людини та відра з водою:
P=mзаг⋅gP = m_{\text{заг}} \cdot g
mзаг=m1+m2+m3m_{\text{заг}} = m_1 + m_2 + m_3, де m3=ρ⋅Vm_3 = \rho \cdot V
P=(m1+m2+ρ⋅V)⋅gP = (m_1 + m_2 + \rho \cdot V) \cdot g

m3=1000 кг/м3⋅0,005 м3=5 кгm_3 = 1000\text{ кг/м}^3 \cdot 0{,}005\text{ м}^3 = 5\text{ кг}

P=(43 кг+2 кг+5 кг)⋅9,8 Н/кг=50 кг⋅9,8 Н/кг=490 НP = (43\text{ кг} + 2\text{ кг} + 5\text{ кг}) \cdot 9{,}8\text{ Н/кг} = 50\text{ кг} \cdot 9{,}8\text{ Н/кг} = 490\text{ Н}

Відповідь: 490 Н490\text{ Н}.

3. Яка сила тяжіння діє на алюмінієвий кубик із ребром 10 см?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
a=10 см=0,1 мa = 10\text{ см} = 0{,}1\text{ м}
ρ=2700 кг/м3\rho = 2700\text{ кг/м}^3
g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}
Fтяж−?F_{\text{тяж}} - ?
Fтяж=m⋅gF_{\text{тяж}} = m \cdot g
m=ρ⋅Vm = \rho \cdot V, де V=a3V = a^3
Fтяж=ρ⋅a3⋅gF_{\text{тяж}} = \rho \cdot a^3 \cdot g

Fтяж=2700 кг/м3⋅(0,1 м)3⋅9,8 Н/кг=26,46 НF_{\text{тяж}} = 2700\text{ кг/м}^3 \cdot (0{,}1\text{ м})^3 \cdot 9{,}8\text{ Н/кг} = 26{,}46\text{ Н}

Відповідь: 26,46 Н26{,}46\text{ Н}.

4. Визнач вагу сухої соснової дошки, довжина якої 0,5 м, ширина — 10 см, товщина — 20 мм, а густина — 500 кг/м³.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
a=0,5 мa = 0{,}5\text{ м}
b=10 см=0,1 мb = 10\text{ см} = 0{,}1\text{ м}
c=20 мм=0,02 мc = 20\text{ мм} = 0{,}02\text{ м}
ρ=500 кг/м3\rho = 500\text{ кг/м}^3
g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}
P−?P - ?
P=m⋅gP = m \cdot g
m=ρ⋅Vm = \rho \cdot V, де V=a⋅b⋅cV = a \cdot b \cdot c
P=ρ⋅a⋅b⋅c⋅gP = \rho \cdot a \cdot b \cdot c \cdot g
P=500 кг/м3⋅0,5 м⋅0,1 м⋅0,02 м⋅9,8 Н/кг=4,9 НP = 500\text{ кг/м}^3 \cdot 0{,}5\text{ м} \cdot 0{,}1\text{ м} \cdot 0{,}02\text{ м} \cdot 9{,}8\text{ Н/кг} = 4{,}9\text{ Н}
Відповідь: 4,9 Н4{,}9\text{ Н}.

5. Визнач об’єм алюмінієвої деталі, вага якої 540 Н.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
P=540 НP = 540\text{ Н}
ρ=2700 кг/м3\rho = 2700\text{ кг/м}^3
g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}
V−?V - ?
P=m⋅gP = m \cdot g, де m=ρ⋅Vm = \rho \cdot V
P=ρ⋅V⋅gP = \rho \cdot V \cdot g
V=Pρ⋅gV = \dfrac{P}{\rho \cdot g}

V=540 Н2700 кг/м3⋅9,8 Н/кг≈0,02 м3V = \dfrac{540\text{ Н}}{2700\text{ кг/м}^3 \cdot 9{,}8\text{ Н/кг}} \approx 0{,}02\text{ м}^3

Відповідь: 0,02 м30{,}02\text{ м}^3.

6. Визнач вагу гасу, об’єм якого 18,75 л.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
V=18,75 л=0,01875 м3V = 18{,}75\text{ л} = 0{,}01875\text{ м}^3
ρ=800 кг/м3\rho = 800\text{ кг/м}^3
g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}
P−?P - ?
P=m⋅g=ρ⋅V⋅gP = m \cdot g = \rho \cdot V \cdot g
P=800 кг/м3⋅0,01875 м3⋅9,8 Н/кг=147 НP = 800\text{ кг/м}^3 \cdot 0{,}01875\text{ м}^3 \cdot 9{,}8\text{ Н/кг} = 147\text{ Н}
Відповідь: 147 Н147\text{ Н}.

7. Люстра, підвішена до стелі, діє на неї із силою 49 Н. Яка маса люстри?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
P=49 НP = 49\text{ Н}
g=9,8 Н/кгg = 9{,}8\text{ Н/кг}
m−?m - ?
P=m⋅gP = m \cdot g
m=Pgm = \dfrac{P}{g}

m=49 Н9,8 Н/кг=5 кгm = \dfrac{49\text{ Н}}{9{,}8\text{ Н/кг}} = 5\text{ кг}

Відповідь: 5 кг5\text{ кг}.

ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Якщо сила тяжіння напрямлена вертикально вниз, то чи можна її врівноважити якоюсь силою, що буде напрямлена вертикально вгору? Вказівка: можеш скористатися магнітом, гвіздком (металевою скріпкою), ниткою. Поясни, як ти будеш діяти.

Так, силу тяжіння можна врівноважити силою, напрямленою вертикально вгору:

  • Із ниткою: прив’язати металеву скріпку (або гвіздок) до нитки й утримувати її нерухомо. Скріпка перебуватиме у спокої, бо силу тяжіння врівноважуватиме сила пружності натягнутої нитки, напрямлена вертикально вгору.
  • Із магнітом: піднести магніт зверху до скріпки (наприклад, прив’язаної короткою ниткою до столу, щоб вона не прилипла до магніту, або підібравши відстань, на якій вона утримується). Магнітна сила притягання, напрямлена вертикально вгору, врівноважує силу тяжіння.

2. Візьми в одну руку металеву пластинку (наприклад, монету), а в другу — паперову, трохи меншого розміру. Одночасно відпусти їх. Спрогнозуй, чи впродовж однакового часу вони падатимуть. Тепер візьми в руку металеву пластинку і на неї поклади паперову. Відпусти їх. Спрогнозуй, чи впродовж однакового часу вони падатимуть.

  • Окремо: монета та паперова пластинка падатимуть протягом різного часу — монета досягне підлоги значно швидше, бо для легкого папірця сила опору повітря суттєво гальмує рух.
  • Папірець зверху на монеті: обидва тіла впадуть одночасно. Монета розсікає повітря перед собою й усуває зустрічний опір повітря для меншої паперової пластинки, тому обидва тіла падають разом з однаковим прискоренням.

3. З’ясуй, за яких умов вага тіла не дорівнює за модулем силі тяжіння. Виконай дослід, як показано на малюнку 12.11.

Якщо тримати динамометр із тягарцем нерухомо (мал. 12.11), його покази дорівнюють силі тяжіння (P=FтяжP = F_{\text{тяж}}). Але під час нерівномірного руху покази змінюються:

  • при різкому підніманні вгору (розгоні вгору) стрілка динамометра опускається нижче, показуючи збільшення ваги (P>FтяжP > F_{\text{тяж}});
  • при різкому опусканні вниз (розгоні вниз) стрілка піднімається вище, показуючи зменшення ваги (P<FтяжP < F_{\text{тяж}}), а під час вільного падіння вага взагалі стає рівною нулю (P=0P = 0).

Отже, вага тіла не дорівнює за модулем силі тяжіння тоді, коли тіло разом із підвісом чи опорою рухається нерівномірно (змінює свою швидкість).

4. Перевір, чи змінюється твоя вага, коли ти рухаєшся в ліфті.

Так, вага змінюється в моменти зміни швидкості руху ліфта (це можна помітити як за власними відчуттями, так і за показами підлогових ваг):

  • на початку підйому вгору та під час гальмування при русі вниз вага збільшується;
  • на початку спуску вниз та під час гальмування при русі вгору вага зменшується;
  • коли ліфт стоїть нерухомо або рухається рівномірно між поверхами, вага дорівнює силі тяжіння.
Поширити:
Назад